|
Глvа, в~”
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
Рекохъ а^ꙁъ въ срDцы мое^мъ, прїиди ё^бо да тя и^скђшђ въ весе'лїи, и^ ви'ждь вᲆ бл~ѕᲇ и^ се бы'сть сїе сђ'етъство
|
Сказав я у серці моєму: «дай, випробую я тебе веселощами, і насолодися добром»; але і це — суєта!
|
|
2
|
2
|
|
смњхђ рекохъ подвиже'нїе, и^ веселїю чт^о сїе твориши.
|
Про сміх сказав я: «дурість!», а про веселощі: «що вони роблять?»
|
|
3
|
3
|
|
и^ созрњх# да срDце мое ѓ^ста'виᲄъ эT вина` пло'ть мою, и^ срDце мое наста'витъ м^я мђдрости. и^ еже дръжа'ти въ весе'лїи. дондеже ви'жђ кое бл~го сн~омъ члчsкимъ, е^же творятъ поD слн~цеM. число дн~їи живота` и^хъ,
|
Надумав я у серці моєму насолоджувати вином тіло моє і, тим часом, як серце моє керувалося мудрістю, дотримуватися і глупоти, доки не побачу, що добре для синів людських, що повинні вони були б робити під небом у недовгі дні життя свого.
|
|
4
|
4
|
|
и^ въꙁвели'чихъ творе'нїе мое. създа'хъ ми домы, и^ насади'хъ виногра'ды,
|
Я почав великі справи: побудував собі доми, посадив собі виноградники,
|
|
5
|
5
|
|
и^ сътворихъ ѓ^гра'ды и^ сады`. и^ насади'х# в нихъ древесъ вся'кого плода.
|
влаштував собі сади і гаї і насадив у них усякі плодючі дерева;
|
|
6
|
6
|
|
сътворихъ м^и кђпели во'дныя, е^же напаяти эT нихъ проꙁябенїе древеs”
|
зробив собі водойми для зрошення з них гаїв, що вирощують дерева;
|
|
7
|
7
|
|
притяжа'хъ рабъ и^ рабы'ня, и^ домочадци бы'ша м^и” И$ стяжа'нїе скоᲄа` и^ ста'дъ мно'го ми бы'сть, паче всXњ бы'вшихъ преже мене въ і^ерsли'мњ.
|
придбав собі слуг і служниць, і домочадці були у мене; також великої і дрібної худоби було у мене більше, ніж у всіх, що були раніше за мене у Єрусалимі;
|
|
8
|
8
|
|
и^ събраX же ми злато и^ сребро, і^ и^мњнїя цр~ьска и^ страnска. сътвориX же ми пою^щихъ и^ пою^щая, и^ пи'ща сн~овъ чл~чъ, виночръпца и^ виночръпица.
|
зібрав собі срібла і золота і коштовностей від царів і областей; завів у себе співців і співачок і насолоду синів людських — різні музичні інструменти.
|
|
9
|
9
|
|
и^ въꙁвели'чихся и^ приложи'хся мђдрости паче, всњхъ бы'вшихъ прежде мене въ і^ерsли'мњ. и^ мђдрость моя ё^ста'вимися,
|
І зробився я великим і багатим більше за всіх, що були раніше за мене у Єрусалимі; і мудрість моя була зі мною.
|
|
10
|
10
|
|
и^ все е^гоже въпроси'ста ѓ%чи мои` и^ не эTя'хъ эT нихъ. и^ не въꙁбрани'хъ срDцђ мое^мђ эT вся'кого весе'лїя. ја%ко срDце мое въꙁвесели'ся въ вся'комъ трђдњ мое^мъ” И$ сїя бы'сть ча'сть моя эT всего ᲄрђдA мое^го,
|
Чого б очі мої не побажали, я не відмовляв їм, не забороняв серцю моєму ніяких веселощів, тому що серце моє раділо в усіх трудах моїх, і це було моєю часткою від усіх трудів моїх.
|
|
11
|
11
|
|
и^ приꙁрњхъ а^зъ на вся` творе'нїя ја%же сътвори'ста рђцњ мои`, и^ въ трђдњ в немже трђди'хся твориᲄи. и^ се вся` сђета и^зволенїе дх~а. и^ нњсть ѓ^ ѓ^би'лїе поD слн~чною.
|
І оглянувся я на всі діла мої, які зробили руки мої, і на працю, якою трудився я, виконуючи їх: і ось, усе — суєта і томління духу, і немає від них користи під сонцем!
|
|
12
|
12
|
|
и призрњхъ а%ꙁъ ви'дњи мђдрость и^ леs и^ беꙁђмїе, ја%ко кт^о чл~къ и^же по'идеT въ слњдъ совњта, вся е^ли'ка же сътвори` въ немъ.
|
І звернувся я, щоб глянути на мудрість і безумство і глупоту: бо що може зробити людина після царя понад те, що вже зроблено?
|
|
13
|
13
|
|
и^ видњхъ а^ꙁъ ја%коже е^сть и^ꙁъѓ^би'лїе мђдрости паче беꙁђмїя, ја%ко и^зъѓ^би'лїе свњта паче т#мы`”
|
І побачив я, що перевага мудрости над глупотою така сама, як перевага світла над темрявою:
|
|
14
|
14
|
|
Мђдраго ѓ%чи въ главњ е^го, и^ беꙁђмныи въ тмњ` хо'дитъ. и^ ё^ви'дњхъ а'ꙁъ ја%ко слђча'и слђчится всњмъ си'мъ.
|
у мудрого очі його — в голові його, а нерозумний ходить у темряві; але дізнався я, що одна доля осягає їх усіх.
|
|
15
|
15
|
|
и^ рњхъ а^ꙁъ въ срDци мое^мъ, ја%ко слђчаи беꙁђмнаго и^ мнњ слђчиᲄся. и^ въскђю ё^мђдрихся а^зъ, тогда лише гл~ахъ въ срDци мое^мъ. чесо ради беꙁђмныи эT и^ꙁбы'тка гл~етъ, ја^ко и^ се сђета.
|
І сказав я у серці моєму: «і мене осягне та сама доля, як і нерозумного: для чого ж я зробився дуже мудрим?» І сказав я у серці моєму, що і це — суєта;
|
|
16
|
16
|
|
ја%ко нњсть па'мяти мђдраго съ беꙁђмнымъ въ вњки. и^ ја^ко ё^же` въ дни грядђщая вся` ꙁабве'на бы'ша. и^ ка'ко ё%мретъ мђдрыи съ беꙁђмнымъ.
|
тому що мудрого не будуть пам’ятати вічно, як і нерозумного; у грядущі дні все буде забуто, і на жаль! мудрий помирає нарівні з нерозумним.
|
|
17
|
17
|
|
и^ въꙁненави'дњхъ животъ, ја%ко лђка'вно мнᲇ сътворе'нїе сътворено поD слн~цемъ” ја%ко всяческа'а сђеᲄа и^ꙁволенїе дх~а.
|
І зненавидів я життя, тому що противні стали мені діла, які робляться під сонцем; тому що все — суєта і томління духу!
|
|
18
|
18
|
|
и^ въꙁненави'дњхъ аZ всяческая ми'ра и^ трђдъ мои, е^гоже а^ꙁъ трђдихъ поD слн~цемъ. ја%ко ѓ^сᲄавля'ю е^го чл~кђ бђдђщемђ по мнњ,
|
І зненавидів я весь труд мій, яким трудився під сонцем, тому що повинен залишити його людині, яка буде після мене.
|
|
19
|
19
|
|
и^ кт^о вњсть мђдръ ли бђдетъ и^ли безђменъ. и^ ѓ^блада'ти ли и%мать всњмъ трђдомъ моиM. е^же трђди'хся и^ мђдровахъ поD слн~цемъ, и^ се же сђета”
|
І хто знає: чи мудра буде вона, чи нерозумна. А вона буде розпоряджатися всіма трудами моїми, якими я трудився і якими показав себе мудрим під сонцем. І це — суєта!
|
|
20
|
20
|
|
И$ ѓ^братихся а^ꙁъ эTрещися срDцђ мое^мђ ѓ^ всемъ трђдњ, е^же трђдиX поD слн~цеM.
|
І звернувся я, щоб навіяти серцю моєму зректися усіх трудів, якими я трудився під сонцем,
|
|
21
|
21
|
|
ја%ко е^сть чл~къ и^же ᲄрђдᲆ е^го въ мђдрости и^ въ ра'ꙁђмњ и^ въ мђжествњ” И$ чл~къ иже не трђ'дится ѓ^ немъ дасть е^мђ ча'сть е^го, и^ сїе сђ'ета и^ лђка'въство ве'лїе.
|
тому що одна людина трудиться мудро, зі знанням і успіхом, і повинна віддати все людині, яка не трудилася в тому, що є ніби частиною її. І це — суєта і зло велике!
|
|
22
|
22
|
|
ја%ко быва'етъ чл~кђ въ всемъ трђдњ е^го и^ въ и^ꙁволе'нїю срDца е^го, и^же трђжа'е^тся поD слн~цемъ.
|
Бо що буде мати людина від усіх трудів своїх і турботи серця свого, що трудиться вона під сонцем?
|
|
23
|
23
|
|
ЈА/ко вси дн~и е^го болеꙁнїи и^ ја^рости попече'нїи е^мђ, и^бо въ нощи не спи'тъ срDце е^го, и^ сїеy сђ'ета е^сть.
|
Тому що всі дні її — скорботи, і труди її — неспокій; навіть і вночі серце її не знає спокою. І це — суєта!
|
|
24
|
24
|
|
и^ нњсть бл~го чл~кђ н^о то'кмо ја%же ја%сть и^ пїеᲄъ и^ покаꙁа'ти дш~и свое'и бл~го въ трђде своемъ. и^ се же ви'дњхъ а^ꙁъ ја%ко эT рђки бж~їя е^сть.
|
Не підвладне людині і те благо, щоб їсти і пити й насолоджувати душу свою від труда свого. Я побачив, що і це — від руки Божої;
|
|
25
|
25
|
|
ја%ко кт^о ја%сть и^ пїетъ ра'ꙁвᲇ е^го.
|
тому що хто може їсти і хто може насолоджуватися без Нього?
|
|
26
|
26
|
|
ја%ко чл~кђ бл~гђ преD лицемъ е^го дасть мђдрость и^ ра'ꙁђмъ и^ веселїе. и^ съгрњша'ющемђ да'лъ е^сть попече'нїе поити` и^ събра'ти, е^же да'ти бл~гомђ преD лицемъ бж~їимъ, ја%коже и^ се сђ'ета и^зволе'нїе дх~а”
|
Бо людині, яка є доброю перед лицем Його, Він дає мудрість і знання і радість; а грішнику дає турботу збирати і накопичувати, щоб потім віддати тому, хто добрий перед лицем Божим. І це — суєта і томління духу!
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.