|
Главa }
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| Ї}съ же и4де въ г0ру є3леHнску. | Ісус же пішов на гору Елеонську. |
|
2
|
2
|
| Заyтра же пaки пріи1де въ цeрковь, и3 вси2 лю1діе и3дsху къ немY: и3 сёдъ ўчaше и5хъ. | А вранці знову прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх. |
|
3
|
3
|
| (За? к7}.) Привед0ша же кни1жницы и3 фарісeє къ немY женY въ прелюбодэsніи ћту, и3 постaвивше ю5 посредЁ, | Приводять книжники і фарисеї до Нього жінку, схоплену під час перелюбу, і, поставивши її посередині, кажуть Йому: |
|
4
|
4
|
| глаг0лаша є3мY: ўч™лю, сіS женA ћта є4сть нн7э въ прелюбодэsніи: | Учителю, цю жінку взяли нині на перелюбі; |
|
5
|
5
|
| въ зак0нэ же нaмъ мwmсeй повелЁ такwвhz кaменіемъ побивaти: тh же что2 гlеши; | а Мойсей в законі повелів нам побивати таких камінням; а Ти що скажеш? |
|
6
|
6
|
| Сіe же рёша и3скушaюще є3го2, да бhша и3мёли что2 глаг0лати нaнь. Ї}съ же д0лу прекл0ньсz, пeрстомъ писaше на земли2, не слагaz (и5мъ). | Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти, за що Його звинуватити. Але Ісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги. |
|
7
|
7
|
| Ћкоже прилэжaху вопрошaюще є3го2, воскл0ньсz речE къ ни6мъ: и4же є4сть без8 грэхA въ вaсъ, прeжде [пeрвый] вeрзи кaмень на ню2. | Коли ж продовжували запитувати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь. |
|
8
|
8
|
| И# пaки д0лу прекл0ньсz, писaше на земли2. | І знов, нахилившись додолу, писав на землі. |
|
9
|
9
|
| Nни1 же слhшавше и3 с0вэстію њбличaеми, и3схождaху є3ди1нъ по є3ди1ному, начeнше t стaрєцъ до послёднихъ: и3 њстA є3ди1нъ ї}съ, и3 женA посредЁ сyщи. | Вони ж, почувши це, докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Ісус і жінка, яка стояла посередині. |
|
10
|
10
|
| Воскл0ньсz же ї}съ, и3 ни є3ди1наго ви1дэвъ, т0чію женY, речE є4й: жeно, гдЁ сyть, и5же важдaху на тS; никjйже ли тебE њсуди2; | Ісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! Де ті, що звинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив? |
|
11
|
11
|
| Nнa же речE: никт0же, гDи. Речe же є4й ї}съ: ни ѓзъ тебE њсуждaю: и3ди2, и3 tсeлэ ктомY не согрэшaй. | Вона відповіла: ніхто, Господи. Ісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди, і віднині більше не гріши. |
|
12
|
12
|
| (За? к7f7.) Пaки же и5мъ ї}съ речE, гlz: ѓзъ є4смь свётъ мjру: ходsй по мнЁ не и4мать ходи1ти во тмЁ, но и4мать свётъ жив0тный. | Ісус знову говорив до народу, кажучи: Я — Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя. |
|
13
|
13
|
| Рёша u5бо є3мY фарісeє: ты2 њ себЁ сaмъ свидётелствуеши: свидётелство твоE нёсть и4стинно. | Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве. |
|
14
|
14
|
| TвэщA ї}съ и3 речE и5мъ: ѓще ѓзъ свидётелствую њ себЁ, и4стинно є4сть свидётелство моE: ћкw вёмъ, tкyду пріид0хъ и3 кaмw и3дY: вh же не вёсте, tкyду прихождY и3 кaмw грzдY: | Ісус сказав їм у відповідь: якщо і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду. |
|
15
|
15
|
| вы2 по пл0ти сyдите, ѓзъ не суждY никомyже: | Ви судите за плоттю; а Я не суджу нікого. |
|
16
|
16
|
| и3 ѓще суждY ѓзъ, сyдъ м0й и4стиненъ є4сть: ћкw є3ди1нъ нёсмь, но ѓзъ и3 послaвый мS nц7ъ: | А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який Мене послав. |
|
17
|
17
|
| и3 въ зак0нэ же вaшемъ пи1сано є4сть, ћкw двою2 человёку свидётелство и4стинно є4сть: | У законі вашому написано, що свідчення двох людей є правдиве. |
|
18
|
18
|
| ѓзъ є4смь свидётелствуzй њ мнЁ сам0мъ, и3 свидётелствуетъ њ мнЁ послaвый мS nц7ъ. | Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Який Мене послав. |
|
19
|
19
|
| Глаг0лаху же є3мY: гдЁ є4сть nц7ъ тв0й; TвэщA ї}съ: ни менє2 вёсте, ни nц7A моегw2: ѓще мS бhсте вёдали, и3 nц7A моего2 вёдали бhсте. | Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Ісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. |
|
20
|
20
|
| Сі‰ глаг0лы гlа ї}съ въ газофmлакjи, ўчS въ цeркви: и3 никт0же ћтъ є3го2, ћкw не u5 бЁ пришeлъ чaсъ є3гw2. | Ці слова говорив Ісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його. |
|
21
|
21
|
| (За? l.) Речe же и5мъ пaки ї}съ: ѓзъ и3дY, и3 взhщете менE, и3 во грэсЁ вaшемъ ќмрете: ѓможе ѓзъ и3дY, вы2 не м0жете пріити2. | Знову сказав їм Ісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти. |
|
22
|
22
|
| Глаг0лаху u5бо їудeє: є3дA сS сaмъ ўбіeтъ, ћкw гlетъ: ѓможе ѓзъ и3дY, вы2 не м0жете пріити2; | Говорили ж юдеї: невже Він уб’є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти? |
|
23
|
23
|
| И# речE и5мъ: вы2 t ни1жнихъ є3стE, ѓзъ t вhшнихъ є4смь: вы2 t мjра сегw2 є3стE, ѓзъ нёсмь t мjра сегw2: | Він сказав їм: ви від нижніх, Я ж від вишніх; ви від світу цього, Я ж не від цього світу. |
|
24
|
24
|
| рёхъ u5бо вaмъ, ћкw ќмрете во грэсёхъ вaшихъ: ѓще бо не и4мете вёры, ћкw ѓзъ є4смь, ќмрете во грэсёхъ вaшихъ. | Тому Я сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших. Бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших. |
|
25
|
25
|
| Глаг0лаху u5бо є3мY: ты2 кто2 є3си2; И# речE и5мъ ї}съ: начaтокъ, ћкw и3 гlю вaмъ: | Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Ісус відповів їм: Початок всього, що й кажу вам. |
|
26
|
26
|
| мнHга и4мамъ њ вaсъ гlати и3 суди1ти: но послaвый мS и4стиненъ є4сть, и3 ѓзъ ±же слhшахъ t негw2, сі‰ гlю въ мjрэ. | Багато чого маю говорити і судити про вас, але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові. |
|
27
|
27
|
| Не разумёша (u5бо), ћкw nц7A и5мъ гlаше. | Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця. |
|
28
|
28
|
| Речe же и5мъ ї}съ: є3гдA вознесeте сн7а чlвёческаго, тогдA ўразумёете, ћкw ѓзъ є4смь, и3 њ себЁ ничесHже творю2, но, ћкоже научи1 мz nц7ъ м0й, сі‰ гlю: | Сказав же їм Ісус: коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я, і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю. |
|
29
|
29
|
| и3 послaвый мS со мн0ю є4сть: не њстaви менє2 є3ди1нагw nц7ъ, ћкw ѓзъ ўгHднаz є3мY всегдA творю2. | Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому. |
|
30
|
30
|
| Сі‰ є3мY гlющу, мн0зи вёроваша въ него2. | Коли Він це говорив, багато хто увірував у Нього. |
|
31
|
31
|
| (За? l№.) Гlаше u5бо ї}съ къ вёровавшымъ є3мY їудewмъ: ѓще вы2 пребyдете во словеси2 моeмъ, вои1стинну ўчн7цы2 мои2 бyдете: | Тоді Ісус сказав юдеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно будете Моїми учениками; |
|
32
|
32
|
| и3 ўразумёете и4стину, и3 и4стина свободи1тъ вы2. | і пізнаєте істину, і істина визволить вас. |
|
33
|
33
|
| Tвэщaша (и3 рёша) є3мY: сёмz ґвраaмле є3смы2, и3 никомyже раб0тахомъ николи1же: кaкw ты2 гlеши, ћкw своб0дни бyдете; | Йому відповіли: ми рід Авраамів, і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними? |
|
34
|
34
|
| TвэщA и5мъ ї}съ: ґми1нь, ґми1нь гlю вaмъ, ћкw всsкъ творsй грёхъ рaбъ є4сть грэхA: | Ісус відповів їм: істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха. |
|
35
|
35
|
| рaбъ же не пребывaетъ въ домY во вёкъ: сhнъ пребывaетъ во вёкъ: | Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно. |
|
36
|
36
|
| ѓще u5бо сн7ъ вы2 свободи1тъ, вои1стинну своб0дни бyдете: | Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними. |
|
37
|
37
|
| вёмъ, ћкw сёмz ґвраaмле є3стE: но и4щете менE ўби1ти, ћкw сл0во моE не вмэщaетсz въ вы2: | Знаю, що ви рід Авраамів, однак шукаєте, як вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас. |
|
38
|
38
|
| ѓзъ, є4же ви1дэхъ ў nц7A моегw2, гlю: и3 бы2 u5бо, є4же ви1дэсте ў nтцA вaшегw, творитE. | Я говорю те, що бачив у Отця Мого; і ви робите те, що бачили в отця вашого. |
|
39
|
39
|
| Tвэщaша и3 рёша є3мY: nтeцъ нaшъ ґвраaмъ є4сть. Гlа и5мъ ї}съ: ѓще ч†да ґвра†млz бhсте бhли, дэлA ґвра†млz бhсте твори1ли: | Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Ісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраамові. |
|
40
|
40
|
| нн7э же и4щете менE ўби1ти, чlвёка, и4же и4стину вaмъ гlахъ, ю4же слhшахъ t бGа: сегw2 ґвраaмъ нёсть сотвори1лъ: | Нині ж шукаєте, як вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам правду, почуту від Бога; Авраам цього не робив. |
|
41
|
41
|
| вы2 творитE дэлA nтцA вaшегw. Рёша же є3мY: мы2 t любодэsніz нёсмы рождeни: є3ди1наго nц7A и4мамы, бGа. | Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; маємо одного Отця — Бога. |
|
42
|
42
|
| (За? lв7.) Речe же и5мъ ї}съ: ѓще бGъ nц7ъ вaшъ (бы) бhлъ, люби1ли бhсте (ќбw) менE: ѓзъ бо t бGа и3зыд0хъ и3 пріид0хъ: не њ себё бо пріид0хъ, но т0й мS послA: | Ісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене. |
|
43
|
43
|
| почто2 бесёды моеS не разумёете; ћкw не м0жете слhшати словесE моегw2: | Чому ви не розумієте Моїх слів? Тому що не можете чути слова Мого. |
|
44
|
44
|
| вы2 nтцA (вaшегw) діaвола є3стE, и3 п0хwти nтцA вaшегw х0щете твори1ти: џнъ человэкоубjйца бЁ и3скони2, и3 во и4стинэ не стои1тъ, ћкw нёсть и4стины въ нeмъ: є3гдA глаг0летъ лжY, t свои1хъ глаг0летъ: ћкw л0жь є4сть и3 nтeцъ лжи2: | Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди. |
|
45
|
45
|
| ѓзъ же занE и4стину гlю, не вёруете мнЁ: | А коли Я істину говорю, то не вірите Мені. |
|
46
|
46
|
| кто2 t вaсъ њбличaетъ мS њ грэсЁ; ѓще ли и4стину гlю, почто2 вы2 не вёруете мнЁ; | Хто з вас викриє Мене у гріху? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені? |
|
47
|
47
|
| и4же є4сть t бGа, гlг0лwвъ б9іихъ послyшаетъ: сегw2 рaди вы2 не послyшаете, ћкw t бGа нёсте. | Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога. |
|
48
|
48
|
| Tвэщaша u5бо їудeє и3 рёша є3мY: не д0брэ ли мы2 глаг0лемъ, ћкw самарzни1нъ є3си2 ты2 и3 бёса и4маши; | На це юдеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі? |
|
49
|
49
|
| TвэщA ї}съ: ѓзъ бёса не и4мамъ, но чтY nц7A моего2, и3 вы2 не чтeте менє2: | Ісус відповів: у Мені біса нема, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене. |
|
50
|
50
|
| ѓзъ же не и3щY слaвы моеS: є4сть и3щS и3 судS: | А втім, Я не шукаю слави Моєї; є Той, Хто шукає і судить. |
|
51
|
51
|
| (За? lG.) ґми1нь, ґми1нь гlю вaмъ: ѓще кто2 сл0во моE соблюдeтъ, смeрти не и4мать ви1дэти во вёки. | Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє збереже, той не побачить смерти повік. |
|
52
|
52
|
| Рёша u5бо є3мY жи1дове: нн7э разумёхомъ, ћкw бёса и4маши: ґвраaмъ ќмре и3 прbр0цы, и3 ты2 гlеши: ѓще кто2 сл0во моE соблюдeтъ, смeрти не и4мать вкуси1ти во вёки: | Юдеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слово Моє збереже, той не зазнає смерти повік. |
|
53
|
53
|
| є3дA ты2 б0лій є3си2 nтцA нaшегw ґвраaма, и4же ќмре; и3 прbр0цы ўмр0ша: кого2 себE сaмъ ты2 твори1ши; | Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер? |
|
54
|
54
|
| TвэщA ї}съ: ѓще ѓзъ слaвлюсz сaмъ, слaва моS ничесHже є4сть: є4сть nц7ъ м0й слaвzй мS, є3г0же вы2 глаг0лете, ћкw бGъ вaшъ є4сть: | Ісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви говорите, що Він Бог ваш. |
|
55
|
55
|
| и3 не познaсте є3гw2, ѓзъ же вёмъ є3го2: и3 ѓще рекY, ћкw не вёмъ є3гw2, бyду под0бенъ вaмъ л0жь: но вёмъ є3го2, и3 сл0во є3гw2 соблюдaю: | І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і слово Його зберігаю. |
|
56
|
56
|
| ґвраaмъ nтeцъ вaшъ рaдъ бы бhлъ, да бы2 ви1дэлъ дeнь м0й: и3 ви1дэ, и3 возрaдовасz. | Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив, і зрадів. |
|
57
|
57
|
| Рёша u5бо їудeє къ немY: пzти1десzтъ лётъ не u5 и4маши, и3 ґвраaма ли2 є3си2 ви1дэлъ; | На це сказали Йому юдеї: Тобі немає ще й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама? |
|
58
|
58
|
| Речe (же) и5мъ ї}съ: ґми1нь, ґми1нь гlю вaмъ: прeжде дaже ґвраaмъ не бhсть, ѓзъ є4смь. | Ісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніш, ніж був Авраам, Я є. |
|
59
|
59
|
| Взsша u5бо кaменіе, да вeргутъ нaнь: ї}съ же скрhсz, и3 и3зhде и3з8 цeркве, прошeдъ посредЁ и4хъ: и3 мимохождaше тaкw. | Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Ісус сховався і вийшов з храму, пройшовши посеред них, і пішов далі. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
