Главa G
|
Глава 3
|
1
|
1
|
(За? ™з7.) Тёмже, брaтіе с™†z, звaніz нбcнагw прич†стницы, разумёйте послaнника и3 с™и1телz и3сповёданіz нaшегw ї}са хrтA, | Отже, браття святі, учасники в небесному покликанні, зрозумійте Посланця і Первосвященика сповідання нашого, Ісуса Христа, |
2
|
2
|
вёрна сyща сотв0ршему є3го2, ћкоже и3 мwmсeй во всeмъ домY є3гw2. | вірного Тому, Хто поставив Його, як і Мойсей, у всьому домі Його. |
3
|
3
|
Мн0жайшей бо слaвэ сeй пaче мwmсeа спод0бисz, є3ли1кw мн0жайшую чeсть и4мать пaче д0му сотвори1вый є3го2: | Бо Він достойний тим більшої слави перед Мойсеєм, чим більшу честь має в порівнянні з домом той, хто збудував його, |
4
|
4
|
всsкъ бо д0мъ созидaетсz t нёкоегw: ґ сотвори1вый всsчєскаz бGъ. | бо всякий дім будується ким-небудь; а Той, Хто збудував усе, є Бог. |
5
|
5
|
(За? ™}.) И# мwmсeй ќбw вёренъ бЁ во всeмъ домY є3гw2, ћкоже слугA, во свидётелство глаг0латисz и3мёвшымъ: | І Мойсей вірний у всьому домі Його, як слуга, для засвідчення того, що належало сповістити; |
6
|
6
|
хrт0съ же ћкоже сн7ъ въ домY своeмъ: є3гHже д0мъ мы2 є3смы2, ѓще дерзновeніе и3 похвалY ўповaніz дaже до концA и3звёстно ўдержи1мъ. | а Христос, — як Син у домі Його; а дім Його — ми, якщо тільки сміливість і надію, якою хвалимося, твердо збережемо до кінця. |
7
|
7
|
Тёмже, ћкоже гlетъ д¦ъ с™hй, днeсь, ѓще глaсъ є3гw2 ўслhшите, | Тому, як говорить Дух Святий: «Нині, коли почуєте голос Його, |
8
|
8
|
не њжесточи1те сердeцъ вaшихъ, ћкоже въ прогнёваніи, во дни2 и3скушeніz въ пустhни, | не зробіть жорстокими сердець ваших, як під час нарікань, у день спокуси в пустелі, |
9
|
9
|
и3дёже и3скуси1ша мS nтцы2 вaши, и3скуси1ша мS и3 ви1дэша дэлA мо‰ четhредесzть лётъ. | де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене і бачили діла Мої сорок років. |
10
|
10
|
Сегw2 рaди негодовaхъ р0да тогw2 и3 рёхъ: пrнw заблуждaютъ сeрдцемъ, тjи же не познaша путjй мои1хъ: | Тому Я розгнівався на той рід і сказав: «Постійно вони блудять серцем, не пізнали вони шляхів Моїх; |
11
|
11
|
ћкw клsхсz во гнёвэ моeмъ, ѓще вни1дутъ въ пок0й м0й. | тому Я поклявся в гніві Моїм, що вони не ввійдуть до спокою Мого». |
12
|
12
|
(За? ™f7.) Блюди1те, брaтіе, да не когдA бyдетъ въ нёкоемъ t вaсъ сeрдце лукaво, (и3сп0лнено) невёріz, во є4же tступи1ти t бGа жи1ва. | Глядіть, браття, щоб не було в кого з вас серця лукавого і невірного, аби вам не відступити від Бога Живого. |
13
|
13
|
Но ўтэшaйте себE на всsкъ дeнь д0ндеже днeсь нарицaетсz, да не њжесточи1тсz нёкто t вaсъ лeстію грэх0вною: | Але наставляйте один одного щодня, доки можна говорити «нинi», щоб хто з вас не розлютився, звабившись гріхом. |
14
|
14
|
прич†стницы бо бhхомъ хrтY, ѓще т0чію начaтокъ состaва дaже до концA и3звёстенъ ўдержи1мъ: | Бо ми зробилися причасниками Христа, якщо тільки розпочате життя твердо збережемо до кінця, |
15
|
15
|
внегдA гlетъ: днeсь, ѓще глaсъ є3гw2 ўслhшите, не њжесточи1те сердeцъ вaшихъ, ћкоже въ прогнёваніи. | доки говориться: «Нині, коли почуєте голос Його, не зробіть жорстокими сердець ваших, як під час нарікань!» |
16
|
16
|
Нёцыи бо слhшавше прогнёваша, но не вси2 и3зшeдшіи и3з8 є3гЂпта съ мwmсeомъ. | Бо деякі з тих, які чули, почали нарікати, але не всі, що вийшли з Єгипту з Мойсеєм. |
17
|
17
|
К0ихъ же негодовA четhредесzть лётъ; Не согрэши1вшихъ ли, и4хже кHсти пад0ша въ пустhни; | Hа кого ж гнівався Він сорок років? Чи не на тих, які згрішили, чиї кістки лягли в пустелі? |
18
|
18
|
КотHрымъ же клsлсz не вни1ти въ пок0ище є3гw2; Ћвэ, ћкw проти1вльшымсz. | Кому ж клявся, що не ввійдуть до спокою Його, як не тим‚ що спротивлялися? |
19
|
19
|
И# ви1димъ, ћкw не возмог0ша вни1ти за невёрствіе. | Отже, бачимо, що вони не могли ввійти через невіру. |