|
Главa к7f
|
Глава 29
|
|
1
|
1
|
| И# речE давjдъ цaрь ко всемY собрaнію: соломHнъ сhнъ м0й, є3г0же и3збрA себЁ гDь, ю4нъ и3 млaдъ, ґ дёло вели1ко, занeже не человёку ўгот0витсz здaніе, но гDу бGу: | І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, син мій, якого одного обрав Бог, молодий і слабосилий, а справа ця велика, тому що не для людини дім це, а для Господа Бога. |
|
2
|
2
|
| всeю си1лою ўгот0вахъ на д0мъ бGа моегw2 злaто, сребро2, мёдь, желёзо, древA, кaменіе мрaморное, и3 мн0жество кaменій многоцённыхъ и3 разли1чныхъ, и3 всsкое честн0е кaменіе, и3 кaменій парjйскихъ мн0гw: | Всіма силами я заготував для дому Бога мого золото для золотих речей і срібло для срібних, і мідь для мідних, залізо для залізних, і дерево для дерев’яних, камені онікса і камені вставні, камені красиві і різнобарвні, і всякі дорогі камені, і багато мармуру; |
|
3
|
3
|
| и3 є3щE внегдA благоволи1ти ми2 въ домY бGа моегw2, є4сть ў менє2 є4же пригот0вахъ злaто и3 сребро2, и3 сE, дaхъ въ д0мъ бGа моегw2, въ высотY, кромЁ џныхъ, ±же ўгот0вахъ на д0мъ с™hхъ: | і ще з любови моєї до дому Бога мого, є в мене скарб власний із золота і срібла, і його я віддаю для дому Бога мого, зверх усього, що приготував я для святого дому: |
|
4
|
4
|
| три2 тhсzщи тал†нтъ злaта суфjрска и3 сeдмь тhсzщъ тал†нтъ сребрA и3скушeна къ позлащeнію стёнъ свzти1лища, | три тисячі талантів золота, золота офирського, і сім тисяч талантів срібла чистого, для обкладання стін у домі, |
|
5
|
5
|
| и3дёже дёло злат0е злaтомъ, ґ и3дёже срeбрzное сребр0мъ, и3 на всsкое дёло рук0ю худ0жникwвъ: и3 кто2 благоволsй и3сп0лнити рyку свою2 днeсь гDу; | для кожної із золотих речей, і для кожної зі срібних, і для усякого виробу рук мистецьких. Чи не виявить ревність ще хто жертвувати сьогодні для Господа? |
|
6
|
6
|
| И# њбэщaша ўсeрднw нач†лницы nтeчествъ и3 кн‰зи сынHвъ ї}левыхъ, и3 тhсzщницы и3 с0тницы, и3 нач†лницы дёлъ и3 їкон0мы царє1вы, | І стали жертвувати начальники родин і начальники колін Ізраїлевих, і начальники тисяч і сотень, і начальники над маєтками царя. |
|
7
|
7
|
| и3 дaша на дэлA д0му гDнz злaта тал†нтъ пsть тhсzщъ, и3 златни6къ дeсzть тhсzщъ, и3 сребрA тал†нтъ дeсzть тhсzщъ, и3 мёди тал†нтъ nсмьнaдесzть тhсzщъ, желёза же сто2 тhсzщъ тал†нтъ: | І дали на спорудження дому Божого п’ять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, і срібла десять тисяч талантів, і міді вісімнадцять тисяч талантів, і заліза сто тисяч талантів. |
|
8
|
8
|
| и3 ў ни1хже њбрётесz кaменіе, дaша во влагaлище д0му гDнz, под8 рyку їеіи1лz герсHнина. | І у кого знайшлися коштовні камені, ті віддавали і їх у скарбницю дому Господнього, на руки Ієхиїлу герсонитянину. |
|
9
|
9
|
| И# возвесели1шасz лю1діе њ ўсeрднэмъ подаsніи, понeже всёмъ сeрдцемъ приношaху гDу, и3 давjдъ цaрь возвесели1сz ѕэлw2: | І радів народ ревності їх, тому що вони від усього серця жертвували Господу, також і цар Давид дуже радів. |
|
10
|
10
|
| и3 благослови2 цaрь давjдъ гDа пред8 всёмъ мн0жествомъ, глаг0лz: блгcвeнъ є3си2, гDи б9е ї}левъ, nц7ъ нaшъ, t вёка и3 до вёка: | І благословив Давид Господа перед усім зібранням, і сказав Давид: благословенний Ти, Господи Боже Ізраїля, батька нашого, від віку і до віку! |
|
11
|
11
|
| тебЁ, гDи, вели1чество, и3 си1ла, и3 слaва, и3 њдолёніе, и3 и3сповёданіе, и3 крёпость, ћкw ты2 всёми, и5же на нб7си2 и3 на земли2, вLчствуеши: t лицA твоегw2 трепeщетъ всsкъ цaрь и3 kзhкъ: и3 тебЁ, гDи, цrтво и3 великолёпіе во всёхъ и3 во всsцэмъ начaлэ: | Твоя, Господи, велич, і могутність, і слава, і перемога і краса, й усе, що на небі і на землі, Твоє: Твоє, Господи, царство, і Ти вище за все, як Владика. |
|
12
|
12
|
| t тебє2 богaтство и3 слaва, ты2 над8 всёми начaлствуеши, гDи, начaло всsкагw начaла, и3 въ рукY твоє1ю крёпость и3 влaсть, и3 въ рукY твоє1ю млcть, вседержи1телю, возвели1чити и3 ўкрэпи1ти вс‰: | І багатство і слава від лиця Твого, і Ти володарюєш над усім, і в руці Твоїй сила і могутність, і у владі Твоїй звеличувати і зміцнювати усе. |
|
13
|
13
|
| и3 нн7э, гDи, и3сповёдаемсz тебЁ и3 хвaлимъ и4мz хвалeніz твоегw2: | І нині, Боже наш, ми славословимо Тебе і хвалимо величне ім’я Твоє. |
|
14
|
14
|
| и3 кто2 ѓзъ є4смь, и3 кто2 лю1діе мои2, ћкw возмог0хомъ сі‰ тебЁ благов0льнэ њбэщaти; тво‰ бо сyть вс‰, и3 t твои1хъ дaхомъ тебЁ: | Бо хто я і хто народ мій, що ми мали можливість так жертвувати? Але від Тебе все, і від руки Твоєї отримане ми віддали Тобі, |
|
15
|
15
|
| пришeлцы бо є3смы2 пред8 тоб0ю и3 пресeлницы, ћкоже вси2 nтцы2 нaши: днjе нaши ћкw сёнь на земли2, и3 нёсть постоsніz: | тому що подорожні ми перед Тобою і прибульці, як і всі батьки наші, як тінь дні наші на землі, і немає нічого міцного. |
|
16
|
16
|
| гDи б9е нaшъ, ко всемY мн0жеству семY, є4же ўгот0вахъ, да сози1ждетсz д0мъ и4мени с™0му твоемY, t рукY твоє1ю сyть, и3 тебЁ вс‰: | Господи Боже наш! уся ця безліч, що приготували ми для побудови дому Тобі, святому імені Твоєму, від руки Твоєї вона, й усе Твоє. |
|
17
|
17
|
| и3 вёмъ, гDи м0й, ћкw ты2 є3си2 и3спытyzй сердцA, и3 прaвду лю1биши: въ простотЁ сeрдца моегw2 произв0лихъ сі‰ вс‰, и3 нн7э людjй твои1хъ, и5же здЁ њбрэт0шасz, ви1дэхъ съ рaдостію тебЁ произв0лившихъ (принести2 дaры): | Знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серце і любиш щире серце: я від щирого серця мого пожертвував усе це, і нині бачу, що і народ Твій, який тут знаходиться, з радістю жертвує Тобі. |
|
18
|
18
|
| гDи б9е ґвраaма и3 їсаaка и3 ї}лz nтє1цъ нaшихъ, сохрани2 сі‰ въ в0ли сeрдца людjй твои1хъ во вёки, и3 и3спрaви сердцA и4хъ къ тебЁ: | Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! збережи це повік, це виявлення думок серця народу Твого, і направ серце їх до Тебе. |
|
19
|
19
|
| соломHну же сhну моемY дaждь сeрдце блaго, да храни1тъ зaпwвэди тво‰ и3 свидBніz тво‰ и3 повелBніz тво‰, и3 къ совершeнію привести2 здaніе д0му твоегw2. | Соломону ж, синові моєму, дай серце праведне, щоб дотримуватися заповідей Твоїх, одкровень Твоїх і уставів Твоїх, і виконати все це і побудувати дім, для якого я зробив приготування. |
|
20
|
20
|
| И# речE давjдъ всемY собрaнію (людjй): благослови1те гDа бGа нaшего. И# благослови1ша всE собрaніе гDа бGа nтє1цъ свои1хъ: и3 прекл0нше кwлёна поклони1шасz гDу и3 царю2. | І сказав Давид усьому зібранню: благословіть Господа Бога нашого. — І благословило все зібрання Господа Бога батьків своїх, і впало, і поклонилося Господу і царю. |
|
21
|
21
|
| И# пожрE давjдъ жє1ртвы гDу, и3 вознесE всесожжє1ніz бGу на ќтріе пeрвагw днE, телє1цъ тhсzщу, nвнHвъ тhсzщу, ѓгнєцъ тhсzщу, и3 возлі‰ніz и4хъ, и3 жeртвы мн0жество t всегw2 ї}лz. | І принесли Господу жертви, і піднесли всепалення Господу, на другий після цього день: тисячу тельців, тисячу баранів, тисячу агнців з їх узливаннями, і багато жертв від усього Ізраїля. |
|
22
|
22
|
| И# kд0ша и3 пи1ша пред8 гDемъ въ дeнь т0й съ вели1кимъ весeліемъ: и3 постaвиша царeмъ втор0е соломHна сhна давjдова, и3 помaзаша є3го2 гDу въ царS, и3 садHка же во ґрхіерeа. | І їли і пили перед Господом у той день, з великою радістю; і в другий раз поставили царем Соломона, сина Давидового, і помазали перед Господом на правителя верховного, а Садока на священика. |
|
23
|
23
|
| И# сёде соломHнъ на прест0лэ гDни въ царS, вмёстw давjда nтцA своегw2, и3 благоуг0денъ бhсть: и3 покори1сz є3мY вeсь ї}ль. | І сів Соломон на престолі Господньому як цар, замість Давида, батька свого, і був благоуспішним, і весь Ізраїль підкорився йому. |
|
24
|
24
|
| Кн‰зи и3 си1льніи и3 вси2 сhнове царS давjда nтцA є3гw2 повинyшасz є3мY. | І всі начальники і сильні, також і всі сини царя Давида підкорилися Соломону цареві. |
|
25
|
25
|
| И# возвели1чи гDь соломHна над8 всёмъ ї}лемъ и3 дадE є3мY слaву цaрства, є3sже ни2 є3ди1нъ цaрь и3мЁ прeжде є3гw2. | І звеличив Господь Соломона перед очима всього Ізраїля, і дарував йому славу царства, якої не мав раніше нього жоден цар в Ізраїлі. |
|
26
|
26
|
| И# давjдъ сhнъ їессeевъ цaрствова над8 всёмъ ї}лемъ четhредесzть лётъ, | І Давид, син Ієссеїв, царював над усім Ізраїлем. |
|
27
|
27
|
| въ хеврHнэ сeдмь лётъ, ґ во їеrли1мэ лётъ три1десzть три2, | Часу царюваня його над Ізраїлем було сорок років: у Хевроні царював він сім років, і в Єрусалимі царював тридцять три роки. |
|
28
|
28
|
| и3 ќмре въ стaрости блaзэ, и3сп0лнь днjй, въ богaтствэ и3 слaвэ, и3 воцари1сz соломHнъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. | І помер у добрій старості, насичений життям, багатством і славою; і став царем Соломон, син його, замість нього. |
|
29
|
29
|
| ПрHчаz же словесA царS давjда пє1рваz и3 послBднzz напи6сана сyть въ словесёхъ самуи1ла ви1дzщагw и3 въ словесёхъ наfaна прbр0ка и3 въ словесёхъ гaда прови1дzщагw, | Діла царя Давида, перші й останні, описані в записах Самуїла провидця й у записах Нафана пророка й у записах Гада прозорливця, |
|
30
|
30
|
| њ всeмъ цaрствэ є3гw2 и3 крёпости є3гw2, и3 временA ±же бhша при нeмъ и3 во ї}ли и3 во всёхъ цaрствахъ земнhхъ. | також і все царювання його, і мужність його, і події, які трапилися з ним і з Ізраїлем і з усіма земними царствами. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
