Віри православної непорочний блюстителю і заповідей Христових ревний виконавцю, священномученику Володимире, Христа всім серцем полюбивши, паству твою добре випас ти, і незлобиво мученицьку смерть прийняв. Тому, у вічній славі перебуваючи, моли спастися душам нашим.

Ві́ри Правосла́вния непоро́чний блюсти́телю / і за́повідей Христо́вих усе́рдний ісполни́телю, / священному́чениче Влади́мире, / Христа́ всім се́рдцем возлюби́в, / па́ству твою́ до́брі упа́сл єси́, / незло́биво му́ченичеськую смерть прия́л єси́. / Сего́ ра́ди в ві́чній сла́ві пребива́я, // моли́ спасти́ся душа́м на́шим.

Подвигом добрим, як святитель Христів, подвизався ти, віру православну непорочно зберіг, у дні лютого гоніння погроз мучителів не злякавшись, / священномученику Володимире, як первомученик Стефан, тим, що вбивали тебе, мовив ти: Господь нехай простить вас. Тому приготований тобі вінець правди, який нехай воздасть Господь молитвами твоїми усім, хто шанує тебе.

По́двигом до́брим, я́ко святи́тель Христо́в, подвиза́лся єси́, ві́ру правосла́вную непоро́чно соблю́л, во дні гоне́нія лю́таго мучи́телей преще́нія не убоя́вся, священному́чениче Влади́мире, я́ко первому́ченик Стефа́н, убива́ющим тя рекл єси́: Госпо́дь да прости́ть вас. Сего́ ра́ди угото́вася ті віне́ць пра́вди, єго́же да возда́сть Госпо́дь моли́твами твої́ми всім почита́ющим тя.

Образ Христового милосердя являючи, / покровом і захистом пастві твоїй був ти, / святителю отче Володимире; / у лагідності й незлобивості страждання приймаючи, / безбожних мучителів, благословляючи, простив ти. // Тому й нам випроси у Христа Бога / дух мирний і велику милість.

О́браз Христо́ва милосе́рдія явля́я, / покро́в і защище́ніє па́стві твоє́й бил єси́, / святи́телю о́тче Влади́мире, / в кро́тості і незло́бії страда́нія приє́мля, безбо́жних мучи́телей, / благословля́я, прости́л єси́. // Ті́мже і нам іспроси́ у Христа́ Бо́га дух ми́рен і ве́лію ми́лость.