Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ ѳ҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Глава́ ѳ҃	Глава 9

1	1
И҆ пѧ́тый а҆́гг҃лъ вострꙋбѝ, и҆ ви́дѣхъ ѕвѣздꙋ̀ съ небесѐ спа́дшꙋ на зе́млю: и҆ да́нъ бы́сть є҆́й клю́чь стꙋденца̀ бе́здны:	П’ятий ангел затрубив, і я побачив зірку, що впала з неба на землю, і дано було їй ключ від колодязя безодні.
2	2
и҆ ѿве́рзе стꙋденца̀ бе́здны, и҆ взы́де ды́мъ ѿ стꙋденца̀ ꙗ҆́кѡ ды́мъ пе́щи вели́ки, и҆ ѡ҆ме́рче со́лнце и҆ воздꙋ́хъ ѿ ды́ма стꙋдени́чнагѡ.	Вона відкрила колодязь безодні, і вийшов дим з колодязя, як дим з великої печі; і затьмарилося сонце й повітря від диму з колодязя.
3	3
И҆ ѿ ды́ма и҆зыдо́ша прꙋ́зи на зе́млю, и҆ дана̀ бы́сть и҆̀мъ ѡ҆́бласть, ꙗ҆́коже и҆́мꙋтъ ѡ҆́бласть скорпі̑и земны̑ѧ.	І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй силу, яку мають земні скорпіони.
4	4
И҆ рѣче́но бы́сть и҆̀мъ, да не вредѧ́тъ травы̀ земны́ѧ, ни всѧ́кагѡ ѕла́ка, ни всѧ́кагѡ дре́ва, но человѣ́ки то́чїю, и҆̀же не и҆́мꙋтъ печа́ти бж҃їѧ на челѣ́хъ свои́хъ.	І сказано було їй, щоб не робила шкоди траві земній й ніякій зелені, і ніякому дереву, а тільки одним людям, які не мають печаті Божої на чолах своїх.
5	5
И҆ дано̀ бы́сть и҆̀мъ, да не оу҆бїю́тъ и҆́хъ, но да мꙋ́кꙋ прїи́мꙋтъ пѧ́ть мцⷭ҇ей: и҆ мꙋче́нїе и҆́хъ ꙗ҆́кѡ мꙋче́нїе скорпі́ево, є҆гда̀ оу҆сѣ́кнетъ человѣ́ка.	І дано їй не вбивати їх, а тільки мучити п’ять місяців; і муки від неї подібні до мук від скорпіона, коли ужалить людину.
6	6
И҆ въ ты̑ѧ дни̑ взы́щꙋтъ человѣ́цы сме́рти, и҆ не ѡ҆брѧ́щꙋтъ є҆ѧ̀: и҆ вожделѣ́ютъ оу҆мре́ти, и҆ оу҆бѣжи́тъ ѿ ни́хъ сме́рть.	У ті дні люди будуть шукати смерти, але не знайдуть її; захочуть умерти, але смерть утече від них.
7	7
И҆ оу҆подоблє́нїѧ прꙋгѡ́въ подѡ́бна ко́нємъ оу҆гото́влєнымъ на бра́нь: и҆ на глава́хъ и҆́хъ ꙗ҆́кѡ вѣнцы̀ оу҆подо́блени зла́тꙋ, и҆ ли́ца и҆́хъ ꙗ҆́кѡ ли́ца человѣ́чєска:	За виглядом своїм сарана була подібна до коней, приготованих на війну; і на головах у неї ніби вінці, схожі на золоті, обличчя ж її, як обличчя людські;
8	8
и҆ и҆мѣ́ѧхꙋ власы̀, ꙗ҆́кѡ власы̀ жє́нскїѧ, и҆ зꙋ́бы и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ львѡ́въ бѣ́ша:	і волосся в неї — ніби волосся в жінок, а зуби в неї були, як у левів.
9	9
и҆ и҆мѣ́ѧхꙋ брѡнѧ̀, ꙗ҆́кѡ брѡнѧ̀ желѣ̑зны, и҆ гла́съ кри́лъ и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ гла́съ колесни́цъ, є҆гда̀ ко́ни мно́зи текꙋ́тъ на бра́нь:	На ній були броні, ніби броні залізні, а шум від крил її, як стукіт від колісниць, коли безліч коней біжать на війну;
10	10
и҆ и҆мѣ́ѧхꙋ ѡ҆́шибы подѡ́бны скорпі̑инымъ, и҆ жа̑ла бѧ́хꙋ во ѡ҆́шибѣхъ и҆́хъ: и҆ дана̀ бѣ̀ ѡ҆́бласть и҆̀мъ вреди́ти человѣ́ки пѧ́ть мцⷭ҇ъ.	у неї були хвости, як у скорпіонів, і у хвостах її були жала; влада ж її була — шкодити людям п’ять місяців.
11	11
И҆ и҆мѣ́ли над̾ собо́ю царѧ̀ а҆́ггела бе́здны, є҆мꙋ́же и҆́мѧ є҆вре́йски а҆ва́ддѡнъ, а҆ є҆́ллински а҆поллѵ́ѡнъ.	Царем над собою вона мала ангела безодні; ім’я йому по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки Аполліон^*.
12	12
Го́ре є҆ди́но ѿи́де: сѐ, грѧдꙋ́тъ є҆щѐ два̀ гѡ́рѧ по си́хъ.	Одне горе пройшло; і ось, ідуть за ним ще два горя.
13	13
И҆ шесты́й а҆́гг҃лъ вострꙋбѝ, и҆ слы́шахъ гла́съ є҆ди́нъ ѿ четы́рехъ рогѡ́въ ѻ҆лтарѧ̀ злата́гѡ сꙋ́щагѡ пред̾ бг҃омъ,	Шостий ангел затрубив, і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, який стояв перед Богом
14	14
глаго́лющїй шесто́мꙋ а҆́гг҃лꙋ и҆мѣ́ющꙋ трꙋбꙋ̀: разрѣшѝ четы́ри а҆́гг҃лы свѧ̑заны при рѣцѣ̀ вели́цѣй є҆ѵфра́тъ.	і говорив шостому ангелу, що мав трубу: звільни чотирьох ангелів, зв’язаних біля великої річки Євфрата.
15	15
И҆ разрѣше́ни бы́ша четы́ри а҆́гг҃ли оу҆гото́вани на ча́съ и҆ де́нь, и҆ мцⷭ҇ъ и҆ лѣ́то, да и҆збїю́тъ тре́тїю ча́сть человѣ̑къ.	І звільнені були чотири ангели, приготовані на час і день, і місяць і рік для того, щоб умертвити третю частину людей.
16	16
И҆ число̀ во́инѡвъ ко́нныхъ двѣ̀ тмѣ̑ те́мъ: и҆ слы́шахъ число̀ и҆́хъ.	Кількість кінного війська була дві тьми тем; і я чув кількість його.
17	17
И҆ та́кѡ ви́дѣхъ въ видѣ́нїи ко́ни, и҆ сѣдѧ́щыѧ на ни́хъ и҆мꙋ́щыѧ брѡнѧ̀ ѻ҆́гнєнны и҆ ѵ҆акі́нѳѡвы и҆ жꙋ́пєлны: и҆ главы̑ ко́нємъ (и҆́хъ) ꙗ҆́кѡ главы̑ львѡ́мъ, и҆ и҆з̾ оу҆́стъ и҆́хъ и҆схожда́ше ѻ҆́гнь и҆ ды́мъ и҆ жꙋ́пелъ.	Так бачив я у видінні коней і на них вершників, які мали на собі броні вогненні, гіацинтові й сірчані; голови у коней, як голови у левів, і з рота їх виходив вогонь, дим і сірка.
18	18
И҆ ѿ трїе́хъ ꙗ҆́звъ си́хъ поги́бе тре́тїѧ ча́сть человѣ́кѡвъ, ѿ ѻ҆гнѧ̀ и҆ ѿ ды́ма и҆ ѿ жꙋ́пела, и҆сходѧ́щихъ и҆з̾ оу҆́стъ и҆́хъ:	Від цих трьох покарань, від вогню, диму і сірки, що виходили з рота їх, померла третя частина людей;
19	19
ѡ҆́бласть бо ко́ней во оу҆стѣ́хъ и҆́хъ бѣ̀ [и҆ во ѡ҆́шибѣхъ и҆́хъ], и҆ [и҆́бо] ѡ҆́шиби и҆́хъ подо́бни ѕмїє́мъ, и҆мꙋ́ще главы̑ и҆ тѣ́ми па́кѡсти дѣ́юще.	бо сила коней була в роті їх і у хвостах їх; а хвости їх були подібні до змій і мали голови, і ними вони шкодили.
20	20
И҆ про́чїи ѿ человѣ̑къ, и҆̀же не врежде́ни бы́ша [не и҆збїе́ни бы́ша] ꙗ҆́зывами си́ми, нижѐ пока́ѧшасѧ ѿ дѣ́лъ рꙋ́къ свои́хъ, да не покло́нѧтсѧ де́мѡнѡмъ, ни і҆́дѡлѡмъ златы̑мъ и҆ срє́брѧнымъ, и҆ мѣ̑дѧнымъ и҆ ка́мєннымъ и҆ древѧны̑мъ, и҆̀же ни ви́дѣти мо́гꙋтъ, ни слы́шати, ни ходи́ти:	Інші ж люди, які не вмерли від цих покарань, не розкаялись у ділах рук своїх так, щоб не поклонятися бісам та золотим, срібним, мідним, кам’яним і дерев’яним ідолам, які не можуть ні бачити, ні чути, ні ходити.
21	21
и҆ не пока́ѧшасѧ ѿ оу҆бі́йствъ свои́хъ, ни ѿ волхвова́нїй свои́хъ, нижѐ ѿ блꙋда̀ своегѡ̀, нижѐ ѿ та́тьбъ свои́хъ.	І не розкаялися вони у вбивствах своїх, ні в чародійствах своїх, ні у розпусті своїй, ні в крадіжках своїх.

← Глава́ и҃

Глава́ і҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт