Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa ѕ7i
Глава 16
1
1
Принес0ша ќбw ківHтъ б9ій и3 постaвиша є3го2 посредЁ ски1ніи, ю4же водрузи2 є3мY давjдъ, и3 принес0ша всесожжє1ніz и3 спаси1тєлнаz пред8 гDемъ. І принесли ковчег Божий, і поставили його посеред скинії, яку спорудив для нього Давид, і піднесли Богу всепалення і мирні жертви.
2
2
И# соверши2 давjдъ возносS всесожжє1ніz и3 спаси1тєлнаz, и3 благослови2 лю1ди во и4мz гDне, Коли Давид закінчив всепалення і приношення мирних жертв, то благословив народ ім’ям Господа
3
3
и3 раздэли2 всsкому мyжу ї}лску, t мyжа дaже до жены2, мyжу хлёбъ є3ди1нъ печeный, (и3 чaсть печeна мsса,) и3 прsженый со є3лeемъ семідaлъ: і роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам і жінкам, по одній хлібині і по шматку м’яса і по кухлю вина,
4
4
постaви же пред8 лицeмъ ківHта завёта гDнz t леv‡тъ, є4же служи1ти и3 возглашaти (дэлA є3гw2), и3 и3сповёдати и3 хвали1ти гDа бGа ї}лева: і поставив на службу перед ковчегом Господнім деяких з левитів, щоб вони славословили, дякували і звеличували Господа Бога Ізраїлевого:
5
5
ґсaфъ начaлникъ, и3 другjй по нeмъ захaріа, їеіи1лъ и3 семірамHfъ, и3 їеіи1лъ и3 маттаfjа, и3 є3ліaвъ и3 ванeа и3 ґвдед0мъ: їеіи1лъ же во nргaнэхъ и3 pалти1ри и3 гyслехъ, ґсaфъ же въ кmмвaлэхъ возглашaz: Асафа головним, другим по ньому Захарію, Ієїела, Шемирамофа, Ієхиїла, Маттафію, Елиава, і Ванею, Овед-Едома та Ієїела з псалтирями і цитрами, і Асафа для гри на кимвалах,
6
6
и3 ванeа и3 nзіи1лъ свzщeнницы (труби1ша) вhну въ трубы6 пред8 ківHтомъ завёта б9іz. а Ванею та Озиїла, священиків, щоб постійно сурмили перед ковчегом завіту Божого.
7
7
Въ т0й дeнь ўстр0и давjдъ въ начaлэ хвали1ти гDа рук0ю ґсaфа и3 брaтіи є3гw2. У цей день Давид уперше дав псалом для славослів’я Господу через Асафа, і братів його:
8
8
Пёснь. И#сповёдайтесz гDеви и3 призывaйте є3го2 во и4мени є3гw2, знaєма сотвори1те лю1демъ начин†ніz є3гw2: славте Господа, проголошуйте ім’я Його; сповіщайте в народах діла Його;
9
9
п0йте є3мY и3 восп0йте є3мY, повёдите вс‰ чудесA є3гw2, ±же сотвори2 гDь: співайте Йому, бряжчіть Йому; оповідайте про всі чудеса Його;
10
10
хвали1те и4мz с™0е є3гw2, да возвесели1тсz сeрдце и4щущее бlговолeніz є3гw2: хваліться ім’ям Його святим; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа;
11
11
взыщи1те гDа и3 ўкрэпи1тесz, взыщи1те лицA є3гw2 вhну: шукайте Господа і сили Його, шукайте безперестанно лиця Його;
12
12
помzни1те чудесA є3гw2, ±же сотвори2, знaмєніz и3 судбы6 ќстъ є3гw2, поминайте чудеса, які Він сотворив, знамення Його і суди вуст Його,
13
13
сёмz ї}лево, раби2 є3гw2, сhнове ї†кwвли, и3збрaнніи є3гw2. ви, сíм’я Ізраїлеве, раби Його, сини Якова, обрані Його!
14
14
Т0й гDь бGъ нaшъ, во всeй земли2 судбы6 є3гw2. Він Господь Бог наш; суди Його по всій землі.
15
15
Помzнeмъ во вёкъ завётъ є3гw2, сл0во є3гw2, є4же заповёдлъ въ тhсzщы родHвъ, Пам’ятайте вічно завіт Його, слово, яке Він заповів у тисячу родів,
16
16
є4же завэщA ґвраaму, и3 клsтву свою2 їсаaку: те, що заповідав Аврааму, і в чому клявся Ісааку,
17
17
и3 постaви є5 їaкwву въ повелёніе, ї}лю въ завётъ вёченъ, і що поставив Якову в закон і Ізраїлю в завіт вічний,
18
18
гlz: тебЁ дaмъ зeмлю ханаaню, ќже достоsніz вaшегw. говорячи: «тобі дам Я землю Ханаанську, у спадкоємний наділ вам».
19
19
ВнегдA бhти и5мъ м†лымъ числ0мъ, ћкw ўмaлишасz и3 пресели1шасz въ ню2, Вони були тоді нечисленні і незначні, і прибульці в ній,
20
20
и3 преид0ша t kзhка въ kзhкъ и3 t цaрствіz къ лю1демъ и3ны6мъ, і переходили від народу до народу і з одного царства до іншого народу;
21
21
не њстaви мyжа њби1дэти и5хъ, и3 њбличи2 њ ни1хъ цари6: але Він нікому не дозволив кривдити їх, і викривав за них царів:
22
22
не прикасaйтесz пом†заннымъ мои6мъ, и3 во пrр0цэхъ мои1хъ не лукaвнуйте. «Не доторкайтеся до помазаних Моїх, і пророкам Моїм не робіть зла».
23
23
Восп0йте гDеви, всS землS, возвэсти1те t днE на дeнь спcніе є3гw2, Співайте Господу, вся земле, благовістіть з дня у день спасіння Його.
24
24
возвэсти1те во kзhцэхъ слaву є3гw2, во всёхъ лю1дехъ чудесA є3гw2, Сповіщайте язичникам славу Його, усім народам чудеса Його,
25
25
ћкw вeлій гDь и3 хвaленъ ѕэлw2, стрaшенъ є4сть над8 всёми бHги. бо великий Господь і славний, страшніший за всіх богів.
26
26
Ћкw вси2 б0зи kзhкwвъ јдwли: гDь же нaшъ небесA сотвори2. Тому що всі боги народів ніщо, а Господь небеса сотворив.
27
27
Слaва и3 вели1чество пред8 лицeмъ є3гw2, крёпость и3 похвалA въ мёстэ є3гw2 с™ёмъ. Слава і велич перед лицем Його, могутність і радість на місці [святому] Його.
28
28
Дади1те гDеви, nтeчєствіz kзhкwвъ, дади1те гDеви слaву и3 крёпость, Воздайте Господу, племена народів, воздайте Господу славу і честь,
29
29
дади1те гDеви слaву и4мени є3гw2: возми1те дaры и3 принеси1те пред8 лицE є3гw2, и3 поклони1тесz гDеви во дв0рэхъ с™hхъ є3гw2. воздайте Господу славу імені Його. Візьміть дар, ідіть перед лице Його, поклоніться Господу у величі святині Його.
30
30
Да ўбои1тсz t лицA є3гw2 всS землS, да и3спрaвитсz землS и3 да не подви1житсz: Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував вселенну, вона не похитнеться.
31
31
да возвеселsтсz небесA и3 да возрaдуетсz землS, и3 да рекyтъ во kзhцэхъ: гDь цrтвуетъ. Нехай веселяться небеса, нехай торжествує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює!
32
32
Да возгласи1тъ м0ре и3 и3сполнeніе є3гw2, и3 древA пwльскaz, и3 вс‰ ±же на ни1хъ. Нехай плеще море і все, що наповнює його, нехай радіє поле й усе, що на ньому.
33
33
ТогдA возвеселsтсz древA дубр†внаz пред8 лицeмъ гDнимъ, ћкw пріи1де суди1ти земли2. Нехай радіють разом усі дерева дібровні перед лицем Господа, бо Він іде судити землю.
34
34
И#сповёдайтесz гDеви, ћкw бlгъ, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2, Прославляйте Господа, бо повіки милість Його,
35
35
и3 глаг0лите: сп7си1 ны, б9е, сп7си1телю нaшъ, и3 собери2 нaсъ, и3 и3зми2 нaсъ t kзы6къ, да хвaлимъ и4мz с™0е твоE, и3 хвaлимсz во хвалeніихъ твои1хъ. і скажіть: спаси нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, щоб ми славили святе ім’я Твоє і щоб хвалилися славою Твоєю!
36
36
Блгcвeнъ гDь бGъ ї}левъ t вёка дaже и3 до вёка. И# рекyтъ вси2 лю1діе: ґми1нь. И# восхвали1ша гDа. Благословенний Господь Бог Ізраїлів, від віку і до віку! І сказав увесь народ: амінь! алилуя!
37
37
И# њстaвиша тaмw пред8 ківHтомъ завёта гDнz ґсaфа и3 брaтію є3гw2, да слyжатъ пред8 ківHтомъ вhну по вс‰ дни6: Давид залишив там, перед ковчегом завіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед ковчегом постійно, щодня,
38
38
и3 ґвдед0мъ и3 брaтіz є3гw2, шестьдесsтъ џсмь: и3 ґвдед0мъ сhнъ їдіfyнь и3 nсaй (постaвлени) во двeрники: й Овед-Едома і братів його, шістдесят вісім чоловік; Овед-Едома, сина Ідифунового, і Хосу — воротарями,
39
39
садHка же свzщeнника и3 брaтію є3гw2 свzщeнниками пред8 ски1ніею гDнею въ вhшнихъ и5же въ гаваHнэ, а Садока священика і братів його священиків перед оселею Господньою, яка на висоті в Гаваоні,
40
40
да возн0сzтъ всесожжє1ніz гDеви на nлтари2 всесожжeній вhну ќтрw и3 вeчеръ, и3 по всBмъ ±же пи6сана сyть въ зак0нэ гDни, є3ли6ка повелЁ сынHмъ ї}лєвымъ рук0ю мwmсeа рабA б9іz: для возношення всепалень Господу на жертовнику всепалення постійно, вранці і ввечері, і для усього, що написано в законі Господа, який Він заповів Ізраїлю;
41
41
и3 съ ни1ми є3мaнъ и3 їдіfyмъ и3 пр0чіи и3збрaнніи кjйждо звaніемъ свои1мъ є4же хвали1ти гDа, ћкw въ вёкъ млcть є3гw2: і з ними Емана та Ідифуна й інших обраних, які призначені поіменно, щоб славити Господа, бо навіки милість Його.
42
42
и3 съ ни1ми трубы6 и3 кmмвaлы є4же возглашaти, и3 nргaны пёній б9іихъ: сhнове же їдіf{мли во вратёхъ (стоsху). При них Еман та Ідифун прославляли Бога, граючи на трубах, кимвалах і різних музичних інструментах; синів же Ідифуна поставив при вратах.
43
43
И# и3д0ша вси2 лю1діе кjйждо въ д0мъ св0й, и3 давjдъ возврати1сz, да благослови1тъ д0мъ св0й. І пішов увесь народ, кожен у свій дім; повернувся і Давид, щоб благословити дім свій.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.