Ві́ри Правосла́вния непоро́чний блюсти́телю / і за́повідей Христо́вих усе́рдний ісполни́телю, / священному́чениче Влади́мире, / Христа́ всім се́рдцем возлюби́в, / па́ству твою́ до́брі упа́сл єси́, / незло́биво му́ченичеськую смерть прия́л єси́. / Сего́ ра́ди в ві́чній сла́ві пребива́я, // моли́ спасти́ся душа́м на́шим.

Віри православної непорочний блюстителю і заповідей Христових ревний виконавцю, священномученику Володимире, Христа всім серцем полюбивши, паству твою добре випас ти, і незлобиво мученицьку смерть прийняв. Тому, у вічній славі перебуваючи, моли спастися душам нашим.

По́двигом до́брим, я́ко святи́тель Христо́в, подвиза́лся єси́, ві́ру правосла́вную непоро́чно соблю́л, во дні гоне́нія лю́таго мучи́телей преще́нія не убоя́вся, священному́чениче Влади́мире, я́ко первому́ченик Стефа́н, убива́ющим тя рекл єси́: Госпо́дь да прости́ть вас. Сего́ ра́ди угото́вася ті віне́ць пра́вди, єго́же да возда́сть Госпо́дь моли́твами твої́ми всім почита́ющим тя.

Подвигом добрим, як святитель Христів, подвизався ти, віру православну непорочно зберіг, у дні лютого гоніння погроз мучителів не злякавшись, / священномученику Володимире, як первомученик Стефан, тим, що вбивали тебе, мовив ти: Господь нехай простить вас. Тому приготований тобі вінець правди, який нехай воздасть Господь молитвами твоїми усім, хто шанує тебе.

О́браз Христо́ва милосе́рдія явля́я, / покро́в і защище́ніє па́стві твоє́й бил єси́, / святи́телю о́тче Влади́мире, / в кро́тості і незло́бії страда́нія приє́мля, безбо́жних мучи́телей, / благословля́я, прости́л єси́. // Ті́мже і нам іспроси́ у Христа́ Бо́га дух ми́рен і ве́лію ми́лость.

Образ Христового милосердя являючи, / покровом і захистом пастві твоїй був ти, / святителю отче Володимире; / у лагідності й незлобивості страждання приймаючи, / безбожних мучителів, благословляючи, простив ти. // Тому й нам випроси у Христа Бога / дух мирний і велику милість.

О священному́чениче і іспові́дниче Христо́в Влади́мире! Усли́ши сле́зния моли́тви чад твої́х і воздиха́нія, се́рдцем сокруше́нним і смире́нним тебі́ приноси́мия. Се бо беззако́нії омрачи́хомся і того́ ра́ди біда́ми, я́ко ту́чами, обложи́хомся. Но ти, свя́те Влади́мире, понеси́ я́ко си́льний не́мощі на́ша, не отлуча́йся от нас ду́хом, да не разлучи́мся вконе́ць от любве́ Бо́жия. При́зри ми́лостивно на нас, предстоя́щих і моля́щихся пред свято́ю іко́ною твоє́ю і вся проше́нія наша во благо́є іспо́лни. Ві́руєм бо, я́ко твої́х страда́ній ра́ди ве́ліє дерзнове́ніє ко Го́споду і́маши. Єго́же умоли́, да укріпи́ть ни в Правосла́вії і єдиноми́слії і непоколеби́мом да́же до сме́рти іспові́данії ві́ри Христо́ви, страну́ на́шу Украї́ну да спасе́ть от наше́ствія іноплеме́нних, па́стирем на́шим да пода́сть духо́вноє трезві́ніє і ре́вность о спасе́нії пасо́мих, прави́телем же суд і пра́вду, оби́димим заступле́ніє, неду́гующим душ і тіле́с ісціле́ніє. Ми же, грі́шнії, твої́м предста́тельством укріпля́ємі, восхва́лим Го́спода Ісу́са Христа́, Єму́же подоба́єть сла́ва, че́сть і поклоне́ніє со Безнача́льним Єго́ Отце́м і Пресвяти́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.