|
Глава́ а҃
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Возлюби́те пра́вдꙋ, сꙋдѧ́щїи зе́млю: мꙋ́дрствꙋйте ѡ҆ гдⷭ҇ѣ въ благосты́ни и҆ въ простотѣ̀ се́рдца взыщи́те є҆го̀: | Любіть справедливість, судді землі, право мисліть про Господа, і в простоті серця шукайте Його, |
|
2
|
2
|
| ꙗ҆́кѡ ѡ҆брѣта́етсѧ не и҆скꙋша́ющымъ є҆го̀, ꙗ҆влѧ́етсѧ же не невѣ́рꙋющымъ є҆мꙋ̀. | бо Його знаходять ті, що не спокушають Його, і являється (Він) тим, що не зневірюються у Ньому. |
|
3
|
3
|
| Стропти̑ваѧ бо помышлє́нїѧ ѿлꙋча́ютъ ѿ бг҃а: и҆скꙋша́емаѧ си́ла ѡ҆блича́етъ безꙋ́мныхъ. | Бо неправі розумування віддаляють від Бога, і випробування сили Його викриє безумних. |
|
4
|
4
|
| Ꙗ҆́кѡ въ ѕлохꙋдо́жнꙋ дꙋ́шꙋ не вни́детъ премꙋ́дрость, нижѐ ѡ҆бита́етъ въ тѣлесѝ пови́ннѣмъ грѣхꙋ̀: | У лукаву душу не ввійде премудрість і не буде жити у тілі, поневоленому гріхом, |
|
5
|
5
|
| ст҃ы́й бо дх҃ъ наказа́нїѧ ѿбѣжи́тъ льсти́ва и҆ ѿи́метсѧ ѿ помышле́нїй неразꙋ́мныхъ и҆ ѡ҆бличи́тсѧ ѿ находѧ́щїѧ непра́вды. | бо святий Дух премудрости відійде від лукавства й ухилиться від нерозумних міркувань, і посоромиться неправди, що наближається. |
|
6
|
6
|
| Человѣколюби́въ бо дꙋ́хъ премꙋ́дрости и҆ не ѡ҆безвини́тъ хꙋ́льника ѿ оу҆сте́нъ є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ внꙋ́треннихъ є҆гѡ̀ свидѣ́тель є҆́сть бг҃ъ и҆ се́рдца є҆гѡ̀ и҆спыта́тель и҆́стиненъ и҆ ѧ҆зы́ка слы́шатель: | Людинолюбний дух — премудрість, але не залишить непокараним того, хто богохульствує вустами, тому що Бог є свідок внутрішніх почуттів його й істинний глядач серця його, і слухач язика його. |
|
7
|
7
|
| ꙗ҆́кѡ дх҃ъ гдⷭ҇ень и҆спо́лни вселе́ннꙋю, и҆ содержа́й всѧ̑ ра́зꙋмъ и҆́мать гла́са. | Дух Господа наповнює всесвіт і, як Той, що все обіймає, знає всяке слово. |
|
8
|
8
|
| Сегѡ̀ ра́ди вѣща́ѧй непра́вєднаѧ никто́же оу҆таи́тсѧ, и҆ не ми́мѡ и҆́детъ є҆гѡ̀ ѡ҆блича́ющь сꙋ́дъ. | Тому ніхто, хто говорить неправду, не приховається, і не омине його суд, який викриває. |
|
9
|
9
|
| Въ совѣ́тѣхъ бо нечести́вагѡ и҆стѧза́нїе бꙋ́детъ, слове́съ же є҆гѡ̀ слы́шанїе ко гдⷭ҇ꙋ прїи́детъ во ѡ҆бличе́нїе беззако́нїй є҆гѡ̀: | Тому що буде випробування помислів нечестивого, і слова його дійдуть до Господа для викриття беззаконь його; |
|
10
|
10
|
| ꙗ҆́кѡ оу҆́хо рве́нїѧ слы́шитъ всѧ̑, и҆ молва̀ ропта́нїй не кры́етсѧ. | тому що вухо ревности чує все, і ремство не приховається. |
|
11
|
11
|
| Храни́тесѧ оу҆̀бо ѿ ропта́нїѧ неполе́зна и҆ ѿ ѡ҆болга́нїѧ щади́те ѧ҆зы́къ: ꙗ҆́кѡ вѣща́нїе та́йное тщѐ не пре́йдетъ, оу҆ста̀ же лжꙋ̑щаѧ оу҆бива́ютъ дꙋ́шꙋ. | Отже, остерігайтеся марного ремства і бережіться лихослів’я язика, бо і таємне слово не пройде дарма, а вуста, що зводять наклеп, убивають душу. |
|
12
|
12
|
| Не вожделѣ́йте сме́рти въ заблꙋжде́нїи живота̀ ва́шегѡ, нижѐ привлека́йте поги́бели дѣла́ми рꙋ́къ ва́шихъ: | Не прискорюйте смерти хибами вашого життя і не залучайте до себе загибелі ділами рук ваших. |
|
13
|
13
|
| ꙗ҆́кѡ бг҃ъ сме́рти не сотворѝ, ни весели́тсѧ ѡ҆ поги́бели живы́хъ. | Бог не створив смерти і не радіє загибелі живих, |
|
14
|
14
|
| Созда́ бо во є҆́же бы́ти всѣ̑мъ, и҆ спаси́тєлны бытїѧ̑ мі́ра, ни бо̀ є҆́сть въ ни́хъ врачева́нїѧ гꙋби́телнагѡ, нижѐ а҆́дꙋ ца́рствїѧ на землѝ. | бо Він створив усе для буття, і все у світі спасительне, і немає згубної отрути, немає і царства пекла на землі. |
|
15
|
15
|
| Пра́вда бо безсме́ртна є҆́сть: (непра́вда же сме́рти снабдѣ́нїе:) | Праведність безсмертна, а неправда заподіює смерть: |
|
16
|
16
|
| нечести́вїи же рꙋка́ма и҆ словесы̀ призва́ша ю҆̀, дрꙋги́ню вмѣни́ша ю҆̀ и҆ и҆ста́ѧша, и҆ завѣ́тъ положи́ша съ не́ю, ꙗ҆́кѡ досто́йни сꙋ́ть ѻ҆́ноѧ ча́сти бы́ти. | нечестиві залучили її і руками і словами, вважали її другом і зачахли, й уклали союз із нею, бо вони гідні бути її жеребом. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.