|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
|
|
|
|
2
|
2
|
| і́мже бо судо́м су́дите, су́дять вам; і в ню́же мі́ру мі́рите, возмі́риться вам. | и4мже бо суд0мъ сyдите, сyдzтъ вaмъ: и3 въ ню1же мёру мёрите, возмёритсz вaмъ. |
|
3
|
3
|
| Что же ви́диши суче́ць, і́же во о́ці бра́та твоєго́, бервна́ же, є́же єсть во о́ці твоє́м, не чу́єши? | Чт0 же ви1диши сучeцъ, и4же во џцэ брaта твоегw2, бервнa же, є4же є4сть во џцэ твоeмъ, не чyеши; |
|
4
|
4
|
| Або ка́ко рече́ши бра́ту твоєму́: оста́ви, да ізму́ суче́ць із очесе́ твоєго́, і се, бервно́ во о́ці твоє́м? | И#ли2 кaкw речeши брaту твоемY: њстaви, да и3змY сучeцъ и3з8 nчесE твоегw2: и3 сE, бервно2 во џцэ твоeмъ; |
|
5
|
5
|
| Лицемі́ре, ізми́ пе́рвіє бервно́ із очесе́ твоєго́, і тогда́ у́зриши із'я́ти суче́ць із очесе́ бра́та твоєго́. | Лицемёре, и3зми2 пeрвэе бервно2 и3з8 nчесE твоегw2, и3 тогдA ќзриши и3з8sти сучeцъ и3з8 nчесE брaта твоегw2. |
|
6
|
6
|
| Не даді́те свята́я псом, ні помета́йте би́сер ва́ших пред свинія́ми, да не поперу́ть їх нога́ми свої́ми і вра́щшеся расто́ргнуть ви. | Не дади1те с™†z псHмъ, ни пометaйте би1сєръ вaшихъ пред8 свиніsми, да не поперyтъ и5хъ ногaми свои1ми и3 врaщшесz раст0ргнутъ вы2. |
|
7
|
7
|
|
|
|
|
8
|
8
|
| всяк бо прося́й приє́млеть, і іщя́й обріта́єть, і толку́щему отве́рзеться. | всsкъ бо просsй пріeмлетъ, и3 и3щsй њбрэтaетъ, и3 толкyщему tвeрзетсz. |
|
9
|
9
|
| Або кто єсть от вас челові́к, єго́же а́ще воспро́сить син єго́ хлі́ба, єда́ ка́мень пода́сть єму́? | И#ли2 кто2 є4сть t вaсъ человёкъ, є3г0же ѓще воспр0ситъ сhнъ є3гw2 хлёба, є3дA кaмень подaстъ є3мY; |
|
10
|
10
|
| Або а́ще ри́би про́сить, єда́ змію́ пода́сть єму́? | И#ли2 ѓще рhбы пр0ситъ, є3дA ѕмію2 подaстъ є3мY; |
|
11
|
11
|
| А́ще у́бо ви, лука́ві су́ще, умі́єте дая́нія бла́га дая́ти ча́дом ва́шим, кольми́ па́че Оте́ць ваш Небе́сний дасть бла́га прося́щим у Него́. | Ѓще u5бо вы2, лукaви сyще, ўмёете да‰ніz бл†га даsти чaдwмъ вaшымъ, кольми2 пaче nц7ъ вaшъ нбcный дaстъ бл†га просsщымъ ў негw2. |
|
12
|
12
|
|
|
|
|
13
|
13
|
| Вни́діте у́зькими врати́; я́ко простра́нная врата́ і широ́кий путь вводя́й в па́губу, і мно́зі суть входя́щії ім; | Вни1дите ќзкими враты2: ћкw простр†ннаz вратA и3 шир0кій пyть вводsй въ пaгубу, и3 мн0зи сyть входsщіи и4мъ: |
|
14
|
14
|
| что у́зькая врата́ і ті́сний путь вводя́й в живо́т, і ма́ло їх єсть, і́же обріта́ють єго́. | что2 ќзкаz вратA, и3 тёсный пyть вводsй въ жив0тъ, и3 мaлw и4хъ є4сть, и5же њбрэтaютъ є3го2. |
|
15
|
15
|
|
|
|
|
16
|
16
|
| от плод їх позна́єте їх. Єда́ об'ємлютю от те́рнія гро́зди, іли́ от ре́пія смо́кви? | t плHдъ и4хъ познaете и5хъ. Е#дA њб8eмлютъ t тeрніz гр0зды, и3ли2 t рeпіz смHквы; |
|
17
|
17
|
| Та́ко вся́ко дре́во до́броє плоди́ добри́ твори́ть, а зло́є дре́во плоди́ зли твори́ть; | Тaкw всsко дрeво д0брое плоды2 дwбры2 твори1тъ, ґ ѕл0е дрeво плоды2 ѕлы6 твори1тъ: |
|
18
|
18
|
| не мо́жеть дре́во добро́ плоди́ зли твори́ти, ні дре́во зло плоди́ добри́ твори́ти. | не м0жетъ дрeво добро2 плоды2 ѕлы6 твори1ти, ни дрeво ѕло2 плоды2 дwбры2 твори1ти. |
|
19
|
19
|
| Вся́ко у́бо дре́во, є́же не твори́ть плода́ добра́, посіка́ють є і во огнь вмета́ють. | Всsко u5бо дрeво, є4же не твори1тъ плодA добрA, посэкaютъ є5 и3 во џгнь вметaютъ. |
|
20
|
20
|
| Ті́мже у́бо от плод їх позна́єте їх. | Тёмже u5бо t плHдъ и4хъ познaете и5хъ. |
|
21
|
21
|
|
|
|
|
22
|
22
|
| Мно́зі реку́ть мні во он день: Го́споди! Го́споди! Не в Твоє́ ли і́м'я проро́чествовахом, і Твої́м і́менем бі́си ізгони́хом, і Твої́м і́менем си́ли мно́гі сотвори́хом? | Мн0зи рекyтъ мнЁ во w4нъ дeнь: гDи, гDи, не въ твоe ли и4мz прор0чествовахомъ, и3 твои1мъ и4менемъ бёсы и3згони1хомъ, и3 твои1мъ и4менемъ си6лы мнHги сотвори1хомъ; |
|
23
|
23
|
| І тогда́ іспові́м їм: я́ко ніколи́же знах вас, отиді́те от Мене́, ді́лающії беззако́ніє. | И# тогдA и3сповёмъ и5мъ, ћкw николи1же знaхъ вaсъ: tиди1те t менє2, дёлающіи беззак0ніе. |
|
24
|
24
|
|
|
|
|
25
|
25
|
| і сни́де дождь, і прийдо́ша рі́ки, і возві́яша ві́три, і нападо́ша на хра́мину ту; і не паде́ся, основана́ бо бі на ка́мені. | и3 сни1де д0ждь, и3 пріид0ша рёки, и3 возвёzша вётри, и3 напад0ша на хрaмину тY: и3 не падeсz, њснованa бо бЁ на кaмени. |
|
26
|
26
|
| І всяк сли́шай словеса́ Моя́ сія́, і не творя́ їх, уподо́биться му́жу уро́диву, і́же созда́ хра́мину свою́ на пісці́; | И# всsкъ слhшай словесA мо‰ сі‰, и3 не творS и4хъ, ўпод0битсz мyжу ўр0диву, и4же создA хрaмину свою2 на песцЁ: |
|
27
|
27
|
| і сни́де дождь, і прийдо́ша рі́ки, і возві́яша ві́три, і опро́шася хра́мині той, і паде́ся; і бі разруше́ніє єя́ ве́ліє. | и3 сни1де д0ждь, и3 пріид0ша рёки, и3 возвёzша вётри, и3 њпр0шасz хрaминэ т0й, и3 падeсz: и3 бЁ разрушeніе є3S вeліе. |
|
28
|
28
|
| І бисть єгда́ сконча́ Ісу́с словеса́ сія́, дивля́хуся наро́ди о учениії Єго́; | И# бhсть є3гдA скончA ї}съ словесA сі‰, дивлsхусz нар0ди њ ў§ніи є3гw2: |
|
29
|
29
|
| бі бо учя́ їх я́ко власть імі́я, і не я́ко кни́жници (і фарисе́є). | бё бо ўчS и5хъ ћкw влaсть и3мёz, и3 не ћкw кни1жницы (и3 фарісeє). |
