|
Главa з7i
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть є3гдA њбитaше давjдъ въ домY своeмъ, и3 речE давjдъ къ наfaну прbр0ку: сE, ѓзъ живY въ домY кeдровэ, ківHтъ же завёта гDнz под8 к0жами. | Коли Давид жив у домі своєму, то сказав Давид Нафану пророку: ось, я живу в домі кедровому, а ковчег завіту Господнього під наметом. |
|
2
|
2
|
| И# речE наfaнъ къ давjду: всE є4же въ сeрдцы твоeмъ твори2, ћкw бGъ съ тоб0ю є4сть. | І сказав Нафан Давиду: все, що в тебе на серці, роби, тому що з тобою Бог. |
|
3
|
3
|
| И# бhсть н0щи тоS, и3 бhсть сл0во гDне къ наfaну, гlz: | Але в ту ж ніч було слово Боже до Нафана: |
|
4
|
4
|
| и3ди2 и3 рцы2 давjду рабY моемY: сі‰ речE гDь: не сози1ждеши ты2 мнЁ д0му, є4же њбитaти ми2 въ нeмъ: | піди і скажи рабові Моєму Давиду: так говорить Господь: не ти побудуєш Мені дім для перебування, |
|
5
|
5
|
| ћкw не њбитaхъ въ домY t днE, въ џньже и3звед0хъ ї}лz (t земли2 є3гЂпетскіz), дaже до днE сегw2, но бhхъ въ ски1ніи и3 въ шатрЁ: | бо Я не жив у домі з того дня, як вивів синів Ізраїля, і до цього дня, а ходив зі скинії у скинію і з житла в житло. |
|
6
|
6
|
| во всёхъ ѓможе ходи1хъ со всёмъ ї}лемъ, ѓще гlz гlахъ к0ему колёну ї}леву, и5мже повелёхъ да пасyтъ лю1ди мо‰, гlz: чесw2 рaди не создaсте мнЁ д0му кeдрова; | Де не ходив Я з усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово кому-небудь із суддів ізраїльських, яким Я повелів пасти народ Мій: чому ви не побудуєте Мені дому кедрового? |
|
7
|
7
|
| и3 нн7э тaкw рцы2 рабY моемY давjду: сі‰ речE гDь вседержи1тель: ѓзъ и3з8sхъ тS t пaствы, є3гдA послёдовалъ є3си2 стaду, є4же бhти тебЁ вождeмъ над8 людьми2 мои1ми ї}лемъ, | І тепер так скажи рабові Моєму Давиду: так говорить Господь Саваоф: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був вождем народу Мого Ізраїля; |
|
8
|
8
|
| и3 бhхъ съ тоб0ю во всёхъ, и3дёже ходи1лъ є3си2, и3 потреби1хъ вс‰ враги2 тво‰ t лицA твоегw2, и3 сотвори1хъ тебЁ и4мz ћкоже и4мz вели1кихъ, и5же на земли2: | і був з тобою скрізь, куди б ти не ходив, і знищив усіх ворогів твоїх перед лицем твоїм, і зробив ім’я твоє, як ім’я великих на землі; |
|
9
|
9
|
| и3 дaхъ мёсто лю1демъ мои6мъ ї}лю, и3 насади1хъ |, и3 њбитaютъ въ нeмъ, и3 не возскорбsтъ ктомY: ни сhнове беззак0ніz приложaтъ смири1ти и5хъ ћкоже t начaла | і Я влаштував місце для народу Мого Ізраїля, й укорінив його, і буде він спокійно жити на місці своєму, і не буде більше потривожений, і нечестиві не стануть більше тіснити його, як раніше, |
|
10
|
10
|
| и3 t днjй, въ нsже дaхъ судіи6 лю1демъ мои6мъ ї}лю, и3 смири1хъ вс‰ враги2 тво‰, и3 возращy тz, и3 д0мъ сози1ждетъ ти2 гDь: | у ті дні, коли Я поставив суддів над народом Моїм Ізраїлем, і Я смирив усіх ворогів твоїх, і сповіщаю тобі, що Господь спорудить тобі дім. |
|
11
|
11
|
| и3 бyдетъ є3гдA и3сп0лнzтсz днjе твои2 и3 почjеши со nтцы6 твои1ми, и3 воздви1гну сёмz твоE по тебЁ, є4же бyдетъ t чрeва твоегw2, и3 возстaвлю цaрство є3гw2: | Коли виповняться дні твої, і ти відійдеш до батьків твоїх, тоді Я восставлю сíм’я твоє після тебе, яке буде із синів твоїх, і зміцню царство його. |
|
12
|
12
|
| т0й сози1ждетъ мнЁ д0мъ, и3 ўкрэплю2 прест0лъ є3гw2 дaже до вёка: | Він побудує Мені дім, і утверджу престіл його повіки. |
|
13
|
13
|
| ѓзъ бyду є3мY во nтцA, и3 т0й бyдетъ мнЁ въ сhна: и3 млcть мою2 не tимY t негw2, ћкоже tsхъ t бhвшихъ прeжде тебє2: | Я буду йому отцем, і він буде Мені сином, — і милости Моєї не відніму від нього, як Я відняв від того, який був раніше тебе. |
|
14
|
14
|
| и3 ўвёрю є3го2 въ домY моeмъ и3 во цaрствіи є3гw2 дaже до вёка, и3 прест0лъ є3гw2 бyдетъ и3спрaвленъ до вёка. | Я поставлю його в домі Моєму й у царстві Моєму повіки, і престіл його буде міцним вічно. |
|
15
|
15
|
| По всBмъ словесє1мъ си6мъ и3 по всемY видёнію семY тaкw глаг0лалъ є4сть наfaнъ къ давjду. | Всі ці слова і все видіння точно переказав Нафан Давиду. |
|
16
|
16
|
| И# пріи1де цaрь давjдъ, и3 сёде пред8 гDемъ, и3 речE: кто2 є4смь ѓзъ, гDи б9е м0й; и3 что2 д0мъ м0й, ћкw возлюби1лъ мS є3си2 до вёка; | І прийшов цар Давид, і став перед лицем Господнім, і сказав: хто я, Господи Боже, і що таке дім мій, що Ти так підніс мене? |
|
17
|
17
|
| и3 сі‰ м†ла сyть пред8 тоб0ю, б9е, и3 гlалъ є3си2 на д0мъ рабA твоегw2 (є3щE) и3здалeча, и3 призрёлъ є3си2 на мS ћкw видёніе человёка, и3 возвhсилъ мS є3си2, гDи б9е: | Але і цього ще мало здалося в очах Твоїх, Боже; Ти звіщаєш про дім раба Твого у майбутньому, і дивишся на мене, як на людину велику, Господи Боже! |
|
18
|
18
|
| что2 приложи1тъ є3щE давjдъ къ тебЁ є4же прослaвити; и3 ты2 рабA твоего2 вёси: | Що ще може додати перед Тобою Давид для звеличення раба Твого? Ти знаєш раба Твого! |
|
19
|
19
|
| гDи, рабA твоегw2 рaди сотвори1лъ є3си2 всE вели1чіе сіE и3 по сeрдцу твоемY, є4же знaєма сотвори1ти вс‰ вели6чіz тво‰: | Господи! для раба Твого, за серцем Твоїм, Ти робиш усе це велике, щоб явити усяку велич. |
|
20
|
20
|
| гDи, нёсть под0бенъ тебЁ, и3 нёсть бGа рaзвэ тебє2, по всBмъ є3ли6ка слhшахомъ ўши1ма нaшима, | Господи! Немає подібного до Тебе, і немає Бога, крім Тебе, в усьому, що чули ми своїми вухами. |
|
21
|
21
|
| и3 нёсть, ћкоже лю1діе твои2 ї}ль, kзhкъ є3щE на земли2, ћкw п0йде бGъ и3збaвити лю1ди себЁ, є4же положи1ти и4мz себЁ вeліе и3 слaвное, є4же и3згнaти t лицA людjй твои1хъ, и5хже и3збaвилъ є3си2 t є3гЂпта, kзhки: | І хто подібний до народу Твого Ізраїля, єдиного народу на землі, до якого приходив Бог, щоб викупити його Собі в народ, зробити Собі ім’я великим і страшним ділом — прогнанням народів від лиця народу Твого, який Ти визволив з Єгипту. |
|
22
|
22
|
| и3 дaлъ є3си2 лю1ди тво‰ ї}лz тебЁ въ лю1ди дaже до вёка, и3 ты2, гDи, бhлъ є3си2 и5мъ въ бGа: | Ти зробив народ Твій Ізраїля Своїм власним народом навік, і Ти, Господи, став Богом його. |
|
23
|
23
|
| и3 нн7э, гDи, сл0во твоE, є4же гlалъ є3си2 рабY твоемY и3 на д0мъ є3гw2, да ўвёритсz до вёка: и3 сотвори2 ћкоже гlалъ є3си2, | Отже, тепер, о, Господи, слово, яке Ти сказав про раба Твого і про дім його, утверди навік, і зроби, як Ти сказав. |
|
24
|
24
|
| и3 да ўвёритсz и3 возвели1читсz и4мz твоE дaже до вёка, глаг0лющихъ: гDи, гDи вседержи1телю, б9е ї}левъ, и3 д0мъ давjда рабA твоегw2 да бyдетъ и3спрaвленъ пред8 тоб0ю: | І нехай перебуває і звеличується ім’я Твоє повіки, щоб говорили: Господь Саваоф, Бог Ізраїлів, є Бог над Ізраїлем, і дім раба Твого Давида нехай буде міцним перед лицем Твоїм. |
|
25
|
25
|
| тh бо, гDи б9е м0й, tвeрзлъ є3си2 ќхо рабA твоегw2 создaти є3мY д0мъ, сегw2 рaди њбрёте рaбъ тв0й (дерзновeніе) моли1тисz пред8 лицeмъ твои1мъ: | Бо Ти, Боже мій, відкрив рабові Твоєму, що Ти спорудиш йому дім, тому раб Твій і насмілився молитися перед Тобою. |
|
26
|
26
|
| и3 нн7э, гDи, ты2 є3си2 сaмъ бGъ, и3 гlалъ є3си2 къ рабY твоемY бlг†z сі‰: | І нині, Господи, Ти Бог, і Ти сказав про раба Твого таке благо. |
|
27
|
27
|
| и3 нн7э начни2 блгcви1ти д0мъ рабA твоегw2, да бyдетъ во вёки пред8 тоб0ю: ћкw ты2, гDи, блгcви1лъ є3си2, и3 блгcви2 во вёки. | Почни ж благословляти дім раба Твого, щоб він був вічно перед лицем Твоїм. Бо якщо Ти, Господи, благословиш, то буде він благословенний повік. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
