|
Глvа, а~і”
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
Посли` хлњбъ твои на лице` водњ`, ја%ко въ множествњ днїи ѓ^бря'щеши е^го.
|
Відпускай хліб твій за водою, тому що після багатьох днів знову знайдеш його.
|
|
2
|
2
|
|
дажDь ча'сть седмимъ и^ ѓ^смиM, ја%ко не вњси чт^о бђдетъ лђка'во на земли`”
|
Давай частку семи і навіть восьми, тому що не знаєш, яке лихо буде на землі.
|
|
3
|
3
|
|
А$ще и^сполняTся ѓ%блацы дожда на' ꙁемлю и^ꙁливаюT” И$ а'ще падетъ древо на ю'гъ и^л^и аще на сњверъ, и^дњже падеT та'мо бђдетъ”
|
Коли хмари будуть повні, то вони проллють на землю дощ; і якщо впаде дерево на південь або на північ, то воно там і залишиться, куди впаде.
|
|
4
|
4
|
|
Блюды'и вњтра не сњ'ет#, и^ сматря'и въ ѓ%блакъ не пожнетъ.
|
Хто спостерігає вітер, тому не сіяти; і хто дивиться на хмари, тому не жати.
|
|
5
|
5
|
|
в ни'хже нњсть вњдыи чт^о пђть бђдетъ дх~а, ја%ко ко'сти ражда'ю^щая въ чревњ, та'ко не разђмњ'ет# дњлъ бж~їихъ е^лика же сътвори'тъ всяческая.
|
Як ти не знаєш шляхів вітру і того, як утворюються кістки в утробі вагітної, так не можеш знати діло Бога, Який творить усе.
|
|
6
|
6
|
|
во заё'трїи сњя'и сᲇмя свое, и^ въ дн~ь да не ѓ^ставля'ет# рђка твоя” ЈА$ко не вњси кое ё^лђчиTся с^е л^и и^л^и ѓ'но, и^ а'ще л^и ѓ^бое в#кђпᲇ” Бл~го
|
Ранком сій насіння твоє, і ввечері не давай відпочинку рукам твоїм, тому що ти не знаєш, те або інше буде вдаліше, або те й інше однаково добре буде.
|
|
7
|
7
|
|
и^ сла'дко свњтъ, и^ бл~го ѓ^чи'ма зрњти съ сл~нцемъ.
|
Солодке світло, і приємно для очей бачити сонце.
|
|
8
|
8
|
|
ја^ко а^ще лњта мно'га живе'тъ чл~къ, и^ ѓ^ всњхъ сиX възвесели'тся. помянђтся дн~и т#мы` ја%ко мнози бђдђтъ. вс^е грядђщее сђ'ета”
|
Якщо людина проживе і багато років, то нехай веселиться вона упродовж усіх їх, і нехай пам’ятає про дні темні, яких буде багато: усе, що буде, — суєта!
|
|
9
|
9
|
|
Весели'ся ю^ноᲄо въ ю'ности свое'и, и^ да ё^бл~жиT тя срDце твое въ дн~ь ю'ности твоея” И$ ходи в# пђтеX срDца твое^го непоро'чеn, и не въ видњнїю ѓ%чїю свое'ю” И$ раꙁђмњи ја^ко эT всњхъ си'хъ приведеT тя б~ъ на сђдъ”
|
Веселись, юначе, у юності твоїй, і нехай споживає серце твоє радість у дні юности твоєї, і ходи шляхами серця твого і за видіннями очей твоїх; тільки знай, що за все це Бог приведе тебе на суд.
|
|
10
|
10
|
|
И$ ѓ^ста'ви ја%рость эT срDца твоеh и^ преведи` лђкавство эT плоти твоея” ЈА/ко ю'ность и^ безђмїе сђета.
|
І віддаляй печаль від серця твого, і відводь зле від тіла твого, тому що дитинство і юність — суєта.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.