|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 57) В то вре́м'я усли́ша І́род четвертовла́стник слух Ісу́сов | (За? н7з7) Въ то2 врeмz ўслhша и4рwдъ четвертовлaстникъ слyхъ ї}совъ |
|
2
|
2
|
| і рече́ отроко́м свої́м: Сей єсть Іоа́нн Крести́тель; Той воскре́се от ме́ртвих, і сего́ ра́ди си́ли ді́ються о Нем. | и3 речE nтрокHмъ свои6мъ: сeй є4сть їwaннъ кrти1тель: т0й воскрeсе t мeртвыхъ, и3 сегw2 рaди си6лы дёютсz њ нeмъ. |
|
3
|
3
|
| І́род бо єм Іоа́нна, связа́ єго́ і всади́ в темни́цю, Іродіа́ди ра́ди, жени́ Фили́ппа, бра́та своєго́; | И$рwдъ бо є4мь їwaнна, свzзA є3го2 и3 всади2 въ темни1цу, и3рwдіaды рaди жены2 філjппа брaта своегw2: |
|
4
|
4
|
| глаго́лаше бо єму́ Іоа́нн: не досто́їть ті імі́ти єя́. | глаг0лаше бо є3мY їwaннъ: не дост0итъ ти2 и3мёти є3S. |
|
5
|
5
|
| І хотя́щь єго́ уби́ти, убоя́ся наро́да, зане́ я́ко проро́ка єго́ імі́яху. | И# хотsщь є3го2 ўби1ти, ўбоsсz нар0да, занE ћкw прbр0ка є3го2 и3мёzху. |
|
6
|
6
|
| Дню же би́вшу рождества́ І́родова пляса́ дщи Іродіа́дина посреді́ і угоди́ І́родові; | Дню1 же бhвшу рождествA и4рwдова, плzсA дщи2 и3рwдіaдина посредЁ и3 ўгоди2 и4рwдови: |
|
7
|
7
|
| ті́мже і с кля́твою ізрече́ єй да́ти, єго́же а́ще воспро́сить. | тёмже и3 съ клsтвою и3зречE є4й дaти, є3гHже ѓще воспр0ситъ. |
|
8
|
8
|
| Она́ же нава́ждена ма́терію своє́ю, даждь мі, рече́, зді на блю́ді главу́ Іоа́нна Крести́теля. | Nнa же навaждена мaтерію своeю, дaждь ми2, речE, здЁ на блю1дэ главY їwaнна кrти1телz. |
|
9
|
9
|
| І печа́лен бисть цар; кля́тви же ра́ди і за возлежа́щих с ним, повелі́ да́ти (єй) | И# печaленъ бhсть цaрь: клsтвы же рaди и3 за возлежaщихъ съ ни1мъ, повелЁ дaти (є4й) |
|
10
|
10
|
| і посла́в усі́кну Іоа́нна в темни́ці. | и3 послaвъ ўсёкну їwaнна въ темни1цэ. |
|
11
|
11
|
| І принесо́ша главу́ єго́ на блю́ді і да́ша діви́ці; і отнесе́ ма́тері своє́й. | И# принес0ша главY є3гw2 на блю1дэ и3 дaша дэви1цэ: и3 tнесE мaтери своeй. |
|
12
|
12
|
| І присту́пльше ученици́ єго́ взя́ша ті́ло (єго́) і погребо́ша є; і прише́дше возвісти́ша Ісу́сові. | И# пристyпльше ўченицы2 є3гw2 взsша тёло (є3гw2) и3 погреб0ша є5: и3 пришeдше возвэсти1ша ї}сови. |
|
13
|
13
|
| І сли́шав Ісу́с оти́де отту́ду в кораблі́ в пу́сто мі́сто єди́н [осо́б]; і сли́шавше наро́ди по Нем ідо́ша пі́ши от градо́в. | И# слhшавъ ї}съ tи1де tтyду въ корабли2 въ пyсто мёсто є3ди1нъ [њс0бь]: и3 слhшавше нар0ди по нeмъ и3д0ша пёши t градHвъ. |
|
14
|
14
|
| (Зач. 58) І ізше́д Ісу́с ви́ді мног наро́д, і милосе́рдова о них, і ісціли́ неду́жния їх. | (За? н7}.) И# и3зшeдъ ї}съ ви1дэ мн0гъ нар0дъ, и3 млcрдова њ ни1хъ, и3 и3сцэли2 нед{жныz и4хъ. |
|
15
|
15
|
| По́зді же би́вшу, приступи́ша к Нему́ ученици́ Єго́, глаго́люще: пу́сто єсть мі́сто, і час уже́ мину́; отпусти́ наро́ди, да ше́дше в ве́сі ку́п'ять бра́шна себі́. | П0здэ же бhвшу, приступи1ша къ немY ўчн7цы2 є3гw2, глаг0люще: пyсто є4сть мёсто, и3 чaсъ ўжE минY: tпусти2 нар0ды, да шeдше въ вє1си кyпzтъ бр†шна себЁ. |
|
16
|
16
|
| Ісу́с же рече́ їм: не тре́бують отити́; даді́те їм ви я́сти. | Ї}съ же речE и5мъ: не трeбуютъ tити2: дади1те и5мъ вы2 ћсти. |
|
17
|
17
|
| Они́ же глаго́лаша Єму́: не і́мами зді то́кмо п'ять хліб і дві ри́бі. | Nни1 же глаг0лаша є3мY: не и4мамы здЁ т0кмw пsть хлBбъ и3 двЁ ры6бэ. |
|
18
|
18
|
| Он же рече́: принесі́те Мі їх сі́мо. | Џнъ же речE: принеси1те ми2 и5хъ сёмw. |
|
19
|
19
|
| І повелі́в наро́дом возлещи́ на траві́, і приє́м п'ять хліб і о́бі ри́бі, воззрі́в на не́бо, благослови́ і преломи́в даде́ ученико́м хлі́би, ученици́ же наро́дом. | И# повелёвъ нар0дwмъ возлещи2 на травЁ, и3 пріeмъ пsть хлBбъ и3 џбэ ры6бэ, воззрёвъ на нeбо, блгcви2 и3 преломи1въ дадE ўчн7кHмъ хлёбы, ўчн7цh же нар0дwмъ. |
|
20
|
20
|
| І ядо́ша всі і наси́тишася; і взя́ша ізби́тки укру́х, двана́десять ко́ша іспо́лнь; | И# kд0ша вси2 и3 насhтишасz: и3 взsша и3збhтки ўкр{хъ, дванaдесzть к0шz и3сп0лнь: |
|
21
|
21
|
| яду́щих же бі муже́й я́ко п'ять ти́сящ, ра́зві жен і діте́й. | kдyщихъ же бЁ мужeй ћкw пsть тhсzщъ, рaзвэ жeнъ и3 дэтeй. |
|
22
|
22
|
| (Зач. 59) І а́біє пону́ди Ісу́с ученики́ Своя́ влі́зти в кора́бль і вари́ти Єго́ на о́ном полу́ [предити́ Єму́ на он пол], до́ндеже отпу́стить наро́ди. | (За? н7f7.) И# ѓбіе понyди ї}съ ўчн7ки2 сво‰ влёзти въ корaбль и3 вари1ти є3го2 на џномъ полY [пред8ити2 є3мY на w4нъ п0лъ], д0ндеже tпyститъ нар0ды. |
|
23
|
23
|
| І отпусти́в наро́ди, взи́де на гору́ єди́н помоли́тися; по́зді же би́вшу, єди́н бі ту. | И# tпусти1въ нар0ды, взhде на горY є3ди1нъ помоли1тисz: п0здэ же бhвшу, є3ди1нъ бЁ тY. |
|
24
|
24
|
| Кора́бль же бі посреді́ мо́ря вла́яся волна́ми; бі бо проти́вен вітр. | Корaбль же бЁ посредЁ м0рz влazсz волнaми: бё бо проти1венъ вётръ. |
|
25
|
25
|
| В четве́ртую же стра́жу но́щі і́де к ним Ісу́с, ходя́ по мо́рю. | Въ четвeртую же стрaжу н0щи и4де къ ни6мъ ї}съ, ходS по м0рю. |
|
26
|
26
|
| І ви́дівше Єго́ ученици́ по мо́рю ходя́ща, смути́шася, глаго́люще, я́ко призра́к єсть; і от стра́ха возопи́ша. | И# ви1дэвше є3го2 ўчн7цы2 по м0рю ходsща, смути1шасz, глаг0люще, ћкw призрaкъ є4сть: и3 t стрaха возопи1ша. |
|
27
|
27
|
| А́біє же рече́ їм Ісу́с, глаго́ля: дерза́йте; Аз єсьм, не бо́йтеся. | Ѓбіе же речE и5мъ ї}съ, гlz: дерзaйте: ѓзъ є4смь, не б0йтесz. |
|
28
|
28
|
| Отвіща́в же Петр рече́: Го́споди, а́ще Ти єси́, повели́ мі прийти́ к Тебі́ по вода́м. Он же рече́: прийди́. | Tвэщaвъ же пeтръ речE: гDи, ѓще ты2 є3си2, повели1 ми пріити2 къ тебЁ по водaмъ. Џнъ же речE: пріиди2. |
|
29
|
29
|
| І ізлі́з із корабля́ Петр, хожда́ше по вода́м, прийти́ ко Ісу́сові; | И# и3злёзъ и3з8 кораблS пeтръ, хождaше по водaмъ, пріити2 ко ї}сови: |
|
30
|
30
|
| ви́дя же вітр крі́пок, убоя́ся, і наче́н утопа́ти, возопи́, глаго́ля: Го́споди, спаси́ м'я. | ви1дz же вётръ крёпокъ, ўбоsсz, и3 начeнъ ўтопaти, возопи2, глаг0лz: гDи, сп7си1 мz. |
|
31
|
31
|
| І а́біє Ісу́с просте́р ру́ку, ят єго́ і глаго́ла єму́: малові́ре, почто́ усумні́лся єси́? | И# ѓбіе ї}съ простeръ рyку, ћтъ є3го2 и3 гlа є3мY: маловёре, почто2 ўсумнёлсz є3си2; |
|
32
|
32
|
| І влі́зшема ї́ма в кора́бль, преста́ вітр. | И# влёзшема и4ма въ корaбль, престA вётръ. |
|
33
|
33
|
| Су́щії же в кораблі́ прише́дше поклони́шася Єму́, глаго́люще: воі́стину Бо́жий Син єси́. | Сyщіи же въ корабли2 пришeдше поклони1шасz є3мY, глаг0люще: вои1стинну б9ій сн7ъ є3си2. |
|
34
|
34
|
| І преше́дше прийдо́ша в зе́млю Геннисаре́фськую. | И# прешeдше пріид0ша въ зeмлю геннисарefскую. |
|
35
|
35
|
| (Зач. 60) І позна́вше Єго́ му́жіє мі́ста того́, посла́ша во всю страну́ ту, і принесо́ша к Нему́ вся боля́щия; | (За? ….) И# познaвше є3го2 мyжіе мёста тогw2, послaша во всю2 странY тY, и3 принес0ша къ немY вс‰ болsщыz: |
|
36
|
36
|
| і моля́ху Єго́, да то́кмо прико́снуться вскри́лію ри́зи Єго́; і єли́ці прикосну́шася, спасе́нні би́ша. | и3 молsху є3го2, да т0кмw прик0снутсz вскри1лію ри1зы є3гw2: и3 є3ли1цы прикоснyшасz, сп7сeни бhша. |
