Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa ѕ7
Глава 6
1
1
Тёмже њстaвльше начaла хrт0ва сл0во, на совершeніе да ведeмсz, не пaки њсновaніе покаsніz полагaюще t мeртвыхъ дёлъ, и3 вёры въ бGа, Тому, залишивши початки вчення Христового, поспішаймо до довершеностi; і не будемо знову класти основу поверненню від мертвих діл і віри в Бога,
2
2
кRщeній ўчeніz, возложeніz же рyкъ, воскrніz же мeртвыхъ и3 судA вёчнагw. вченню про хрещення та покладання рук, про воскресіння мертвих і про суд вічний.
3
3
И# сіE сотвори1мъ, ѓще бGъ повели1тъ. І це зробимо, якщо Бог дозволить.
4
4
Невозм0жно бо просвэщeнныхъ є3ди1ною и3 вкуси1вшихъ дaра нбcнагw, и3 причaстникwвъ бhвшихъ д¦а с™aгw, Бо неможливо — тих‚ що один раз просвітилися‚ і прийняли дар небесний‚ і стали причасниками Духа Святого,
5
5
и3 д0брагw вкуси1вшихъ б9іz гlг0ла и3 си1лы грzдyщагw вёка, і скуштували доброго слова Божого, і сили майбутнього віку,
6
6
и3 tпaдшихъ, пaки њбновлsти въ покаsніе, втор0е распинaющихъ сн7а б9іz себЁ и3 њбличaющихъ. і відпали, знову обновляти покаянням, коли вони знову розпинають у собі Сина Божого і зневажають Його.
7
7
Землs бо пи1вшаz сходsщій на ню2 мн0жицею д0ждь и3 раждaющаz бы6ліz дHбраz w4нымъ, и4миже и3 дёлаема бывaетъ, пріeмлетъ блгcвeніе t бGа: Земля, що п’є дощ, який часто падає на неї, та вирощує рослину, корисну тим, для кого вона обробляється, дістає благословення від Бога;
8
8
ґ и3зносsщаz тє1рніz и3 волчeцъ непотрeбна є4сть и3 клsтвы бли1з8, є3sже кончи1на въ пожжeніе. а та, на якій ростуть терня й будяки, негідна і близька до прокляття, кінець якого — спалення.
9
9
(За? ™G‹.) Надёемсz же њ вaсъ, возлю1бленніи, лyчшихъ и3 придержaщихсz спcніz, ѓще и3 тaкw глаг0лемъ. Втім, щодо вас, улюблені, ми сподіваємося, що ви у кращому стані і дотримуєтеся спасіння, хоча й говоримо так.
10
10
Не њби1дливъ бо бGъ, забhти дёла вaшегw и3 трудA любвE, ю4же показaсте во и4мz є3гw2, послужи1вше с™ы6мъ и3 служaще. Бо Бог не є неправедний, щоб забув діло ваше і труд любови, яку ви виявили в ім’я Його, послуживши і служачи святим.
11
11
Желaемъ же, да кjйждо вaсъ kвлsетъ т0жде тщaніе ко и3звэщeнію ўповaніz дaже до концA, Бажаємо ж, щоб кожен із вас, для повної впевнености в надії, виявляв таку саму старанність до кінця,
12
12
да не лэни1ви бyдете, но подражaтелє наслёдствующихъ њбэтов†ніz вёрою и3 долготерпёніемъ. щоб ви не розлінились, а наслідували тих, які вірою та довготерпінням успадковують обітниці.
13
13
(За? ™д7‹.) Ґвраaму бо њбэтовaz бGъ, понeже ни є3ди1нэмъ и3мsше б0лшимъ клsтисz, клsтсz соб0ю, Бог, даючи обітницю Авраамові, оскільки не міг ніким вищим клястися, клявся Самим Собою,
14
14
гlz: вои1стинну блгcвS блгcвлю1 тz и3 ўмножaz ўмн0жу тS. кажучи: «Істинно благословляючи, благословлю тебе і, розмножуючи, розмножу тебе».
15
15
И# тaкw долготерпёвъ, получи2 њбэтовaніе. І так Авраам, завдяки довготерпінню, одержав обіцяне.
16
16
Человёцы бо б0лшимъ кленyтсz, и3 всsкому и4хъ прекосл0вію кончи1на во и3звэщeніе клsтва (є4сть). Люди клянуться вищим, і клятва на запевнення закінчує всяку суперечку їхню.
17
17
Въ нeмже ли1шше хотS бGъ показaти наслёдникwмъ њбэтовaніz непрел0жное совёта своегw2, ходaтайствова клsтвою: Тому і Бог, бажаючи істотніше показати спадкоємцям обітниці незмінність Своєї волі, вжив клятву,
18
18
да двэмA вeщьми непрел0жными, въ ни1хже невозм0жно солгaти бGу, крёпкое ўтэшeніе и4мамы прибёгшіи ћтисz за предлежaщее ўповaніе, щоб у двох непохитних речах, у яких Бог не міг говорити неправду, тверде утішення мали ми, що прийшли взятися за подану надію,
19
19
є4же ѓки к0тву и4мамы души2, твeрду же и3 и3звёстну, и3 входsщую во внyтреннэйшее завёсы, яка для душі є неначе якір безпечний і міцний і входить аж до середини за завісу,
20
20
и3дёже п®тeча њ нaсъ вни1де ї}съ, по чи1ну мелхіседeкову первосщ7eнникъ бhвъ во вёки. куди предтечею за нас увійшов Ісус, зробившись Первосвящеником навік за чином Мелхиседековим.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.