|
Глава́ ѕ҃
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
Слы́шите оу҆̀бо, ца́рїе, и҆ разꙋмѣ́йте: наꙋчи́тесѧ, сꙋдїи̑ концє́въ землѝ:
|
Отже, слухайте, царі, і розумійте, навчіться, судді країв землі!
|
|
2
|
2
|
|
внꙋши́те, содержа́щїи мнѡ́жества и҆ гордѧ́щїисѧ ѡ҆ наро́дѣхъ ꙗ҆зы́кѡвъ:
|
Слухайте, володарі багатьох і ті, хто пишається перед народами!
|
|
3
|
3
|
|
ꙗ҆́кѡ дана̀ є҆́сть ѿ гдⷭ҇а держа́ва ва́мъ и҆ си́ла ѿ вы́шнѧгѡ, и҆́же и҆стѧ́жетъ дѣла̀ ва̑ша и҆ помышлє́нїѧ и҆спыта́етъ:
|
Від Господа дана вам держава, і сила — від Вишнього, Який дослідить ваші діла і випробує наміри.
|
|
4
|
4
|
|
ꙗ҆́кѡ слꙋзѝ сꙋ́ще црⷭ҇тва є҆гѡ̀ не сꙋди́сте пра́вѡ, ни сохрани́сте зако́на, нижѐ по во́ли бж҃їей ходи́сте.
|
Бо ви, будучи служителями Його царства, не судили справедливо, не дотримувалися закону і не чинили за волею Божою.
|
|
5
|
5
|
|
Стра́шнѡ и҆ ско́рѡ ꙗ҆ви́тсѧ ва́мъ: ꙗ҆́кѡ сꙋ́дъ жесточа́йшїй преимꙋ́щымъ быва́етъ,
|
Страшно і скоро Він явиться вам, — і суворий суд над начальниками,
|
|
6
|
6
|
|
и҆́бо ма́лый досто́инъ є҆́сть ми́лости, си́льнїи же си́льнѣ и҆стѧ́зани бꙋ́дꙋтъ.
|
бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані.
|
|
7
|
7
|
|
Не щади́тъ бо лица̀ всѣ́хъ влⷣка, нижѐ оу҆срами́тсѧ вельмо́жи, ꙗ҆́кѡ ма́ла и҆ вели́ка се́й сотворѝ, подо́бнѣ же проразꙋмѣва́етъ ѡ҆ всѣ́хъ:
|
Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого і великого й однаково промишляє про усіх;
|
|
8
|
8
|
|
держа̑внымъ же крѣ́пко настои́тъ и҆спыта́нїе.
|
але на начальників чекає суворе випробування.
|
|
9
|
9
|
|
Къ ва́мъ оу҆̀бо, ѽⷩ҇̑, ца́рїе, словеса̀ моѧ̑, да наꙋчи́тесѧ премꙋ́дрости и҆ не паде́те:
|
Отже, до вас, царі, слова мої, щоб ви навчилися премудрости і не падали.
|
|
10
|
10
|
|
и҆́бо сохранѧ́ющїи преподо́бнѣ преподѡ́бнаѧ преподо́бни бꙋ́дꙋтъ, и҆ и҆̀же наꙋчи́вшїисѧ си̑мъ, ѡ҆брѧ́щꙋтъ ѿвѣ́тъ.
|
Бо ті, що свято охороняють святе, освятяться, і ті, хто навчився тому, знайдуть виправдання.
|
|
11
|
11
|
|
Возжелѣ́йте оу҆̀бо слове́съ мои́хъ, возлюби́те и҆ накажи́тесѧ.
|
Отже, зажадайте слів моїх, полюбіть і навчіться.
|
|
12
|
12
|
|
Свѣтла̀ и҆ не оу҆вѧда́ема є҆́сть премꙋ́дрость, и҆ оу҆до́бнѡ ви́дитсѧ ѿ лю́бѧщихъ ю҆̀, и҆ ѡ҆брѧ́щетсѧ ѿ и҆́щꙋщихъ ю҆̀:
|
Премудрість світла і нев’януча, і легко споглядається тими, хто любить її, і знаходиться тими, хто шукає її;
|
|
13
|
13
|
|
предварѧ́етъ жела́ющымъ пред̾ꙋвѣ́дѣтисѧ.
|
вона навіть випереджає бажаючих пізнати її.
|
|
14
|
14
|
|
Оу҆́треневавый къ не́й не оу҆трꙋди́тсѧ: присѣдѧ́щꙋю бо ѡ҆брѧ́щетъ при вратѣ́хъ свои́хъ.
|
З раннього ранку той, хто шукає її, не стомиться, бо знайде її, що сидить біля дверей його.
|
|
15
|
15
|
|
Є҆́же бо мы́слити ѡ҆ не́й, ра́зꙋма (є҆́сть) соверше́нство, и҆ бдѧ́й є҆ѧ̀ ра́ди вско́рѣ без̾ печа́ли бꙋ́детъ:
|
Думати про неї уже є досконалістю розуму, і той, хто пильнує заради неї, швидко звільниться від турбот,
|
|
16
|
16
|
|
ꙗ҆́кѡ досто́йныхъ є҆ѧ̀ сама̀ ѡ҆бхо́дитъ и҆́щꙋщи, и҆ на стезѧ́хъ показꙋ́етсѧ и҆̀мъ благопрїѧ́тнѡ, и҆ во все́мъ провидѣ́нїи срѣта́етъ и҆̀хъ.
|
бо вона сама обходить і шукає достойних її, і прихильно являється їм на шляхах, і при всякій думці зустрічається з ними.
|
|
17
|
17
|
|
Нача́ло бо є҆ѧ̀ и҆́стиннѣйшее наказа́нїѧ возжелѣ́нїе,
|
Початок її є щире бажання навчання,
|
|
18
|
18
|
|
попече́нїе же наказа́нїѧ любы̀, любы́ же хране́нїе зако́нѡвъ є҆ѧ̀,
|
а турбота про навчання — любов, любов же — збереження законів її, а збереження законів — запорука безсмертя,
|
|
19
|
19
|
|
хране́нїе же зако́нѡвъ оу҆твержде́нїе нерастлѣ́нїѧ (є҆́сть), нерастлѣ́нїе же твори́тъ бли́з̾ бы́ти бг҃а:
|
а безсмертя наближає до Бога;
|
|
20
|
20
|
|
возжелѣ́нїе оу҆̀бо премꙋ́дрости возво́дитъ къ црⷭ҇твꙋ (вѣ́чномꙋ).
|
тому бажання премудрости підносить до царства.
|
|
21
|
21
|
|
А҆́ще оу҆̀бо наслажда́етесѧ престо́лами и҆ ски̑птры, ѽⷩ҇̑, ца́рїе люді́й, почти́те премꙋ́дрость, да во вѣ́ки ца́рствꙋете.
|
Отже, володарі народів, якщо ви насолоджуєтеся престолами і скіпетрами, то вшануйте премудрість, щоб вам царювати повіки.
|
|
22
|
22
|
|
Что́ же є҆́сть премꙋ́дрость, и҆ ка́кѡ бы́сть, возвѣщꙋ̀,
|
Що ж є премудрість, і як вона сталася, я сповіщу,
|
|
23
|
23
|
|
и҆ не оу҆таю̀ ѿ ва́съ та̑инъ, но ѿ нача́ла рожде́нїѧ и҆зслѣ́ждꙋ,
|
і не приховаю від вас таємниць, але досліджу від початку народження,
|
|
24
|
24
|
|
и҆ положꙋ̀ на свѣ́тъ ра́зꙋмъ є҆ѧ̀ и҆ не преминꙋ́ю и҆́стины,
|
і відкрию пізнання її, і не ухилюся від істини;
|
|
25
|
25
|
|
нижѐ за́вистїю та́ющемꙋ спꙋ́тьствꙋю, ꙗ҆́кѡ се́й не бꙋ́детъ прича́стникъ премꙋ́дрости.
|
і не піду разом із тими, хто тане від заздрощів, бо такий не буде причастником премудрости.
|
|
26
|
26
|
|
Мно́жество же премꙋ́дрыхъ спасе́нїе мі́рꙋ, и҆ ца́рь премꙋ́дръ оу҆твержде́нїе лю́демъ.
|
Велика кількість мудрих — спасіння світу, і цар розумний — добробут народу.
|
|
27
|
27
|
|
Сегѡ̀ ра́ди прїими́те наказа́нїе по словесє́мъ мои̑мъ, и҆ поле́зно бꙋ́детъ ва́мъ.
|
Отже, учіться від слів моїх, і одержите користь.
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.