|
Глава́ з҃
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| Вни́де же ца́рь и҆ а҆ма́нъ пирова́ти со цари́цею. | І прийшов цар з Аманом бенкетувати в Есфирі цариці. |
|
2
|
2
|
| И҆ речѐ ца́рь є҆́сѳи́ри во вторы́й де́нь на пирꙋ̀: что́ є҆сть, є҆сѳи́ре цари́це; и҆ что̀ проше́нїе твоѐ; и҆ что̀ моле́нїе твоѐ; и҆ бꙋ́детъ тебѣ̀ до полꙋца́рствїѧ моегѡ̀. | І сказав цар Есфирі також і в цей другий день під час бенкету: яке бажання твоє, царице Есфир? воно буде задоволене; і яке прохання твоє? хоча б до половини царства, воно буде виконане. |
|
3
|
3
|
| И҆ ѿвѣща́вши (є҆сѳи́рь цари́ца) речѐ: а҆́ще ѡ҆брѣто́хъ благода́ть пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма, царю̀, да да́стсѧ дꙋша̀ моѧ̀ проше́нїю моемꙋ̀ и҆ лю́дїе моѝ моле́нїю моемꙋ̀: | І відповіла цариця Есфир і сказала: якщо я знайшла благовоління в очах твоїх, царю, і якщо царю благоугодно, то нехай будуть даровані мені життя моє, за бажанням моїм, і народ мій, на прохання моє! |
|
4
|
4
|
| про́дани бо є҆смы̀, а҆́зъ же и҆ лю́дїе моѝ, на поги́бель и҆ расхище́нїе и҆ въ рабо́тꙋ, мы́ же и҆ ча̑да на̑ша въ рабы̑ и҆ рабы̑ни, и҆ небрего́хъ: нѣ́сть бо досто́инъ клеветни́къ двора̀ царе́ва. | Бо продані ми, я і народ мій, на знищення, вбивство і загибель. Якби ми продані були у раби і рабині, я мовчала б, хоча ворог не винагородив би збитку царя. |
|
5
|
5
|
| И҆ речѐ ца́рь: кто̀ є҆́сть се́й, и҆́же дерзнꙋ̀ сотвори́ти ве́щь сїю̀; | І відповів цар Артаксеркс і сказав цариці Есфирі: хто це такий, і де той, який наважився у серці своєму зробити так? |
|
6
|
6
|
| И҆ речѐ є҆сѳи́рь: человѣ́къ вра́гъ, а҆ма́нъ лꙋка́вый се́й. А҆ма́нъ же смѧте́сѧ ѿ царѧ̀ и҆ цари́цы. | І сказала Есфир: ворог і супротивник — цей злобний Аман! І Аман затремтів перед царем і царицею. |
|
7
|
7
|
| Ца́рь же воста̀ со гнѣ́вомъ ѿ пи́ра (и҆ и҆́де) въ вертогра́дъ: а҆ма́нъ же молѧ́ше цари́цꙋ, ви́дѧше бо себѐ въ бѣда́хъ сꙋ́ща. | І цар встав у гніві своєму з бенкету і пішов у сад при палаці; Аман же залишився благати за життя своє царицю Есфир, бо бачив, що визначена йому зла доля від царя. |
|
8
|
8
|
| Возврати́сѧ же ца́рь и҆з вертогра́да, и҆ а҆ма́нъ припадѐ къ ло́жꙋ, на не́мже бѣ̀ є҆сѳи́рь, молѧ̀ цари́цꙋ. И҆ речѐ ца́рь: є҆гда̀ и҆ женꙋ̀ наси́лꙋетъ въ домꙋ̀ мое́мъ; А҆ма́нъ же слы́шавъ и҆змѣни́сѧ лице́мъ. | Коли цар повернувся із саду при палаці у дім бенкету, Аман припадав до ложа, на якому знаходилася Есфир. І сказав цар: навіть і ґвалтувати царицю хоче в домі у мене! Слово вийшло з уст царя, — і накрили лице Аману. |
|
9
|
9
|
| Рече́ же вꙋгаѳа́нъ є҆ди́нъ ѿ скопцє́въ, се́й же вѣ́дѧше ѡ҆ то́мъ дре́вѣ, ви́дѣвъ є҆̀ въ домꙋ̀ а҆ма́новѣ, є҆гда̀ призыва́ше є҆го̀ на ѡ҆бѣ́дъ ца́рскїй, и҆ ѡ҆ се́мъ и҆спыта́въ є҆ди́наго ѿ ѻ҆́трѡкъ, оу҆разꙋмѣ́въ замышлѧ́емое, и҆ речѐ ко царю̀: сѐ, и҆ дре́во оу҆гото́ва а҆ма́нъ мардохе́ю глаго́лавшемꙋ блага̑ѧ ѡ҆ царѝ, и҆ стои́тъ въ домꙋ̀ а҆ма́новѣ возвыше́но на лакѡ́тъ пѧтьдесѧ́тъ. И҆ речѐ ца́рь: да повѣ́ситсѧ (а҆ма́нъ) на не́мъ. | І сказав Харбона, один з євнухів при царі: ось і дерево, яке приготував Аман для Мардохея, який говорив добре для царя, стоїть біля дому Амана, висотою у п’ятдесят ліктів. І сказав цар: повісьте його на ньому. |
|
10
|
10
|
| И҆ повѣ́шенъ бы́сть а҆ма́нъ на дре́вѣ, є҆́же оу҆гото́ва мардохе́ю. И҆ тогда̀ ца́рь оу҆толи́сѧ ѿ ꙗ҆́рости. | І повісили Амана на дереві, яке він приготував для Мардохея. І гнів царя втих. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.