Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ и҃і

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Глава́ и҃і	Глава 18

1	1
И҆ по си́хъ ви́дѣхъ и҆́на а҆́гг҃ла сходѧ́ща съ небесѐ, и҆мꙋ́ща ѡ҆́бласть ве́лїю: и҆ землѧ̀ просвѣти́сѧ ѿ сла́вы є҆гѡ̀.	Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба і мав владу велику; і земля освітилася від слави його.
2	2
И҆ возопѝ въ крѣ́пости, гла́сомъ ве́лїимъ глаго́лѧ: падѐ, падѐ вавѷлѡ́нъ вели́кїй, и҆ бы́сть жили́ще бѣсѡ́мъ и҆ храни́тель всѧ́комꙋ дꙋ́хꙋ нечи́стꙋ, и҆ храни́лище всѣ́хъ пти́цъ нечи́стыхъ и҆ ненави́димыхъ: ꙗ҆́кѡ ѿ вїна̀ ꙗ҆́рости любодѣѧ́нїѧ своегѡ̀ напоѝ всѧ̑ ꙗ҆зы́ки,	І вигукнув він сильно, гучним голосом, кажучи: упав, упав Вавилон, велика блудниця; він зробився житлом бісів і пристановищем усякому нечистому духові, пристановищем усякому нечистому й огидному птахові; бо лютим вином блудодіяння свого вона напоїла всі народи,
3	3
и҆ ца́рїе зе́мстїи съ не́ю любы̀ дѣ́ѧша, и҆ кꙋпцы̀ зе́мстїи ѿ си́лы пи́щи є҆ѧ̀ [ѿ бога́тства сласте́й є҆гѡ̀] разбогатѣ́ша.	і царі земні любодіяли з нею, і купці земні розбагатіли від великих розкошів її.
4	4
И҆ слы́шахъ гла́съ и҆́нъ съ небесѐ, гл҃ющь: и҆зыди́те и҆з̾ неѧ̀, лю́дїе моѝ, да не причастите́сѧ грѣхѡ́мъ є҆ѧ̀ и҆ ѿ ꙗ҆́звъ є҆ѧ̀ да не вреди́тесѧ:	І почув я інший голос з неба, який говорив; вийди від неї, народе Мій, щоб не брати вам участі у гріхах її та не зазнати покарань її;
5	5
ꙗ҆́кѡ прилѣпи́шасѧ [взыдо́ша] грѣсѝ є҆ѧ̀ да́же до нб҃сѐ, и҆ помѧнꙋ̀ бг҃ъ непра̑вды є҆ѧ̀.	бо гріхи її дійшли до неба, і Бог пригадав неправди її.
6	6
Воздади́те є҆́й, ꙗ҆́кѡ и҆ та̀ воздадѐ ва́мъ, и҆ оу҆сꙋгꙋ́бите є҆́й сꙋгꙋ́бо по дѣлѡ́мъ є҆ѧ̀: ча́шею, є҆́юже черпа̀ (ва́мъ), черпли́те є҆́й сꙋгꙋ́бо.	Відплатіть їй так, як і вона відплатила вам, і удвічі відплатіть їй за ділами її; у чаші, в якій вона готувала вам вино, приготуйте їй удвічі.
7	7
Є҆ли́кѡ просла́висѧ и҆ разсвирѣ́пѣ [наслади́сѧ], толи́кѡ дади́те є҆́й мꙋ́къ и҆ рыда́нїй: ꙗ҆́кѡ въ се́рдцы свое́мъ глаго́летъ, (ꙗ҆́кѡ) сѣжꙋ̀ цари́цею, и҆ вдова̀ нѣ́смь, и҆ рыда́нїѧ не и҆́мамъ ви́дѣти.	Скільки славилася вона і розкошувала, стільки завдайте їй мук і скорбот. Бо вона говорить у серці своєму: сиджу царицею, я не вдова і не побачу скорботи!
8	8
Сегѡ̀ ра́ди во є҆ди́нъ де́нь прїи́дꙋтъ ꙗ҆́звы є҆́й, сме́рть и҆ пла́чь и҆ гла́дъ, и҆ ѻ҆гне́мъ сожжена̀ бꙋ́детъ, ꙗ҆́кѡ крѣ́покъ гдⷭ҇ь бг҃ъ сꙋдѧ́й є҆́й.	За те в один день прийдуть на неї страти, смерть і плач, і голод, і буде спалена вогнем, тому що сильний Господь Бог, Який судить її.
9	9
И҆ возрыда́ютъ и҆ воспла́чꙋтсѧ є҆ѧ̀ ца́рїе зе́мстїи, любы̀ дѣ́ѧвшїи съ не́ю и҆ разсвирѣ́пѣвшїи, є҆гда̀ оу҆́зрѧтъ ды́мъ запале́нїѧ є҆ѧ̀,	І заплачуть і заридають за нею царі земні, які блудодіяли і розкошували з нею, коли побачать дим від пожежі її,
10	10
и҆здале́ча стоѧ́ще за стра́хъ мꙋ́къ є҆ѧ̀, глаго́люще: го́ре, го́ре, гра́дъ вели́кїй вавѷлѡ́нъ, гра́дъ крѣ́пкїй, ꙗ҆́кѡ во є҆ди́нъ ча́съ прїи́де сꙋ́дъ тво́й.	стоячи віддалік від страху мук її та кажучи: горе, горе тобі, велике місто Вавилон, місто могутнє! Бо за одну годину прийшов суд твій.
11	11
И҆ кꙋпцы̀ зе́мстїи возрыда́ютъ и҆ воспла́чꙋтсѧ ѡ҆ не́мъ, ꙗ҆́кѡ бреме́нъ и҆́хъ никто́же кꙋпꙋ́етъ ктомꙋ̀,	І купці земні заплачуть і заридають за нею, тому що товарів їхніх ніхто вже не купує,
12	12
бреме́нъ зла́та и҆ сребра̀, и҆ ка́менїѧ драга́гѡ и҆ би́сера, и҆ вѵ́сса и҆ порфѵ́ры, и҆ ше́лка и҆ черве́ни, и҆ всѧ́кагѡ дре́ва ѳѷи́нна, и҆ всѧ́кагѡ сосꙋ́да и҆з̾ ко́сти слоно́выѧ, и҆ всѧ́кагѡ сосꙋ́да ѿ дре́ва честна́гѡ, и҆ мѣ́дѧна и҆ желѣ́зна и҆ мра́морна,	товарів золотих і срібних, і каменів коштовних та перлів, і висону і порфири, і шовку, і багряниці, і всякого пахучого дерева, і всяких виробів із слонової кістки, і всяких виробів з дорогих дерев, з міді і заліза, і мармуру,
13	13
и҆ кори́цы и҆ ѳѷмїа́ма, и҆ мѵ́ра и҆ лїва́на, и҆ вїна̀ и҆ є҆ле́а, и҆ семїда́ла и҆ пшени́цы, и҆ скота̀ и҆ ѻ҆ве́цъ, и҆ ко́ней и҆ колесни́цъ, и҆ тѣле́съ и҆ дꙋ́шъ человѣ́ческихъ.	кориці і фіміаму, і мира і ладану, і вина і єлею, і борошна і пшениці, і худоби і овець, і коней і колісниць, і тіл і душ людських.
14	14
И҆ ѻ҆вѡ́щи похоте́й дꙋшѝ твоеѧ̀ ѿидо́ша ѿ тебє̀, и҆ всѧ̑ тꙋ̑чнаѧ и҆ свѣ̑тлаѧ ѿидо́ша ѿ тебє̀, и҆ ктомꙋ̀ не и҆́маши ѡ҆брѣстѝ и҆̀хъ.	І плодів, угодних для душі твоєї, не стало у тебе, і все сите і блискуче віддалилося від тебе; ти вже не знайдеш його.
15	15
Кꙋпцы̀ си́ми ѡ҆бога́щшесѧ ѿ неѧ̀, и҆здале́ча ста́нꙋтъ за стра́хъ мꙋче́нїѧ є҆ѧ̀, рыда́юще и҆ пла́чꙋщесѧ,	Торговці всім цим, які збагатилися від неї, стануть вдалині від страху мук її, плачучи і ридаючи,
16	16
и҆ глаго́люще: го́ре, го́ре, гра́дъ вели́кїй, ѡ҆блече́нный вѵ́ссомъ и҆ порфѵ́рою и҆ червлени́цею, и҆ позлаще́ный зла́томъ и҆ ка́менїемъ драги́мъ и҆ би́серомъ	і кажучи: горе, горе тобі, велике місто, одягнене у висон і порфиру і багряницю, прикрашене золотом і камінням коштовним і перлами,
17	17
ꙗ҆́кѡ во є҆ди́нъ ча́съ поги́бе толи́ко бога́тство. И҆ всѧ́къ ко́рмчїй, и҆ всѧ́къ пла́ваѧй въ корабле́хъ, и҆ всѧ́къ є҆ли́къ въ мо́ри дѣ́лаѧй [и҆ ве́сь въ корабле́хъ наро́дъ, и҆ корабе́лницы, и҆ є҆ли́цы въ мо́ри дѣ́лаютъ], и҆здале́ча ста́ша,	бо за одну годину загинуло таке багатство! І всі керманичі, і всі, хто пливе на кораблях, і всі корабельники, і всі, хто торгує на морі, стали віддаля,
18	18
и҆ вопїѧ́хꙋ, ви́дѧще ды́мъ раждеже́нїѧ є҆гѡ̀, глаго́люще: кі́й подо́бенъ гра́дꙋ вели́комꙋ;	і, бачачи дим від пожежі її, закричали, кажучи: яке місто подібне до міста великого!
19	19
И҆ положи́ша пе́рсть на глава́хъ свои́хъ, и҆ возопи́ша пла́чꙋщесѧ и҆ рыда́юще, глаго́люще: го́ре, го́ре, гра́дъ вели́кїй, въ не́мже ѡ҆богати́шасѧ всѝ и҆мꙋ́щїи корабли̑ въ мо́ри, ѿ че́сти [бога́тства] є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ є҆ди́нѣмъ часо́мъ запꙋстѣ̀.	І посипали попелом голови свої, і кричали, плачучи і ридаючи: горе, горе тобі, місто велике, коштовностями якого збагатились усі, хто має кораблі на морі, бо опустіло за одну годину!
20	20
Весели́сѧ ѡ҆ се́мъ, нб҃о, и҆ ст҃і́и а҆пⷭ҇ли и҆ прⷪ҇ро́цы, ꙗ҆́кѡ сꙋдѝ бг҃ъ сꙋ́дъ ва́шъ ѿ негѡ̀.	Веселися з цього, небо, і святі апостоли та пророки; бо звершив Бог суд ваш над ним.
21	21
И҆ взѧ́тъ є҆ди́нъ а҆́гг҃лъ крѣ́покъ ка́мень вели́къ ꙗ҆́кѡ же́рновъ и҆ ве́рже въ мо́ре, глаго́лѧ: та́кѡ стремле́нїемъ вве́рженъ бꙋ́детъ вавѷлѡ́нъ гра́дъ вели́кїй, и҆ не и҆́мать ѡ҆брѣсти́сѧ ктомꙋ̀:	І один сильний ангел узяв камінь, подібний до великого жорна, і кинув у море, кажучи: з такою швидкістю повержений буде Вавилон, велике місто, і вже не буде його.
22	22
и҆ гла́съ гꙋдє́цъ и҆ мꙋсїкі́й, и҆ писка́телей и҆ трꙋ́бъ не и҆́мать слы́шатисѧ ктомꙋ̀ въ тебѣ̀: и҆ всѧ́къ хитре́цъ всѧ́кїѧ хи́трости не ѡ҆брѧ́щетсѧ ктомꙋ̀ въ тебѣ̀, и҆ шꙋ́мъ же́рновный не бꙋ́детъ слы́шанъ въ тебѣ̀:	І голосу тих, що грають на гуслах, і співають, і грають на сопілках, і трублять у труби, в тобі вже не буде чутно; не буде вже в тобі ніякого митця, ніякого мистецтва, і шуму від жорен вже не буде чутно в тобі;
23	23
и҆ свѣ́тъ свѣти́лника не и҆́мать свѣти́ти въ тебѣ̀ ктомꙋ̀, и҆ гла́съ жениха̀ и҆ невѣ́сты не и҆́мать слы́шанъ бы́ти въ тебѣ̀ ктомꙋ̀: ꙗ҆́кѡ кꙋпцы̀ твоѝ бѣ́ша вельмѡ́жи зе́мстїи, ꙗ҆́кѡ волхвова̑нїи твои́ми прельще́ни бы́ша всѝ ꙗ҆зы́цы.	і світло світильника вже не з’явиться в тобі; і голосів жениха і нареченої не буде вже чутно в тобі: бо купці твої були вельможами землі, і чародійством твоїм були введені в оману всі народи.
24	24
И҆ въ не́мъ кро́вь прⷪ҇ро́ческа и҆ ст҃ы́хъ ѡ҆брѣ́тесѧ и҆ всѣ́хъ и҆збїе́нныхъ на землѝ.	І в ньому знайдена кров пророків і святих, і всіх убитих на землі.

← Глава́ з҃і

Глава́ ѳ҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт