|
Глvа, д~і”
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
|
Премђ'дрыя же'ны соꙁда'ша хра'мы, а^ беꙁђмныя раскопа'ша рђка'ма свои^ма”
|
Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
|
|
2
|
2
|
|
Ходя'и пра'во бои'тся г~а, а ѓ^строптеваяи пђти` своя` ё^коре'нъ бђ'детъ”
|
Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
|
|
3
|
3
|
|
И$ꙁъ ё^стъ безђмныхъ же'ѕлъ досажде'нїя, ё^стны же правеDныхъ храняT себе`”
|
У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
|
|
4
|
4
|
|
И$дњже нњсть воловъ ја%сли празDны, а^ и^дњже жи'та мно'га ја%вњ волђ` крњпость”
|
Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
|
|
5
|
5
|
|
Свњдњтель вњренъ не лжеT, раждиѕа'етъ же л#жа свњдњтель неправеденъ.
|
Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
|
|
6
|
6
|
|
въꙁы'щеши премђдрости въ ꙁлы'хъ и^ не ѓ^бря'щеши е^я`, чю'вство же эT мђдрыхъ ё^до'бно”
|
Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.
|
|
7
|
7
|
|
Вс^я проти'вна сђть мђже`ви безђмнђ, ѓ^рђ'жїе же чю'в#ствїю ё^стны премђдрыхъ”
|
Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.
|
|
8
|
8
|
|
Премђ'дрость хђдо'гихъ раꙁђмњетъ пђти и^хъ, ненакаꙁа'нїе же нечьсти'выхᲆ лестно”
|
Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.
|
|
9
|
9
|
|
домо'ве беꙁако'нныхъ длъжнђ'ютъ ѓ^цњщенїя, домове же правеDныхъ прїя'тни”
|
Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.
|
|
10
|
10
|
|
СрDце мђж'ђ чю'вствено ѓслабля'ет# дш~ђ е^го, е^гда' же веселиTся не примњша'ется печа'ль досажде'нїя”
|
Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.
|
|
11
|
11
|
|
домо'ве же нечьсти'выхъ и^ꙁчезнђтъ, скровища же и^справля'ющиX пребыва'ютъ”
|
Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.
|
|
12
|
12
|
|
Є/сть пђть и^же мни'тся чл~комъ пра'въ быти, послDњнњя же е^го прїидTђ во дно а%дђ.
|
Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.
|
|
13
|
13
|
|
къ весе'лїемъ не прилагаеTся печа'ль, кончи'на же ра'дости въ пла'чь прихо'дитъ”
|
І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.
|
|
14
|
14
|
|
Пђтїи свои^хъ насы'тиTся дръзосердъ, эT ꙁамышленїя же своеh мђж'ъ бл~гъ”
|
Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.
|
|
15
|
15
|
|
Неꙁлоби'въ вњ'рђ и^метъ вся'комђ словеси`, кова'рен же прихо'дитъ в покаа'нїе”
|
Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.
|
|
16
|
16
|
|
Премђдръ ё^боа'вся ё^кло'ниTся эT ꙁла, а^ безђмныи надњя'вся себњ смњша'ется съ беꙁако'нными”
|
Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
|
|
17
|
17
|
|
На'глодђшенъ мђ'жъ беꙁъ совњта тво'ритъ, мQђ же мђдръ длъготръпитъ”
|
Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.
|
|
18
|
18
|
|
Раꙁдњля'ютъ беꙁђмнїи ѕло'бђ, ковар#ни же ё^дръжа'тъ чю'в#ствїе”
|
Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.
|
|
19
|
19
|
|
Въсполъзнђтся ѕлїи прDе бл~гими и нечестивїи послђжатъ при две'рахᲆ пра'веDныX”
|
Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.
|
|
20
|
20
|
|
дрђѕи въꙁненави'дятъ дрђги ни'щїа, дрђѕи же бога'тымъ мно'ѕи”
|
Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.
|
|
21
|
21
|
|
Оу^коря'яи ё^богаго съгрњшиT, милђяи же ни'щаго бл~женъ”
|
Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.
|
|
22
|
22
|
|
Блђдя'ще непра'веDнїи дњ'лаюT ѕлая, млsть же і^ и'стиннђ дњ'лаюT бла'ѕїи” Не свњдя'тъ млsти і^ и'стинны дњ'лателе ѕло'мъ, млsтыни же и^ вᲇра претворя'ютъ бл~гимъ
|
Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.
|
|
23
|
23
|
|
ѓ^ всемъ пекђщися е^ді'но е^сть бл~го, и^ слащїи и^ безъ печа'ли въ ѓ^скђде'нїи бђ'дет#”
|
Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.
|
|
24
|
24
|
|
Вњнецъ премђ'дрыхъ бога'тьствїе и^хъ, жи'тїе же беꙁђмныхъ ѕл^о”
|
Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.
|
|
25
|
25
|
|
Изба'витъ ѕлђ` дш~ђ свњдњтель вњренъ, ражDиѕаеT л#жа свњдњтель льсти'въ”
|
Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.
|
|
26
|
26
|
|
Въ стра'сњ гн~и ё^пова'нїе крњпости, ча'домъ же свои^мъ ѓ^ста'виT ё^твръженїе ми'рђ”
|
У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.
|
|
27
|
27
|
|
СтраX гн~ь и^сто'чникъ животен#, тво'риT же ё^кланя'тися эT сњти смр~тныя”
|
Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
|
|
28
|
28
|
|
Въ мно'ѕњ ја^ꙁы'цњ сла'ва цр~ю`, въ ѓ^скђдњнїи же люDстњ съкрђше'нїе си'л#номђ”
|
У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
|
|
29
|
29
|
|
Тръпели'въ мђж'ъ мно'гъ въ мђдрости, а^ ма'лодђшенъ крњпок# беꙁђма`”
|
У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
|
|
30
|
30
|
|
Крњпкодђшенъ мQђ срDцђ вра'чь, червъ же ко'стемъ срDце чювствено”
|
Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.
|
|
31
|
31
|
|
ѓ^клевета'яи ё^богаh раꙁдража'етъ сътво'ршаго и&, а^ и'же чтетъ и^ ми'лђетъ ни'щаго чте'тъ сътво'ршаго и&”
|
Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
|
|
32
|
32
|
|
Зло'бою свое'ю эTринется нечести'выи, надњя'и же ся въ г~а свои^мъ прпDбїемъ пра'веденᲆ”
|
За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
|
|
33
|
33
|
|
Въ срDцы бла'ѕњ мђж'ђ почива'етᲆ премђдрость, въ срDци же беꙁђмнњ не поꙁна'ется”
|
Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
|
|
34
|
34
|
|
Пра'вда възно'ситъ племя`, ё^маля'ют же ся лю'дїе грњхи`.
|
Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.
|
|
35
|
35
|
|
прїя'тъ быва'етᲆ цр~емъ слђга` раꙁђменъ, свои^м же бл~гоѓ^браще'нїемъ эTи^метъ досажденїе.
|
Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.