Главa з7
|
Глава 7
|
1
|
1
|
(За? к7е7.) И# хождaше ї}съ по си1хъ въ галілeи: не хотsше бо во їудeи ходи1ти, ћкw и3скaху є3го2 їудeє ўби1ти. | Після цього Ісус ходив Галилеєю, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї, як вбити Його. |
2
|
2
|
Бё же бли1з8 прaздникъ їудeйскій, потчeніе сёни. | Наближалося свято юдейське — ставлення кущів. |
3
|
3
|
Рёша u5бо къ немY брaтіz є3гw2: прейди2 tсю1ду, и3 и3ди2 во їудeю, да и3 ўчн7цы2 твои2 ви1дzтъ дэлA тво‰, ±же твори1ши: | Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди до Юдеї, щоб і ученики Твої бачили діла, які Ти твориш. |
4
|
4
|
никт0же бо въ тaйнэ твори1тъ что2, и3 и4щетъ сaмъ ћвэ бhти: ѓще сі‰ твори1ши, kви2 себE мjрови. | Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові. |
5
|
5
|
Ни брaтіz бо є3гw2 вёроваху въ него2. | Бо і брати Його не вірували в Нього. |
6
|
6
|
Гlа u5бо и5мъ ї}съ: врeмz моE не u5 пріи1де: врeмz же вaше всегдA гот0во є4сть: | На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, час же вам завжди готовий. |
7
|
7
|
не м0жетъ мjръ ненави1дэти вaсъ: менe же ненави1дитъ, ћкw ѓзъ свидётелствую њ нeмъ, ћкw дэлA є3гw2 ѕл† сyть: | Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі. |
8
|
8
|
вы2 взhдите въ прaздникъ сeй: ѓзъ не взhду [не u5 взhду] въ прaздникъ сeй, ћкw врeмz моE не u5 и3сп0лнисz. | Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав. |
9
|
9
|
Сі‰ рeкъ и5мъ, њстA въ галілeи. | Сказавши це їм, залишився в Галилеї. |
10
|
10
|
Е#гдa же взыд0ша брaтіz є3гw2 въ прaздникъ, тогдA и3 сaмъ взhде, не ћвэ, но ћкw тaй. | Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно. |
11
|
11
|
Жи1дове же и3скaху є3го2 въ прaздникъ, и3 глаг0лаху: гдЁ є4сть џнъ; | Юдеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він? |
12
|
12
|
И# р0потъ мн0гъ бЁ њ нeмъ въ нар0дэхъ: џвіи глаг0лаху, ћкw бlгъ є4сть: и3нjи же глаг0лаху: ни2, но льсти1тъ нар0ды. | І багато було розмов про Нього в народі. Одні говорили, що Він добрий, інші казали, що ні, Він зваблює народ. |
13
|
13
|
Никт0же ќбw ћвэ глаг0лаше њ нeмъ, стрaха рaди їудeйскагw. | Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись юдеїв. |
14
|
14
|
(За? к7ѕ7.) Ѓбіе же въ преполовeніе прaздника взhде ї}съ во цeрковь, и3 ўчaше. | У переполовення свята Ісус увійшов у храм і навчав. |
15
|
15
|
И# дивлsхусz їудeє, глаг0люще: кaкw сeй кни6ги вёсть не ўчи1всz; | І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись? |
16
|
16
|
TвэщA (u5бо) и5мъ ї}съ и3 речE: моE ў§ніе нёсть моE, но послaвшагw мS: | Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене; |
17
|
17
|
ѓще кто2 х0щетъ в0лю є3гw2 тв0рити, разумёетъ њ ў§ніи, к0е t бGа є4сть, и3ли2 ѓзъ t себє2 гlю: | хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу. |
18
|
18
|
глаг0лzй t себє2, слaвы своеS и4щетъ: ґ и3щsй слaвы послaвшагw є3го2, сeй и4стиненъ є4сть, и3 нёсть непрaвды въ нeмъ. | Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому. |
19
|
19
|
Не мwmсeй ли дадE вaмъ зак0нъ; и3 никт0же t вaсъ твори1тъ зак0на. Что2 менE и4щете ўби1ти; | Чи не дав вам Мойсей закон? І ніхто з вас не виконує закону. Чого ж шукаєте, як вбити Мене? |
20
|
20
|
TвэщA нар0дъ и3 речE: бёса ли и4маши; кто2 тебE и4щетъ ўби1ти; | Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? Хто хоче Тебе вбити? |
21
|
21
|
TвэщA ї}съ и3 речE и5мъ: є3ди1но дёло сотвори1хъ, и3 вси2 дивитeсz: | Ісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтеся. |
22
|
22
|
сегw2 рaди мwmсeй дадE вaмъ њбрёзаніе, не ћкw t мwmсeа є4сть, но t nтє1цъ: и3 въ суббHту њбрёзаете человёка: | Мойсей дав вам обрізання [хоч воно не від Мойсея, а від отців], і в суботу ви обрізуєте чоловіка. |
23
|
23
|
ѓще њбрёзаніе пріeмлетъ человёкъ въ суббHту, да не разори1тсz зак0нъ мwmсeовъ: на мs ли гнёваетесz, ћкw всего2 человёка здрaва сотвори1хъ въ суббHту; | Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого, — то чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу? |
24
|
24
|
не суди1те на лиц†, но првdный сyдъ суди1те. | Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим. |
25
|
25
|
Глаг0лаху u5бо нёцыи t їеrли1млzнъ: не сeй ли є4сть, є3г0же и4щутъ ўби1ти; | Тут деякі з єрусалимлян говорили: чи не Той це, Якого хочуть убити? |
26
|
26
|
и3 сE, не њбинyzсz гlетъ, и3 ничесHже є3мY не глаг0лютъ: є3дA кaкw [вои1стинну] разумёша кн‰зи, ћкw сeй є4сть хrт0съ; | Ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому; чи не переконалися начальники, що Він справді Христос? |
27
|
27
|
но сего2 вёмы, tкyду є4сть: хrт0съ же є3гдA пріи1детъ, никт0же вёсть, tкyду бyдетъ. | Але ж ми знаємо, звідки Він; Христос же, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він. |
28
|
28
|
ВоззвA u5бо въ цeркви ўчS ї}съ и3 гlz: и3 менE вёсте, и3 вёсте, tкyду є4смь: и3 њ себЁ не пріид0хъ, но є4сть и4стиненъ послaвый мS, є3гHже вы2 не вёсте: | Тоді Ісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і Мене знаєте, і знаєте звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте. |
29
|
29
|
ѓзъ вёмъ є3го2, ћкw t негw2 є4смь, и3 т0й мS послA. | Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене. |
30
|
30
|
И#скaху u5бо, да и4мутъ є3го2: и3 никт0же возложи2 нaнь руки2, ћкw не u5 бЁ пришeлъ чaсъ є3гw2. | І хотіли схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не настав час Його. |
31
|
31
|
Мн0зи же t нар0да вёроваша въ него2, и3 глаг0лаху, ћкw хrт0съ, є3гдA пріи1детъ, є3дA бHлша знaмєніz сотвори1тъ, ±же сeй твори1тъ; | Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже створить більші чудеса, ніж Цей створив? |
32
|
32
|
Слhшаша фарісeє нар0дъ р0пщущь њ нeмъ сі‰: и3 послaша фарісeє и3 ґрхіерeє слуги6, да и4мутъ є3го2. | Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї та первосвященики слуг схопити Його. |
33
|
33
|
РечE u5бо ї}съ: є3щE мaло врeмz съ вaми є4смь, и3 и3дY къ послaвшему мS: | Ісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав. |
34
|
34
|
взhщете менE, и3 не њбрsщете: и3 и3дёже є4смь ѓзъ, вы2 не м0жете пріити2. | Шукатимете Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти. |
35
|
35
|
Рёша же їудeє къ себЁ: кaмw сeй х0щетъ и3ти2, ћкw мы2 не њбрsщемъ є3гw2; є3дA въ разсёzніе є4ллинское х0щетъ и3ти2 и3 ўчи1ти є4ллины; | При цьому юдеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він іти в еллінське розсіяння і вчити еллінів? |
36
|
36
|
что2 є4сть сіE сл0во, є4же речE: взhщете менE, и3 не њбрsщете; и3 и3дёже є4смь ѓзъ, вы2 не м0жете пріити2; | Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не зможете прийти? |
37
|
37
|
(За? к7з7.) Въ послёдній же дeнь вели1кій прaздника стоsше ї}съ, и3 звaше, гlz: ѓще кто2 жaждетъ, да пріи1детъ ко мнЁ и3 піeтъ: | В останній же великий день свята стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є. |
38
|
38
|
вёруzй въ мS, ћкоже речE писaніе, рёки t чрeва є3гw2 и3стекyтъ воды2 жи1вы. | Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої. |
39
|
39
|
Сіe же речE њ д©э, є3г0же хотsху пріимaти вёрующіи во и4мz є3гw2: не u5 бо бЁ д¦ъ с™hй, ћкw ї}съ не u5 бЁ прослaвленъ. | Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його; бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений. |
40
|
40
|
Мн0зи же t нар0да слhшавше сл0во, глаг0лаху: сeй є4сть вои1стинну прbр0къ. | Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк. |
41
|
41
|
Друзjи глаг0лаху: сeй є4сть хrт0съ. Џвіи же глаг0лаху: є3дA t галілeи хrт0съ прих0дитъ; | Інші говорили: Це Христос. А ще інші казали: хіба з Галилеї Христос прийде? |
42
|
42
|
не писaніе ли речE, ћкw t сёмене дв7дова и3 t виfлеeмскіz вeси, и3дёже бЁ дв7дъ, хrт0съ пріи1детъ; | Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Вифлеєма, з того міста, звідки був Давид? |
43
|
43
|
Рaспрz u5бо бhсть въ нар0дэ є3гw2 рaди. | Отже, виникла в народі через Нього незгода. |
44
|
44
|
Нёцыи же t ни1хъ хотsху ћти є3го2: но никт0же возложи2 нaнь рyцэ. | Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук. |
45
|
45
|
Пріид0ша же слуги6 ко ґрхіерewмъ и3 фарісewмъ: и3 рёша и5мъ тjи: почто2 не привед0сте є3гw2; | І слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв; і дорікали їм: чому не привели Його? |
46
|
46
|
Tвэщaша слуги6: николи1же тaкw є4сть глаг0лалъ человёкъ, ћкw сeй чlвёкъ. | Слуги відповіли: ніколи не говорила людина так, як Цей Чоловік. |
47
|
47
|
Tвэщaша u5бо и5мъ фарісeє: є3дA и3 вы2 прельщeни бhсте; | Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися? |
48
|
48
|
є3дA кто2 t кн‰зь вёрова въ џнь, и3ли2 t фарісє1й; | Хіба увірував у Нього хтось з начальників або з фарисеїв? |
49
|
49
|
но нар0дъ сeй, и4же не вёсть зак0на, пр0клzти сyть. | Але цей народ, що не знає закону, проклятий він. |
50
|
50
|
Глаг0ла нікоди1мъ къ ни6мъ, и4же пришeдый къ немY н0щію, є3ди1нъ сhй t ни1хъ: | Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм: |
51
|
51
|
є3дA зак0нъ нaшъ сyдитъ человёку, ѓще не слhшитъ t негw2 прeжде и3 разумёетъ, что2 твори1тъ; | хіба закон наш судить людину, якщо раніше не вислухають її і не дізнаються, що вона робить? |
52
|
52
|
Tвэщaша и3 рек0ша є3мY: є3дA и3 ты2 t галілeи є3си2; и3спытaй и3 ви1ждь, ћкw прbр0къ t галілeи не прих0дитъ. | На це сказали йому: чи й ти не з Галилеї? Роздивись і побачиш, що пророк з Галилеї не приходить. |
53
|
53
|
И# и4де кjйждо въ д0мъ св0й. | І кожний пішов до свого дому. |