|
Главa №
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| (За? №.) Въ начaлэ бЁ сл0во, и3 сл0во бЁ къ бGу [ў бGа], и3 бGъ бЁ сл0во. | Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. |
|
2
|
2
|
| Сeй бЁ и3скони2 къ бGу [ў бGа]: | Воно було споконвіку в Бога. |
|
3
|
3
|
| вс‰ тёмъ бhша, и3 без8 негw2 ничт0же бhсть, є4же бhсть. | Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося. |
|
4
|
4
|
| Въ т0мъ жив0тъ бЁ, и3 жив0тъ бЁ свётъ человёкwмъ: | У Ньому було життя, і життя було світлом людям. |
|
5
|
5
|
| и3 свётъ во тмЁ свётитсz, и3 тмA є3гw2 не њб8sтъ. | І світло в темряві світить, і темрява не огорнула його. |
|
6
|
6
|
| Бhсть человёкъ п0сланъ t бGа, и4мz є3мY їwaннъ: | Був чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іоан. |
|
7
|
7
|
| сeй пріи1де во свидётелство, да свидётелствуетъ њ свётэ, да вси2 вёру и4мутъ є3мY [да вси2 ўвёруютъ чрез8 него2]. | Він прийшов для свідчення, щоб свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього. |
|
8
|
8
|
| Не бЁ т0й свётъ, но да свидётелствуетъ њ свётэ: | Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло. |
|
9
|
9
|
| бЁ свётъ и4стинный, и4же просвэщaетъ всsкаго человёка грzдyщаго въ мjръ: | Було Світло істинне, що освітлює кожну людину, яка приходить у світ. |
|
10
|
10
|
| въ мjрэ бЁ, и3 мjръ тёмъ бhсть, и3 мjръ є3го2 не познA: | У світі був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. |
|
11
|
11
|
| во сво‰ пріи1де, и3 свои2 є3гw2 не пріsша. | До своїх прийшов, і свої Його не прийняли. |
|
12
|
12
|
| Е#ли1цы же пріsша є3го2, дадE и5мъ w4бласть чaдwмъ б9іимъ бhти, вёрующымъ во и4мz є3гw2, | А тим, які прийняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути, |
|
13
|
13
|
| и5же не t кр0вэ, ни t п0хоти плотскjz, ни t п0хоти мyжескіz, но t бGа роди1шасz. | які не від крови, не від похоті плотської, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися. |
|
14
|
14
|
| И# сл0во пlть бhсть и3 всели1сz въ ны2, и3 ви1дэхомъ слaву є3гw2, слaву ћкw є3динор0днагw t nц7A, и3сп0лнь блгdти и3 и4стины. | І Слово стало плоттю, і вселилося між нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця. |
|
15
|
15
|
| Їwaннъ свидётелствуетъ њ нeмъ и3 воззвA глаг0ла: сeй бЁ, є3г0же рёхъ, и4же по мнЁ грzдhй, предо мн0ю бhсть, ћкw пeрвэе менє2 бЁ. | Іоан свідчить про Нього і голосно каже: це Той, про Кого я говорив; Той, Хто йде за мною, став попереду мене, бо раніше від мене був. |
|
16
|
16
|
| И# t и3сполнeніz є3гw2 мы2 вси2 пріsхомъ и3 блгdть воз8 блгdть: | І від повноти Його ми всі прийняли і благодать на благодать, |
|
17
|
17
|
| ћкw зак0нъ мwmсeомъ дaнъ бhсть, блгdть (же) и3 и4стина ї}съ хrт0мъ бhсть. | бо закон був даний через Мойсея; а благодать і істина через Ісуса Христа сталися. |
|
18
|
18
|
| (За? в7.) БGа никт0же ви1дэ нигдёже: є3динор0дный сн7ъ, сhй въ л0нэ џ§и, т0й и3сповёда. | Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Який у лоні Отця, Він явив. |
|
19
|
19
|
| И# сіE є4сть свидётелство їwaнново, є3гдA послaша жи1дове t їеrли1ма їерeєвъ и3 леvjтwвъ, да вопр0сzтъ є3го2: ты2 кто2 є3си2; | І ось свідчення Іоана, коли юдеї послали з Єрусалима священиків і левитів спитати його: хто ти є? |
|
20
|
20
|
| И# и3сповёда и3 не tвeржесz: и3 и3сповёда, ћкw нёсмь ѓзъ хrт0съ. | Він визнав, і не зрікся, і визнав, що: я — не Христос. |
|
21
|
21
|
| И# вопроси1ша є3го2: что2 u5бо; и3ліa ли є3си2 ты2; И# глаг0ла: нёсмь. Прbр0къ ли є3си2; И# tвэщA: ни2. | І запитали його: то хто ж ти? Чи не Ілля? Він сказав: ні. Ти пророк? Він відповів: ні. |
|
22
|
22
|
| Рёша же є3мY: кто2 є3си2; да tвётъ дaмы послaвшымъ ны2: что2 глаг0леши њ тебЁ самёмъ; | Тоді сказали йому: хто ж ти такий? Щоб нам відповідь дати тим, що послали нас; що ти скажеш про самого себе? |
|
23
|
23
|
| РечE: ѓзъ глaсъ вопію1щагw въ пустhни: и3спрaвите пyть гDень, ћкоже речE и3сaіа прbр0къ. | Він сказав: я глас вопіющого в пустелі; приготуйте путь Господеві, як сказав Ісая пророк. |
|
24
|
24
|
| И# п0сланніи бёху t фарісє1й: | А посланці були від фарисеїв. |
|
25
|
25
|
| и3 вопроси1ша є3го2 и3 рёша є3мY: что2 u5бо крещaеши, ѓще ты2 нёси хrт0съ, ни и3ліA, ни прbр0къ; | І вони запитали його і сказали йому: що ж ти хрестиш, якщо ти не є Христос, ні Ілля, ні пророк? |
|
26
|
26
|
| TвэщA и5мъ їwaннъ, глаг0лz: ѓзъ крещaю вод0ю: посредё же вaсъ стои1тъ, є3гHже вы2 не вёсте: | Іоан сказав їм у відповідь: я хрещу водою; але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте; |
|
27
|
27
|
| т0й є4сть грzдhй по мнЁ, и4же предо мн0ю бhсть, є3мyже нёсмь ѓзъ дост0инъ, да tрэшY ремeнь сапогY є3гw2. | Він гряде за мною, але переді мною був; я недостойний розв’язати ремінь взуття Його. |
|
28
|
28
|
| Сі‰ въ виfавaрэ бhша њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна, и3дёже бЁ їwaннъ крестS. | Це сталося у Вифаварі по той бік Йордану, де хрестив Іоан. |
|
29
|
29
|
| (За? G.) Во ќтрій (же) ви1дэ їwaннъ ї}са грzдyща къ себЁ и3 глаг0ла: сE, ѓгнецъ б9ій, взeмлzй грэхи2 мjра: | Наступного дня бачить Іоан Ісуса, Який іде до нього, і говорить: ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу. |
|
30
|
30
|
| сeй є4сть, њ нeмже ѓзъ рёхъ: по мнЁ грzдeтъ мyжъ, и4же предо мн0ю бhсть, ћкw пeрвэе менє2 бЁ: | Це Той, про Якого я сказав: за мною гряде Муж, Який переді мною був, бо Він був раніше від мене. |
|
31
|
31
|
| и3 ѓзъ не вёдехъ є3гw2: но да kви1тсz ї}леви, сегw2 рaди пріид0хъ ѓзъ вод0ю крестS. | Я не знав Його; але прийшов хрестити водою для того, щоб Він явився Ізраїлеві. |
|
32
|
32
|
| И# свидётелствова їwaннъ, глаг0лz, ћкw ви1дэхъ д¦а сходsща ћкw г0лубz съ небесE, и3 пребhсть на нeмъ: | І свідчив Іоан, кажучи: я бачив Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому. |
|
33
|
33
|
| и3 ѓзъ не вёдэхъ є3гw2: но послaвый мS крести1ти вод0ю, т0й мнЁ речE: над8 нег0же ќзриши д¦а сходsща и3 пребывaюща на нeмъ, т0й є4сть кrтsй д¦омъ с™hмъ: | Я не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим. |
|
34
|
34
|
| и3 ѓзъ ви1дэхъ и3 свидётелствовахъ, ћкw сeй є4сть сн7ъ б9ій. | І я бачив і засвідчив, що Цей є Син Божий. |
|
35
|
35
|
| (За? д7.) Во ќтрій (же) пaки стоsше їwaннъ, и3 t ўчени6къ є3гw2 двA. | Наступного дня знову стояв Іоан з двома з його учнів. |
|
36
|
36
|
| И# ўзрёвъ ї}са грzдyща, глаг0ла: сE, ѓгнецъ б9ій. | І, побачивши Ісуса, Який ішов, сказав: ось Агнець Божий. |
|
37
|
37
|
| И# слhшаста є3го2 џба ўченик† глаг0лющаго, и3 по ї}сэ и3д0ста. | Почувши від нього ці слова, обидва учні пішли за Ісусом. |
|
38
|
38
|
| Њбрaщьсz же ї}съ и3 ви1дэвъ | по себЁ и3д{ща, гlа и4ма: чесw2 и4щета; W$на же рёста є3мY: раввJ, є4же глаг0летсz сказaемо ўч™лю, гдЁ живeши; | Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, говорить їм: чого ви шукаєте? Вони сказали Йому: Равві [що означає: Учителю]! Де Ти живеш? |
|
39
|
39
|
| (И#) гlа и4ма: пріиди1та и3 ви1дита. Пріид0ста и3 ви1дэста, гдЁ живsше, и3 ў негw2 пребhста дeнь т0й. Бё же чaсъ десsтый. | Говорить їм: підіть і побачите. Вони пішли і побачили, де Він живе; і пробули у Нього той день, а було близько десятої години. |
|
40
|
40
|
| Бё (же) ґндрeй, брaтъ сjмwна петрA, є3ди1нъ t nбою2 слhшавшєю t їwaнна и3 по нeмъ шeдшєю. | Одним з тих двох, які чули від Іоана про Ісуса і пішли за Ним, був Андрій, брат Симона-Петра. |
|
41
|
41
|
| Њбрёте сeй прeжде брaта своего2 сjмwна и3 глаг0ла є3мY: њбрэт0хомъ мессjю, є4же є4сть сказaемо хrт0съ. | Він спочатку розшукав брата свого Симона і каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос. |
|
42
|
42
|
| И# приведE є3го2 ко ї}сови. Воззрёвъ же нaнь ї}съ речE: ты2 є3си2 сjмwнъ сhнъ їHнинъ: ты2 наречeшисz ки1фа, є4же сказaетсz пeтръ. | І привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: ти — Симон, син Іони; ти наречешся Кифа, що означає камінь [Петро]. |
|
43
|
43
|
| (За? е7.) Во ќтрій (же) восхотЁ и3зhти въ галілeю: и3 њбрёте філjппа и3 гlа є3мY: грzди2 по мнЁ. | Наступного дня Ісус захотів йти до Галилеї; і знаходить Филипа, і каже йому: йди за Мною. |
|
44
|
44
|
| Бё (же) філjппъ t виfсаjды, t грaда ґндрeова и3 петр0ва. | Филип же був з Вифсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром. |
|
45
|
45
|
| Њбрёте філjппъ наfанaила и3 глаг0ла є3мY: є3г0же писA мwmсeй въ зак0нэ и3 прbр0цы, њбрэт0хомъ ї}са сн7а їHсифова, и5же t назарeта. | Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Якого писали Мойсей у законі і пророки, Ісуса, сина Йосифа, з Назарета. |
|
46
|
46
|
| И# глаг0ла є3мY наfанaилъ: t назарeта м0жетъ ли что2 добро2 бhти; Глаг0ла є3мY філjппъ: пріиди2 и3 ви1ждь. | Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарета? Филип говорить йому: піди і подивись. |
|
47
|
47
|
| Ви1дэ (же) ї}съ наfанaила грzдyща къ себЁ и3 гlа њ нeмъ: сE, вои1стинну ї}лтzнинъ, въ нeмже льсти2 нёсть. | Ісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, говорить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства. |
|
48
|
48
|
| Глаг0ла є3мY наfанaилъ: кaкw мS знaеши; TвэщA ї}съ и3 речE є3мY: прeжде дaже не возгласи2 тебE філjппъ, сyща тS под8 смок0вницею ви1дэхъ тS. | Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: перше ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею. |
|
49
|
49
|
| TвэщA наfанaилъ и3 глаг0ла є3мY: раввJ, ты2 є3си2 сн7ъ б9ій, ты2 є3си2 цRь ї}левъ. | Нафанаїл відповів Йому: Учителю! Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлів. |
|
50
|
50
|
| TвэщA ї}съ и3 речE є3мY: занE рёхъ ти2, ћкw ви1дэхъ тS под8 смок0вницею, вёруеши: бHлша си1хъ ќзриши. | Ісус сказав йому у відповідь: через те, що Я сказав тобі, що бачив тебе під смоковницею, ти віруєш; більше цього побачиш. |
|
51
|
51
|
| И# гlа є3мY: ґми1нь, ґми1нь гlю вaмъ, tсeлэ ќзрите нeбо tвeрсто и3 ѓгGлы б9іz восходsщыz и3 низходsщыz над8 сн7а чlвёческаго. | І говорить йому: істинно, істинно кажу вам: віднині побачите небо відкрите і ангелів Божих, які піднімаються і спускаються над Сином Людським. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
