Главa з7
|
Глава 7
|
1
|
1
|
(За? ™е7‹.) Сeй бо мелхіседeкъ, цRь сали1мскій, сщ7eнникъ бGа вhшнzгw, и4же срёте ґвраaма возврaщшасz t сёча царeй и3 блгcви2 є3го2, | Бо Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, той, який зустрів Авраама і благословив його, коли той повертався після поразки царів, |
2
|
2
|
є3мyже и3 десzти1ну t всёхъ tдэли2 ґвраaмъ, пeрвэе ќбw сказyетсz цRь прaвды, пот0мъ же цRь сали1мскій, є4же є4сть, цRь ми1ра, | якому і десятину Авраам відділив з усього, — по-перше, тому що ім’я його означає — «цар правди», а потім і тому‚ що він є «цар Салиму», тобто «цар миру», |
3
|
3
|
без8 nтцA, без8 мaтере, без8 при1чта р0да, ни начaла днє1мъ, ни животY концA и3мёz, ўпод0бленъ же сн7у б9ію, пребывaетъ сщ7eнникъ вhну. | без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнюючись Синові Божому, перебуває священиком назавжди. |
4
|
4
|
Ви1дите же, є3ли1къ сeй, є3мyже и3 десzти1ну дaлъ є4сть ґвраaмъ патріaрхъ t и3збрaнныхъ. | Бачите, який великий той, якому і Авраам патріарх дав десятину з кращої здобичі своєї. |
5
|
5
|
И# пріeмлющіи ќбw свzщeнство t сынHвъ леv‡инъ зaповэдь и4мутъ њдесsтствовати лю1ди по зак0ну, си1рэчь, брaтію свою2, ѓще и3 t чрeслъ ґвраaмовыхъ и3зшeдшую: | Ті з синів Левієвих, що одержують священство‚ мають заповідь — брати за законом десятину з народу, тобто зі своїх братів, хоча й ці вийшли від стегон Авраамових. |
6
|
6
|
не причитaемый же р0домъ къ ни6мъ, њдесsтствова ґвраaма и3 и3мyщаго њбэтов†ніz блгcви2: | Але цей, що не походив з роду їхнього, одержав десятину від Авраама і благословив того, хто мав обітницю. |
7
|
7
|
(За? ™ѕ7‹.) без8 всsкагw же прекосл0віz мeншее t б0лшагw бlгословлsетсz. | Без усякого ж заперечення менший благословляється більшим. |
8
|
8
|
И# здЁ ќбw десzти6ны человёцы ўмирaющіи пріeмлютъ: тaмw же свидётелствуемый, ћкw жи1въ є4сть. | І тут десятини беруть люди смертні, а там — той, хто має про себе свідчення, що він живе. |
9
|
9
|
И# да си1це рекY, ґвраaмомъ и3 леvjй, пріeмлzй десzти6ны, десzти6ны дaлъ є4сть: | І, так би мовити, сам Левій, котрий приймає десятини, в особi Авраама дав десятину; |
10
|
10
|
є3щe бо въ чрeслэхъ џтчіихъ бsше, є3гдA срёте є3го2 мелхіседeкъ. | бо він був іще в стегнах батька, коли Мелхиседек зустрів його. |
11
|
11
|
Ѓще ќбw совершeнство леvjтскимъ свzщeнствомъ бhло, лю1діе бо на нeмъ взак0нени бhша: кaz є3щE потрeба по чи1ну мелхіседeкову и3н0му востaти свzщeннику, ґ не по чи1ну ґарHнову глаг0латисz; | Отже, якби досконалість осягалась через левитське священство, — бо з ним сполучений закон народу, — то яка б іще була потреба поставати іншому священикові за чином Мелхиседековим, а не іменуватися за чином Аароновим? |
12
|
12
|
прелагaему бо свzщeнству, по нyжди и3 зак0ну премэнeніе бывaетъ. | Адже із зміною священства необхідно бути зміні і закону, |
13
|
13
|
Њ нeмже бо глаг0лютсz сі‰, колёну и3н0му причасти1сz, t негHже никт0же приступи2 ко nлтарю2: | бо Той, про Кого говориться це, належав до іншого коліна, з якого ніхто не приступав до жертовника. |
14
|
14
|
ћвэ бо, ћкw t колёна їyдова возсіS гDь нaшъ, њ нeмже колёнэ мwmсeй њ свzщeнствэ ничес0же глаг0ла. | Бо відомо, що Господь наш засяяв із коліна Іуди, про яке Мойсей нічого не сказав стосовно священства. |
15
|
15
|
И# ли1шше є3щE ћвэ є4сть, ћкw по под0бію мелхіседeкову востаeтъ сщ7eнникъ и4нъ, | І це ще ясніше видно з того, що за подобою Мелхиседека постає Священик інший, |
16
|
16
|
и4же не по зак0ну зaповэди плотскjz бhсть, но по си1лэ животA неразрушaемагw. | Який є таким не за законом заповіді плотської, а за силою життя нескінченного. |
17
|
17
|
Свидётелствуетъ бо, ћкw ты2 є3си2 сщ7eнникъ во вёкъ по чи1ну мелхіседeкову. | Бо засвідчено: «Ти Священик повік за чином Мелхиседековим». |
18
|
18
|
(За? ™з7‹.) Tлагaніе ќбw бывaетъ прeжде бhвшіz зaповэди за нeмощное є3S и3 неполeзное: | Скасування ж попередньої заповіді буває через її неміч та марність, |
19
|
19
|
ничт0же бо соверши1лъ зак0нъ: привведeніе же є4сть лyчшему ўповaнію, и4мже приближaемсz къ бGу. | бо закон нічого не довів до досконалости; але вводиться краща надія, через яку ми наближаємося до Бога. |
20
|
20
|
И# по є3ли1ку не без8 клsтвы: | І що це було не без клятви, — |
21
|
21
|
nни1 бо без8 клsтвы свzщeнницы бhша, сeй же съ клsтвою чрез8 глаг0лющаго къ немY: клsтсz гDь и3 не раскaетсz: ты2 є3си2 сщ7eнникъ во вёкъ по чи1ну мелхіседeкову: | бо ті були священиками без клятви, а Цей із клятвою, бо про Hього сказано: «Клявся Господь і не розкається: Ти Священик повік за чином Мелхиседековим», — |
22
|
22
|
по толи1ку лyчшагw завёта бhсть и3спорyчникъ ї}съ. | то поручителем кращого завіту став Ісус. |
23
|
23
|
И# nни2 мн0жайши свzщeнницы бhша, занE смeртію возбранeни сyть пребывaти: | До того ж тих священиків було багато, бо смерть не дозволяла перебувати одному; |
24
|
24
|
сeй же, занeже пребывaетъ во вёки, непрестyпное и4мать сщ7eнство, | а Цей, оскільки перебувати Йому вічно, має і священство нескінченне, |
25
|
25
|
тёмже и3 спcти2 до концA м0жетъ приходsщихъ чрез8 него2 къ бGу, всегдA жи1въ сhй, во є4же ходaтайствовати њ ни1хъ. | тому й може завжди спасати тих, які приходять через Нього до Бога, будучи завжди живим, щоб заступатися за них. |
26
|
26
|
(За? ™}‹.) Так0въ бо нaмъ подобaше ґрхіерeй: прпdбенъ, неѕл0бивъ, безсквeрненъ, tлучeнъ t грBшникъ и3 вhшше нб7съ бhвый, | Таким і повинен бути у нас Первосвященик: святий, незлобливий‚ непорочний, відділений від грішників і піднесений вище небес, |
27
|
27
|
и4же не и4мать по вс‰ дни6 нyжды, ћкоже первосвzщeнницы, прeжде њ свои1хъ грэсёхъ жє1ртвы приноси1ти, пот0мъ же њ людски1хъ: сіe бо сотвори2 є3ди1ною, себE принeсъ. | Який не має потреби щоденно, як ті первосвященики, приносити жертву спочатку за свої гріхи, потім за гріхи народу, бо Він зробив це один раз, принісши в жертву Себе Самого. |
28
|
28
|
Зак0нъ бо человёки поставлsетъ первосвzщeнники, и3мyщыz нeмощь: сл0во же клsтвенное, є4же по зак0нэ, сн7а во вёки совершeнна. | Бо закон настановляє первосвящениками людей, які мають немочі, а слово клятвене, після закону, поставило Сина, навіки довершеного. |