Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ в҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Глава́ в҃	Глава 2

1	1
А҆́гг҃лꙋ є҆фе́сскїѧ цр҃кве напишѝ: та́кѡ гл҃етъ держѧ́й се́дмь ѕвѣ́здъ въ десни́цѣ свое́й, ходѧ́й посредѣ̀ седмѝ свѣти́лникѡвъ златы́хъ:	Ангелові Ефеської Церкви напиши: так говорить Той, Хто тримає сім зірок у правиці Своїй, Хто ходить посеред семи золотих світильників:
2	2
вѣ́мъ твоѧ̑ дѣла̀, и҆ трꙋ́дъ тво́й, и҆ терпѣ́нїе твоѐ, и҆ ꙗ҆́кѡ не мо́жеши носи́ти ѕлы́хъ, и҆ и҆скꙋси́лъ є҆сѝ глаго́лющыѧсѧ бы́ти а҆по́столы, и҆ не сꙋ́ть, и҆ ѡ҆брѣ́лъ є҆сѝ и҆̀хъ ло́жныхъ:	знаю діла твої, і труд твій, і терпіння твоє, і те, що ти не можеш зносити розпутних, і випробував тих, які називають себе апостолами, а вони не такі, й побачив, що вони неправдомовці;
3	3
и҆ поне́слъ є҆сѝ, и҆ терпѣ́нїе и҆́маши, и҆ за и҆́мѧ моѐ трꙋди́лсѧ є҆сѝ и҆ не и҆знемо́глъ є҆сѝ.	ти багато зазнав і маєш терпіння, і в ім’я Моє трудився і не знемагав.
4	4
Но и҆́мамъ на тѧ̀, ꙗ҆́кѡ любо́вь твою̀ пе́рвꙋю ѡ҆ста́вилъ є҆сѝ.	Та маю проти тебе те, що ти залишив першу любов твою.
5	5
Помѧнѝ оу҆̀бо, ѿкꙋ́дꙋ спа́лъ є҆сѝ, и҆ пока́йсѧ, и҆ пє́рваѧ дѣла̀ сотворѝ: а҆́ще же нѝ, грѧдꙋ̀ тебѣ̀ ско́рѡ и҆ дви́гнꙋ свѣти́лникъ тво́й ѿ мѣ́ста своегѡ̀, а҆́ще не пока́ешисѧ.	Отже, згадай, звідки ти впав, і покайся, і твори попередні діла; а якщо не так, скоро прийду до тебе і зрушу світильник твій з місця його, якщо не покаєшся.
6	6
Но сѐ и҆́маши, ꙗ҆́кѡ ненави́диши дѣ́лъ нїколаі́тскихъ, и҆́хже и҆ а҆́зъ ненави́ждꙋ.	А втім, те в тобі добре, що ти ненавидиш діла николаїтів, які і Я ненавиджу.
7	7
И҆мѣ́ѧй оу҆́хо да слы́шитъ, что̀ дх҃ъ гл҃етъ цр҃квамъ: побѣжда́ющемꙋ да́мъ ꙗ҆́сти ѿ дре́ва живо́тнагѡ, є҆́же є҆́сть посредѣ̀ раѧ̀ бж҃їѧ.	Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам: тому, хто перемагає, дам споживати від дерева життя, яке посеред раю Божого.
8	8
И҆ а҆́гг҃лꙋ цр҃кве смѵ́рнскїѧ напишѝ: та́кѡ гл҃етъ пе́рвый и҆ послѣ́днїй, и҆́же бы́сть ме́ртвъ, и҆ (сѐ,) жи́въ є҆́сть:	І ангелу Смирнської Церкви напиши: так говорить Перший і Останній, Який був мертвий і ось, живий:
9	9
вѣ́мъ твоѧ̑ дѣла̀ и҆ ско́рбь и҆ нищетꙋ̀, но бога́тъ є҆сѝ, и҆ хꙋлы̑ глаго́лющихсѧ бы́ти і҆ꙋдє́й, и҆ не сꙋ́ть, но со́нмище сатанино̀.	знаю твої діла, і скорботу, і вбогість (а втім, ти багатий), і лихослів’я від тих, які кажуть про себе, що вони юдеї, а вони не такі, але зборище сатанинське.
10	10
Не бо́йсѧ ничесѡ́же, ꙗ҆̀же и҆́маши пострада́ти. Сѐ, и҆́мать дїа́волъ всажда́ти ѿ ва́съ въ темни̑цы, да и҆скꙋси́тесѧ: и҆ и҆мѣ́ти бꙋ́дете ско́рбь до десѧтѝ дні́й. Бꙋ́ди вѣ́ренъ да́же до сме́рти, и҆ да́мъ тѝ вѣне́цъ живота̀.	Не бійся нічого, що тобі треба буде витерпіти. Ось, диявол буде кидати вас у темницю, щоб випробувати вас, і будете мати скорботу днів десять. Будь вірний до смерти, і дам тобі вінець життя.
11	11
И҆мѣ́ѧй оу҆́хо слы́шати да слы́шитъ, что̀ дх҃ъ гл҃етъ цр҃квамъ: побѣжда́ѧй не и҆́мать вреди́тисѧ ѿ сме́рти вторы́ѧ.	Хто має вухо (чути), нехай чує, що Дух говорить Церквам: той, хто перемагає, не зазнає шкоди від другої смерти.
12	12
И҆ а҆́гг҃лꙋ перга́мскїѧ цр҃кве напишѝ: та́кѡ гл҃етъ и҆мѣ́ѧй ме́чь ѻ҆бою́дꙋ и҆з̾ѡщре́нъ:	І ангелу Пергамської Церкви напиши: так говорить Той, Хто має гострий з обох боків меч:
13	13
вѣ́мъ дѣла̀ твоѧ̑, и҆ гдѣ̀ живе́ши, и҆дѣ́же престо́лъ сатани́нъ: и҆ держи́ши и҆́мѧ моѐ, и҆ не ѿве́рглсѧ є҆сѝ вѣ́ры моеѧ̀ и҆ въ (моѧ̑) дни̑, въ нѧ́же а҆нтѵ́пасъ свидѣ́тель мо́й вѣ́рный, и҆́же оу҆бїе́нъ бы́сть въ ва́съ, и҆дѣ́же живе́тъ сатана̀.	знаю твої діла, і що ти живеш там, де престіл сатани, і що зберігаєш ім’я Моє, і не зрікся віри Моєї навіть у ті дні, коли у вас, де живе сатана, був убитий вірний свідок Мій Антипа.
14	14
Но и҆́мамъ на тѧ̀ ма́лѡ, ꙗ҆́кѡ и҆́маши тꙋ̀ держа́щихъ оу҆че́нїе валаа́мово, и҆́же оу҆ча́ше вала́ка положи́ти собла́знъ пред̾ сынмѝ і҆и҃левыми, ꙗ҆́сти жє́ртвы і҆́дѡлскїѧ и҆ любы̀ твори́ти.	Але маю трохи проти тебе, тому що є в тебе там ті, які дотримуються вчення Валаама, який навчив Валака спокусити синів Ізраїлевих, щоб вони їли ідоложертовне і перелюби чинили.
15	15
Та́кѡ и҆́маши и҆ ты̀ держа́щыѧ оу҆че́нїе нїколаі́тско, є҆гѡ́же ненави́ждꙋ.	Так і в тебе є ті, які дотримуються вчення николаїтів, яке Я ненавиджу.
16	16
Пока́йсѧ: а҆́ще ли нѝ, прїидꙋ̀ тебѣ̀ ско́рѡ и҆ бра́нь сотворю̀ съ ни́ми мече́мъ оу҆́стъ мои́хъ.	Покайся; а якщо не так, незабаром прийду до тебе і воюватиму з ними мечем уст Моїх.
17	17
И҆мѣ́ѧй оу҆́хо слы́шати да слы́шитъ, что̀ дх҃ъ гл҃етъ цр҃квамъ: побѣжда́ющемꙋ да́мъ ꙗ҆́сти ѿ ма́нны сокрове́нныѧ, и҆ да́мъ є҆мꙋ̀ ка́мень бѣ́лъ и҆ на ка́мени и҆́мѧ но́во напи́сано, є҆гѡ́же никто́же вѣ́сть, то́кмѡ прїе́млѧй.	Хто має вухо (чути), нехай чує, що Дух говорить Церквам: тому, хто перемагає, дам споживати сокровенну манну, і дам йому білий камінь, і на камені написане нове ім’я, якого ніхто не знає, крім того, хто одержує.
18	18
И҆ а҆́гг҃лꙋ ѳѷаті́рскїѧ цр҃кве напишѝ: та́кѡ гл҃етъ сн҃ъ бж҃їй, и҆мѣ́ѧй ѻ҆́чи своѝ ꙗ҆́кѡ пла́мень ѻ҆́гненъ, и҆ но́зѣ є҆гѡ̀ подо́бнѣ халколїва́нꙋ:	І ангелу Фіатирської Церкви напиши: так говорить Син Божий, у Якого очі, наче полум’я вогняне, і ноги подібні до бронзи:
19	19
вѣ́мъ твоѧ̑ дѣла̀ и҆ любо́вь, и҆ слꙋ́жбꙋ и҆ вѣ́рꙋ, и҆ терпѣ́нїе твоѐ и҆ дѣла̀ твоѧ̑, и҆ послѣ̑днѧѧ бѡ́лша пе́рвыхъ.	знаю твої діла, і любов, і служіння, і віру, і терпіння твоє, і те, що останні діла твої більші, ніж перші.
20	20
Но и҆́мамъ на тѧ̀ ма́лѡ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ставлѧ́еши женѣ̀ і҆езаве́ли, глаго́лющей себѐ бы́ти проро́чицꙋ, оу҆чи́ти и҆ льсти́ти моѧ̑ рабы̑, любодѣ́йствовати и҆ снѣ́сти же́ртвꙋ і҆́дѡлскꙋю.	Та маю трохи проти тебе, тому що ти попускаєш жінці Ієзавелі, яка називає себе пророчицею, навчати і вводити в оману рабів Моїх, любодіяти і їсти ідоложертовне.
21	21
И҆ да́хъ є҆́й вре́мѧ, да пока́етсѧ ѿ любодѣ́йства своегѡ̀, и҆ не пока́ѧсѧ.	Я дав їй час покаятись у перелюбстві її, але вона не покаялась.
22	22
Сѐ, а҆́зъ полага́ю ю҆̀ на ѻ҆дрѣ̀ и҆ любодѣ́ющыѧ съ не́ю въ ско́рбь ве́лїю, а҆́ще не пока́ютсѧ ѿ дѣ́лъ свои́хъ:	Ось, Я кидаю її на одр і тих, що любодіяли з нею, у велику скорботу, якщо не покаються у ділах своїх.
23	23
и҆ ча̑да и҆́хъ оу҆́мрꙋтъ сме́ртїю [и҆ ча̑да є҆ѧ̀ оу҆бїю̀ сме́ртїю]: и҆ оу҆разꙋмѣ́ютъ всѧ̑ цр҃кви, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь и҆спыта́ѧй сердца̀ и҆ оу҆трѡ́бы: и҆ да́мъ ва́мъ комꙋ́ждо по дѣлѡ́мъ ва́шымъ.	І дітей її уражу смертю, і зрозуміють усі Церкви, що Я є Той, Хто випробовує серця й утроби; і воздам кожному з вас за ділами вашими.
24	24
Ва́мъ же гл҃ю и҆ про́чымъ сꙋ́щымъ въ ѳѷаті́рѣ, и҆̀же не и҆́мꙋтъ оу҆че́нїѧ сегѡ̀ и҆ и҆̀же не разꙋмѣ́ютъ глꙋби́нъ сатанины́хъ, ꙗ҆́коже глаго́лютъ: не возложꙋ̀ на вы̀ тѧготы̀ и҆́ныѧ:	Вам же та іншим, що є у Фіатирі, які не дотримуються цього вчення і не знають так званих глибин сатанинських, кажу, що не накладу на вас іншого тягара;
25	25
то́кмѡ, є҆́же и҆́мате, держи́те, до́ндеже прїидꙋ̀.	тільки те, що маєте, тримайте, доки прийду.
26	26
И҆ побѣжда́ющемꙋ и҆ соблюда́ющемꙋ дѣла̀ моѧ̑ до конца̀, да́мъ є҆мꙋ̀ вла́сть на ꙗ҆зы́цѣхъ,	Хто перемагає і дотримується діл Моїх до кінця, тому дам владу над язичниками,
27	27
и҆ оу҆пасе́тъ ѧ҆̀ жезло́мъ желѣ́знымъ, ꙗ҆́кѡ сосꙋ́ды скꙋдє́льничи сокрꙋша́тсѧ, ꙗ҆́коже и҆ а҆́зъ прїѧ́хъ ѿ ѻ҆ц҃а̀ моегѡ̀:	і буде пасти їх жезлом залізним; як посуд глиняний, вони будуть розтрощені, як і Я одержав владу від Отця Мого;
28	28
и҆ да́мъ є҆мꙋ̀ ѕвѣздꙋ̀ оу҆́треннюю.	і дам йому зірку ранкову.
29	29
И҆мѣ́ѧй оу҆́хо слы́шати да слы́шитъ, что̀ дх҃ъ гл҃етъ цр҃квамъ.	Хто має вухо (чути), нехай чує, що Дух говорить Церквам.

← Глава́ а҃

Глава́ г҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт