Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ ѳ҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Глава́ ѳ҃	Глава 9

1	1
Во вторыйна́десѧть мцⷭ҇ъ, и҆же є҆́сть а҆да́ръ, въ третїйна́десѧть де́нь мцⷭ҇а прїидо́ша писа̑нїѧ ѿ царѧ̀.	У дванадцятий місяць, тобто в місяць Адар, у тринадцятий день його, в який припав час виконати повеління царя й указ його, у той день, коли вороги юдеїв сподівалися взяти владу над ними, а вийшло навпаки, що самі юдеї взяли владу над ворогами своїми, —
2	2
Въ то́й же день погибо́ша сꙋпоста́ты і҆ꙋде́євъ: ни є҆ди́нъ бо сопроти́висѧ и҆̀мъ боѧ́сѧ и҆́хъ.	зібралися юдеї в містах своїх по всіх областях царя Артаксеркса, щоб накласти руку на лиходіїв своїх; і ніхто не міг встояти перед лицем їх, тому що страх перед ними напав на всі народи.
3	3
Нача́лствꙋющїи бо стра́намъ и҆ власти́телїе и҆ ца́рстїи книгѡ́чїѧ почита́хꙋ і҆ꙋдє́й:	І всі князі в областях і сатрапи, й областеначальники, і виконавці справ царських підтримували юдеїв, тому що напав на них страх перед Мардохеєм.
4	4
стра́хъ бо мардохе́евъ належа́ше на ни́хъ.	Бо великим був Мардохей у домі в царя, і слава про нього ходила по всіх областях, тому що цей чоловік, Мардохей, піднімався вище і вище.
5	5
Приложи́сѧ бо повелѣ́нїе царе́во и҆менова́тисѧ є҆мꙋ̀ по всемꙋ̀ ца́рствїю.	І нищили юдеї всіх ворогів своїх, вбиваючи мечем, умертвлюючи і знищуючи, і чинили з ворогами своїми за своєю волею.
6	6
И҆ въ сꙋ́сѣхъ гра́дѣ и҆зби́ша і҆ꙋде́є пѧ́ть сѡ́тъ мꙋже́й:	У Сузах, місті престольному, умертвили юдеї і погубили п’ятсот чоловік;
7	7
Фарса́на, неста́нна и҆ делфѡ́на, и҆ фасга́на	і Паршандафу і Далфона й Асфафу,
8	8
и҆ фардаѳа́на, и҆ варе́а и҆ сарвака́на,	і Порафу й Адалью й Аридафу,
9	9
и҆ мармасі́ма и҆ рꙋфе́а, и҆ а҆рсе́а и҆ завꙋѳеѳа́ма,	і Пармашфу й Арисая й Аридая і Ваієзафу, —
10	10
де́сѧть сынѡ́въ а҆ма́на а҆мадаѳꙋ́ева вꙋге́анина врага̀ і҆ꙋдеѡмъ, и҆́же ѿ ѳармаѳе́а, и҆ разгра́биша въ то́й де́нь (и҆мѣ̑нїѧ и҆́хъ):	десятьох синів Амана, сина Амадафа, ворога юдеїв, умертвили вони, а на грабунок не простягли руки своєї.
11	11
и҆ сказа́ша число̀ и҆збїе́нныхъ царю̀ въ сꙋ́сѣхъ гра́дѣ.	У той же день донесли цареві про кількість умертвлених у Сузах, престольному місті.
12	12
И҆ речѐ ца́рь ко є҆сѳи́ри: и҆зби́ша і҆ꙋде́є въ сꙋ́сѣъ гра́дѣ пѧ́ть сѡ́тъ мꙋже́й, по ѡ҆крє́стнымъ же страна́мъ коли́кѡ, мни́ши, погꙋби́ша; и҆ чесогѡ̀ є҆щѐ проси́ши, и҆ бꙋ́детъ тѝ;	І сказав цар цариці Есфирі: у Сузах, місті престольному, умертвили юдеї і погубили п’ятсот чоловік і десятьох синів Амана; що ж зробили вони в інших областях царя? Яке бажання твоє? і воно буде задовільнене. І яке ще прохання твоє? воно буде виконане.
13	13
И҆ речѐ є҆сѳи́рь ко царю̀: да да́стсѧ та́кожде і҆ꙋде́ѡмъ твори́ти заꙋ́тра, ꙗ҆́кѡ да повѣ́сѧтъ де́сѧть сынѡ́въ а҆ма́новыхъ.	І сказала Есфир: якщо царю благоугодно, то нехай було б дозволено юдеям, які у Сузах, робити те саме і завтра, що сьогодні, і десятьох синів Аманових нехай би повісили на дереві.
14	14
И҆ повелѣ̀ ца́рь та́кѡ бы́ти, и҆ попꙋстѝ і҆ꙋде́ѡмъ внѣ̀ гра́да повѣ́сити тѣлеса̀ сынѡ́въ а҆ма́новыхъ.	І наказав цар зробити так; і даний на це указ у Сузах, і десятьох синів Аманових повісили.
15	15
И҆ собра́шасѧ і҆ꙋде́є, и҆̀же въ сꙋ́сѣхъ, въ четвертыйна́десѧть дее́нь а҆да́ра, и҆ и҆зби́ша мꙋже́й три́ста, и҆ ничто́же разгра́биша.	І зібралися юдеї, що у Сузах, також і в чотирнадцятий день місяця Адара й умертвили у Сузах триста чоловік, а на грабунок не простягли руки своєї.
16	16
Про́чїи же і҆ꙋде́є, и҆̀же во ца́рствїи, собра́шасѧ и҆ себѣ̀ помога́хꙋ и҆ почи́ша ѿ бра́ней: и҆зби́ша бо ѿ ни́хъ пѧтьна́десѧть ты́сѧщъ въ третїйна́десѧть а҆да́ра, и҆ ничто́же расхи́тиша.	Й інші юдеї, які знаходилися в царських областях, зібралися, щоб стати на захист життя свого і бути спокійними від ворогів своїх, і умертвили з ворогів своїх сімдесят п’ять тисяч, а на грабунок не простягли руки своєї.
17	17
И҆ почи́ша въ четвертыйна́десѧть де́нь тогѡ́жде мцⷭ҇а и҆ провожда́хꙋ то́й де́нь оу҆покое́нїѧ съ ра́достїю и҆ весе́лїемъ.	Це було у тринадцятий день місяця Адара; а в чотирнадцятий день цього ж місяця вони заспокоїлися і зробили його днем бенкету і веселощів.
18	18
І҆ꙋде́є же въ сꙋ́сѣхъ гра́дѣ собра́шасѧ и҆ въ четвертыйна́десѧть почи́ша: проводи́ша же и҆ пѧтыйна́десѧть съ ра́достїю и҆ весе́лїемъ.	Юдеї ж, які у Сузах, збиралися в тринадцятий день його й у чотирнадцятий день його, а у п’ятнадцятий день його заспокоїлися і зробили його днем бенкету і веселощів.
19	19
Сегѡ̀ ра́ди і҆ꙋде́є разсѣ́ѧннїи во всѧ́цѣй странѣ̀ внѣ́шней провожда́ютъ четвертыйна́десѧть де́нь а҆да́ра бла́гъ съ весе́лїемъ, посыла́юще ча̑сти кі́йждо бли́жнемꙋ: живꙋ́щїй же въ митропо́лїѧхъ и҆ въ пѧтыйна́десѧть де́нь а҆да́ра весе́лїѧ благі́й провожда́ютъ, посыла́юще ча̑сти бли̑жним.	Тому юдеї сільські, які живуть у селищах відкритих, проводять чотирнадцятий день місяця Адара у веселощах і бенкеті, як день святковий, роблячи подарунки одне одному; [ті ж, що живуть у митрополіях, і п’ятнадцятий день Адара проводять у добрих веселощах, посилаючи подарунки ближнім].
20	20
Написа̀ же мардохе́й словеса̀ сїѧ̑ въ кни́гꙋ и҆ посла̀ і҆ꙋде́ѡмъ, є҆ли́цы бѣ́ша въ ца́рствїи а҆ртаѯе́рѯовѣ, бли́з̾ и҆ дале́че сꙋ́щымъ,	І описав Мардохей ці події і послав листи до всіх юдеїв, які в областях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких,
21	21
оу҆ста́вити дни̑ сїѧ̑ бла̑ги, є҆́же провожда́ти четвертыйна́десѧть и҆ пѧтыйна́десѧть де́нь а҆да́ра:	про те, щоб вони встановили щорічно святкування у себе чотирнадцятого дня місяця Адара і п’ятнадцятого дня його,
22	22
въ си́хъ бо дне́хъ почи́ша і҆ꙋде́є ѿ вра̑гъ свои́хъ: и҆ мцⷭ҇ъ а҆да́ръ, и҆́же ѡ҆брати́сѧ и҆̀мъ ѿ пла́ча въ ра́дость и҆ ѿ болѣ́зни во благі́й де́нь, провожда́ти ве́сь во благи́хъ дне́хъ ра́дости и҆ весе́лїѧ, посыла́юще ча̑сти ко дрꙋгѡ́мъ и҆ ни́щымъ.	як таких днів, у які юдеї зробилися спокійними від ворогів своїх, і як такого місяця, в який перетворився їх сум на радість, і нарікання — на день святковий, — щоб зробили їх днями бенкету і веселощів, посилаючи подарунки одне одному і милостині бідним.
23	23
И҆ прїѧ́ша і҆ꙋде́є, ꙗ҆́коже написа̀ и҆̀мъ мардохе́й:	І прийняли юдеї те, що вже самі почали робити, і про що Мардохей написав до них,
24	24
ка́кѡ а҆ма́нъ а҆мадаѳꙋ́евъ македѡ́нѧнинъ ра́товаше і҆ꙋдеєвъ, и҆ ка́кѡ и҆знесѐ сꙋ́дъ и҆ жре́бїй, є҆́же погꙋби́ти и҆̀хъ,	як Аман, син Амадафа, вугеянин, ворог усіх юдеїв, думав погубити юдеїв і кидав пур, жереб, про знищення і погублення їх,
25	25
и҆ ꙗ҆́кѡ вни́де ко царю̀, глаго́лѧ, да повѣ́ситъ мардохе́а: є҆ли̑ка нача̀ наводи́ти на і҆ꙋдє́и ѕла́ѧ, на него̀ бы́ша, и҆ повѣ́шенъ бы́сть са́мъ и҆ ча̑да є҆гѡ̀.	і як Есфир дійшла до царя, і як цар наказав новим листом, щоб злий намір Амана, який він задумав на юдеїв, обернувся на голову його, і щоб повісили його і синів його на дереві.
26	26
Сегѡ̀ ра́ди нареко́шасѧ дні́е сі́и фꙋрі́мъ ра́ди жрє́бїй, занѐ дїале́ктомъ и҆́хъ жрє́бїи нарица́ютсѧ фꙋрі́мъ, ра́ди слове́съ є҆пїсто́лїи сеѧ̀, и҆ є҆ли̑ка пострада́ша си́хъ ра́ди, и҆ є҆ли̑ка и҆̀мъ приключи́шасѧ.	Тому і назвали ці дні Пурим, від імені: пур [*жереб, бо мовою їх жереби називаються пурим]. Тому, згідно з усіма словами цього листа і з тим, що самі бачили і до чого доходило в них,
27	27
Оу҆ста́ви оу҆́бѡ, и҆ та́кѡ прїѧ́ша і҆ꙋде́є на себѐ и҆ на сѣ́мѧ своѐ и҆ на ириложи́вшихсѧ къ ни̑мъ, нижѐ и҆на́че да оу҆потреблѧ́ютъ: дні́е же сі́и па́мѧти соверша́еми по ро́дꙋ и҆ ро́дꙋ, и҆ гра́дꙋ и҆ ѻ҆те́чествꙋ и҆ странѣ̀.	ухвалили юдеї і прийняли на себе і на дітей своїх і на всіх, хто приєднується до них, неодмінно, щоб святкувати ці два дні, за написаним про них і у свій для них час, кожного року;
28	28
Дні́е же сі́и фꙋрі́мъ да провожда́ютъ во всѧ́кое лѣ́то, и҆ па́мѧть да не ѡ҆скꙋдѣ́етъ ѿ родѡ́бъ.	і щоб дні ці були пам’ятні і святкувалися в усі роди у кожнім племені, у кожній області й у кожному місті; і щоб дні ці Пурим не скасовувалися в юдеїв, і пам’ять про них не зникла у дітей їхніх.
29	29
И҆ написа̀ є҆сѳи́рь царица дщѝ а҆мїнада́влѧ и҆ мардохе́й і҆ꙋде́анинъ, є҆ли̑ка сотвори́ша во оу҆твержде́нїе є҆пїсто́лїи ѡ҆ дне́хъ фꙋрі́мъ.	Написала також цариця Есфир, дочка Абихаїла, і Мардохей юдеянин, з усією наполегливістю, щоб виконували цей новий лист про Пурим;
30	30
И҆ мардохе́й и҆ є҆сѳи́рь цари́ца оу҆ста́виста себѣ̀ са́ми, и҆ тогда̀ оу҆ста́виста въ постѣ̀ свое́мъ совѣ́тъ сво́й.	і послали листи до усіх юдеїв у сто двадцять сім областей царства Артаксерксового зі словами миру і правди,
31	31
И҆ є҆сѳи́рь сло́во поста́ви во вѣ́ки, и҆ напи́сано бы́сть въ па́мѧть.	щоб вони твердо зберігали ці дні Пурим у свій час, який встановив про них Мардохей юдеянин і цариця Есфир, і як вони самі призначали їх для себе і для дітей своїх у дні посту і волання.

← Глава́ и҃

Глава́ і҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт