Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 18
Главa }i
1
1
У третій рік Осії, сина Или, царя Ізраїльського, став царем Єзекія, син Ахаза, царя Юдейського. И# бhсть въ лёто трeтіе њсjи сhна и3лы2 царS ї}лева, воцари1сz є3зекjа сhнъ ґхaза царS їyдина:
2
2
Двадцяти п’яти років був він, коли став царем, і двадцять дев’ять років царював у Єрусалимі; ім’я матері його Аві, дочка Захарії. сhнъ двaдесzти пzти2 лётъ бЁ є3гдA начA цaрствовати, и3 двaдесzть дeвzть лёть цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтере є3гw2 ґвyfа дщи2 захaріина.
3
3
І робив він угодне в очах Господа в усьому так, як робив Давид, батько його; И# сотвори2 прaвое пред8 nчи1ма гDнима, по всBмъ є3ли6ка сотвори2 nтeцъ є3гw2 давjдъ:
4
4
він знищив висоти, розбив статуї, вирубав діброву і знищив мідного змія, якого зробив Мойсей, тому що до самих тих днів сини Ізраїлеві кадили йому і називали його Нехуштан. т0й разруши2 высHкаz, и3 сокруши2 вс‰ к†пища, и3 и3скорени2 дубр†вы и3 ѕмію2 мёдzную, ю4же сотвори2 мwmсeй, ћкw и3 до днjй тёхъ сhнове ї}лєвы бёху кадsще є4й: и3 назвA и4мz є4й неестaнъ.
5
5
На Господа Бога Ізраїлевого уповав він; і такого, як він, не було між усіма царями Юдейськими і після нього і раніше нього. На гDа бGа ї}лева ўповA, и3 но нeмъ не бhсть под0бенъ є3мY въ царeхъ їyдиныхъ и3 въ бhвшихъ прeжде є3го2:
6
6
І приліпився він до Господа і не відступав від Нього, і дотримувався заповідей Його, які заповів Господь Мойсеєві. и3 прилэпи1сz гDеви, не tступи2 t негw2, и3 сохрани2 зaпwвэди є3гw2, є3ли6ки заповёда мwmсeй:
7
7
І був Господь з ним: скрізь, куди б він не ходив, чинив він розсудливо. І відійшов він від царя Ассирійського, і не став служити йому. и3 бЁ гDь съ ни1мъ, и3 во всёхъ, ±же творsше, смhслzше. И# сопроти1висz царю2 ґссmрjйскому и3 не пораб0та є3мY:
8
8
Він уразив филистимлян до Гази й у межах її, від сторожової вежі до укріпленого міста. т0й побэди2 и3ноплемeнники дaже до гaзы и3 до предёлъ є3S, t столпA стрегyщихъ и3 дaже и3 грaда твeрда.
9
9
У четвертий рік царя Єзекії, тобто в сьомий рік Осії, сина Или, царя Ізраїльського, пішов Салманассар, цар Ассирійський, на Самарію і обложив її, И# бhсть въ лёто четвeртое царS є3зекjи, сіe же лёто седм0е њсjи, сhну и3лы2, царю2 ї}леву, взhде саламанассaръ цaрь ґссmрjйскъ на самарjю и3 њбсёде ю5,
10
10
і взяв її через три роки; у шостий рік Єзекії, тобто в дев’ятий рік Осії, царя Ізраїльського, взято Самарію. и3 взS ю5 при концы2 тріeхъ лётъ, въ шест0е лёто є3зекjево, сіE лёто девsтое њсjи царS ї}лева, и3 плэнeна бhсть самарjа.
11
11
І переселив цар Ассирійський ізраїльтян в Ассирію, і оселив їх у Халаху й у Хаворі, біля ріки Гозан, і в містах мідійських, И# преведE цaрь ґссmрjйскій самарsны во ґссmрjю, и3 посади2 | на ґлaи и3 на ґвHрэ, рэкaхъ гwзaнскихъ, и3 въ предёлэхъ ми1дскихъ:
12
12
за те, що вони не слухали голосу Господа Бога свого і переступили завіт Його, усе, що заповів Мойсей раб Господній, вони і не слухали і не виконували. понeже не послyшаша глaса гDа бGа своегw2 и3 преступи1ша завётъ є3гw2, вс‰ є3ли6ка заповёда мwmсeй рaбъ гDень, и3 не послyшаша, и3 не сотвори1ша.
13
13
У чотирнадцятий рік царя Єзекії пішов Сеннахирим, цар Ассирійський, проти всіх укріплених міст Іуди і взяв їх. И# въ четвертоенaдесzть лёто царS є3зекjи, взhде сеннахирjмъ цaрь ґссmрjйскій на грaды їyдины твє1рдыz и3 взsтъ |.
14
14
І послав Єзекія, цар Юдейський, до царя Ассирійського в Лахис сказати: винен я; відійди від мене; що накладеш на мене, я внесу. І наклав цар Ассирійський на Єзекію, царя Юдейського, триста талантів срібла і тридцять талантів золота. И# послA є3зекjа цaрь їyдинъ послы2 къ царю2 ґссmрjйску въ лахjсъ, глаг0лz: согрэши1хъ, возврати1сz t менє2: є4же ѓще возложи1ши на мS, то2 понесY. И# возложи2 цaрь ґссmрjйскій на є3зекjю царS їyдина три1ста талaнтъ сребрA и3 три1десzть талaнтwвъ злaта.
15
15
І віддав Єзекія все срібло, яке знайшлося в домі Господньому і в скарбницях дому царського. И# дадE є3зекjа всE сребро2 њбрётшеесz въ домY гDни и3 въ сокр0вищихъ д0му царeва.
16
16
У той час зняв Єзекія золото з дверей дому Господнього і з дверних стовпів, які позолотив Єзекія, цар Юдейський, і віддав його цареві Ассирійському. Во врeмz џно ссэчE є3зекjа цaрь їyдинъ двє1ри хрaма гDнz и3 ўтвержє1ніz, ±же позлати2 є3зекjа цaрь їyдинъ, и3 дадE и5хъ царю2 ґссmрjйску.
17
17
І послав цар Ассирійський Тартана і Рабсариса і Рабсака з Лахиса до царя Єзекії з великим військом у Єрусалим. І пішли, і прийшли до Єрусалима; і пішли, і прийшли, і стали біля водопроводу верхнього ставу, що на дорозі поля білильного. И# послA цaрь ґссmрjйскъ fарfaна и3 равосaиа и3 раpaка t лахjса на їеrли1мъ къ царю2 є3зекjи съ си1лою тsжкою ѕэлw2. И# взыд0ша, и3 пріид0ша ко їеrли1му, и3 стaша ў водотeчи купёли вhшніz, ћже є4сть на пути2 селA бэли1лнагw,
18
18
І кликали вони царя. І вийшов до них Єлиаким, син Хелкиїн, начальник палацу, і Севна писар, і Іоах, син Асафів. и3 возопи1ша ко є3зекjи. И# и3зhде къ ни6мъ є3ліакjмъ сhнъ хелкjевъ строи1тель, и3 сwмнaсъ книг0чій, и3 їwaсъ сhнъ сафaтовъ воспоминaтель.
19
19
І сказав їм Рабсак: скажіть Єзекії: так говорить цар великий, цар Ассирійський: що це за уповання, на яке ти сподіваєшся? И# речE къ ни6мъ раpaкъ: рцhте нн7э ко є3зекjи: си1це глаг0летъ цaрь вели1кій, цaрь ґссmрjйскій: что2 ўповaніе сіE, на нeже ўповaеши;
20
20
Ти говорив тільки пусті слова: для війни потрібні порада і сила. Нині ж на кого ти уповаєш, що відокремився від мене? рeклъ є3си2: т0кмw словесA ўстeнъ, совётъ и3 си1ла на брaнь: нн7э u5бо на кого2 надёжду tвeрглъ є3си2 менE;
21
21
Ось, ти думаєш опертися на Єгипет, на цю тростину надламану, яка, якщо хто обіпреться на неї, увійде йому в руку і проколе її. Такий фараон, цар Єгипетський, для всіх, хто уповає на нього. нн7э съ, надёешисz ты2 на жeзлъ тр0стzный сл0мленый сeй, на є3гЂпетъ ли; нaньже ѓще њпрeтсz мyжъ, вни1детъ въ рyку є3гw2 и3 пронзeтъ ю5: тaкw фараHнъ цaрь є3гЂпетскій всBмъ надёющымсz нaнь:
22
22
А якщо ви скажете мені: «на Господа Бога нашого ми уповаємо», то чи на того, якого висоти і жертовники знищив Єзекія, і сказав Іуді та Єрусалиму: «перед цим тільки жертовником поклоняйтеся в Єрусалимі»? и3 ѓще мнЁ речeте: на гDа бGа надёемсz: не т0й ли сeй, є3гHже и3 tстaви є3зекjа высHкаz є3гw2 и3 жeртвенники є3гw2, и3 речE їyдэ и3 їеrли1му: покл0нитесz пред8 жeртвенникомъ си1мъ во їеrли1мэ;
23
23
Отже, вступи в союз з господарем моїм царем Ассирійським: я дам тобі дві тисячі коней, чи можеш дістати собі вершників для них? и3 нн7э соедини1тесz съ господи1номъ мои1мъ царeмъ ґссmрjйскимъ, и3 дaмъ тебЁ двЁ тhсzщы к0ней, ѓще м0жеши и3мёти всaдники на нS:
24
24
Як тобі подолати й одного вождя з найменших слуг господаря мого? І уповаєш на Єгипет заради колісниць і коней? и3 кaкw tврати1ши лицE топaрха є3ди1нагw t рабHвъ господи1на моегw2 малёйшихъ, и3 ўповaлъ є3си2 сaмъ на є3гЂпетъ, на колєсни1цы и3 к0ни;
25
25
Притому ж хіба я без волі Господньої пішов на місце це, щоб зруйнувати його? Господь сказав мені: «піди на землю цю і розори її». и3 нн7э u5бо є3дA без8 гDа взыд0хомъ на мёсто сіE, є4же потреби1ти и3 речE бо гDь ко мнЁ: взhди на зeмлю сію2 и3 потреби2 ю5.
26
26
І сказав Єлиаким, син Хелкиїн, і Севна й Іоах Рабсаку: говори рабам твоїм арамейською, тому що розуміємо ми, а не говори з нами юдейською, щоб не розумів народ, що на стіні. И# речE є3ліакjмъ сhнъ хелкjинъ и3 сwмнaсъ и3 їwaсъ ко раpaку: глаг0ли нн7э ко nтрокHмъ твои6мъ сЂрски, ћкw слhшимъ мы2, ґ не глаг0ли къ нaмъ їудeйски, и3 почто2 глаг0леши во ќшы людjй, и5же на стэнЁ;
27
27
І сказав їм Рабсак: хіба тільки до господаря твого і до тебе послав мене господар мій сказати ці слова? Ні, також і до людей, які сидять на стіні, щоб їсти кал свій і пити сечу свою з вами. И# речE къ ни6мъ раpaкъ: є3дA къ господи1ну твоемY и3 къ тебЁ послa мz господи1нъ м0й глаг0лати словесA сі‰; не къ мужє1мъ ли сэдsщымъ на стэнЁ, є4же ћсти и5мъ гн0й св0й и3 пи1ти и5мъ сeчь свою2 съ вaми вкyпэ;
28
28
І встав Рабсак і виголосив гучним голосом юдейською, і говорив, і сказав: слухайте слово царя великого, царя Ассирійського! И# стA раpaкъ, и3 возопи2 глaсомъ вели1кимъ їудeйски, и3 глаг0ла, и3 речE: слhшите словесA вели1кагw царS ґссmрjйска:
29
29
Так говорить цар: нехай не зваблює вас Єзекія, тому що він не може вас врятувати від руки моєї; си1це глаг0летъ цaрь: да не возн0ситъ вaсъ цaрь є3зекjа словесы2, понeже не возм0жетъ вaсъ и3з8sти и3з8 руки2 моеS:
30
30
і нехай не обнадіює вас Єзекія Господом, говорячи: «врятує нас Господь і не буде місто це віддане в руки царя Ассирійського». и3 да не њбнадeживаетъ вaсъ є3зекjа гDемъ, глаг0лz: и3з8имaz и4зметъ вы2 гDь, и3 не и4мать предaтисz грaдъ сeй въ руцЁ царS ґссmрjйска:
31
31
Не слухайте Єзекії. Тому що так говорить цар Ассирійський: примиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожен їсть плоди виноградної лози своєї і смоковниці своєї, і нехай кожен п’є воду зі свого колодязя, не послyшайте є3зекjи, ћкw си1це глаг0летъ цaрь ґссmрjйскій: сотвори1те со мн0ю благословeніе и3 и3зыди1те ко мнЁ, и3 да піeтъ мyжъ t віногрaда своегw2, и3 мyжъ вкyситъ t см0квей свои1хъ, и3 да піeтъ в0ду t р0ва своегw2,
32
32
поки я не прийду і не візьму вас у землю таку саму, як і ваша земля, у землю хліба і вина, у землю плодів і виноградників, у землю оливкових дерев і меду, і будете жити, і не помрете. Не слухайте ж Єзекії, який зваблює вас, говорячи: «Господь врятує нас». д0ндеже пріидY и3 поимY вы2 въ зeмлю (таковY) ћкоже землS вaша, землS пшени1цы и3 вінA, и3 хлёбwвъ и3 віногрaдwвъ, землS мaсличинъ є3лeа и3 мeда, и3 жи1ви бyдете и3 не ќмрете: и3 не послyшайте є3зекjи, ћкw прельщaетъ вы2, глаг0лz: гDь ны2 и3збaвитъ:
33
33
Чи врятували боги народів, кожен свою землю, від руки царя Ассирійського? є3дA и3збавлsюще и3збaвиша б0зи kзhкwвъ кjйждо и4хъ свою2 странY и3з8 руки2 царS ґссmрjйска;
34
34
Де боги Емафа й Арпада? Де боги Сепарваїма, Ени та Івви? Чи врятували вони Самарію від руки моєї? гдЁ є4сть б0гъ є3мafа и3 ґрфaда; гдЁ є4сть б0гъ сепфаруjма, ґнA и3 ґвA; є3дA и3збaвиша самарjю и3з8 рукY моє1ю;
35
35
Хто з усіх богів земель цих урятував землю свою від руки моєї? Так невже Господь врятує Єрусалим від руки моєї? кто2 во всёхъ бозёхъ земнhхъ, и4же и3збaвиша зeмли и3 t руки2 моеS; и3 кaкw и4зметъ гDь їеrли1ма и3з8 руки2 моеS;
36
36
І мовчав народ і не відповідали йому ні слова, тому що був наказ царя: «не відповідайте йому». И# ўмолк0ша лю1діе и3 не tвэщaша є3мY сл0ва, ћкw заповёда и5мъ цaрь глаг0лz: не tвэщaйте є3мY.
37
37
І прийшов Єлиаким, син Хелкиїн, начальник палацу, і Севна писар і Іоах, син Асафів, діловод, до Єзекії в розідраному одягу, і переказали йому слова Рабсакові. И# вни1де є3ліакjмъ сhнъ хелкjинъ строи1тель, и3 сwмнaсъ книг0чій, и3 їwaсъ сhнъ сафaтовъ воспоминaтель ко є3зекjи, раздрaвше ри6зы сво‰, и3 возвэсти1ша є3мY словесA раpaкwва.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.