|
Глава 27
|
Главa к7з
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 110) У́тру же би́вшу, сові́т сотвори́ша всі архієре́є і ста́рці людсті́ї на Ісу́са, я́ко уби́ти Єго́; | (За? R‹) Ќтру же бhвшу, совётъ сотвори1ша вси2 ґрхіерeє и3 стaрцы людстjи на ї}са, ћкw ўби1ти є3го2: |
|
2
|
2
|
| і св'яза́вше Єго́ ведо́ша і преда́ша Єго́ Понті́йському Пила́ту, іге́мону. | и3 свzзaвше є3го2 вед0ша и3 предaша є3го2 понтjйскому пілaту и3гeмwну. |
|
3
|
3
|
| (Зач. 111) Тогда́ ви́дів Іу́да преда́вий Єго́, я́ко осуди́ша Єго́, раска́явся возврати́ три́десять сре́бреники архієре́єм і ста́рцем, | (За? R№‹.) ТогдA ви1дэвъ їyда предaвый є3го2, ћкw њсуди1ша є3го2, раскazвсz возврати2 три1десzть срeбреники ґрхіерeємъ и3 стaрцємъ, |
|
4
|
4
|
| глаго́ля: согріши́х преда́в кров непови́нную. Они́ же рі́ша: что єсть нам? Ти у́зриши. | глаг0лz: согрэши1хъ предaвъ кр0вь непови1нную. Nни1 же рёша: чт0 є3сть нaмъ; ты2 ќзриши. |
|
5
|
5
|
| І пове́рг сре́бреники в це́ркві, оти́де; і шед удави́ся. | И# повeргъ срeбреники въ цeркви, tи1де: и3 шeдъ ўдави1сz. |
|
6
|
6
|
| Архієре́є же приє́мше сре́бреники, рі́ша: недосто́йно єсть вложи́ти їх в корва́ну, поне́же ціна́ кро́ве єсть. | Ґрхіерeє же пріeмше срeбреники, рёша: недост0йно є4сть вложи1ти и5хъ въ корвaну, понeже цэнA кр0ве є4сть. |
|
7
|
7
|
| Сові́т же сотво́рше, купи́ша ї́ми село́ скуде́льничо, в погреба́ніє стра́нним; | Совётъ же сотв0рше, купи1ша и4ми село2 скудeльничо, въ погребaніе стр†ннымъ: |
|
8
|
8
|
| ті́мже нарече́ся село́ то село́ кро́ве, до сего́ дне; | тёмже наречeсz село2 то2 село2 кр0ве, до сегw2 днE: |
|
9
|
9
|
| Тогда́ сби́сться рече́нноє Ієремі́єм проро́ком, глаго́лющим: і прия́ша три́десять сре́бреник, ці́ну Ціне́ннаго, Єго́же ціни́ша от сино́в Ізра́їлев, | тогдA сбhстсz речeнное їеремjемъ прbр0комъ, глаг0лющимъ: и3 пріsша три1десzть срeбрєникъ, цёну цэнeннагw, є3г0же цэни1ша t сынHвъ ї}лєвъ, |
|
10
|
10
|
| і да́ша я на село́ скуде́льничо, я́коже сказа́ мні Госпо́дь. | и3 дaша | на село2 скудeльничо, ћкоже сказA мнЁ гDь. |
|
11
|
11
|
| Ісу́с же ста пред іге́моном. І вопроси́ Єго́ іге́мон, глаго́ля: Ти ли єси́ Цар Іуде́йський? Ісу́с же рече́ єму́: ти глаго́леши. | Ї}съ же стA пред8 и3гeмwномъ. И# вопроси2 є3го2 и3гeмwнъ, глаг0лz: тh ли є3си2 цRь їудeйскій; Ї}съ же речE є3мY: ты2 глаг0леши. |
|
12
|
12
|
| І єгда́ Нань глаго́лаху архієре́є і ста́рці, нічесо́же отвіщава́ше. | И# є3гдA нaнь глаг0лаху ґрхіерeє и3 стaрцы, ничесHже tвэщавaше. |
|
13
|
13
|
| Тогда́ глаго́ла Єму́ Пила́т: не сли́шиши ли, коли́ка на Тя свиді́тельствують? | ТогдA глаг0ла є3мY пілaтъ: не слhшиши ли, коли6ка на тS свидётелствуютъ; |
|
14
|
14
|
| І не отвіща́ єму́ ні к єди́ному глаго́лу, я́ко диви́тися іге́мону зіло́. | И# не tвэщA є3мY ни къ є3ди1ному глаг0лу, ћкw диви1тисz и3гeмwну ѕэлw2. |
|
15
|
15
|
| На (всяк) же пра́здник оби́чай бі іге́мону отпуща́ти єди́наго наро́ду св'я́зня, єго́же хотя́ху; | На (всsкъ) же прaздникъ њбhчай бЁ и3гeмwну tпущaти є3ди1наго нар0ду свsзнz, є3г0же хотsху: |
|
16
|
16
|
| ім'я́ху же тогда́ св'я́зана наро́чита, глаго́лемаго Вара́вву; | и3мsху же тогдA свsзана нар0чита, глаг0лемаго варaвву: |
|
17
|
17
|
| собра́вшимся же їм, рече́ їм Пила́т: кого́ хо́щете (от обою́) отпущу́ вам: Вара́вву ли, іли́ Ісу́са глаго́лемаго Христа́? | собрaвшымсz же и5мъ, речE и5мъ пілaтъ: кого2 х0щете (t nбою2) tпущY вaмъ: варaвву ли, и3ли2 ї}са глаг0лемаго хrтA; |
|
18
|
18
|
| Ві́дяше бо, я́ко за́висти ра́ди преда́ша Єго́. | Вёдzше бо, ћкw зaвисти рaди предaша є3го2. |
|
19
|
19
|
| Сідя́щу же єму́ на суди́щі, посла́ к нему́ жена́ єго́, глаго́лющи: нічто́же тебі́ і Пра́веднику Тому́; мно́го бо пострада́х днесь во сні Єго́ ра́ди. | Сэдsщу же є3мY на суди1щи, послA къ немY женA є3гw2, глаг0лющи: ничт0же тебЁ и3 првdнику томY: мн0гw бо пострадaхъ днeсь во снЁ є3гw2 рaди. |
|
20
|
20
|
| Архієре́є же і ста́рці наусти́ша наро́ди, да іспро́сять Вара́вву, Ісу́са же погуб'я́ть. | Ґрхіерeє же и3 стaрцы наусти1ша нар0ды, да и3спр0сzтъ варaвву, ї}са же погубsтъ. |
|
21
|
21
|
| Отвіща́в же іге́мон рече́ їм: кого́ хо́щете от обою́ отпущу́ вам? Они́ же рі́ша: Вара́вву. | Tвэщaвъ же и3гeмwнъ речE и5мъ: кого2 х0щете t nбою2 tпущY вaмъ; Nни1 же рёша: варaвву. |
|
22
|
22
|
| Глаго́ла їм Пила́т: что у́бо сотворю́ Ісу́су глаго́лемому Христу́? Глаго́лаша єму́ всі: да ра́сп'ят бу́деть. | Глаг0ла и5мъ пілaтъ: что2 u5бо сотворю2 ї}су глаг0лемому хrтY; Глаг0лаша є3мY вси2: да рaспzтъ бyдетъ. |
|
23
|
23
|
| Іге́мон же рече́: ко́є у́бо зло сотвори́? Они́ же і́злиха вопія́ху, глаго́люще: да про́п'ят бу́деть. | И#гeмwнъ же речE: к0е u5бо ѕло2 сотвори2; Nни1 же и4злиха вопіsху, глаг0люще: да пр0пzтъ бyдетъ. |
|
24
|
24
|
| Ви́дів же Пила́т, я́ко нічто́же успіва́єть, но па́че молва́ бива́єть, приє́м во́ду, уми́ ру́ці пред наро́дом, глаго́ля: непови́нен єсьм от кро́ве Пра́веднаго Сего́; ви у́зрите. | Ви1дэвъ же пілaтъ, ћкw ничт0же ўспэвaетъ, но пaче молвA бывaетъ, пріeмь в0ду, ўмы2 рyцэ пред8 нар0домъ, глаг0лz: непови1ненъ є4смь t кр0ве првdнагw сегw2: вы2 ќзрите. |
|
25
|
25
|
| І отвіща́вше всі лю́діє рі́ша: кров Єго́ на нас і на ча́діх на́ших. | И# tвэщaвше вси2 лю1діе рёша: кр0вь є3гw2 на нaсъ и3 на чaдэхъ нaшихъ. |
|
26
|
26
|
| Тогда́ отпусти́ їм Вара́вву; Ісу́са же бив предаде́ (їм), да Єго́ про́пнуть. | ТогдA tпусти2 и5мъ варaвву: ї}са же би1въ предадE (и5мъ), да є3го2 пр0пнутъ. |
|
27
|
27
|
| (Зач. 112) Тогда́ во́їни іге́монови, приє́мше Ісу́са на суди́ще, собра́ша Нань все мно́жество во́їн; | (За? Rв7‹.) ТогдA в0ини и3гeмwнwвы, пріeмше ї}са на суди1ще, собрaша нaнь всE мн0жество вHинъ: |
|
28
|
28
|
| і совле́кше Єго́, оді́яша Єго́ хлами́дою червле́ною; | и3 совлeкше є3го2, њдёzша є3го2 хламЂдою червлeною: |
|
29
|
29
|
| і спле́тше віне́ць от те́рнія, возложи́ша на главу́ Єго́, і трость в десни́цю Єго́; і покло́ншеся на колі́ну пред Ним руга́хуся Єму́, глаго́люще: ра́дуйся, Царю́ Іуде́йський. | и3 сплeтше вэнeцъ t тeрніz, возложи1ша на главY є3гw2, и3 тр0сть въ десни1цу є3гw2: и3 покл0ншесz на кwлёну пред8 ни1мъ ругaхусz є3мY, глаг0люще: рaдуйсz, цRю2 їудeйскій. |
|
30
|
30
|
| І плю́нувше Нань, прия́ша трость і бія́ху по главі́ Єго́. | И# плю1нувше нaнь, пріsша тр0сть и3 біsху по главЁ є3гw2. |
|
31
|
31
|
| І єгда́ поруга́шася Єму́, совлеко́ша с Него́ багряни́цю і облеко́ша Єго́ в ри́зи Єго́; і ведо́ша Єго́ на проп'я́тіє. | И# є3гдA поругaшасz є3мY, совлек0ша съ негw2 багрzни1цу и3 њблек0ша є3го2 въ ри6зы є3гw2: и3 вед0ша є3го2 на пропsтіе. |
|
32
|
32
|
| Ісходя́ще же обріто́ша челові́ка кирине́йська, і́менем Си́мона; і сему́ заді́ша понести́ крест Єго́. | И#сходsще же њбрэт0ша человёка кmринeйска, и4менемъ сjмwна: и3 семY задёша понести2 кrтъ є3гw2. |
|
33
|
33
|
| (Зач. 113) І прише́дше на мі́сто нарица́ємоє Голго́фа, є́же єсть глаго́лемо Кра́нієво мі́сто, | (За? RG‹.) И# пришeдше на мёсто нарицaемое голг0fа, є4же є4сть глаг0лемо крaніево мёсто, |
|
34
|
34
|
| да́ша Єму́ пи́ти о́цет с же́лчію смі́шен; і вкуш, не хотя́ше пи́ти. | дaша є3мY пи1ти џцетъ съ жeлчію смёшенъ: и3 вкyшь, не хотsше пи1ти. |
|
35
|
35
|
| Распе́ншії же Єго́ разділи́ша ри́зи Єго́, ве́ргше жре́бія; | Распeншіи же є3го2 раздэли1ша ри6зы є3гw2, вeргше жрє1біz: |
|
36
|
36
|
| і сідя́ще стрежа́ху Єго́ ту; | и3 сэдsще стрежaху є3го2 тY: |
|
37
|
37
|
| і возложи́ша верху́ глави́ Єго́ вину́ Єго́ напи́сану: Сей єсть Ісу́с, Цар Іуде́йський. | и3 возложи1ша верхY главы2 є3гw2 винY є3гw2 напи1сану: сeй є4сть ї}съ, цRь їудeйскій. |
|
38
|
38
|
| Тогда́ расп'я́ша с Ним два разбо́йника: єди́наго о десну́ю, і єди́наго о шу́юю. | ТогдA распsша съ ни1мъ двA разбHйника: є3ди1наго њ деснyю, и3 є3ди1наго њ шyюю. |
|
39
|
39
|
| Мимоходя́щії же ху́ляху Єго́, покива́юще глава́ми свої́ми | Мимоходsщіи же хyлzху є3го2, покивaюще главaми свои1ми |
|
40
|
40
|
| і глаго́люще: разоря́яй це́рков і треми́ де́ньми созида́яй, спаси́ся Сам; а́ще Син єси́ Бо́жий, сни́ди со креста́. | и3 глаг0люще: разорszй цeрковь и3 треми2 дeнми созидazй, сп7си1сz сaмъ: ѓще сн7ъ є3си2 б9ій, сни1ди со кrтA. |
|
41
|
41
|
| Та́кожде же і архієре́є руга́ющеся с кни́жники і ста́рці (і фарисе́ї), глаго́лаху: | Тaкожде же и3 ґрхіерeє ругaющесz съ кни6жники и3 ст†рцы (и3 фарісє1и), глаг0лаху: |
|
42
|
42
|
| іни́я спасе́, Себе́ ли не мо́жеть спасти́? А́ще Цар Ізра́їлев єсть, да сни́деть ни́ні со креста́, і ві́руєм в Него́; | и3ны6z сп7сE, себe ли не м0жетъ спcти2; ѓще цRь ї}левъ є4сть, да сни1детъ нн7э со кrтA, и3 вёруемъ въ него2: |
|
43
|
43
|
| упова́ на Бо́га; да ізба́вить ни́ні Єго́, а́ще хо́щеть Єму́. Рече́ бо: я́ко Бо́жий єсьм Син. | ўповA на бGа: да и3збaвитъ нн7э є3го2, ѓще х0щетъ є3мY. Речe бо, ћкw б9ій є4смь сн7ъ. |
|
44
|
44
|
| То́жде же і разбо́йника расп'я́тая с Ним поноша́ста Єму́. | Т0жде же и3 разбHйника расп‰таz съ ни1мъ поношaста є3мY. |
|
45
|
45
|
| От шеста́го же часа́ тьма бисть по всей землі́ до часа́ дев'я́таго; | T шестaгw же часA тмA бhсть по всeй земли2 до часA девsтагw: |
|
46
|
46
|
| о дев'я́тім же часі́ возопи́ Ісу́с гла́сом ве́ліїм, глаго́ля: Ілі́, Ілі́! Ліма́ савахфані́? Є́же єсть: Бо́же мой, Бо́же мой! Вску́ю М'я єси́ оста́вил? | њ девsтэмъ же часЁ возопи2 ї}съ глaсомъ вeліимъ, гlz: и3лJ, и3лJ, лімA савахfанJ; є4же є4сть, б9е м0й, б9е м0й, вскyю мS є3си2 њстaвилъ; |
|
47
|
47
|
| Ні́ції же от ту стоя́щих сли́шавше глаго́лаху, я́ко Ілію́ глаша́єть Сей. | Нёцыи же t тY стоsщихъ слhшавше глаг0лаху, ћкw и3лію2 глашaетъ сeй. |
|
48
|
48
|
| І а́біє тек єди́н от них, і приє́м гу́бу, іспо́лнив же о́цта, і вонзе́ на трость, напая́ше Єго́. | И# ѓбіе тeкъ є3ди1нъ t ни1хъ, и3 пріeмь гyбу, и3сп0лнивъ же џцта, и3 вонзE на тр0сть, напаsше є3го2. |
|
49
|
49
|
| Про́чії же глаго́лаху: оста́ви, да ви́дім, а́ще при́йдеть Ілія́ спасти́ Єго́. | Пр0чіи же глаг0лаху: њстaви, да ви1димъ, ѓще пріи1детъ и3ліA спасти2 є3го2. |
|
50
|
50
|
| Ісу́с же, па́ки возопи́в гла́сом ве́ліїм, іспусти́ дух. | Ї}съ же, пaки возопи1въ глaсомъ вeліимъ, и3спусти2 д¦ъ. |
|
51
|
51
|
| І се, заві́са церко́вная раздра́ся на дво́є с ви́шняго кра́я до ни́жняго; і земля́ потрясе́ся; і ка́меніє распаде́ся; | И# сE, завёса церк0внаz раздрaсz на дв0е съ вhшнzгw крaz до ни1жнzгw: и3 землS потрzсeсz: и3 кaменіе распадeсz: |
|
52
|
52
|
| і гро́би отверзо́шася; і мно́га тілеса́ усо́пших святи́х воста́ша; | и3 гр0би tверз0шасz: и3 мнHга тэлесA ўс0пшихъ с™hхъ востaша: |
|
53
|
53
|
| і ізше́дше із гроб, по воскресе́нії Єго́, внидо́ша во святи́й град і яви́шася мно́зім. | и3 и3зшeдше и3з8 грHбъ, по воскrніи є3гw2, внид0ша во с™hй грaдъ и3 kви1шасz мнHзэмъ. |
|
54
|
54
|
| Со́тник же і і́же с ним стрегу́щії Ісу́са, ви́дівше трус і би́вшая, убоя́шася зіло́, глаго́люще: воі́стину Бо́жий Син бі Сей! | С0тникъ же и3 и5же съ ни1мъ стрегyщіи ї}са, ви1дэвше трyсъ и3 бы6вшаz, ўбоsшасz ѕэлw2, глаг0люще: вои1стинну б9ій сн7ъ бЁ сeй. |
|
55
|
55
|
| Бя́ху же ту і жени́ мно́гі іздале́ча зря́щя, я́же ідо́ша по Ісу́сі от Галиле́ї, служа́щя Єму́; | Бsху же тY и3 жєны2 мнHги и3здалeча зрsщz, ±же и3д0ша по ї}сэ t галілeи, служaщz є3мY: |
|
56
|
56
|
| в ни́хже бі Марі́я Магдали́на і Марі́я, Іа́кова і Іосі́ї ма́ти, і ма́ти си́ну Зеведе́йову. | въ ни1хже бЁ марjа магдали1на, и3 марjа їaкwва и3 їwсjи мaти, и3 мaти сы6ну зеведewву. |
|
57
|
57
|
| По́зді же би́вшу, при́йде челові́к бога́т от Аримафе́я, і́менем Іо́сиф, і́же і сам учи́ся у Ісу́са; | П0здэ же бhвшу, пріи1де человёкъ богaтъ t ґрімаfeа, и4менемъ їHсифъ, и4же и3 сaмъ ўчи1сz ў ї}са: |
|
58
|
58
|
| сей присту́пль к Пила́ту, проси́ тілесе́ Ісу́сова. Тогда́ Пила́т повелі́ да́ти ті́ло. | сeй пристyпль къ пілaту, проси2 тэлесE ї}сова. ТогдA пілaтъ повелЁ дaти тёло. |
|
59
|
59
|
| І приє́м ті́ло Іо́сиф, обви́т є плащани́цею чи́стою | И# пріeмь тёло їHсифъ, њбви1тъ є5 плащани1цею чи1стою |
|
60
|
60
|
| і положи́ є в но́вім своє́м гро́бі, єго́же ізсіче́ в ка́мені; і возвали́в ка́мень ве́лій над две́рі гро́ба, оти́де. | и3 положи2 є5 въ н0вэмъ своeмъ гр0бэ, є3г0же и3зсэчE въ кaмени: и3 возвали1въ кaмень вeлій над8 двє1ри гр0ба, tи1де. |
|
61
|
61
|
| Бі же ту Марі́я Магдали́на і друга́я Марі́я, сідя́щі пря́мо гро́ба. | Бё же тY марjа магдали1на и3 другaz марjа, сэдsщэ прsмw гр0ба. |
|
62
|
62
|
| (Зач. 114) Во у́трій же день, і́же єсть по п'ятці́, собра́шася архієре́є і фарисе́є к Пила́ту, | (За? Rд7‹.) Во ќтрій же дeнь, и4же є4сть по пzтцЁ, собрaшасz ґрхіерeє и3 фарісeє къ пілaту, |
|
63
|
63
|
| глаго́люще: го́споди, пом'яну́хом, я́ко льстець он рече́, єще́ сий жив: по тріє́х днех воста́ну; | глаг0люще: г0споди, помzнyхомъ, ћкw льстeцъ w4нъ речE, є3щE сhй жи1въ: по тріeхъ днeхъ востaну: |
|
64
|
64
|
| повели́ у́бо утверди́ти гроб до тре́тьяго дне, да не ка́ко прише́дше ученици́ Єго́ но́щію укра́дуть Єго́ і реку́ть лю́дем: воста́ от ме́ртвих; і бу́деть послі́дняя лесть го́рша пе́рвия. | повели2 u5бо ўтверди1ти гр0бъ до трeтіzгw днE, да не кaкw пришeдше ўчн7цы2 є3гw2 н0щію ўкрaдутъ є3го2 и3 рекyтъ лю1демъ: востA t мeртвыхъ: и3 бyдетъ послёднzz лeсть г0рша пeрвыz. |
|
65
|
65
|
| Рече́ же їм Пила́т: і́мате кустоді́ю; іді́те, утверді́те, я́коже ві́сте. | Речe же и5мъ пілaтъ: и4мате кустwдjю: и3ди1те, ўтверди1те, ћкоже вёсте. |
|
66
|
66
|
| Они́ же ше́дше утверди́ша гроб, зна́менавше ка́мень с кустоді́єю. | Nни1 же шeдше ўтверди1ша гр0бъ, знaменавше кaмень съ кустwдjею. |
