Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 1

Brenton–Byzantine English Bible > Jonah :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4

Chapter 1	Глава 1

1	1
Now the word of the Lord came to Jonas the son of Amathi, saying,	І було слово Господнє до Іони, сина Амафиїного:
2	2
Rise, and go to Nineve, the great city, and preach in it; for the cry of its wickedness is come up to me.	встань, іди у Ниневію, місто велике, і проповідуй у ньому, бо злодіяння його дійшли до Мене.
3	3
But Jonas rose up to flee to Tharsis from the presence of the Lord. And he went down to Joppa, and found a ship going to Tharsis: and he paid his fare, and went up into it, to sail with them to Tharsis from the presence of the Lord.	І встав Іона, щоб утікати у Фарсис від лиця Господа, і прийшов у Іоппію, і знайшов корабель, який вирушав у Фарсис, віддав платню за проїзд і ввійшов у нього, щоб плисти з ними у Фарсис від імені Господа.
4	4
And the Lord raised up a wind on the sea; and there was a great storm on the sea, and the ship was in danger of being broken.	Але Господь здійняв на морі сильний вітер, і зробилася на морі велика буря, і корабель готовий був розбитися.
5	5
And the sailors were alarmed, and cried every one to his god, and cast out the wares that were in the ship into the sea, that it might be lightened of them. But Jonas was gone down into the hold of the ship, and was asleep, and snored.	І злякалися корабельники, і взивали кожен до свого бога, і стали кидати у море поклажу з корабля, щоб полегшити його від неї; Іона ж спустився усередину корабля, ліг і міцно заснув.
6	6
And the shipmaster came to him, and said to him, Why snorest thou? arise, and call upon thy God, that God may save us, and we perish not.	І прийшов до нього начальник корабля і сказав йому: чого ти спиш? встань, взивай до Бога твого; можливо, Бог згадає про нас, і ми не загинемо.
7	7
And each man said to his neighbour, Come, let us cast lots, and find out for whose sake this mischief is upon us. So they cast lots, and the lot fell upon Jonas.	І сказали одне одному: підемо, кинемо жереби, щоб дізнатися, за кого осягає нас це лихо. І кинули жереби, й упав жереб на Іону.
8	8
And they said to him, Tell us what is thine occupation, and whence comest thou, and of what country and what people art thou?	Тоді сказали йому: скажи нам, за кого осягла нас ця біда? яке твоє заняття, і звідки ти йдеш? де твоя країна, і з якого ти народу?
9	9
And he said to them, I am a servant of the Lord; and I worship the Lord God of heaven, who made the sea, and the dry land.	І він сказав їм: я єврей, шаную Господа Бога небес, Який створив море і сушу.
10	10
Then the men feared exceedingly, and said to him, What is this that thou hast done? for the men knew that he was fleeing from the face of the Lord, because he had told them.	І злякалися люди страхом великим і сказали йому: для чого ти це зробив? Бо довідалися ці люди, що він біжить від лиця Господнього, як він сам оголосив їм.
11	11
And they said to him, What shall we do to thee, that the sea may be calm to us? for the sea rose, and lifted its wave exceedingly.	І сказали йому: що зробити нам з тобою, щоб море затихло для нас? Бо море не переставало хвилюватися.
12	12
And Jonas said to them, Take me up, and cast me into the sea, and the sea shall be calm to you: for I know that for my sake this great tempest is upon you.	Тоді він сказав їм: візьміть мене і киньте мене у море, і море затихне для вас, бо я знаю, що через мене спостигла вас ця велика буря.
13	13
And the men tried hard to return to the land, and were not able: for the sea rose and grew more and more tempestuous against them.	Але ці люди почали посилено гребти, щоб пристати до землі, але не могли, тому що море все продовжувало бушувати проти них.
14	14
And they cried to the Lord, and said, Forbid it, Lord: let us not perish for the sake of this man's life, and bring not righteous blood upon us: for thou, Lord, hast done as thou wouldest.	Тоді воззвали вони до Господа і сказали: молимо Тебе, Господи, нехай не загинемо за душу людини цієї, і не постав нам у провину кров невинну; бо Ти, Господи, зробив те, що угодно Тобі!
15	15
So they took Jonas, and cast him out into the sea: and the sea ceased from its raging.	І взяли Іону і кинули його у море, і затихло море у люті своїй.
16	16
And the men feared the Lord very greatly, and offered a sacrifice to the Lord, and vowed vows.	І злякалися ці люди Господа великим страхом, і принесли Господу жертву, і дали обітниці.