|
Глvа, і~”
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
|
Сн~ъ премђдръ веселиT эTц~а, сн~ъ же беꙁђменъ печа'ль ма'тери.
|
Притчі Соломона. Син мудрий радує батька, а син нерозумний — засмучення для його матері.
|
|
2
|
2
|
|
нњсть б^о по'лѕы эT бога'тества безако'нникоM, пра'вдаy и^зба'виT эT смр~ти.
|
Не приносять користи скарби неправедні, правда ж рятує від смерти.
|
|
3
|
3
|
|
не гла'домъ замори'тъ г~ь дш~а пра'ведныхъ, живо'тъ же нечести'выхᲆ раꙁорит#.
|
Не допустить Господь терпіти голод душі праведного, надбання ж нечестивих вивергне.
|
|
4
|
4
|
|
нищета` мђжа смиряеT, рђки же в#ста'нивыхъ ѓ^богащаюTся.
|
Лінива рука робить бідним, а рука старанна збагачує.
|
|
5
|
5
|
|
сн~ъ накаꙁа'нъ премђдръ бђдетъ, безђмнаго же слђгђ прїемлеT себњ” Сп~сется эT ꙁно'я сн~ъ раꙁђмивъ, вњтротлњ'ненъ же быва'етъ на жа'твњ сн~ъ ꙁаконопрестђпенъ”
|
Хто збирає влітку — син розумний, а хто спить під час жнив — син безпутний.
|
|
6
|
6
|
|
Блsвенїе гн~е на главњ` пра'веднаго, ё^ста' же нечести'ваго покры'етъ пла'чь беꙁго'денъ.
|
Благословення — на голові праведника, вуста ж беззаконних загородить насильство.
|
|
7
|
7
|
|
па'мять пра'ведныхъ с похва'лами быва'етᲆ, и%мяy нечести'выхъ поги'бнетъ.
|
Пам’ять праведника буде благословенна, а ім’я нечестивих мерзотним.
|
|
8
|
8
|
|
премDръ срDцемъ прїиметъ ꙁа'повњди, а^ ѓ^сквернеn ё^стна'ма ѓ^строптева'я ꙁапнется.
|
Мудрий серцем приймає заповіді, а нерозумний устами спотикнеться.
|
|
9
|
9
|
|
и^же хо'дитъ про'сто хо'дитъ надњяся, раꙁвраща'я же пђти` своя не ё^таи'тся.
|
Хто ходить у непорочності, той ходить безпечно; а хто спотворює путі свої, той буде покараний.
|
|
10
|
10
|
|
намиꙁа'а ѓ%комъ со ле'стїю събира'етᲆ мђжем# ско'рбь, а^ ѓ^блича'я же не ѓ^бинђ'яся ми'ръ тво'ритъ.
|
Хто мигає очима, той викликає досаду, а нерозумний устами спотикнеться.
|
|
11
|
11
|
|
и^сто'чникъ живо'тенъ в рђцњ пра'веднаго, ё^ста' же нечести'ваго покры'етъ па'гђба”
|
Вуста праведника — джерело життя, вуста ж беззаконних загородить насильство.
|
|
12
|
12
|
|
Въꙁненавидњнїе въꙁдви'жетъ побњдђ, вся' же въпре'ки гл~ющая покры'етъ любы`.
|
Ненависть збуджує розбрати, але любов покриває всі гріхи.
|
|
13
|
13
|
|
и^же эT ё^стенъ и^ꙁно'ситъ премђдрость, жеѕлоM же біеT мђжа беꙁъсръдечна”
|
У вустах розумного знаходиться мудрість, але на тілі нерозумного — різка.
|
|
14
|
14
|
|
Премђдрїи съкры'ютъ чю'вствїя, ёста' же не ѓ^паси'ваго приближа'ются съкрђше'нїю.
|
Мудрі зберігають знання, але вуста нерозумного — близька загибель.
|
|
15
|
15
|
|
стяжа'нїе бога'тыхъ гра'дъ тве'рдъ, съкрђше'нїе же нечести'выX нищета`.
|
Майно багатого — міцне місто його, біда для бідних — убогість їх.
|
|
16
|
16
|
|
дњла пра'ведныхъ живоT тво'рятъ, пло'д же нечести'выхъ грњси`.
|
Труди праведного — до життя, успіх нечестивого — до гріха.
|
|
17
|
17
|
|
пђти` живо'тныя храня'тᲆ накаꙁа'нїе, накаꙁа'нїе же неи^ꙁбраnна прельща'етъ”
|
Хто зберігає настановлення, той на путі до життя; а той, хто відкидає викривання, — блукає.
|
|
18
|
18
|
|
Покрива'юT вра'жды ё^стны пра'ведныхъ, и^ꙁнося'щеиy клеветы` беꙁђмнњиши сђть.
|
Хто приховує ненависть, у того вуста неправдиві; і хто розголошує наклепи, той нерозумний.
|
|
19
|
19
|
|
и^ꙁъ мно'гъ словесъ не ё^бњжи'ши грњха`, щадя'и же гл~ы разђменъ бђдетъ.
|
При багатослів’ї не минути гріха, а той, хто стримує вуста свої, — розумний.
|
|
20
|
20
|
|
сребро` раждеже'но ја^зы'къ пра'веDнаго, срDце же нечести'выхъ и^ще'ꙁнетъ.
|
Добірне срібло — язик праведного, серце ж нечестивих — нікчемність.
|
|
21
|
21
|
|
ё^стны` пра'ведныхъ ё^мњ'ютъ высо'кая, а^ беꙁђмнїи же в нищетњ` скоnчава'ются”
|
Уста праведного пасуть багатьох, а нерозумні помирають від нестачі розуму.
|
|
22
|
22
|
|
Блsвенїе гн~е на главњ` пра'веднаго, сїе ѓ^богаща'етъ и^ не и%мать приложи'тися е^мђ печа'ль въ срDцы.
|
Благословення Господнє — воно збагачує і печалі з собою не приносить.
|
|
23
|
23
|
|
смњхъ беꙁђмныхъ твориT ꙁла'я, премђдрость же мђжеви ражда'етъ мђдрость.
|
Для нерозумного злочинне діяння ніби забава, а людині розумній властива мудрість.
|
|
24
|
24
|
|
поги'бель нечести'выхъ прено'сится, жела'нїе пра'веднаго прїятно.
|
Чого страшиться нечестивий, те й осягне його, а бажання праведників виконається.
|
|
25
|
25
|
|
приходя'щиy бђри нечесᲄи'выи и^щеꙁа'етъ, праведныи же ё^клони'вся поживе'тъ въ вњки.
|
Як проноситься вихор, так немає більше нечестивого; а праведник — на вічній основі.
|
|
26
|
26
|
|
ја%коже гро'здїе ꙁеле'ное па'коs ꙁђбо'мъ и^ ды'мъ ѓ^чи'ма, та'ко ꙁако'нопрестђпле'нїе творя'щимъ е&”
|
Що оцет для зубів і дим для очей, те лінивий для тих, хто посилає його.
|
|
27
|
27
|
|
Страхъ гн~ь прилага'етъ дн~и, дњла' же нечести'выхъ ё^маля'ются.
|
Страх Господній додає днів, літа ж нечестивих скоротяться.
|
|
28
|
28
|
|
прибли'жится пра'ведныхъ весе'лїе, ё^пова'нїе же нечести'выхъ погибаеT.
|
Очікування праведників — радість, а надія нечестивих загине.
|
|
29
|
29
|
|
ё^твержде'нїе прпDбномђ бо'язнь гн~я, съкрђше'нїе творя'щиM ѕла'я.
|
Путь Господня — твердиня для непорочного і страх для тих, що чинять беззаконня.
|
|
30
|
30
|
|
пра'ведникъ въ вњки не ѓ^слабњ'етъ. нечести'вїи же не населя'тъ ꙁемли`,
|
Праведник повіки не завагається, нечестиві ж не будуть жити на землі.
|
|
31
|
31
|
|
ё^ста` пра'веднаго ка'плютъ премђдрость, ја^зы'кᲆ же непра'веDнаго погі'бнетъ.
|
Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться.
|
|
32
|
32
|
|
ё^ста` пра'ведныхъ ка'плюT блгDть, ё^ста же нечести'выхъ эTвраща'ются”
|
Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих — розбещене.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.