|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
| І бисть, єгда́ соверши́ Ісу́с запові́дая обімана́десяте ученико́ма Свої́ма, пре́йде отту́ду учи́ти і пропові́дати во граді́х їх. | И# бhсть, є3гдA соверши2 ї}съ заповёдаz nбэманaдесzте ўчн7к0ма свои1ма, прeйде tтyду ўчи1ти и3 проповёдати во градёхъ и4хъ. |
|
2
|
2
|
| (Зач. 40) Іоа́нн же сли́шав во узи́лищі діла́ Христо́ва, посла́ два от учени́к свої́х, | (За? м7.) Їwaннъ же слhшавъ во ўзи1лищи дэлA хrтHва, послA двA t ўчени1къ свои1хъ, |
|
3
|
3
|
| рече́ Єму́: Ти ли єси́ Гряди́й, іли́ іно́го ча́єм? | речE є3мY: тh ли є3си2 грzдhй, и3ли2 и3н0гw чaемъ; |
|
4
|
4
|
| І отвіща́в Ісу́с рече́ ї́ма: ше́дша возвісти́та Іоа́ннові, я́же сли́шита і ви́діта; | И# tвэщaвъ ї}съ речE и4ма: шє1дша возвэсти1та їwaннови, ±же слhшита и3 ви1дита: |
|
5
|
5
|
| сліпі́ї прозира́ють і хро́мії хо́дять, прокаже́ннії очища́ються і глусі́ї сли́шать, ме́ртвії востаю́ть і ни́щії благовіству́ють; | слэпjи прозирaютъ и3 хр0міи х0дzтъ, прокажeнніи њчищaютсz и3 глусjи слhшатъ, мeртвіи востаю1тъ и3 ни1щіи благовэствyютъ: |
|
6
|
6
|
| і блаже́н єсть, і́же а́ще не соблазни́ться о Мні. | и3 бlжeнъ є4сть, и4же ѓще не соблазни1тсz њ мнЁ. |
|
7
|
7
|
| Ті́ма же ісходя́щема, нача́т Ісу́с наро́дом глаго́лати о Іоа́нні: чесо́ ізидо́сте в пусти́ню ви́діти? Трость ли ві́тром коле́блему? | Тёма же и3сходsщема, начaтъ ї}съ нар0дwмъ гlати њ їwaннэ: чесw2 и3зыд0сте въ пустhню ви1дэти; тр0сть ли вётромъ колeблему; |
|
8
|
8
|
| Но чесо́ ізидо́сте ви́діти? Челові́ка ли в мя́гкі ри́зи облече́нна? Се, і́же м'я́гкая нося́щії, в домі́х ца́рських суть. | Но чесw2 и3зыд0сте ви1дэти; человёка ли въ м‰гки ри6зы њблечeнна; СE, и5же м‰гкаz носsщіи, въ домёхъ цaрскихъ сyть. |
