|
Глава́ ѕ҃
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| Слы́шите оу҆̀бо, ца́рїе, и҆ разꙋмѣ́йте: наꙋчи́тесѧ, сꙋдїи̑ концє́въ землѝ: | Отже, слухайте, царі, і розумійте, навчіться, судді країв землі! |
|
2
|
2
|
| внꙋши́те, содержа́щїи мнѡ́жества и҆ гордѧ́щїисѧ ѡ҆ наро́дѣхъ ꙗ҆зы́кѡвъ: | Слухайте, володарі багатьох і ті, хто пишається перед народами! |
|
3
|
3
|
| ꙗ҆́кѡ дана̀ є҆́сть ѿ гдⷭ҇а держа́ва ва́мъ и҆ си́ла ѿ вы́шнѧгѡ, и҆́же и҆стѧ́жетъ дѣла̀ ва̑ша и҆ помышлє́нїѧ и҆спыта́етъ: | Від Господа дана вам держава, і сила — від Вишнього, Який дослідить ваші діла і випробує наміри. |
|
4
|
4
|
| ꙗ҆́кѡ слꙋзѝ сꙋ́ще црⷭ҇тва є҆гѡ̀ не сꙋди́сте пра́вѡ, ни сохрани́сте зако́на, нижѐ по во́ли бж҃їей ходи́сте. | Бо ви, будучи служителями Його царства, не судили справедливо, не дотримувалися закону і не чинили за волею Божою. |
|
5
|
5
|
| Стра́шнѡ и҆ ско́рѡ ꙗ҆ви́тсѧ ва́мъ: ꙗ҆́кѡ сꙋ́дъ жесточа́йшїй преимꙋ́щымъ быва́етъ, | Страшно і скоро Він явиться вам, — і суворий суд над начальниками, |
|
6
|
6
|
| и҆́бо ма́лый досто́инъ є҆́сть ми́лости, си́льнїи же си́льнѣ и҆стѧ́зани бꙋ́дꙋтъ. | бо менший заслуговує помилування, а сильні сильно будуть покарані. |
|
7
|
7
|
| Не щади́тъ бо лица̀ всѣ́хъ влⷣка, нижѐ оу҆срами́тсѧ вельмо́жи, ꙗ҆́кѡ ма́ла и҆ вели́ка се́й сотворѝ, подо́бнѣ же проразꙋмѣва́етъ ѡ҆ всѣ́хъ: | Господь усіх не убоїться лиця і не устрашиться величі, бо Він створив і малого і великого й однаково промишляє про усіх; |
|
8
|
8
|
| держа̑внымъ же крѣ́пко настои́тъ и҆спыта́нїе. | але на начальників чекає суворе випробування. |
|
9
|
9
|
| Къ ва́мъ оу҆̀бо, ѽⷩ҇̑, ца́рїе, словеса̀ моѧ̑, да наꙋчи́тесѧ премꙋ́дрости и҆ не паде́те: | Отже, до вас, царі, слова мої, щоб ви навчилися премудрости і не падали. |
|
10
|
10
|
| и҆́бо сохранѧ́ющїи преподо́бнѣ преподѡ́бнаѧ преподо́бни бꙋ́дꙋтъ, и҆ и҆̀же наꙋчи́вшїисѧ си̑мъ, ѡ҆брѧ́щꙋтъ ѿвѣ́тъ. | Бо ті, що свято охороняють святе, освятяться, і ті, хто навчився тому, знайдуть виправдання. |
|
11
|
11
|
| Возжелѣ́йте оу҆̀бо слове́съ мои́хъ, возлюби́те и҆ накажи́тесѧ. | Отже, зажадайте слів моїх, полюбіть і навчіться. |
|
12
|
12
|
| Свѣтла̀ и҆ не оу҆вѧда́ема є҆́сть премꙋ́дрость, и҆ оу҆до́бнѡ ви́дитсѧ ѿ лю́бѧщихъ ю҆̀, и҆ ѡ҆брѧ́щетсѧ ѿ и҆́щꙋщихъ ю҆̀: | Премудрість світла і нев’януча, і легко споглядається тими, хто любить її, і знаходиться тими, хто шукає її; |
|
13
|
13
|
| предварѧ́етъ жела́ющымъ пред̾ꙋвѣ́дѣтисѧ. | вона навіть випереджає бажаючих пізнати її. |
|
14
|
14
|
| Оу҆́ треневавый къ не́й не оу҆трꙋди́тсѧ: присѣдѧ́щꙋю бо ѡ҆брѧ́щетъ при вратѣ́хъ свои́хъ. | З раннього ранку той, хто шукає її, не стомиться, бо знайде її, що сидить біля дверей його. |
|
15
|
15
|
| Є҆́же бо мы́слити ѡ҆ не́й, ра́зꙋма (є҆́сть) соверше́нство, и҆ бдѧ́й є҆ѧ̀ ра́ди вско́рѣ без̾ печа́ли бꙋ́детъ: | Думати про неї уже є досконалістю розуму, і той, хто пильнує заради неї, швидко звільниться від турбот, |
|
16
|
16
|
| ꙗ҆́кѡ досто́йныхъ є҆ѧ̀ сама̀ ѡ҆бхо́дитъ и҆́щꙋщи, и҆ на стезѧ́хъ показꙋ́етсѧ и҆̀мъ благопрїѧ́тнѡ, и҆ во все́мъ провидѣ́нїи срѣта́етъ и҆̀хъ. | бо вона сама обходить і шукає достойних її, і прихильно являється їм на шляхах, і при всякій думці зустрічається з ними. |
|
17
|
17
|
| Нача́ло бо є҆ѧ̀ и҆́стиннѣйшее наказа́нїѧ возжелѣ́нїе, | Початок її є щире бажання навчання, |
|
18
|
18
|
| попече́нїе же наказа́нїѧ любы̀, любы́ же хране́нїе зако́нѡвъ є҆ѧ̀, | а турбота про навчання — любов, любов же — збереження законів її, а збереження законів — запорука безсмертя, |
|
19
|
19
|
| хране́нїе же зако́нѡвъ оу҆твержде́нїе нерастлѣ́нїѧ (є҆́сть), нерастлѣ́нїе же твори́тъ бли́з̾ бы́ти бг҃а: | а безсмертя наближає до Бога; |
|
20
|
20
|
| возжелѣ́нїе оу҆̀бо премꙋ́дрости возво́дитъ къ црⷭ҇твꙋ (вѣ́чномꙋ). | тому бажання премудрости підносить до царства. |
|
21
|
21
|
| А҆́ще оу҆̀бо наслажда́етесѧ престо́лами и҆ ски̑птры, ѽⷩ҇̑, ца́рїе люді́й, почти́те премꙋ́дрость, да во вѣ́ки ца́рствꙋете. | Отже, володарі народів, якщо ви насолоджуєтеся престолами і скіпетрами, то вшануйте премудрість, щоб вам царювати повіки. |
|
22
|
22
|
| Что́ же є҆́сть премꙋ́дрость, и҆ ка́кѡ бы́сть, возвѣщꙋ̀, | Що ж є премудрість, і як вона сталася, я сповіщу, |
|
23
|
23
|
| и҆ не оу҆таю̀ ѿ ва́съ та̑инъ, но ѿ нача́ла рожде́нїѧ и҆зслѣ́ждꙋ, | і не приховаю від вас таємниць, але досліджу від початку народження, |
|
24
|
24
|
| и҆ положꙋ̀ на свѣ́тъ ра́зꙋмъ є҆ѧ̀ и҆ не преминꙋ́ю и҆́стины, | і відкрию пізнання її, і не ухилюся від істини; |
|
25
|
25
|
| нижѐ за́вистїю та́ющемꙋ спꙋ́тьствꙋю, ꙗ҆́кѡ се́й не бꙋ́детъ прича́стникъ премꙋ́дрости. | і не піду разом із тими, хто тане від заздрощів, бо такий не буде причастником премудрости. |
|
26
|
26
|
| Мно́жество же премꙋ́дрыхъ спасе́нїе мі́рꙋ, и҆ ца́рь премꙋ́дръ оу҆твержде́нїе лю́демъ. | Велика кількість мудрих — спасіння світу, і цар розумний — добробут народу. |
|
27
|
27
|
| Сегѡ̀ ра́ди прїими́те наказа́нїе по словесє́мъ мои̑мъ, и҆ поле́зно бꙋ́детъ ва́мъ. | Отже, учіться від слів моїх, і одержите користь. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.