Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ з҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Глава́ з҃	Глава 7

1	1
Є҆́смь бо и҆ а҆́зъ человѣ́къ сме́ртенъ, подо́бенъ всѣ̑мъ и҆ земноро́днагѡ внꙋ́къ первозда́ннагѡ:	І я людина смертна, подібна до усіх, нащадок первозданного земнородного.
2	2
и҆ во чре́вѣ ма́терни и҆з̾ѡбрази́хсѧ пло́ть, въ десѧтомѣ́сѧчнѣмъ вре́мени согꙋсти́всѧ въ кро́ви ѿ сѣ́мене мꙋ́жеска и҆ оу҆слажде́нїѧ сно́мъ соше́дшагѡсѧ.	І я в утробі матері утворився у плоть за десятимісячний час, згустившись у крові від сімені мужа й усолодження, з’єднаного зі сном,
3	3
И҆ а҆́зъ рожде́нъ воспрїѧ́хъ ѻ҆́бщагѡ а҆́ера и҆ на подобостра́стнꙋю зе́млю спадо́хъ, пе́рвый гла́съ подо́бный всѣ̑мъ и҆спꙋсти́хъ пла́ча:	і я, народившись, почав дихати загальним повітрям і впав на ту ж землю, перший голос виявив плачем однаково з усіма,
4	4
въ пелена́хъ воскормле́нъ є҆́смь, и҆ съ (вели́кимъ) прилѣжа́нїемъ:	був вигодуваний у пеленах і турботах;
5	5
ни є҆ди́нъ бо ца́рь и҆́но и҆мѣ̀ рожде́нїѧ нача́ло,	бо жоден цар не мав іншого початку народження:
6	6
є҆ди́нъ бо вхо́дъ всѣ̑мъ є҆́сть въ житїѐ, подо́бенъ же и҆ и҆схо́дъ.	один для усіх вхід у життя й однаковий вихід.
7	7
Сегѡ̀ ра́ди помоли́хсѧ, и҆ да́нъ бы́сть мнѣ̀ ра́зꙋмъ: призва́хъ, и҆ прїи́де на мѧ̀ дꙋ́хъ премꙋ́дрости.	Тому я молився, і був дарований мені розум; я взивав, і зійшов на мене дух премудрости.
8	8
Предсꙋди́хъ ю҆̀ па́че ски́птрѡвъ и҆ престо́лѡвъ, и҆ бога́тство ничто́же вмѣни́хъ ко сравне́нїю тоѧ̀,	Я віддав перевагу їй над скіпетрами і престолами і багатство вважав за ніщо у порівнянні з нею;
9	9
нижѐ оу҆подо́бихъ є҆ѧ̀ ка́меню драгоцѣ́нномꙋ, ꙗ҆́кѡ всѐ зла́то пред̾ не́ю песо́къ ма́лый, и҆ ꙗ҆́кѡ бре́нїе вмѣни́тсѧ пред̾ не́ю сребро̀:	дорогоцінного каменя я не порівняв із нею, тому що перед нею все золото — нікчемний пісок, а срібло — бруд у порівнянні з нею.
10	10
па́че здра́вїѧ и҆ красоты̀ возлюби́хъ ю҆̀ и҆ пред̾избра́хъ ю҆̀ вмѣ́стѡ свѣ́та и҆мѣ́ти, ꙗ҆́кѡ неꙋгаса́емо є҆́сть блиста́нїе є҆ѧ̀.	Я полюбив її більше за здоров’я і красу й обрав її, віддаючи перевагу перед світлом, тому що світло її невгасиме.
11	11
Прїидо́ша же мнѣ̀ блага̑ѧ всѧ̑ вкꙋ́пѣ съ не́ю и҆ безчи́слено бога́тство рꙋка́ма є҆ѧ̀:	А разом із нею прийшли до мене усі блага і незліченне багатство через руки її;
12	12
и҆ возвесели́хсѧ ѡ҆ всѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ и҆́ми ѡ҆блада́етъ премꙋ́дрость: не вѣ́дѣхъ же ю҆̀ роди́телницꙋ бы́ти си́хъ.	я радів усьому, тому що премудрість керувала ними, але я не знав, що вона — винуватиця їх.
13	13
Неле́стнѣ наꙋчи́хсѧ, без̾ за́висти преподаю̀ и҆ бога́тства є҆ѧ̀ не сокрыва́ю:	Без хитрощів я навчився, і без заздрощів викладаю, не приховую багатства її,
14	14
неѡскꙋ́дно бо є҆́сть сокро́вище человѣ́кѡмъ, є҆́же оу҆потреби́вшїи къ бг҃ꙋ посла́шасѧ въ содрꙋже́нїе, дара́ми ѿ наказа́нїѧ предста́влени.	бо вона є невичерпний скарб для людей; користуючись нею, вони входять у співдружність з Богом, через дари навчання.
15	15
Мнѣ́ же дадѐ бг҃ъ глаго́лати по разꙋмѣ́нїю и҆ мнѣ́ти досто́йнѣ ѡ҆ подава́емыхъ, ꙗ҆́кѡ то́й и҆ премꙋ́дрости предводи́тель є҆́сть и҆ премꙋ́дрыхъ и҆спра́витель:	Тільки дав би мені Бог говорити за розумінням і достойно мислити про дароване, тому що Він є керівник до мудрости і виправник мудрих.
16	16
въ рꙋкꙋ́ бо є҆гѡ̀ и҆ мы̀ и҆ словеса̀ на̑ша, и҆ всѧ́кїй ра́зꙋмъ и҆ дѣ́лъ хꙋдо́жество.	Бо у руці Його і ми і слова наші, і всяке розуміння і мистецтво творіння.
17	17
Се́й бо дадѐ мнѣ̀ ѡ҆ сꙋ́щихъ позна́нїе нело́жное, позна́ти составле́нїе мі́ра и҆ дѣ́йствїе стїхі́й,	Сам Він дарував мені істинне пізнання існуючого, щоб пізнати устрій світу і дії стихій,
18	18
нача́ло и҆ коне́цъ и҆ среди́нꙋ време́нъ, возвра́тѡвъ премѣ̑ны и҆ и҆змѣнє́нїѧ време́нъ,	початок, кінець і середину часу, зміни поворотів і переміни часів,
19	19
лѣ́тъ крꙋ́ги и҆ ѕвѣ́здъ расположє́нїѧ,	коло років і положення зірок,
20	20
є҆стество̀ живо́тныхъ и҆ гнѣ́въ ѕвѣре́й, вѣ́трѡвъ оу҆си́лїе и҆ помышлє́нїѧ человѣ́кѡвъ, ра́знство лѣ́тораслемъ и҆ си̑лы коре́нїй.	природу тварин і властивості звірів, рух вітрів і думки людей, відмінності рослин і силу коренів.
21	21
И҆ є҆ли̑ка сꙋ́ть скры̑та и҆ ꙗ҆́вна, позна́хъ: всѣ́хъ бо хꙋдо́жница наꙋчи́ мѧ премꙋ́дрость.	Пізнав я усе, і таємне і явне, бо навчила мене Премудрість, художниця всього.
22	22
Є҆́сть бо въ то́й дꙋ́хъ ра́зꙋма ст҃ъ, є҆диноро́дный, многоча́стный, то́нкїй, благодви́жный, свѣ́тлый, нескве́рный, ꙗ҆́сный, невреди́телный, благолюби́вый, ѻ҆́стръ, невозбра́ненъ, благодѣ́лателенъ,	Вона є дух розумний, святий, єдинородний, багаточастковий, тонкий, легкорухомий, світлий, чистий, ясний, нешкідливий, благолюбивий, швидкий, невтримний,
23	23
человѣколюби́въ, и҆звѣ́стный, крѣ́пкїй, безпеча́льный, всеси́льный, всеви́дѧй, и҆ сквозѣ̀ всѧ̑ проходѧ́й дꙋ́хи разꙋми̑чныѧ, чи̑стыѧ, тонча́йшыѧ.	благодійний, людинолюбний, твердий, непохитний, спокійний, безпечальний, всевидючий і що проникає в усі розумні, чисті, найтонші духи.
24	24
Всѧ́кагѡ бо движе́нїѧ подви́жнѣйша є҆́сть премꙋ́дрость: достиза́етъ же и҆ проница́етъ сквозѣ̀ всѧ́чєскаѧ ра́ди (своеѧ̀) чистоты̀.	Бо премудрість рухливіша за всякий рух, і за чистотою своєю крізь усе проходить і проникає.
25	25
Па́ра бо є҆́сть си́лы бж҃їѧ и҆ и҆злїѧ́нїе вседержи́телѧ сла́вы чи́стое: сегѡ̀ ра́ди ничто́же ѡ҆скверне́но на ню̀ напа́даетъ.	Вона є подих сили Божої і чисте вилиття слави Вседержителя: тому ніщо осквернене не ввійде у неї.
26	26
Сїѧ́нїе бо є҆́сть свѣ́та прⷭ҇носꙋ́щнагѡ и҆ зерца́ло непоро́чно бж҃їѧ дѣ́йствїѧ и҆ ѡ҆́бразъ бл҃госты́ни є҆гѡ̀.	Вона є відблиск вічного світла і чисте дзеркало дії Божої і образ благости Його.
27	27
Є҆ди́на же сꙋ́щи всѧ́чєскаѧ мо́жетъ, и҆ пребыва́ющи въ себѣ̀ всѧ̑ ѡ҆бновлѧ́етъ, и҆ по родѡ́мъ въ дꙋ́шы прпⷣбныхъ преходѧ́щи, дрꙋ́ги бж҃їѧ и҆ прⷪ҇ро́ки оу҆строѧ́етъ:	Вона — одна, але може все, і, перебуваючи у самій собі, усе оновлює, і, переходячи з роду в рід у святі душі, готує друзів Божих і пророків;
28	28
ни кого́же бо лю́битъ бг҃ъ, то́кмѡ сего̀, и҆́же со премꙋ́дростїю пребыва́етъ.	бо Бог нікого не любить, крім того, хто живе з премудрістю.
29	29
Є҆́сть бо сїѧ̀ благолѣ́пнѣе со́лнца и҆ па́че всѧ́кагѡ расположе́нїѧ ѕвѣ́здъ: свѣ́тꙋ соравнѧ́ема ѡ҆брѣта́етсѧ пе́рваѧ:	Вона прекрасніша за сонце і перевершує сузір’я зірок; у порівнянні зі світлом вона вище;
30	30
сего́ бо прее́млетъ но́щь, премꙋ́дрости же не ѡ҆долѣ́етъ ѕло́ба.	бо світло змінюється вночі, а премудрости не перемагає злоба.

← Глава́ ѕ҃

Глава́ и҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт