|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
| Маккавей же і ті, що були з ним, під проводом Господа, знову зайняли храм і місто, | Маккавeй же и3 и5же съ ни1мъ бsху, гDу и5хъ защищaющу, хрaмъ ќбw и3 грaдъ воспріsша: |
|
2
|
2
|
| а побудовані іноплемінниками на площі жертовники і капища зруйнували. | к†пища же t и3ноплемeнникwвъ на т0ржищи ўстр0єннаz, є3щe же и3 трє1бища раскопaша, |
|
3
|
3
|
| Очистивши храм, вони спорудили інший жертовник; розпаливши камені і взявши з них вогонь, принесли жертву після дворічної перерви, зробили кадильницю і свічники і предкладення хлібів. | и3 њчи1стивше хрaмъ, и4нъ nлтaрь сотвори1ша, и3 разжeгше кaменіе и1 взeмше џгнь t ни1хъ, принес0ша жeртву по двою2 лёту и шeсти мцcэхъ, и3 fmміaмъ и3 свёщники, и3 хлёбwвъ предложeніе сотвори1ша. |
|
4
|
4
|
| Влаштувавши все це, вони молили Господа, падаючи ниць, щоб їм не зазнавати більше таких бід; якщо ж коли і згрішать, те нехай покарає Він їх милостиво, не віддаючи богохульним і жорстоким язичникам. | Сі‰ же сотв0рше, молsху гDа пaдше ни1цъ, да не ктомY въ сицєвaz ѕл†z впадyтъ, но ѓще когдA и3 согрёшатъ, t негw2 съ кр0тостію да наказyютсz, ґ не вaрварwмъ и3 хyльнымъ kзhкwмъ предадsтсz. |
|
5
|
5
|
| У той самий день, в який осквернений був храм іноплемінниками, звершилося й очищення храму, у двадцять п’ятий день того самого місяця Хаслева. | И# въ џньже дeнь хрaмъ t и3ноплемє1нникъ њскверни1сz, случи1сz въ т0й же дeнь њчищeнію бhти хрaма, двaдесzть пsтагw днE мцcа, и4же є4сть хаслevъ. |
|
6
|
6
|
| І провели вони у веселощах вісім днів за подобою свята кущів, згадуючи, як незадовго перед тим часом вони проводили свято кущів, подібно до звірів, у горах і печерах. | И# съ весeліемъ прaздноваху днjй џсмь по w4бразу сёней, поминaюще, ћкw прeжде мaлагw врeмене прaздникъ сённицъ въ горaхъ и3 въ пещeрахъ ѕвюри1нымъ w4бразомъ бsху провождaюще. |
|
7
|
7
|
| Тому вони з жезлами, оповитими плющем, і з квітучими гілками і пальмами підносили хвальні пісні Тому, Який благопоспішив очистити місце Своє. | Сегw2 рaди fЂрси и3 вBтви зелє1ныz, є3щe же и3 фjніки и3мёюще, пBсни приношаху бlгопоспэши1вшему њчтcити мёсто своE. |
|
8
|
8
|
| І загальним рішенням і вироком визначили — всьому юдейському народу святкувати ці дні щорічно. | И# ўзак0ниша џбщимъ повелёніемъ и3 ўставленіемъ всемY kзhку їудeйску по вс‰ лBта прaздновати дни6 сі‰. |
|
9
|
9
|
| Така була кончина Антиоха, прозваного Єпифаном. | И# ґнтіохъ ќбw, и4же проименовaшесz є3піфaнъ, кончи1ну тaкw и3мЁ. |
|
10
|
10
|
| Тепер викладемо, що відбувалося за Антиоха Евпатора, сина того нечестивця, обмежуючись лихами воєн. | Нн7э же ±же њ є3vпaторэ ґнті0хэ, сhнэ нечести1вагw бhвшемъ, речeмъ, сокращaюще ѕла†z, ±же во брaнехъ сотворє1на сyть. |
|
11
|
11
|
| Прийнявши царство, він доручив управління якомусь Лісію, головному воєначальнику Келе-Сирії і Фінікії. | Сeй бо воспріsвъ цaрствіе, постaви над8 дэлaми цaрскими лmсjю нёкоего, кілисmрjи же и3 фінікjи воев0ду первоначaлнаго. |
|
12
|
12
|
| Бо Птоломей, на прізвисько Макрон, вважав за краще дотримуватися справедливости щодо юдеїв, після несправедливостей, які були стосовно них, і намагався справи з ними закінчувати мирно. | Птоломeй бо нарицaемый мaкрwнъ прaвду соблюдaти произв0ливъ ко їудewмъ бhвшаz рaди къ ни6мъ њби1ды, покушaшесz ±же къ ни6мъ ми1рнw препроводи1ти. |
|
13
|
13
|
| Тому на нього звели наклеп улюбленці перед Евпатором, і, всюди чуючи назву зрадника за те, що він залишив довірений йому від Филометора Кіпр і перейшов до Антиоха Єпифана, він, не маючи почесної влади, від суму отруїв себе, і так скінчив життя своє. | Тёмже њклеветaнъ t другHвъ ко є3vпaтору и3 чaстw нарицaемь ѓкибы предaтель, понeже кЂпръ ввёрениый t філоми1тора њстaви и3 ко ґнті0ху є3піфaну tи1де, нижE честнhz влaсти и3мyщь, t печaли њтрави1въ себE жив0тъ скончA. |
|
14
|
14
|
| Горгій же, ставши у тих місцях воєначальником, утримував наймані війська і безупинно підтримував війну проти юдеїв. | Горгjа же бhвъ воев0да над8 мэстaми, собирaше чужди1хъ в0євъ и3 непрестaннw на їудє1и рaтоваше. |
|
15
|
15
|
| Разом з ним і ідумеї, які володіли зручними укріпленнями, тривожили юдеїв, і, приймаючи до себе вигнаних з Єрусалима, починали війни. | Съ ни1мъ же кyпиw и3 їдумeане њбдержaще крBпкіz тверды6ни њбучaху їудewвъ, и3 и3згонsемыхъ и3з8 їеrли1ма пріeмлюще, рaтовати начинaху. |
|
16
|
16
|
| Ті ж, що були з Маккавеєм, звершуючи моління і благаючи Бога бути помічником їм у війні, кинулися на укріплення ідумеїв. | Сyщіи же со маккавeомъ сотв0рше моли1тву и3 моли1вше бGа споб0рника и5мъ бhти, на їдумє1йскіz тверды6ни ўстреми1шасz. |
|
17
|
17
|
| І, зробивши на них сильний напад, вони оволоділи цими місцями, помстилися всім, хто бився на стінах, умертвляли всіх, хто траплявся назустріч, і побили не менше двадцяти тисяч. | Къ ни6мъ же и3 приступи1вше мyжественнw њдержaша мэстA, всBмъ же на стэнЁ рaтующымъ tмсти1ша и3 срэтaющихсz закалaху, ўби1ша же не мeнше двaдесzти тhсzщъ. |
|
18
|
18
|
| Не менше дев’яти тисяч утекли у дві дуже міцні вежі, зебезпечені всім проти облоги. | И#збёгшымъ же иBкіимъ не мeнши девzти2 тhсzщъ въ двЁ п›рги крBпки ѕэлw2 и3 вс‰, ±же проти1ву њблежeніz, и3мyщыz, |
|
19
|
19
|
| Залишивши Симона і Йосифа і ще Закхея з достатньою кількістю людей для облоги їх, Маккавей сам вирушив у такі місця, де він більше потрібен був. | маккавeй њстaвивъ сjмwна и3 їHсифа, є3щe же и3 закхeа и3 и5же съ ни1мъ доволиыхъ ко њблежeнію и4хъ, на нyжднаz мэстA сaмъ tи1де. |
|
20
|
20
|
| А ті, що були із Симоном, будучи сріблолюбними, дали деяким з тих, що знаходилися у вежах, підкупити себе грішми; одержавши сімдесят тисяч драхм, дозволили деяким утекти. | Сyщіи же съ сjмwномъ сребролюби1віи t нёкіихъ, и4же въ п›ргахъ, сребр0мъ прельщeни, и3 сeдмьдесzтъ тhсzщъ дрaхмъ взeмше, њстaвиша нёкіихъ и3збэжaти. |
|
21
|
21
|
| Коли донесено було Маккавею про те, що сталося, він, зібравши народних вождів, докоряв їм, що вони за срібло продали братів, відпустивши ворогів їхніх. | Е#гдa же возвэсти1сz маккавeю њ бhвшемъ, собрaвъ начaлники людjй, порицaше, ћкw за сребро2 продaша брaтію, супостaтwвъ на ни1хъ tпусти1вше. |
|
22
|
22
|
| Цих людей, які зробилися зрадниками, він віддав на смерть, і негайно оволодів двома вежами. | Си1хъ u5бо предaтелей бhвшихъ ўби2 и3 внезaпу двЁ п›рги разруши2. |
|
23
|
23
|
| Маючи постійно успіх у зброї, яка була у руках його, він знищив у цих двох укріпленнях понад двадцять тисяч чоловік. | Nрyжіемъ же во всёхъ и3 рукaми благоуспэвaz, погуби2 въ двY твердhнехъ б0лэе двaдесzти тhсzщъ. |
|
24
|
24
|
| Тимофій же, раніше переможений юдеями, зібрав дуже численне військо з чужоземців, зібрав чимало і вершників, що були в Азії, і з’явився в Юдею з наміром завоювати її. | Тімоfeй же, и4же прeжде t їудє1й бhсть поражeнъ, собрaвъ в0євъ стрaнныхъ мн0жество, и3 во ґсjи бhвщихъ к0нникwвъ собрaвъ не мaлw, приjде ѓки nрyжіемъ їудeю хотsщь взsти. |
|
25
|
25
|
| При його наближенні ті, що були з Маккавеєм, звернулися у молитві до Бога, посипавши землею голови й оперезавши стегна веретищами. | Маккавeй же и3 сyщіи съ ни1мъ, приближaющусz томY, ко моли1твэ б9ій њбратишасz, главы6 землeю посhпавше и3 чрє1сла врeтищами препоsсавше, |
|
26
|
26
|
| Припадаючи до підніжжя жертовника, вони благали Його, щоб Він був милостивим до них, був ворогом ворогам їхнім і супротивником супротивникам, як говорить закон. | пред nлтaрнымъ прaгомъ ни1цъ пaдше, молsху млcтива и5мъ бhти, враждовaти же враждyющымъ на ни1хъ и3 супостaтwмъ проти1витсz ћкw зак0нъ глаг0летъ. |
|
27
|
27
|
| Звершивши молитву, вони взяли зброю і далеко відійшли від міста; наблизившись же до ворогів, зупинилися. | Бhвше же по моли1твэ, воспріeмше nр{жіz далeче и3з8 грaда и3зыд0ша: прибли1жшежесz къ супостaтwмъ, њ себЁ стaша. |
|
28
|
28
|
| Коли зійшло сонце, ті й інші вступили у битву — одні, в доблесті своїй, маючи запорукою успіху і перемоги пристановище у Господі, інші, — поставивши проводирем битви лють. | С0лнцу же возсіzвающу, nбои2 сразишасz: сjи ќбw спорyчника и3мyще благополyчіz и3 побёды съ добродётелію ко гDу прибёжище, nни1 же воев0ду брaней ўчини1ща ћрость. |
|
29
|
29
|
| Коли відбулася завзята битва, то супротивникам явилися з неба п’ять величних мужів на конях із золотими вуздами, і двоє з них були на чолі юдеїв: | Пребывaющей же крёпцейй брaни, kви1шасz супостaтwмъ t нб7сE мyжіе пsть на к0нехъ зл†ты ўзды6 и3мyщихъ, благолёпни, и3 прaвzще їудewвъ двA: |
|
30
|
30
|
| вони взяли Маккавея у середину до себе і, покриваючи своїм озброєнням, зберігали його неушкодженим, на супротивників же кидали стріли і блискавки, так що вони, змішавшись від осліплення і сповнені страху, самі себе уражали. | и3 маккавeа средЁ себє2 вземше и3 защищaюще свои1мъ всеорyжіемъ невреди1ма сохранsху, на супостaты же стрёлы и3 мHлніи метaху: тёмже смэси1вшесz невидёніемъ сэчaхусz мzтeжа и3сп0лнени. |
|
31
|
31
|
| Побито було двадцять тисяч п’ятсот піших і шістсот кінних. | Ўбіeнныхъ же бhсть двaдесzть тhсzщъ и3 пsтсwть сHтъ, к0нныхъ же шeсть сHтъ. |
|
32
|
32
|
| Сам Тимофій утік у фортецю, називану Газара, дуже міцну, яка знаходилася під начальством Херея. | Сaмъ же тімоfeй побэбжE въ газaру глаг0лемую твердhню, ѕэлw2 крёпкую, воев0дствующу тaмw херeю. |
|
33
|
33
|
| Ті, що були з Маккавеєм, весело облягали цю фортецю протягом чотирьох днів. | Маккавeй же и3 сyщіи съ нимъ вeселw њбсэд0ша крёпость дни6 четhри. |
|
34
|
34
|
| А ті, що знаходилися у фортеці, впевнені у неприступності цього місця, надмірно лихословили і промовляли хульні слова. | сyщіи же внyтрь на твeрдость мёста ўповaюще, пaче мёры хyлzху и3 словесA беззакHннаz и3зношaху. |
|
35
|
35
|
| На світанку п’ятого дня двадцять юнаків з тих, що були з Маккавеєм, запалившись гнівом від такого лихослів’я, хоробро кинулися на стіну і зі звірячою люттю уражали кожного, хто траплявся. | Ћвльшужесz пsтому дню2 двaдесzть ю4ношей, и5же съ маккавeемъ бёху, разжeгшесz ћростію хулeніz рaди, прибли1жившесz ко стэнЁ, мyжественнw и3 ѕвэроwбрaзною ±ростію прилучи1вшихсz разсэцaху. |
|
36
|
36
|
| Інші також кинулися під час сум’яття на тих, що знаходилися всередині, підпалювали вежі, і, розпаливши багаття, спалювали хульників живими; інші розбивали ворота, і, впустивши у них решту війська, оволоділи містом; | И#нjи же под0бнэ возшeдше съ нyждею къ сyщымъ внyтрь, зажигaху п›рги, и3 возжeгше nгни6ща, живhхъ хyльникwвъ сожг0ша. |
|
37
|
37
|
| Тимофія ж, який сховався у рові, убили, так само як і брата його Херея, й Аполлофана. | И#нjи же вратA разсэк0ша, и3 впусти1вше пр0чій п0лкъ, взsша грaдъ, и3 тімоfeа скрhвшагосz въ нёкоемъ рвЁ заклaша, и3 брaта є3гw2 херeа и3 ґполлwфaна. |
|
38
|
38
|
| Звершивши це, вони з піснями і славослів’ями подякували Господу, Який так багато благодіяв Ізраїлю і дарував їм перемогу. | Сі‰ же сотв0рше съ пёсньми и3 и3сиовёданьми благословлsху гDа бlгодётелz вели1каго ї}лю и3 побёду и5мъ дaвшаго. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
