|
Главa №i
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Е$сть же вёра ўповaемыхъ и3звэщeніе, вещeй њбличeніе неви1димыхъ. | Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому. |
|
2
|
2
|
| Въ сeй бо свидётелствовани бhша дрeвніи. | Через неї були засвідчені древні. |
|
3
|
3
|
| Вёрою разумэвaемъ соверши1тисz вэкHмъ гlг0ломъ б9іимъ, во є4же t неzвлsемыхъ ви6димымъ бhти. | Вірою пізнаємо, що віки створені Словом Божим, так що з невидимого сталося видиме‚ |
|
4
|
4
|
| Вёрою мн0жайшую жeртву ѓвель пaче кaіна принесE бGу, є4юже свидётелствованъ бhсть бhти првdникъ, свидётелствующу њ дaрэхъ є3гw2 бGу: и3 т0ю ўмeрый є3щE глаг0летъ. | вірою Авель приніс Богові жертву кращу, ніж Каїн, нею дістав свідчення, що він праведний, як засвідчив Бог про дари його; нею він і після смерти ще говорить. |
|
5
|
5
|
| Вёрою є3нHхъ преложeнъ бhсть не ви1дэти смeрти: и3 не њбрэтaшесz, занE преложи2 є3го2 бGъ: прeжде бо преложeніz є3гw2 свидётелствованъ бhсть, ћкw ўгоди2 бGу. | Вірою Енох переселений був так, що не бачив смерти; і не стало його, тому що Бог переселив його. Бо ще до свого переселення він мав свідчення, що догодив Богу. |
|
6
|
6
|
| Без8 вёры же невозм0жно ўгоди1ти (бGу): вёровати же подобaетъ приходsщему къ бGу, ћкw є4сть, и3 взыскaющымъ є3го2 мздовоздaтель бывaетъ. | А без віри догодити Богові неможливо, бо треба, щоб той, хто приходить до Бога, вірував, що Він є, і тим, хто шукає Його, дає винагороду. |
|
7
|
7
|
| Вёрою tвётъ пріи1мъ нHе њ си1хъ, ћже не u5 ви1дэ, ўбоsвсz сотвори2 ковчeгъ во спасeніе д0му своегw2: є4юже њсуди2 (вeсь) мjръ, и3 прaвды, ћже по вёрэ, бhсть наслёдникъ. | Вірою Hой, діставши одкровення про те, що було ще невидиме, побожно приготував ковчег для врятування свого дому; нею осудив він увесь світ і зробився спадкоємцем праведности через віру. |
|
8
|
8
|
| (За? ™к7з7.) Вёрою зов0мъ ґвраaмъ послyша и3зhти на мёсто, є4же хотsше пріsти въ наслёдіе, и3 и3зhде не вёдый, кaмw грzдeтъ. | Вірою Авраам скорився поклику йти в країну, яку мав одержати у спадок, і пішов, не знаючи, куди йде. |
|
9
|
9
|
| (За? ™к7}.) Вёрою пріи1де ґвраaмъ на зeмлю њбэтовaніz, ћкоже на чyжду, въ кр0вы всели1сz со їсаaкомъ и3 їaкwвомъ снаслёдникома њбэтовaніz тогHжде: | Вірою жив він на землі обітованій, як на чужій, і жив у наметах з Ісааком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітницi; |
|
10
|
10
|
| ждaше бо њснов†ніz и3мyщагw грaда, є3мyже худ0жникъ и3 содётель бGъ. | бо він чекав міста, що має основу, художником і будівничим якого є Бог. |
|
11
|
11
|
| Вёрою и3 самA сaрра непл0ды си1лу во ўдержaніе сёмене пріsтъ и3 пaче врeмене в0зраста роди2, понeже вёрна непщевA њбэтовaвшаго. | Вірою і сама Сарра‚ неплідна‚ одержала силу прийняти сім’я і, незважаючи на вік, народила, бо знала, що вірний Той, Хто обіцяв. |
|
12
|
12
|
| Тёмже и3 t є3ди1нагw роди1шасz, да є3щE ўмерщвлeннагw, ћкоже ѕвёзды небє1сныz мн0жествомъ и3 ћкw пес0къ вскрaй м0рz безчи1сленный. | І тому від одного, і до того ж омертвілого, народилось так багато, як багато зірок на небі і як незліченний пісок на морському березі. |
|
13
|
13
|
| По вёрэ ўмр0ша сjи вси2, не пріeмше њбэтовaній, но и3здалeча ви1дэвше |, и3 цэловaвше, и3 и3сповёдавше, ћкw стрaнніи и3 пришeлцы сyть на земли2: | Усі ці померли у вірі, не одержавши обітниць, а тільки здалеку бачили їх і раділи та говорили про себе, що вони подорожні й пришельці на землi; |
|
14
|
14
|
| и4бо такwвaz глаг0лющіи kвлsютсz, ћкw nтeчествіz взыскyютъ. | бо ті, які говорять так, показують, що вони шукають батьківщини. |
|
15
|
15
|
| И# ѓще бы ќбw џно п0мнили, и3з8 негHже и3зыд0ша, и3мёли бы врeмz возврати1тисz: | І коли б вони в думках мали ту батьківщину, з якої вийшли, то мали б час повернутися; |
|
16
|
16
|
| нн7э же лyчшагw желaютъ, си1рэчь нбcнагw: тёмже не стыди1тсz си1ми бGъ, бGъ нарицaтисz и4хъ: ўгот0ва бо и5мъ грaдъ. | але вони прагнули кращого, тобто небесного; тому і Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнім Богом; бо Він приготував їм місто. |
|
17
|
17
|
| (За? ™к7f7.) Вёрою приведE ґвраaмъ їсаaка и3скушaемь, и3 є3динор0днаго приношaше, њбэтов†ніz пріeмый, | Вірою Авраам, будучи випробуваним, приніс у жертву Ісаака, і, маючи обітницю, приніс єдинородного, |
|
18
|
18
|
| къ немyже гlано бhсть: ћкw њ їсаaцэ наречeтсz тебЁ сёмz: | про якого було сказано: «В Ісаакові назветься тобі сíм’я». |
|
19
|
19
|
| помhсливъ, ћкw и3 и3з8 мeртвыхъ воскRси1ти си1ленъ (є4сть) бGъ, тёмже того2 и3 въ при1тчэ пріsтъ. | Бо він думав, що Бог має силу і з мертвих воскресити, тому і одержав його як передвістя. |
|
20
|
20
|
| Вёрою њ грzдyщихъ благослови2 їсаaкъ їaкwва и3 и3сavа. | Вірою в майбутнє Ісаак поблагословив Якова та Ісава. |
|
21
|
21
|
| Вёрою їaкwвъ ўмирaz коег0ждо сhна їHсифова благослови2 и3 поклони1сz на вeрхъ жезлA є3гw2. | Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного сина Йосифового і поклонився на верх жезла свого. |
|
22
|
22
|
| Вёрою їHсифъ ўмирaz њ и3схождeніи сынHвъ ї}левыхъ пaмzтствова и3 њ костeхъ свои1хъ заповёда. | Вірою Йосиф, при кончині, нагадував про вихід синів Ізраїлевих і про кістки свої заповідав. |
|
23
|
23
|
| Вёрою мwmсeй роди1всz сокровeнъ бhсть три2 мцcы t nтє1цъ свои1хъ, занE ви1дэша красно2 nтрочA и3 не ўбоsшасz повелёніz царeва. | Вірою по народженні Мойсея батьки ховали його три місяці, бо вони бачили, що дитина дуже гарна, і не злякалися царського повеління. |
|
24
|
24
|
| (За?.) Вёрою мwmсeй, вели1къ бhвъ, tвeржесz нарицaтисz сhнъ дщeре фараHновы: | Вірою Мойсей, досягнувши віку, відмовився називатися сином дочки фараонової |
|
25
|
25
|
| пaче (же) и3зв0ли страдaти съ людьми2 б9іими, нeжели и3мёти врeменную грэхA слaдость, | і захотів краще страждати з народом Божим, ніж мати тимчасову гріховну насолоду, |
|
26
|
26
|
| б0лшее богaтство вмэни1въ є3гЂпетскихъ сокр0вищъ поношeніе хrт0во: взирaше бо на мздовоздаsніе. | і ганьбу Христову вважав більшим для себе багатством, ніж єгипетські скарби; бо він дивився на нагороду. |
|
27
|
27
|
| Вёрою њстaви є3гЂпетъ, не ўбоsвсz ћрости царeвы: неви1димаго бо ћкw ви1дz, терпsше. | Вірою залишив він Єгипет, не побоявшись царського гніву, бо він, мовби бачачи Hевидимого, був твердий. |
|
28
|
28
|
| Вёрою сотвори2 пaсху и3 проли1тіе кр0ве, да не погублszй перворождє1ннаz к0снетсz и4хъ. | Вірою він справив Пасху та пролиття крови, щоб винищувач первістків не торкнувся їх. |
|
29
|
29
|
| Вёрою преид0ша чермн0е м0ре ѓки по сyсэ земли2: є3гHже и3скушeніе пріeмше є3гЂптzне и3стопи1шасz. | Вірою перейшли вони Червоне море, як по суші, на що спокусившись, єгиптяни потопилися. |
|
30
|
30
|
| Вёрою стёны їеріхw6нскіz пад0ша њбхождeніемъ седми1хъ днjй. | Вірою впали єрихонські стіни після семиденного обходження. |
|
31
|
31
|
| Вёрою раaвъ блудни1ца не поги1бе съ сопроти1вльшимисz, пріи1мши сх0дники [соглzдaтєли] съ ми1ромъ (и3 и3нhмъ путeмъ и3звeдши). | Вірою Раав‚ блудниця, з миром прийнявши підглядячів (та повівши їх іншою дорогою), не загинула з невірними. |
|
32
|
32
|
| И# что2 є3щE глаг0лю; Не достaнетъ бо ми2 повэствyющу врeмене њ гедеHнэ, варaцэ же и3 самpHнэ и3 їефfaи, њ дв7дэ же и3 самуи1лэ, и3 њ (други1хъ) прbр0цэхъ, | І що ще скажу? Hе вистачить мені часу, щоб розповісти про Гедеона, про Варака, про Самсона та Ієффая, про Давида, Самуїла та (інших) пророків, |
|
33
|
33
|
| (За? ™l.) и5же вёрою побэди1ша ц†рствіz, содёzша прaвду, получи1ша њбэтов†ніz, загради1ша ўстA львHвъ, | які вірою перемагали царства, творили правду, одержували обітниці, затуляли пащі левів, |
|
34
|
34
|
| ўгаси1ша си1лу џгненную, и3збэг0ша џстреz мечA, возмог0ша t нeмощи, бhша крёпцы во бранeхъ, њбрати1ша въ бёгство полки2 чужди1хъ: | гасили силу вогню і уникали вістря меча, зміцнювалися від немочі, були сильні на війні, проганяли полки чужинців; |
|
35
|
35
|
| пріsша жєны2 t воскресeніz мeртвыхъ свои1хъ: и3нjи же и3збіeни бhша, не пріeмше и3збавлeніz, да лyчшее воскrніе ўлучaтъ: | жінки одержували померлих своїх воскреслими; інші ж замучені були, не прийнявши визволення, щоб одержати краще — воскресіння; |
|
36
|
36
|
| друзjи же ругaніемъ и3 рaнами и3скушeніе пріsша, є3щe же и3 ќзами и3 темни1цею, | інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в’язниць, |
|
37
|
37
|
| кaменіемъ побіeни бhша, претрeни бhша, и3скушeни бhша, ўбjйствомъ мечA ўмр0ша, проид0ша въ ми1лwтехъ (и3) въ к0зіzхъ к0жахъ, лишeни, скорбsще, њѕл0блени: | були побиті камінням, перепилювані, зазнавали катування, помирали від меча, тинялися в овечих і козячих шкурах, терплячи нестатки, скорботи, озлоблення; |
|
38
|
38
|
| и4хже не бЁ дост0инъ (вeсь) мjръ, въ пустhнехъ скитaющесz и3 въ горaхъ и3 въ вертeпахъ и3 въ пр0пастехъ земнhхъ. | ті, яких увесь світ не був достойний, блукали по пустелях і горах, по печерах та ущелинах землі. |
|
39
|
39
|
| И# сjи вси2 послyшествани бhвше вёрою, не пріsша њбэтовaніz, | І всі ці, засвідчені у вірі, не одержали обіцяного, |
|
40
|
40
|
| бGу лyчшее что2 њ нaсъ предзрёвшу, да не без8 нaсъ совершeнство пріи1мутъ. | тому що Бог передбачив про нас щось краще, щоб вони не без нас досягли досконалости. |
