Главa є7
|
Глава 5
|
1
|
1
|
Всsкъ бо первосвzщeнникъ, t человBкъ пріeмлемь, за человёки поставлsетсz на сл{жбы ±же къ бGу, да прин0ситъ дaры же и3 жє1ртвы њ грэсёхъ, | Бо кожний первосвященик, який з людей обирається, для людей настановляється на служіння Богові, щоб приносити дари й жертви за гріхи, |
2
|
2
|
спострадaти могjй невёжствующымъ и3 заблуждaющымъ, понeже и3 т0й нeмощію њбложeнъ є4сть: | який може бути поблажливий до неуків та заблудливих, тому що й сам обкладений неміччю, |
3
|
3
|
и3 сегw2 рaди д0лженъ є4сть ћкоже њ лю1дехъ, тaкожде и3 њ себЁ приноси1ти за грэхи2. | і тому він повинен як за народ, так і за себе приносити жертви за гріхи. |
4
|
4
|
(За?.) И# никт0же сaмъ себЁ пріeмлетъ чeсть, но звaнный t бGа, ћкоже и3 ґарHнъ. | І ніхто сам собою не приймає цієї чести, але покликаний Богом, як і Аарон. |
5
|
5
|
Тaкw и3 хrт0съ не себE прослaви бhти первосщ7eнника, но гlавый къ немY: сн7ъ м0й є3си2 ты2, ѓзъ днeсь роди1хъ тS: | Так і Христос не Сам Собі присвоїв славу бути Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: «Ти — Син Мій, Я нині породив Тебе»; |
6
|
6
|
ћкоже и3 и4ндэ гlетъ: ты2 є3си2 сщ7eнникъ во вёкъ по чи1ну мелхіседeкову. | як і в іншому місці говорить: «Ти — Священик повік за чином Мелхиседековим». |
7
|
7
|
И$же во днeхъ пlти своеS молє1ніz же и3 мlтвы къ могyщему спcти2 є3го2 t смeрти съ в0племъ крёпкимъ и3 со слезaми принeсъ, и3 ўслhшанъ бhвъ t бlгоговёинства, | Він, у дні плоті Своєї, з великим голосінням та сльозами приніс молитви і благання Тому, Хто міг спасти Його від смерти; і був почутим за Своє благоговіння; |
8
|
8
|
ѓще и3 сн7ъ бsше, nбaче навhче t си1хъ, ±же пострадA, послушaнію, | хоч Він і Син, однак стражданнями звик до послуху, |
9
|
9
|
и3 соверши1всz бhсть всBмъ послyшающымъ є3гw2 вин0венъ спcніz вёчнагw, | і, вдосконалившись, став для всіх слухняних Йому причиною спасіння вічного, |
10
|
10
|
нарэчeнъ t бGа первосщ7eнникъ по чи1ну мелхіседeкову. | бувши названим від Бога Первосвящеником за чином Мелхиседековим. |
11
|
11
|
(За? ™в7‹.) Њ нeмже мн0гое нaмъ сл0во и3 неуд0бь сказaемое глаг0лати, понeже нeмощни бhсте сл{хи. | Про це слід було б говорити багато; але важко витлумачити, бо ви зробилися нездатними слухати. |
12
|
12
|
И$бо, д0лжни сyще бhти ўчи1теліе лётъ рaди, пaки трeбуете ўчи1тисz, к†z пи1смена начaла словeсъ б9іихъ: и3 бhсте трeбующе млекA, ґ не крёпкіz пи1щи. | Бо, зважаючи на вік, вам належало бути вчителями; але вас знов треба вчити перших початків слова Божого, і для вас потрібне молоко, а не тверда страва. |
13
|
13
|
Всsкъ бо причащazйсz млекA неискyсенъ сл0ва прaвды, младeнецъ бо є4сть: | Кожен, хто годується молоком, несвідомий у слові правди, бо він немовля; |
14
|
14
|
совершeнныхъ же є4сть твeрдаz пи1ща, и3мyщихъ ч{вствіz њбучє1на д0лгимъ ўчeніемъ въ разсуждeніе добрa же и3 ѕлA. | а тверда страва властива дорослим, у яких довгим навчанням почуття привчені розрізняти добро і зло. |