|
Глvа, е~”
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
|
Не потщася ё^сты свои^ми, и^ срDце твое да не ё^скоритъ и^знести сло'во преD лицемъ бж~їимъ” ЈА/ко б~ъ на нб~си го'рњ и^ т^ы на ꙁемли` до'лђ” ѓ^ семъ да бђ'дђтᲆ словеса твоа ма'ла.
|
Не поспішай язиком твоїм, і серце твоє нехай не поспішає вимовити слово перед Богом; тому що Бог на небі, а ти на землі; тому слова твої нехай будуть скупі.
|
|
2
|
2
|
|
ја%ко прихо'дитъ со'нїе въ мно'жествњ и^скђса, и^ гла'съ безђмнаго въ мно'жествњ словесъ” ЈА/коже
|
Бо, як сновидіння бувають при великій кількості турбот, так голос нерозумного пізнається при великій кількості слів.
|
|
3
|
3
|
|
а^ще ѓ^бњща'еши ѓ^бњтъ къ б~ђ, не ё^медли эTда'ти е&” ЈА/ко нњсть хотњ'нїе въ беꙁђмїе. т^ы ё^бо е^ли'ко ѓ^бњщався эTда'жDь,
|
Коли даєш обітницю Богу, то не барися виконати її, тому що Він не благоволить до нерозумних: що обіцяв, виконай.
|
|
4
|
4
|
|
бл~го е^же не ѓ^бњщаватися нежели ѓ^бњща'вшися не эTда'ти”
|
Краще тобі не обіцяти, ніж обіцяти і не виконати.
|
|
5
|
5
|
|
Не да'и же ё^стенъ своиX съгрњши'ти плоти свое^и, да не рече'ши преD лицемᲆ бж~їи^мъ ја%ко неви'дима е^сть” да не прогнњва'ется б~ъ ѓ^ гла'сњ твое^мъ, и^ растлитъ творе'нїя рђ'къ твоиX”
|
Не дозволяй вустам твоїм вводити у гріх плоть твою, і не говори перед ангелом [Божим]: «це — помилка!» Для чого тобі робити, щоб Бог прогнівався на слово твоє і зруйнував справу рук твоїх?
|
|
6
|
6
|
|
ја%коже въ мно'жествњ со'нїи и^ сђетъстви и^ словесъ мно'гъ” Ты ё^бо б~а бо'ися.
|
Бо у безлічі сновидінь, як і в безлічі слів, — багато суєти; але ти бійся Бога.
|
|
7
|
7
|
|
а^ще ѓ^би'дђ ни'щаго и расхище'нїе сђда пра'веDнаго ви'диши вᲆ стра'нњ, не диви'ся ѓ^ вещи. ја%ко высо'кїи наD высо'кимъ съхрани'тся, и^ высится на ни'хъ
|
Якщо ти побачиш у якійсь області пригнічення бідного і порушення суду і правди, то не дивуйся цьому: тому що над високим наглядає вищий, а над ними ще вищий;
|
|
8
|
8
|
|
и^ꙁоѓ^би'лїе ꙁемля`” наD вся'кою страною е^сть цр~ь съдњяn”
|
зверхність же над країною в цілому має цар, який піклується про країну.
|
|
9
|
9
|
|
любя'и сребро` не насыти'тся сребра`. и^ кт^о възлюби въ мно'жествњ и^хъ. пло'ды, и^ се же сђета.
|
Хто любить срібло, той не насититься сріблом, і хто любить багатство, тому немає користи від того. І це — суєта!
|
|
10
|
10
|
|
вᲆ мно'жествњ бл~госᲄы'ня, ё^мно'жишася ја^дђщїи ю&” И$ кое мђжество е^же эT сея ја%ко нача'ло ви'дњти ѓ^чи'ма е^го”
|
Примножується майно, примножуються і ті, що споживають його; і яке благо для того, хто володіє ним: хіба тільки дивитися своїми очима?
|
|
11
|
11
|
|
Со'нъ сла'докъ рабђ а^ще ма'ло и^ли мно'го снњсᲄь, и^ насы'щ#шемђся богатњти. ја%ко нњсть ѓ^ставля'яи е^го поспа'ти”
|
Солодкий сон у того, хто працює, чи мало, чи багато він з’їсть; але пересичення багатого не дає йому заснути.
|
|
12
|
12
|
|
е^сть недђ'гъ е^гоже ви'дњхъ поD слн~цеM. бога'тьство храни'мо эT него въ ꙁло'бђ е^мђ,
|
Є болісна недуга, яку я бачив під сонцем: багатство, яке зберігається володарем його на шкоду йому.
|
|
13
|
13
|
|
и^ поги'бнетъ бога'тьство ѓ%но в попече'нїи лђка'внњ. и^ роди сн~а, и^ нњсть в рђцњ ничтоже”
|
І гине багатство це від нещасних випадків: породив він сина, і нічого немає в руках у нього.
|
|
14
|
14
|
|
ЈА/коже и^ꙁы'иде эT чре'ва мт~ри свое^я на'гъ въꙁвраща'ется и^ти ја%коже и^ прїиде, и^ ничтоже прїиметъ вᲆ трђдњ своеM” да по'идетъ въ рђцњ е^го
|
Як вийшов він нагим з утроби матері своєї, таким і відходить, яким прийшов, і нічого не візьме від праці своєї, що міг би він понести у руці своїй.
|
|
15
|
15
|
|
и^ се же ѕо'лъ недђ'гъ. ја%коже б^о прїидетъ та'ко эTи^детъ, и^ чт^о и^ꙁоѓ^би'лїе е^го, и^же трђдитъ на вњтеръ.
|
І це тяжка недуга: яким прийшов він, таким і відходить. Яка ж користь йому, що він трудився на вітер?
|
|
16
|
16
|
|
и^б^о вс^и дн~и е^го въ тмњ и^ въ пла'чи, и^ въ ја%рости мно'ѕњ и^ в недђꙁњ и^ въ гнњ'вњ”
|
А він у всі дні свої їв у потемках, у великому роздратуванні, у прикрості і досаді.
|
|
17
|
17
|
|
Се ви'дњхъ а^ꙁъ бл~гое е^же е^сть добро е^же ја%сти и^ е^же пи'ти. и^ е^же ви'дњти блгsты'ню въ все'м# трђдњ е^гоже и^ спњши'тъ поD слн~цемъ число` дн~їи живоᲄа` е^го, и^хже да'лъ е^сть е^мђ б~ъ, ја^ко сїа ча'сть е^го е^сть.
|
Ось ще, що я знайшов доброго і приємного: їсти і пити і насолоджуватися добром у всіх трудах своїх, якими хто трудиться під сонцем у всі дні життя свого, які дав йому Бог; тому що це його доля.
|
|
18
|
18
|
|
и^б^о вся'къ чл~къ е^же да'лъ е^сть е^мђ б~ъ бога'тьство и^мњнїе и^ вла'сᲄь на не'мъ и^ ја%сти эT ниX, и^ прїя'ти ча'сть е^го и^ въꙁвесели'тися ѓ^ трђдњ свое^мъ” Сїе дая'нїе бж~їе е^сть
|
І якщо якій людині Бог дав багатство і майно, і дав їй владу користуватися ними і брати свою частку і насолоджуватися від праці своєї, то це дар Божий.
|
|
19
|
19
|
|
ја%ко не мно'ги помянђти дн~и живота свое^го. ја%ко б~ъ печа'ль е^го въ весе'лїи срDца е^го”
|
Недовго будуть у нього в пам’яті дні життя його; тому Бог і винагороджує його радістю серця його.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.