Главa к7а
|
Глава 21
|
1
|
1
|
(За? …ѕ7.) Посeмъ kви1сz пaки ї}съ ўчн7кHмъ (свои6мъ, востaвъ t мeртвыхъ,) на м0ри тіверіaдстэмъ. Kви1сz же си1це: | Після того знову явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні з мертвих біля моря Тиверіадського. Явився ж так: |
2
|
2
|
бsху вкyпэ сjмwнъ пeтръ, и3 fwмA нарицaемый близнeцъ, и3 нафанaилъ, и4же (бЁ) t кaны галілeйскіz, и3 сы6на зеведewва, и3 и4на t ўчн7къ є3гw2 двA. | були разом Симон-Петро, і Фома, званий Близнюком, і Нафанаїл з Кани галилейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших з учеників Його. |
3
|
3
|
Глаг0ла и5мъ сjмwнъ пeтръ: и3дY рhбы лови1ти. Глаг0лаша є3мY: и4демъ и3 мы2 съ тоб0ю. И#зыд0ша (же) и3 всэд0ша ѓбіе въ корaбль, и3 въ тY н0щь не ћша ничесHже. | Симон-Петро говорить їм: йду ловити рибу. Кажуть йому: йдемо і ми з тобою! Пішли і відразу ввійшли в човен, і не впіймали в ту ніч нічого. |
4
|
4
|
Ќтру же бhвшу, стA ї}съ при брeзэ: не познaша же ўчн7цы2, ћкw ї}съ є4сть. | А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; але ученики не впізнали, що це Ісус. |
5
|
5
|
Гlа же и5мъ ї}съ: дёти, є3дA что2 снёдно и4мате; Tвэщaша є3мY: ни2. | Ісус говорить їм: діти, чи є у вас яка їжа? Вони відповіли: ні. |
6
|
6
|
Џнъ же речE и5мъ: ввeрзите мрeжу њ деснyю странY кораблS и3 њбрsщете. Вверг0ша же, и3 ктомY не можaху привлещи2 є3S t мн0жества рhбъ. | Він же сказав їм: закиньте сіті з правого боку човна і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягти через велику кількість риби. |
7
|
7
|
Глаг0ла же ўчн7къ т0й, є3г0же люблsше ї}съ, петр0ви: гDь є4сть. Сjмwнъ же пeтръ слhшавъ, ћкw гDь є4сть, є3пендЂтомъ препоsсасz, бё бо нaгъ, и3 ввeржесz въ м0ре: | Тоді ученик, якого любив Ісус, говорить Петрові: це Господь. Симон же Петро, почувши, що це Господь, оперезався одягом, бо він був нагий, і кинувся в море. |
8
|
8
|
ґ друзjи ўчн7цы2 кораблецeмъ пріид0ша, не бёша бо далeче t земли2, но ћкw двЁ стЁ лактeй, влекyще мрeжу рhбъ. | А інші ученики припливли човном, бо недалеко були від землі, ліктів близько двохсот, і тягли сіть з рибою. |
9
|
9
|
Е#гдA u5бо и3злэз0ша на зeмлю, ви1дэша џгнь лежaщь, и3 рhбу на нeмъ лежaщу и3 хлёбъ. | А коли вийшли на землю, бачать розкладене вогнище, і рибу, що на ньому лежала, і хліб. |
10
|
10
|
(И#) гlа и5мъ ї}съ: принеси1те t рhбъ, ћже ћсте нн7э. | Ісус говорить їм: принесіть тієї риби, яку ви тепер упіймали. |
11
|
11
|
Влёзъ (же) сjмwнъ пeтръ, и3звлечE мрeжу на зeмлю, п0лну вели1кихъ рhбъ сто2 (и3) пzтьдесsтъ (и3) три2: и3 толи1кw сyщымъ, не прот0ржесz мрeжа. | Симон-Петро пішов і витяг на землю сіть, повну великих рибин — сто п’ятдесят три; і від такої кількости риби не прорвалася сіть. |
12
|
12
|
Гlа и5мъ ї}съ: пріиди1те, њбёдуйте. Ни є3ди1нъ же смёzше t ўчн7къ и3стzзaти є3го2: ты2 кто2 є3си2; вёдzще, ћкw гDь є4сть. | Ісус говорить їм: ідіть обідайте. Ніхто ж з учеників не посмів запитати Його: хто Ти? Бо знали, що це Господь. |
13
|
13
|
Пріи1де же ї}съ, и3 пріsтъ хлёбъ, и3 дадE и5мъ, и3 рhбу тaкожде. | Ісус підходить, бере хліб і дає їм, також і рибу. |
14
|
14
|
СE ўжE трeтіе kви1сz ї}съ ўчн7кHмъ свои6мъ, востaвъ t мeртвыхъ. | Це вже втретє явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні Своєму з мертвих. |
15
|
15
|
(За? …з7.) Е#гдa же њбёдоваше, гlа сjмwну петрY ї}съ: сjмwне їHнинъ, лю1биши ли мS пaче си1хъ; Глаг0ла є3мY: є4й, гDи, ты2 вёси, ћкw люблю1 тz. Гlа є3мY: паси2 ѓгнцы мо‰. | Коли ж вони обідали, Ісус каже Симону-Петрові: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси ягнят Моїх. |
16
|
16
|
Гlа є3мY пaки втор0е: сjмwне їHнинъ, лю1биши ли мS; Глаг0ла є3мY: є4й, гDи, ты2 вёси, ћкw люблю1 тz. Гlа є3мY: паси2 џвцы мо‰. | Ще говорить йому вдруге: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро говорить Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. |
17
|
17
|
Гlа є3мY трeтіе: сjмwне їHнинъ, лю1биши ли мS; Њскорбё (же) пeтръ, ћкw речE є3мY трeтіе: лю1биши ли мS; и3 глаг0ла є3мY: гDи, ты2 вс‰ вёси: ты2 вёси, ћкw люблю1 тz. Гlа є3мY ї}съ: паси2 џвцы мо‰. | Говорить йому втретє: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро засмутився, що втретє спитав його: чи любиш ти Мене? І сказав Йому: Господи! Ти все знаєш: Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. |
18
|
18
|
Ґми1нь, ґми1нь гlю тебЁ: є3гдA бhлъ є3си2 ю4нъ, поsсалсz є3си2 сaмъ, и3 ходи1лъ є3си2, ѓможе хотёлъ є3си2: є3гдa же состарёешисz, воздёжеши рyцэ твои2, и3 и4нъ тS поsшетъ, и3 ведeтъ, ѓможе не х0щеши. | Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, то простягнеш руки твої й інший підпереже тебе і поведе, куди не хочеш. |
19
|
19
|
Сіe же речE, назнaменуz, к0ею смeртію прослaвитъ бGа. И# сі‰ рeкъ, гlа є3мY: и3ди2 по мнЁ. | Це Він сказав, щоб зрозуміли, якою смертю Петро прославить Бога. І, сказавши це, говорить йому: йди за Мною. |
20
|
20
|
Њбрaщьсz же пeтръ ви1дэ ўчн7кA, є3г0же люблsше ї}съ, в8слёдъ и3дyща, и4же и3 возлежE на вeчери на пeрси є3гw2 и3 речE: гDи, кто2 є4сть предаsй тS; | Петро ж, обернувшись, бачить, що йде за ним ученик, якого любив Ісус і який на вечері, припавши до грудей Його, сказав: Господи, хто видасть Тебе? |
21
|
21
|
Сего2 ви1дэвъ пeтръ, глаг0ла ї}сови: гDи, сeй же что2; | Побачивши його, Петро говорить Ісусові: Господи, а він що? |
22
|
22
|
Гlа є3мY ї}съ: ѓще хощY, да т0й пребывaетъ, д0ндеже пріидY, что2 къ тебЁ; ты2 по мнЁ грzди2. | Ісус говорить йому: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною. |
23
|
23
|
И#зhде же сл0во сE въ брaтію, ћкw ўчн7къ т0й не ќмретъ. И# не речE є3мY ї}съ, ћкw не ќмретъ, но: ѓще хощY томY пребывaти, д0ндеже пріидY, что2 къ тебЁ; | І рознеслося це слово поміж браттями, що ученик той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? |
24
|
24
|
Сeй є4сть ўчн7къ свидётелствуzй њ си1хъ, и4же и3 написA сі‰: и3 вёмъ, ћкw и4стинно є4сть свидётелство є3гw2. | Це той ученик, що свідчить про це і написав це; і знаємо, що правдиве свідчення його. |
25
|
25
|
Сyть же и3 и4на мнHга, ±же сотвори2 ї}съ, ±же ѓще бы по є3ди1ному пи6сана бhша, ни самомY мню2 (всемY) мjру вмэсти1ти пи1шемыхъ кни1гъ. Ґми1нь. | Багато й іншого сотворив Ісус; але, коли б написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг. Амінь. |