Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 1

Brenton–Byzantine English Bible > 1 Samuel :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Chapter 1	Глава 1

1	1
There was a man of Armathaim Sipha, of mount Ephraim, and his name was Helkana, a son of Jeremeel the son of Elias the son of Thoke, in Nasib Ephraim.	Був один чоловік з Рамафаїм-Цофима, з гори Єфремової, ім’я йому Елкана, син Ієрохама, сина Ілія, сина Тоху, сина Цуфа, — ефрафянин;
2	2
And he had two wives; the name of the one was Anna, and the name of the second Phennana. And Phennana had children, but Anna had no child.	у нього були дві дружини: ім’я однієї Анна, а ім’я другої Феннана; у Феннани були діти, у Анни ж не було дітей.
3	3
And the man went up from year to year from his city, from Armathaim, to worship and sacrifice to the Lord God of Sabaoth at Selom: and there were Heli and his two sons Ophni and Phinees, the priests of the Lord.	І ходив цей чоловік з міста свого у визначені дні поклонятися і приносити жертву Господу Саваофу в Силом; там були [Ілій і] два сини його, Офні та Финеєс, священиками Господа.
4	4
And the day came, and Helkana sacrificed, and gave portions to his wife Phennana and her children.	У той день, коли Елкана приносив жертву, давав Феннані, дружині своїй, і всім синам її і дочкам її частини;
5	5
And to Anna he gave a prime portion, because she had no child, only Helkana loved Anna more than the other; but the Lord had closed her womb.	Анні ж давав частину особливу, [тому що в неї не було дітей], бо любив Анну [більше, ніж Феннану], хоча Господь закрив утробу її.
6	6
For the Lord gave her no child in her affliction, and according to the despondency of her affliction; and she was dispirited on this account, that the Lord shut up her womb so as not to give her a child.	Суперниця її сильно засмучувала її, спонукуючи її до нарікання на те, що Господь закрив утробу її.
7	7
So she did year by year, in going up to the house of the Lord; and she was dispirited, and wept, and did not eat.	Так бувало щороку, коли ходила вона в дім Господній; та засмучувала її, а ця плакала [і нарікала] і не їла.
8	8
And Helkana her husband said to her, Anna: and she said to him, Here am I, my lord: and he said to her, What ails thee that thou weepest? and why dost thou not eat? and why does thy heart smite thee? am I not better to thee than ten children?	І сказав їй Елкана, чоловік її: Анно! [Вона відповіла йому: ось я. І сказав їй:] чого ти плачеш і чому не їси, і від чого сумує серце твоє? чи не краще я для тебе за десять синів?
9	9
And Anna rose up after they had eaten in Selom, and stood before the Lord: and Heli the priest was on a seat by the threshold of the temple of the Lord.	І встала Анна після того, як вони їли і пили в Силомі, [і стала перед Господом]. Ілій же священик сидів тоді на сідалищі біля входу в храм Господній.
10	10
And she was very much grieved in spirit, and prayed to the Lord, and wept abundantly.	І була вона в скорботі душі, і молилася Господу, і гірко плакала,
11	11
And she vowed a vow to the Lord, saying, O Lord God of Sabaoth, if thou wilt indeed look upon the humiliation of thine handmaid, and remember me, and give to thine handmaid a man-child, then will I indeed dedicate him to thee till the day of his death; and he shall drink no wine nor strong drink, and no razor shall come upon his head.	і дала обітницю, говорячи: Господи [Всемогутній Боже] Саваофе! якщо Ти зглянешся на скорботу раби Твоєї і згадаєш про мене, і не забудеш раби Твоєї і даси рабі Твоїй дитя чоловічої статі, то я віддам його Господу [у дар] на всі дні життя його, [і вина і сикера не буде він пити,] і бритва не торкнеться голови його.
12	12
And it came to pass, while she was long praying before the Lord, that Heli the priest marked her mouth.	Тим часом як вона довго молилася перед Господом, Ілій дивився на вуста її;
13	13
And she was speaking in her heart, and her lips moved, but her voice was not heard: and Heli accounted her a drunken woman.	і оскільки Анна говорила у серці своєму, а вуста її тільки рухалися, і не було чутно голосу її, то Ілій вважав її п’яною.
14	14
And the servant of Heli said to her, How long wilt thou be drunken? take away thy wine from thee, and go out from the presence of the Lord.	І сказав їй Ілій: доки ти будеш п’яною? витверезься від вина твого [і йди від лиця Господнього].
15	15
And Anna answered and said, Nay, my lord, I live in a hard day, and I have not drunk wine or strong drink, and I pour out my soul before the Lord.	І відповіла Анна, і сказала: ні, господарю мій; я — дружина, скорботна духом, вина і сикера я не пила, але виливаю душу мою перед Господом;
16	16
Count not thy handmaid for a pestilent woman, for by reason of the abundance of my importunity I have continued my prayer until now.	не вважай рабу твою негідною жінкою, бо від великої печалі моєї і від скорботи моєї я говорила досі.
17	17
And Heli answered and said to her, Go in peace: the God of Israel give thee all thy petition, which thou hast asked of him.	І відповів Ілій і сказав: іди з миром, і Бог Ізраїлів виконає прохання твоє, чого ти просила в Нього.
18	18
And she said, Thine handmaid has found favour in thine eyes: and the woman went her way, and entered into her lodging, and ate and drank with her husband, and her countenance was no more sad.	Вона ж сказала: нехай знайде раба твоя милість в очах твоїх! І пішла вона в дорогу свою, і їла, і лице її не було вже сумним, як колись.
19	19
And they rise early in the morning, and worship the Lord, and they go their way: and Helkana went into his house at Armathaim, and knew his wife Anna; and the Lord remembered her, and she conceived.	І встали вони вранці, і поклонилися перед Господом, і повернулися, і прийшли в дім свій у Раму. І пізнав Елкана Анну, дружину свою, і згадав про неї Господь.
20	20
And it came to pass when the time was come, that she brought forth a son, and called his name Samuel, and said, Because I asked him of the Lord God of Sabaoth.	Через деякий час зачала Анна і народила сина і дала йому ім’я: Самуїл, бо, [говорила вона], від Господа [Бога Саваофа] я виблагала його.
21	21
And the man Helkana and all his house went up to offer in Selom the yearly sacrifice, and his vows, and all the tithes of his land.	І пішов чоловік її Елкана і вся родина його [у Силом] принести річну жертву Господу й обітниці свої [і всі десятини від землі своєї].
22	22
But Anna did not go up with him, for she said to her husband, I will not go up until the child goes up, when I have weaned him, and he shall be presented before the Lord, and he shall abide there continually.	Анна ж не пішла [з ним], сказавши чоловіку своєму: коли дитя відняте буде від грудей і підросте, тоді я відведу його, і він явиться перед Господом і залишиться там назавжди.
23	23
And Helkana her husband said to her, Do that which is good in thine eyes, abide still until thou shalt have weaned him; but may the Lord establish that which comes out of thy mouth: and the woman tarried, and suckled her son until she had weaned him.	І сказав їй Елкана, чоловік її: роби, що тобі вгодно; залишайся, доки не вигодуєш його грудьми; тільки нехай утвердить Господь слово, [що вийшло з вуст твоїх]. І залишилася дружина його, і годувала грудьми сина свого, доки не вигодувала.
24	24
And she went up with him to Selom with a calf of three years old, and loaves, and an ephah of fine flour, and a bottle of wine: and she entered into the house of the Lord in Selom, and the child with them.	Коли ж вигодувала його, пішла з ним у Силом, взявши три тельці [і хліби] і одну ефу борошна і міх вина, і прийшла в дім Господа в Силом, [і хлопчик з нею]; хлопчик же був ще дитя.
25	25
And they brought him before the Lord; and his father slew his offering which he offered from year to year to the Lord; and he brought near the child, and slew the calf; and Anna the mother of the child brought him to Heli.	[І привели його перед лице Господа; і приніс батько його жертву, яку приносив Господу у встановлені дні. І привели отрока] і закололи тельця; і привела отрока [Анна мати] до Ілія
26	26
And she said, I pray thee, my lord, as thy soul liveth, I am the woman that stood in thy presence with thee while praying to the Lord.	і сказала: о, господарю мій! нехай живе душа твоя, господарю мій! я — та сама жінка, що тут при тобі стояла і молилася Господу;
27	27
For this child I prayed; and the Lord has given me my request that I asked of him.	про це дитя молилася я, і виконав мені Господь прохання моє, чого я просила в Нього;
28	28
And I lend him to the Lord all his days that he lives, a loan to the Lord: and she said,	і я віддаю його Господу на всі дні життя його, служити Господу. І поклонилася там Господу.