Главa №
|
Глава 1
|
1
|
1
|
(За? ™G.) Многочaстнэ и3 многоwбрaзнэ дрeвле бGъ гlавый nтцє1мъ во прbр0цэхъ, | Бог, Який багаторазово й різноманітно говорив здавна отцям через пророків, |
2
|
2
|
въ послёдокъ днjй си1хъ гlа нaмъ въ сн7э, є3г0же положи2 наслёдника всBмъ, и4мже и3 вёки сотвори2. | в останні ці дні говорив нам через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього, що Ним і віки створив. |
3
|
3
|
И$же сhй сіsніе слaвы и3 w4бразъ v3постaси є3гw2, носs же всsчєскаz гlг0ломъ си1лы своеS, соб0ю њчищeніе сотвори1въ грэхHвъ нaшихъ, сёде њ деснyю пrт0ла вели1чествіz на выс0кихъ, | Цей, будучи сяєвом слави і образом іпостасі Його і тримаючи все словом сили Своєї, здійснивши Собою очищення гріхів наших, сів праворуч престолу величі на висотi‚ |
4
|
4
|
толи1кw лyчшій бhвъ ѓгGлwвъ, є3ли1кw преслaвнэе пaче и4хъ наслёдствова и4мz. | ставши настільки кращим від ангелів, наскільки славніше від них успадкував ім’я. |
5
|
5
|
Комy бо речE когдA t ѓгGлъ: сн7ъ м0й є3си2 ты2, ѓзъ днeсь роди1хъ тS; И# пaки: ѓзъ бyду є3мY во nц7A, и3 т0й бyдетъ мнЁ въ сн7а; | Бо кому коли з ангелів сказав Бог: «Ти — Син Мій, Я нині породив Тебе?» І ще: «Я буду Йому Отцем, і Він буде Мені Сином»? |
6
|
6
|
Е#гдa же пaки вв0дитъ первор0днаго во вселeнную, гlетъ: и3 да покл0нzтсz є3мY вси2 ѓгGли б9іи. | Також, коли вводить Первородного у всесвіт, промовляє: «І нехай поклоняться Йому всі Ангели Божi». |
7
|
7
|
И# ко ѓгGлwмъ ќбw гlетъ: творsй ѓгGлы сво‰ дyхи и3 слуги6 сво‰ џгнь палsщь. | Про Ангелів сказано: «Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми вогненне полум’я». |
8
|
8
|
Къ сн7у же: пrт0лъ тв0й, б9е, въ вёкъ вёка: жeзлъ прaвости жeзлъ цrтвіz твоегw2: | А про Сина: «Престіл Твій, Боже, повік віку: жезл царства Твого — жезл правоти. |
9
|
9
|
возлюби1лъ є3си2 прaвду и3 возненави1дэлъ є3си2 беззак0ніе: сегw2 рaди помaза тS, б9е, бGъ тв0й є3лeемъ рaдости пaче прич†стникъ твои1хъ. | Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, ніж спільників Твоїх». |
10
|
10
|
(За? ™д7.) И# (пaки): въ начaлэ ты2, гDи, зeмлю њсновaлъ є3си2, и3 дэлA рукY твоє1ю сyть небесA: | Та: «Hа початку Ти, Господи, заснував землю, і небеса — діло рук Твоїх; |
11
|
11
|
т† поги1бнутъ, тh же пребывaеши: и3 вс‰, ћкоже ри1за, њбетшaютъ, | вони загинуть, а Ти перебуваєш, і всі постаріють, як риза, |
12
|
12
|
и3 ћкw nдeжду свіeши и5хъ, и3 и3змэнsтсz: тh же т0йжде є3си2, и3 лBта тво‰ не њскудёютъ. | і як одяг згорнеш їх, і зміняться; але Ти Той самий, і літа Твої не скінчаться». |
13
|
13
|
Комy же t ѓгGлъ речE когдA: сэди2 њ деснyю менє2, д0ндеже положY враги2 тво‰ подн0жіе н0гъ твои1хъ; | Кому коли з ангелів сказав Бог: «Сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх»? |
14
|
14
|
Не вси1 ли сyть служeбніи дyси, въ служeніе посылaеми за хотsщихъ наслёдовати спcніе; | Чи не всі вони духи служіння, що їх посилають служити тим, які мають успадкувати спасіння? |