|
Глава 20
|
Главa к7
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 80) Подо́бно бо єсть Ца́рствіє Небе́сноє челові́ку домови́ту, і́же ізи́де ку́пно [зіло́] у́тро ная́ти ді́лателі в виногра́д свой, | (За? п7) Под0бно бо є4сть цrтвіе нбcное человёку домови1ту, и4же и3зhде кyпнw [ѕэлw2] ќтрw наsти дёлатєли въ віногрaдъ св0й, |
|
2
|
2
|
| і совіща́в с ді́лателі по пі́нязю на день, посла́ їх в виногра́д свой. | и3 совэщaвъ съ дёлатєли по пёнzзю на дeнь, послA и5хъ въ віногрaдъ св0й. |
|
3
|
3
|
| І ізше́д в тре́тій час, ви́ді і́ни стоя́щя на то́ржищі пра́здни, | И# и3зшeдъ въ трeтій чaсъ, ви1дэ и4ны стоsщz на т0ржищи пр†здны, |
|
4
|
4
|
| і тім рече́: іді́те і ви в виногра́д мой, і є́же бу́деть пра́вда, дам вам. Они́ же ідо́ша. | и3 тBмъ речE: и3ди1те и3 вы2 въ віногрaдъ м0й, и3 є4же бyдетъ прaвда, дaмъ вaмъ. Nни1 же и3д0ша. |
|
5
|
5
|
| Па́ки же ізше́д в шести́й і дев'я́тий час, сотвори́ та́коже. | Пaки же и3зшeдъ въ шестhй и3 девsтый чaсъ, сотвори2 тaкоже. |
|
6
|
6
|
| Во єдинийжена́десять час ізше́д, обрі́те другі́я стоя́щя пра́здни і глаго́ла їм: что зді стоїте́ весь день пра́здні? | Во є3диныйженaдесzть чaсъ и3зшeдъ, њбрёте друг‡z стоsщz пр†здны и3 глаг0ла и5мъ: что2 здЁ стоитE вeсь дeнь прaздни; |
|
7
|
7
|
| Глаго́лаша єму́: я́ко нікто́же нас ная́т. Глаго́ла їм: іді́те і ви в виногра́д (мой), і є́же бу́деть пра́ведно, при́ймете. | Глаг0лаша є3мY: ћкw никт0же нaсъ наsтъ. Глаг0ла и5мъ: и3ди1те и3 вы2 въ віногрaдъ (м0й), и3 є4же бyдетъ прaведно, пріи1мете. |
|
8
|
8
|
| Ве́черу же би́вшу, глаго́ла господи́н виногра́да к приста́внику своєму́: призови́ ді́лателі і даждь їм мзду, наче́н от послі́дніх до пе́рвих. | Вeчеру же бhвшу, глаг0ла господи1нъ віногрaда къ пристaвнику своемY: призови2 дёлатєли и3 дaждь и5мъ мздY, начeнъ t послёднихъ до пeрвыхъ. |
|
9
|
9
|
| І прише́дше і́же во єдинийна́десять час, прия́ша по пі́нязю. | И# пришeдше и5же во є3диныйнaдесzть чaсъ, пріsша по пёнzзю. |
|
10
|
10
|
| Прише́дше же пе́рвії мня́ху, я́ко вя́щше при́ймуть; і прия́ша і ті́ї по пі́нязю; | Пришeдше же пeрвіи мнsху, ћкw вsщше пріи1мутъ: и3 пріsша и3 тjи по пёнzзю: |
|
11
|
11
|
| приє́мше же ропта́ху на господи́на, | пріeмше же роптaху на господи1на, |
|
12
|
12
|
| глаго́люще, я́ко сі́ї послі́днії єди́н час сотвори́ша, і ра́вних нам сотвори́л їх єси́, поне́сшим тяготу́ дне і вар. | глаг0люще, ћкw сjи послёдніи є3ди1нъ чaсъ сотвори1ша, и3 рaвныхъ нaмъ сотвори1лъ и5хъ є3си2, понeсшымъ тzготY днE и3 вaръ. |
|
13
|
13
|
| Он же отвіща́в рече́ єди́ному їх: дру́же, не оби́жу тебе́; не по пі́нязю ли совіща́л єси́ со мно́ю? | Џнъ же tвэщaвъ речE є3ди1ному и4хъ: дрyже, не њби1жу тебE: не по пёнzзю ли совэщaлъ є3си2 со мн0ю; |
|
14
|
14
|
| возьми́ твоє́ і іди́; хощу́ же і сему́ послі́днему да́ти, я́коже і тебі́; | возми2 твоE и3 и3ди2: хощy же и3 семY послёднему дaти, ћкоже и3 тебЁ: |
|
15
|
15
|
| іли́ ність мі літь сотвори́ти, є́же хощу́, во свої́х мі? А́ще о́ко твоє́ лука́во єсть, я́ко аз благ єсьм? | и3ли2 нёсть ми2 лёть сотвори1ти, є4же хощY, во свои1хъ ми2; ѓще џко твоE лукaво є4сть, ћкw ѓзъ блaгъ є4смь; |
|
16
|
16
|
| Та́ко бу́дуть послі́днії пе́рві, і пе́рвії послі́дні; мно́зі бо суть зва́ні, ма́ло же ізбра́нних. | Тaкw бyдутъ послёдніи пeрви, и3 пeрвіи послёдни: мн0зи бо сyть звaни, мaлw же и3збрaнныхъ. |
|
17
|
17
|
| (Зач. 81) І восходя́ Ісу́с во Ієрусали́м, поя́т обана́десяте ученика́ єди́ни [осо́б] на путі́ і рече́ їм: | (За? п7№.) И# восходS ї}съ во їеrли1мъ, поsтъ nбанaдесzте ўчн7к† є3ди6ны [њс0бь] на пути2 и3 речE и5мъ: |
|
18
|
18
|
| се, восхо́дим во Ієрусали́м, і Син Челові́чеський пре́дан бу́деть архієре́єм і кни́жником; і осу́дять Єго́ на смерть, | сE, восх0димъ во їеrли1мъ, и3 сн7ъ чlвёческій прeданъ бyдетъ ґрхіерeємъ и3 кни1жникwмъ: и3 њсyдzтъ є3го2 на смeрть, |
|
19
|
19
|
| і предадя́ть Єго́ язи́ком на поруга́ніє, і біє́ніє, і проп'я́тіє; і в тре́тій день воскре́снеть. | и3 предадsтъ є3го2 kзhкwмъ на поругaніе и3 біeніе и3 пропsтіе: и3 въ трeтій дeнь воскrнетъ. |
|
20
|
20
|
| Тогда́ приступи́ к Нему́ ма́ти си́ну Зеведе́йову с сино́ма свої́ма, кла́няющися і прося́щи ні́что от Него́. | ТогдA приступи2 къ немY мaти сы6ну зеведewву съ сын0ма свои1ма, клaнzющисz и3 просsщи нёчто t негw2. |
|
21
|
21
|
| Он же рече́ єй: чесо́ хо́щеши? Глаго́ла Єму́: рци, да ся́дета сія́ о́ба си́на моя́, єди́н одесну́ю Тебе́ і єди́н ошу́юю (Тебе́) во Ца́рствії Твоє́м. | Џнъ же речE є4й: чесw2 х0щеши; Глаг0ла є3мY: рцы2, да сsдета сі‰ џба сы6на мо‰, є3ди1нъ њдеснyю тебє2, и3 є3ди1нъ њшyюю (тебє2), во цrтвіи твоeмъ. |
|
22
|
22
|
| Отвіща́в же Ісу́с рече́: не ві́ста, чесо́ про́сита; мо́жета ли пи́ти ча́шу, ю́же Аз і́мам пи́ти, іли́ креще́нієм, і́мже Аз кре́ща́юся, крести́тися? Глаго́ласта Єму́: мо́жева. | Tвэщaвъ же ї}съ речE: не вёста, чесw2 пр0сита: м0жета ли пи1ти чaшу, ю4же ѓзъ и4мамъ пи1ти, и3ли2 кRщeніемъ, и4мже ѓзъ кRщaюсz, кrти1тисz; Глаг0ласта є3мY: м0жева. |
|
23
|
23
|
| І глаго́ла ї́ма: ча́шу у́бо Мою́ іспіє́та, і креще́нієм, і́мже Аз креща́юся, і́мате крести́тися; а є́же сі́сти одесну́ю Мене́ і ошу́юю Мене́ — ність Моє́ да́ти, но ї́мже угото́вася от Отця́ Моєго́. | И# гlа и4ма: чaшу ќбw мою2 и3спіeта, и3 кRщeніемъ, и4мже ѓзъ кRщaюсz, и4мате крести1тисz: ґ є4же сёсти њдеснyю менє2 и3 њшyюю менє2, нёсть моE дaти, но и5мже ўгот0васz t nц7A моегw2. |
|
24
|
24
|
| І сли́шавше де́сять, негодова́ша о обою́ бра́ту. | И# слhшавше дeсzть, негодовaша њ nбою2 бр†ту. |
|
25
|
25
|
| Ісу́с же призва́в їх, рече́: ві́сте, я́ко кня́зі язи́к госпо́дствують ї́ми, і вели́ції облада́ють ї́ми; | Ї}съ же призвaвъ и5хъ, речE: вёсте, ћкw кн‰зи kзы6къ госп0дствуютъ и4ми, и3 вели1цыи њбладaютъ и4ми: |
|
26
|
26
|
| не та́ко же бу́деть в вас; но і́же а́ще хо́щеть в вас в'я́щший би́ти, да бу́деть вам слуга́; | не тaкw же бyдетъ въ вaсъ: но и4же ѓще х0щетъ въ вaсъ вsщшій бhти, да бyдетъ вaмъ слугA: |
|
27
|
27
|
| і і́же а́ще хо́щеть в вас би́ти пе́рвий, бу́ди вам раб; | и3 и4же ѓще х0щетъ въ вaсъ бhти пeрвый, бyди вaмъ рaбъ: |
|
28
|
28
|
| я́коже Син Челові́чеський не при́йде, да послу́жать Єму́, но послужи́ти і да́ти ду́шу Свою́ ізбавле́ніє за мно́гих. | ћкоже сн7ъ чlвёческій не пріи1де, да послyжатъ є3мY, но послужи1ти и3 дaти дш7у свою2 и3збавлeніе за мн0гихъ. |
|
29
|
29
|
| (Зач. 82) І ісходя́щу Єму́ от Ієрихо́на, по Нем і́де наро́д мног. | (За? п7в7.) И# и3сходsщу є3мY t їеріхHна, по нeмъ и4де нар0дъ мн0гъ. |
|
30
|
30
|
| І се, два сліпця́ сідя́ща при путі́, сли́шавша, я́ко Ісу́с мимохо́дить, возопи́ста, глаго́люща: поми́луй ни, Го́споди, Си́не Дави́дов. | И# сE, двA слэпц† сэд‰ща при пути2, слы6шавша, ћкw ї}съ мимох0дитъ, возопи1ста, глагHлюща: поми1луй ны2, гDи, сн7е дв7довъ. |
|
31
|
31
|
| Наро́д же преща́ше ї́ма, да умолчи́та; о́на же па́че вопія́ста, глаго́люща: поми́луй ни, Го́споди, Си́не Дави́дов. | Нар0дъ же прещaше и4ма, да ўмолчи1та: w4на же пaче вопіsста, глагHлюща: поми1луй ны2, гDи, сн7е дв7довъ. |
|
32
|
32
|
| І воста́в Ісу́с возгласи́ я і рече́: что хо́щета, да сотворю́ ва́ма? | И# востaвъ ї}съ возгласи2 | и3 речE: что2 х0щета, да сотворю2 вaма; |
|
33
|
33
|
| Глаго́ласта Єму́: Го́споди, да отве́рзетіся о́чі на́ю. | Глаг0ласта є3мY: гDи, да tвeрзетэсz џчи нaю. |
|
34
|
34
|
| Милосе́рдовав же Ісу́с прикосну́ся о́чію ї́ма; і а́біє прозрі́ста ї́ма о́чі, і по Нем ідо́ста. | Млcрдовавъ же ї}съ прикоснyсz џчію и4ма: и3 ѓбіе прозрёста и4ма џчи, и3 по нeмъ и3д0ста. |
