Рівноапостольні Мефодій і Кирил, учителі Словенські
11 травня (24 травня)
11 травня (24 травня) Православна Церква вшановує пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія — просвітителів слов’янських народів, творців слов’янської писемності та перекладачів богослужбових книг.
Святі брати жили у IX столітті в місті Солунь. Кирило (у миру Костянтин) здобув блискучу освіту в Константинополі, був філософом і богословом, а Мефодій певний час служив правителем слов’янської області, після чого прийняв чернецтво. Згодом брати разом присвятили себе місіонерській діяльності серед слов’янських народів.
На прохання моравського князя Ростислава Кирило і Мефодій створили слов’янську абетку та переклали слов’янською мовою Євангеліє, Псалтир і богослужбові книги. Це дало можливість звершувати богослужіння рідною для людей мовою та стало важливим кроком у розвитку слов’янської культури й освіти.
Під час своєї проповіді святі брати зіткнулися зі спротивом частини латинського духовенства, яке визнавало лише три мови богослужіння — єврейську, грецьку та латинську. Проте Кирило і Мефодій відстоювали право слов’ян молитися та читати Святе Письмо рідною мовою.
Після смерті святого Кирила справу просвітництва продовжив Мефодій разом зі своїми учнями. Їхня діяльність мала великий вплив на розвиток християнства, писемності та духовної культури слов’янських народів, зокрема й на українських землях.
Сьогодні святих Кирила і Мефодія вшановують як покровителів освіти, науки, духовної культури та слов’янської писемності. У багатьох країнах 24 травня також відзначають День слов’янської писемності та культури.
Святі брати жили у IX столітті в місті Солунь. Кирило (у миру Костянтин) здобув блискучу освіту в Константинополі, був філософом і богословом, а Мефодій певний час служив правителем слов’янської області, після чого прийняв чернецтво. Згодом брати разом присвятили себе місіонерській діяльності серед слов’янських народів.
На прохання моравського князя Ростислава Кирило і Мефодій створили слов’янську абетку та переклали слов’янською мовою Євангеліє, Псалтир і богослужбові книги. Це дало можливість звершувати богослужіння рідною для людей мовою та стало важливим кроком у розвитку слов’янської культури й освіти.
Під час своєї проповіді святі брати зіткнулися зі спротивом частини латинського духовенства, яке визнавало лише три мови богослужіння — єврейську, грецьку та латинську. Проте Кирило і Мефодій відстоювали право слов’ян молитися та читати Святе Письмо рідною мовою.
Після смерті святого Кирила справу просвітництва продовжив Мефодій разом зі своїми учнями. Їхня діяльність мала великий вплив на розвиток християнства, писемності та духовної культури слов’янських народів, зокрема й на українських землях.
Сьогодні святих Кирила і Мефодія вшановують як покровителів освіти, науки, духовної культури та слов’янської писемності. У багатьох країнах 24 травня також відзначають День слов’янської писемності та культури.
Тропар, глас 4
Я́ко апо́столом єдинонра́внії / і слове́нських стран учи́теліє, / Кири́лле і Мефо́діє Богому́дрії, Влади́ку всіх молі́те, / вся язи́ки слове́нськия утверди́ти в Правосла́вії і єдиноми́слії, / умири́ти мир, // і спасти́ ду́ші на́ша.
Кондак, глас 3
Свяще́нную дво́їцю просвіти́телей на́ших почті́м, / Боже́ственних писа́ній преложе́нієм істо́чник Богопозна́нія нам істочи́вших, / із него́же да́же додне́сь неоску́дно почерпа́юще, / ублажа́єм вас, Кири́лле і Мефо́діє, / Престо́лу Ви́шняго предстоя́щих // і те́плі моля́щихся о душа́х на́ших.