Завантаження...
Зміст

Глава 6
Главa ѕ7
1
1
(Зач. 16) Внемлі́те ми́лостині ва́шея не твори́ти пред челові́ки, да ви́димі бу́дете ї́ми: а́ще ли же ні, мзди не і́мате от Отця́ ва́шего, І́же єсть на Небесі́х. (За? ѕ7‹) Внемли1те ми1лостыни вaшеz не твори1ти пред8 человBки, да ви1дими бyдете и4ми: ѓще ли же ни2, мзды2 не и4мате t nц7A вaшегw, и4же є4сть на нб7сёхъ.
2
2
Єгда́ у́бо твори́ши ми́лостині, не воструби́ пред собо́ю, я́коже лицемі́ри творя́ть в со́ньмищих і в сто́гнах, я́ко да просла́в'яться от челові́к. Амі́нь глаго́лю вам, восприє́млють мзду свою́. Е#гдA u5бо твори1ши ми1лостыню, не воструби2 пред8 соб0ю, ћкоже лицемёри творsтъ въ с0нмищихъ и3 въ ст0гнахъ, ћкw да прослaвzтсz t человBкъ. Ґми1нь гlю вaмъ, воспріeмлютъ мздY свою2.
3
3
Тебі́ же творя́щу ми́лостині, да не уві́сть шу́йця твоя́, что твори́ть десни́ця твоя́, Тебё же творsщу ми1лостыню, да не ўвёсть шyйца твоS, что2 твори1тъ десни1ца твоS,
4
4
я́ко да бу́деть ми́лостиня твоя́ в та́йні; і Оте́ць твой, ви́дяй в та́йні, Той возда́сть тебі́ я́ві. ћкw да бyдетъ ми1лостынz твоS въ тaйнэ: и3 nц7ъ тв0й, ви1дzй въ тaйнэ, т0й воздaстъ тебЁ ћвэ.
5
5
І єгда́ мо́лишися, не бу́ди я́коже лицемі́ри, я́ко лю́б'ять в со́ньмищих і в сто́гнах путі́й стоя́ще моли́тися, я́ко да яв'я́ться челові́ком. Амі́нь глаго́лю вам, я́ко восприє́млють мзду свою́. И# є3гдA м0лишисz, не бyди ћкоже лицемёри, ћкw лю1бzтъ въ с0нмищихъ и3 въ ст0гнахъ путjй стоsще моли1тисz, ћкw да kвsтсz человёкwмъ. Ґми1нь гlю вaмъ, ћкw воспріeмлютъ мздY свою2.
6
6
Ти же, єгда́ мо́лишися, вни́ди в кліть твою́ і, затвори́в две́рі твоя́, помоли́ся Отцю́ твоєму́, І́же в та́йні, і Оте́ць твой, ви́дяй в та́йні, возда́сть тебі́ я́ві. Тh же, є3гдA м0лишисz, вни1ди въ клёть твою2, и3 затвори1въ двє1ри тво‰, помоли1сz nц7Y твоемY, и4же въ тaйнэ: и3 nц7ъ тв0й, ви1дzй въ тaйнэ, воздaстъ тебЁ ћвэ.
7
7
Моля́щеся же не ли́шше глаго́літе, я́коже язи́чници; мнять бо, я́ко во многоглаго́ланії своє́м усли́шані бу́дуть; Молsщесz же не ли1шше глаг0лите, ћкоже kзы6чницы: мнsтъ бо, ћкw во многоглаг0ланіи своeмъ ўслhшани бyдутъ:
8
8
не подо́бітеся у́бо їм; вість бо Оте́ць ваш, ї́хже тре́буєте, пре́жде проше́нія ва́шего. не под0битесz u5бо и5мъ: вёсть бо nц7ъ вaшъ, и4хже трeбуете, прeжде прошeніz вaшегw.
9
9
Си́це у́бо молі́теся ви: О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́; Си1це u5бо моли1тесz вы2: џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE:
10
10
да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́; да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́, і на землі́. да пріи1детъ цrтвіе твоE: да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2, и3 на земли2:
11
11
Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь:
12
12
і оста́ви нам до́лги на́ша, я́ко і ми оставля́єм должнико́м на́шим; и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкw и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ:
13
13
і не введи́ нас в напа́сть, но ізба́ви нас от лука́ваго. Я́ко Твоє́ єсть Ца́рствіє, і си́ла, і сла́ва во ві́ки. Амі́нь. и3 не введи2 нaсъ въ напaсть, но и3збaви нaсъ t лукaвагw: ћкw твоE є4сть цrтвіе и3 си1ла и3 слaва во вёки. Ґми1нь.
14
14
(Зач. 17) А́ще бо отпуща́єте челові́ком согріше́нія їх, отпу́стить і вам Оте́ць ваш Небе́сний; (За? з7‹.) Ѓще бо tпущaете человёкwмъ согрэшє1ніz и4хъ, tпyститъ и3 вaмъ nц7ъ вaшъ нбcный:
15
15
а́ще ли не отпуща́єте челові́ком согріше́нія їх, ні Оте́ць ваш отпу́стить вам согріше́ній ва́ших. ѓще ли не tпущaете человёкwмъ согрэшє1ніz и4хъ, ни nц7ъ вaшъ tпyститъ вaмъ согрэшeній вaшихъ.
16
16
Єгда́ же постите́ся, не бу́діте я́коже лицемі́ри сі́тующе; помрача́ють бо ли́ця своя́, я́ко да яв'я́ться челові́ком постя́щеся. Амі́нь глаго́лю вам, я́ко восприє́млють мзду свою́. Е#гдa же поститeсz, не бyдите ћкоже лицемёри сётующе: помрачaютъ бо ли1ца сво‰, ћкw да kвsтсz человёкwмъ постsщесz. Ґми1нь гlю вaмъ, ћкw воспріeмлютъ мздY свою2.
17
17
Ти же постя́ся пома́жи главу́ твою́, і лице́ твоє́ уми́й, Тh же постsсz помaжи главY твою2, и3 лицE твоE ўмhй,
18
18
я́ко да не яви́шися челові́ком постя́ся, но Отцю́ твоєму́, І́же в та́йні; і Оте́ць твой, ви́дяй в та́йні, возда́сть тебі́ я́ві. ћкw да не kви1шисz человёкwмъ постsсz, но nц7Y твоемY, и4же въ тaйнэ: и3 nц7ъ тв0й, ви1дzй въ тaйнэ, воздaстъ тебЁ ћвэ.
19
19
Не скрива́йте себі́ сокро́вищ на землі́, іді́же черв і тля тлить, і іді́же та́тіє подко́пивають і кра́дуть; Не скрывaйте себЁ сокр0вищъ на земли2, и3дёже чeрвь и3 тлS тли1тъ, и3 и3дёже тaтіе подк0пываютъ и3 крaдутъ:
20
20
скрива́йте же себі́ сокро́вище на Небесі́, іді́же ні черв, ні тля тлить, і іді́же та́тіє не подко́пивають, ні кра́дуть; скрывaйте же себЁ сокр0вище на нб7си2, и3дёже ни чeрвь, ни тлS тли1тъ, и3 и3дёже тaтіе не подк0пываютъ, ни крaдутъ:
21
21
іді́же бо єсть сокро́вище ва́ше, ту бу́деть і се́рдце ва́ше. и3дёже бо є4сть сокр0вище вaше, тY бyдетъ и3 сeрдце вaше.
22
22
(Зач. 18) Світи́лник ті́лу єсть о́ко. А́ще у́бо бу́деть о́ко твоє́ про́сто, все ті́ло твоє́ сві́тло бу́деть; (За? }‹.) Свэти1лникъ тёлу є4сть џко. Ѓще u5бо бyдетъ џко твоE пр0сто, всE тёло твоE свётло бyдетъ:
23
23
а́ще ли о́ко твоє́ лука́во бу́деть, все ті́ло твоє́ те́мно бу́деть. А́ще у́бо світ, і́же в тебі́, тьма єсть, то тьма кольми́? ѓще ли џко твоE лукaво бyдетъ, всE тёло твоE тeмно бyдетъ. Ѓще u5бо свётъ, и4же въ тебЁ, тмA є4сть, то2 тмA кольми2;
24
24
Нікто́же мо́жеть двіма́ господи́нома рабо́тати: лю́бо єди́наго возлю́бить, а друга́го возненави́дить, іли́ єди́наго держи́ться, о друзі́м же неради́ти на́чнеть. Не мо́жете Бо́гу рабо́тати і мамо́ні. Никт0же м0жетъ двэмA господи1нома раб0тати: лю1бо є3ди1наго возлю1битъ, ґ другaго возненави1дитъ: и3ли2 є3ди1нагw держи1тсz, њ друзёмъ же неради1ти нaчнетъ. Не м0жете бGу раб0тати и3 мамHнэ.
25
25
Сего́ ра́ди глаго́лю вам: не пеці́теся душе́ю ва́шею, что я́сте, іли́ что піє́те, ні ті́лом ва́шим, во что облече́теся. Не душа́ ли бо́льші єсть пи́щі, і ті́ло оде́жди? Сегw2 рaди гlю вaмъ: не пецhтесz душeю вaшею, что2 ћсте, и3ли2 что2 піeте: ни тёломъ вaшимъ, во что2 њблечeтесz. Не душa ли б0лши є4сть пи1щи, и3 тёло nдeжди;
26
26
Воззрі́те на пти́ці небе́сния, я́ко не сі́ють, ні жнуть, ні собира́ють в жи́тниці, і Оте́ць ваш Небе́сний пита́єть їх. Не ви ли па́че лу́чші їх єсте́? Воззри1те на пти6цы небє1сныz, ћкw не сёютъ, ни жнyтъ, ни собирaютъ въ жи6тницы, и3 nц7ъ вaшъ нбcный питaетъ и5хъ. Не вh ли пaче лyчши и4хъ є3стE;
27
27
Кто же от вас пеки́йся мо́жеть приложи́ти во́зрасту своєму́ ла́коть єди́н? Кт0 же t вaсъ пекjйсz м0жетъ приложи1ти в0зрасту своемY лaкоть є3ди1нъ;
28
28
І о оде́жди что пече́теся? Смотрі́те крин се́льних, ка́ко расту́ть: не тружда́ються, ні пряду́т; И# њ nдeжди что2 печeтесz; Смотри1те кр‡нъ сeлныхъ, кaкw растyтъ: не труждaютсz, ни прzдyтъ:
29
29
глаго́лю же вам, я́ко ні Соломо́н во всей сла́ві своє́й облече́ся, я́ко єди́н от сих; гlю же вaмъ, ћкw ни соломHнъ во всeй слaвэ своeй њблечeсz, ћкw є3ди1нъ t си1хъ:
30
30
а́ще же сі́но се́льноє, днесь су́ще і у́трі в пещ вмета́ємо, Бог та́ко одіва́єть, не мно́го ли па́че вас, малові́ри? ѓще же сёно сeлное, днeсь сyще и3 ќтрэ въ пeщь вметaемо, бGъ тaкw њдэвaетъ, не мн0гw ли пaче вaсъ, маловёри;
31
31
(Зач. 19) Не пеці́теся у́бо, глаго́люще: что я́ми, іли́ что піє́м, іли́ чим оде́ждемся? (За? f7‹.) Не пецhтесz ќбw, глаг0люще: что2 ћмы, и3ли2 что2 піeмъ, и3ли2 чи1мъ њдeждемсz;
32
32
Всіх бо сих язи́ци і́щуть; вість бо Оте́ць ваш Небе́сний, я́ко тре́буєте сих всіх. Всёхъ бо си1хъ kзhцы и4щутъ: вёсть бо nц7ъ вaшъ нбcный, ћкw трeбуете си1хъ всёхъ.
33
33
Іщі́те же пре́жде Ца́рствія Бо́жия і пра́вди Єго́, і сія́ вся приложа́ться вам. И#щи1те же прeжде цrтвіz б9іz и3 прaвды є3гw2, и3 сі‰ вс‰ приложaтсz вaмъ.
34
34
Не пеці́теся у́бо на у́трей, у́треній бо собо́ю пече́ться; довлі́єть дне́ві зло́ба [попече́ніє] єго́. Не пецhтесz u5бо на ќтрей, ќтреній бо соб0ю печeтсz: довлёетъ днeви ѕл0ба [попечeніе] є3гw2.