|
Глава́ г҃
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| И҆ а҆́гг҃лꙋ сарді́йскїѧ цр҃кве напишѝ: та́кѡ гл҃етъ и҆мѣ́ѧй се́дмь дꙋхѡ́въ бж҃їихъ и҆ се́дмь ѕвѣ́здъ: вѣ́мъ твоѧ̑ дѣла̀, ꙗ҆́кѡ и҆́мѧ и҆́маши ꙗ҆́кѡ жи́въ, а҆ ме́ртвъ є҆сѝ. | І ангелу Сардійської Церкви напиши: так говорить Той, Хто має сім духів Божих і сім зірок: знаю твої діла; ти носиш ім’я, ніби живий, але ти мертвий. |
|
2
|
2
|
| Бꙋ́ди бдѧ̀ и҆ оу҆твержда́ѧ прѡ́чаѧ, и҆̀мже оу҆мре́ти: не ѡ҆брѣто́хъ бо дѣ́лъ твои́хъ сконча́ныхъ пред̾ бг҃омъ (твои́мъ) [мои́мъ]. | Пильнуй і зміцнюй інше близьке до смерти, бо Я не бачу, щоб діла твої були довершені перед Богом Моїм. |
|
3
|
3
|
| Помина́й оу҆̀бо, ка́кѡ прїѧ́лъ є҆сѝ и҆ слы́шалъ є҆сѝ, и҆ соблюда́й и҆ пока́йсѧ. А҆́ще оу҆̀бо не бди́ши, прїидꙋ̀ на тѧ̀ ꙗ҆́кѡ та́ть, и҆ не и҆́маши почꙋ́ти, въ кі́й ча́съ прїидꙋ̀ на тѧ̀. | Згадай, що ти прийняв і чув, і зберігай та покайся. Якщо ж не будеш пильнувати, то Я найду на тебе, як злодій, і ти не дізнаєшся, якої години найду на тебе. |
|
4
|
4
|
| Но и҆́маши ма́лѡ и҆ме́нъ и҆ въ сарді́и, и҆̀же не ѡ҆скверни́ша ри́зъ свои́хъ, и҆ ходи́ти и҆́мꙋтъ со мно́ю въ бѣ́лыхъ, ꙗ҆́кѡ досто́йни сꙋ́ть. | А втім, у тебе в Сардах є кілька чоловік, які не осквернили одягу свого, і будуть ходити зі Мною у білому одязі, бо вони достойні. |
|
5
|
5
|
| Побѣжда́ѧй, то́й ѡ҆блече́тсѧ въ ри̑зы бѣ̑лыѧ, и҆ не и҆́мамъ ѿмы́ти [и҆згла́дити] и҆́мене є҆гѡ̀ ѿ кни́гъ живо́тныхъ, и҆ и҆сповѣ́мъ и҆́мѧ є҆гѡ̀ пред̾ ѻ҆ц҃е́мъ мои́мъ и҆ пред̾ а҆́гг҃лы є҆гѡ̀. | Той, хто перемагає, одягнеться у білий одяг; і не згладжу імені його з книги життя, і визнаю ім’я його перед Отцем Моїм і перед ангелами Його. |
|
6
|
6
|
| И҆мѣ́ѧй оу҆́хо да слы́шитъ, что̀ дх҃ъ гл҃етъ цр҃квамъ. | Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам. |
|
7
|
7
|
| И҆ а҆́гг҃лꙋ фїладелфі́йскїѧ цр҃кве напишѝ: та́кѡ гл҃етъ ст҃ы́й и҆́стинный, и҆мѣ́ѧй клю́чь дв҃довъ, ѿверза́ѧй, и҆ никто́же затвори́тъ, затворѧ́ѧй, и҆ никто́же ѿве́рзетъ: | І ангелу Філадельфійської Церкви напиши: так говорить Святий, Істинний, Хто має ключ Давидів, Хто відчиняє — і ніхто не зачинить, зачиняє — і ніхто не відчинить: |
|
8
|
8
|
| вѣ́мъ твоѧ̑ дѣла̀: сѐ, да́хъ пред̾ тобо́ю двє́ри ѿвє́рсты, и҆ никто́же мо́жетъ затвори́ти и҆̀хъ: ꙗ҆́кѡ ма́лꙋ и҆́маши си́лꙋ, и҆ соблю́лъ є҆сѝ моѐ сло́во, и҆ не ѿве́рглсѧ є҆сѝ и҆́мене моегѡ̀. | знаю твої діла; ось Я відчинив перед тобою двері, і ніхто не може зачинити їх; ти не багато маєш сили, і зберіг слово Моє, і не зрікся імені Мого. |
|
9
|
9
|
| Сѐ, даю̀ ѿ со́нмища сатанина̀ глаго́лющыѧсѧ бы́ти і҆ꙋдє́и, и҆ не сꙋ́ть, но лгꙋ́тъ: сѐ, сотворю̀ и҆̀хъ, да прїи́дꙋтъ и҆ поклонѧ́тсѧ пред̾ нога́ма твои́ма, и҆ оу҆разꙋмѣ́ютъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ возлюби́хъ тѧ̀. | Ось, Я зроблю, що із сатанинського зборища, з тих, які кажуть про себе, що вони юдеї, але не такі, а обманюють, — ось, Я зроблю те, що вони прийдуть і поклоняться перед ногами твоїми, і зрозуміють, що Я полюбив тебе. |
|
10
|
10
|
| Ꙗ҆́кѡ соблю́лъ є҆сѝ сло́во терпѣ́нїѧ моегѡ̀, и҆ а҆́зъ тѧ̀ соблюдꙋ̀ ѿ годи́ны и҆скꙋше́нїѧ, хотѧ́щїѧ прїитѝ на всю̀ вселе́ннꙋю и҆скꙋси́ти живꙋ́щыѧ на землѝ. | І як ти зберіг слово терпіння Мого, то і Я збережу тебе від години спокуси, що гряде на весь світ, щоб випробувати тих, хто живе на землі. |
|
11
|
11
|
| Сѐ, грѧдꙋ̀ ско́рѡ: держѝ, є҆́же и҆́маши, да никто́же прїи́метъ вѣнца̀ твоєгѡ̀. | Ось, гряду скоро; тримай, що маєш, щоб ніхто не перейняв вінця твого. |
|
12
|
12
|
| Побѣжда́ющаго сотворю̀ столпа̀ въ цр҃кви бг҃а моегѡ̀, и҆ бо́лѣ [во́нъ] не и҆́мать и҆зы́ти ктомꙋ̀: и҆ напишꙋ̀ на не́мъ и҆́мѧ бг҃а моегѡ̀ и҆ и҆́мѧ гра́да бг҃а моегѡ̀, но́вагѡ і҆ерⷭ҇ли́ма, сходѧ́щагѡ съ нб҃съ ѿ бг҃а моегѡ̀, и҆ и҆́мѧ моѐ но́вое. | Переможця зроблю стовпом у храмі Бога Мого, і він уже не вийде геть; і напишу на ньому ім’я Бога Мого й ім’я міста Бога Мого, нового Єрусалима, що сходить з неба від Бога Мого, й ім’я Моє нове. |
|
13
|
13
|
| И҆мѣ́ѧй оу҆́хо да слы́шитъ, что̀ дх҃ъ гл҃етъ цр҃квамъ. | Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам. |
|
14
|
14
|
| И҆ а҆́гг҃лꙋ лаодїкі́йскїѧ цр҃кве напишѝ: та́кѡ гл҃етъ а҆ми́нь [и҆́же є҆́сть а҆ми́нь], свидѣ́тель вѣ́рный и҆ и҆́стинный, нача́токъ созда́нїѧ бж҃їѧ: | І ангелові Лаодикійської Церкви напиши: так говорить Амінь, свідок вірний і істинний, початок створіння Божого: |
|
15
|
15
|
| вѣ́мъ твоѧ̑ дѣла̀, ꙗ҆́кѡ ни стꙋде́нъ є҆сѝ ни те́плъ: не да стꙋде́нъ бы бы́лъ ни те́плъ [ѽ, дабы̀ стꙋде́нъ бы́лъ є҆сѝ и҆лѝ горѧ́щь]. | знаю твої діла; ти ні холодний, ні гарячий; о, якби ти був холодний або гарячий! |
|
16
|
16
|
| Та́кѡ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆б̾ꙋморе́нъ є҆сѝ, и҆ ни те́плъ ни стꙋде́нъ, и҆зблева́ти тѧ̀ ѿ оу҆́стъ мои́хъ и҆́мамъ [та́кѡ, поне́же те́плъ є҆сѝ, и҆ ни стꙋде́нъ є҆сѝ нижѐ горѧ́щь, и҆́мамъ тѧ̀ и҆зблева́ти и҆з̾ оу҆́стъ мои́хъ]. | Але оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то викину тебе з уст Моїх. |
|
17
|
17
|
| Занѐ глаго́леши, ꙗ҆́кѡ бога́тъ є҆́смь и҆ ѡ҆богати́хсѧ и҆ ничто́же тре́бꙋю: и҆ не вѣ́си, ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ ѡ҆каѧ́ненъ и҆ бѣ́денъ, и҆ ни́щь и҆ слѣ́пъ и҆ на́гъ. | Бо ти говориш: я багатий, розбагатів і ні в чому не маю потреби; а не знаєш, що ти нещасний і жалюгідний, і вбогий, і сліпий, і голий. |
|
18
|
18
|
| Совѣща́ю тебѣ̀ кꙋпи́ти ѿ менє̀ зла́то разжже́но ѻ҆гне́мъ, да ѡ҆богати́шисѧ, и҆ ѡ҆дѣѧ́нїе бѣ́ло, да ѡ҆блече́шисѧ, и҆ да не ꙗ҆ви́тсѧ срамота̀ наготы̀ твоеѧ̀: и҆ коллꙋ́рїемъ пома́жи ѻ҆́чи твоѝ, да ви́диши. | Раджу тобі купити в Мене золото, вогнем очищене, щоб тобі збагатитися, і білий одяг, щоб одягтися, і щоб не видно було сорому наготи твоєї, і маззю для очей помаж очі твої, щоб бачити. |
|
19
|
19
|
| А҆́зъ, и҆̀хже а҆́ще люблю̀, ѡ҆блича́ю и҆ наказꙋ́ю. Ревнꙋ́й оу҆̀бо и҆ пока́йсѧ. | Кого Я люблю, тих викриваю і караю. Отже, будь ревним і покайся. |
|
20
|
20
|
| Сѐ, стою̀ при две́рехъ и҆ толкꙋ̀: а҆́ще кто̀ оу҆слы́шитъ гла́съ мо́й и҆ ѿве́рзетъ двє́ри, вни́дꙋ къ немꙋ̀ и҆ вечерѧ́ю съ ни́мъ, и҆ то́й со мно́ю. | Ось, стою при дверях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною. |
|
21
|
21
|
| Побѣжда́ющемꙋ да́мъ сѣ́сти со мно́ю на прⷭ҇то́лѣ мое́мъ, ꙗ҆́коже и҆ а҆́зъ побѣди́хъ и҆ сѣдо́хъ со ѻ҆ц҃е́мъ мои́мъ на прⷭ҇то́лѣ є҆гѡ̀. | Переможцеві дам сісти зі Мною на престолі Моїм, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його. |
|
22
|
22
|
| И҆мѣ́ѧй оу҆́хо да слы́шитъ, что̀ дх҃ъ гл҃етъ цр҃квамъ. | Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.