Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa є7
Глава 5
1
1
Всsкъ бо первосвzщeнникъ, t человBкъ пріeмлемь, за человёки поставлsетсz на сл{жбы ±же къ бGу, да прин0ситъ дaры же и3 жє1ртвы њ грэсёхъ, Бо кожний первосвященик, який з людей обирається, для людей настановляється на служіння Богові, щоб приносити дари й жертви за гріхи,
2
2
спострадaти могjй невёжствующымъ и3 заблуждaющымъ, понeже и3 т0й нeмощію њбложeнъ є4сть: який може бути поблажливий до неуків та заблудливих, тому що й сам обкладений неміччю,
3
3
и3 сегw2 рaди д0лженъ є4сть ћкоже њ лю1дехъ, тaкожде и3 њ себЁ приноси1ти за грэхи2. і тому він повинен як за народ, так і за себе приносити жертви за гріхи.
4
4
(За?.) И# никт0же сaмъ себЁ пріeмлетъ чeсть, но звaнный t бGа, ћкоже и3 ґарHнъ. І ніхто сам собою не приймає цієї чести, але покликаний Богом, як і Аарон.
5
5
Тaкw и3 хrт0съ не себE прослaви бhти первосщ7eнника, но гlавый къ немY: сн7ъ м0й є3си2 ты2, ѓзъ днeсь роди1хъ тS: Так і Христос не Сам Собі присвоїв славу бути Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: «Ти — Син Мій, Я нині породив Тебе»;
6
6
ћкоже и3 и4ндэ гlетъ: ты2 є3си2 сщ7eнникъ во вёкъ по чи1ну мелхіседeкову. як і в іншому місці говорить: «Ти — Священик повік за чином Мелхиседековим».
7
7
И$же во днeхъ пlти своеS молє1ніz же и3 мlтвы къ могyщему спcти2 є3го2 t смeрти съ в0племъ крёпкимъ и3 со слезaми принeсъ, и3 ўслhшанъ бhвъ t бlгоговёинства, Він, у дні плоті Своєї, з великим голосінням та сльозами приніс молитви і благання Тому, Хто міг спасти Його від смерти; і був почутим за Своє благоговіння;
8
8
ѓще и3 сн7ъ бsше, nбaче навhче t си1хъ, ±же пострадA, послушaнію, хоч Він і Син, однак стражданнями звик до послуху,
9
9
и3 соверши1всz бhсть всBмъ послyшающымъ є3гw2 вин0венъ спcніz вёчнагw, і, вдосконалившись, став для всіх слухняних Йому причиною спасіння вічного,
10
10
нарэчeнъ t бGа первосщ7eнникъ по чи1ну мелхіседeкову. бувши названим від Бога Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
11
11
(За? ™в7‹.) Њ нeмже мн0гое нaмъ сл0во и3 неуд0бь сказaемое глаг0лати, понeже нeмощни бhсте сл{хи. Про це слід було б говорити багато; але важко витлумачити, бо ви зробилися нездатними слухати.
12
12
И$бо, д0лжни сyще бhти ўчи1теліе лётъ рaди, пaки трeбуете ўчи1тисz, к†z пи1смена начaла словeсъ б9іихъ: и3 бhсте трeбующе млекA, ґ не крёпкіz пи1щи. Бо, зважаючи на вік, вам належало бути вчителями; але вас знов треба вчити перших початків слова Божого, і для вас потрібне молоко, а не тверда страва.
13
13
Всsкъ бо причащazйсz млекA неискyсенъ сл0ва прaвды, младeнецъ бо є4сть: Кожен, хто годується молоком, несвідомий у слові правди, бо він немовля;
14
14
совершeнныхъ же є4сть твeрдаz пи1ща, и3мyщихъ ч{вствіz њбучє1на д0лгимъ ўчeніемъ въ разсуждeніе добрa же и3 ѕлA. а тверда страва властива дорослим, у яких довгим навчанням почуття привчені розрізняти добро і зло.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.