|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
| Почувши це, Іавин, цар Асорський, послав до Іовава, царя Мадонського, і до царя Шимронського, і до царя Ахсафського, | Е#гдa же ўслhша їавjнъ цaрь ґсHрскъ, послA ко їwвaву царю2 мадHнску, и3 къ царю2 семерHнску и3 къ царю2 ґхіaвску, |
|
2
|
2
|
| і до царів, які жили на півночі на горі і на рівнині з південної сторони Хиннарофа, і на низинних місцях, і в Нафоф-Дорі на захід, | и3 къ царє1мъ и5же въ сідHнэ вели1цэмъ и3 въ г0рнэй, и3 въ ѓраву прsмw хенерefу, и3 на полsну, и3 въ нафеддHръ, |
|
3
|
3
|
| до хананеян, які жили на сході і до моря, до аморреян і хеттеян, до ферезеян і до ієвусеян, які жили на горі, і до евеян, які жили біля Ермона в землі Массифі. | и3 къ примHрскимъ хананeамъ t востHкъ, и3 къ примHрскимъ ґморрewмъ и3 хеттewмъ, и3 ферезewмъ и3 їевусewмъ, и5же на горЁ, и3 є3vewмъ, и3 и5же под8 ґермHномъ, въ зeмлю массифA. |
|
4
|
4
|
| І виступили вони і все ополчення їх з ними, численний народ, який безліччю дорівнював піску на березі морському; і коней і колісниць було дуже багато. | И# и3зыд0ша сjи и3 цaріе и4хъ съ ни1ми, лю1діе мн0зи, ћкw пес0къ и4же при краи2 м0рz мн0жествомъ, и3 к0ни и3 колєсни1цы мнHги ѕэлw2. |
|
5
|
5
|
| І зібралися всі царі ці, і прийшли і розташувалися станом разом біля вод Меромських, щоб воювати з Ізраїлем. | И# снид0шасz вси2 цaріе сjи, и3 пріид0ша вкyпэ, и3 њполчи1шасz при водЁ маррHнъ воевaти на ї}лz. |
|
6
|
6
|
| Але Господь сказав Ісусові: не бійся їх, тому що завтра, близько цього часу, Я віддам усіх [їх] на знищення [синам] Ізраїля; коням же їхнім переріж жили і колісниці їхні спали вогнем. | И# речE гDь ко їисyсу: не ўб0йсz t лицA и4хъ, ћкw заyтра въ сeй чaсъ ѓзъ предaмъ и5хъ ћзвенныхъ пред8 сhны ї}лєвы: к0нємъ и4хъ жи6лы пресэчeши и3 колєсни1цы и4хъ да сожжeши nгнeмъ. |
|
7
|
7
|
| Ісус і з ним весь народ, здатний до війни, раптово вийшли на них до вод Меромських і напали на них. | И# пріи1де їисyсъ и3 вси2 лю1діе вои1нстіи съ ни1мъ на ни1хъ къ водЁ маррHнстэй внезaпу, и3 напад0ша на нS въ г0рнэй. |
|
8
|
8
|
| І віддав їх Господь у руки ізраїльтян, і уразили вони їх, і переслідували їх до Сидона великого і до Мисрефоф-Маїма, і до долини Мицфи на схід, і перебили їх, так що нікого з них не залишилося, хто вцілів би [й уник]. | И# предадE и5хъ гDь под8 рyцэ ї}лєвы: и3 сэкyще и5хъ, прогнaша дaже до сідHна вели1кагw и3 до масрефHfъ-маjма и3 до п0ль масси1фскихъ къ вост0кwмъ: и3 и3зсэк0ша и5хъ, д0ндеже не њстaсz въ ни1хъ ни є3ди1нъ цёлъ и3 и3збёгшій. |
|
9
|
9
|
| І вчинив Ісус з ними так, як сказав йому Господь: коням їхнім перерізав жили і колісниці їхні спалив вогнем. | И# сотвори2 и5мъ їисyсъ, ћкоже заповёда є3мY гDь: к0нємъ и4хъ жи6лы пресэчE и3 колєсни1цы и4хъ сожжE nгнeмъ. |
|
10
|
10
|
| У той же час, повернувшись, Ісус узяв Асор і царя його убив мечем [Асор же раніше був главою всіх царств цих]; | И# њбрати1сz їисyсъ въ то2 врeмz, и3 взS ґсHръ, и3 царS є3гw2 ўби2 мечeмъ: ґсHръ бо бЁ прeжде њбладaющій всёми цaрствы си1ми: |
|
11
|
11
|
| і побили все, що дихає, що було в ньому, мечем, [усе] піддавши закляттю: не залишилося жодної душі; а Асор він спалив вогнем. | и3 и3зби2 всE дhшущее, є4же въ нeмъ бhсть, џстріемъ мечA, и3 потреби1ша вс‰, и3 не њстaсz въ нeмъ всE дhшущее: и3 ґсHръ запали1ша nгнeмъ. |
|
12
|
12
|
| І всі міста царів цих і всіх царів їх узяв Ісус і убив мечем, піддавши їх закляттю, як повелів Мойсей, раб Господній; | И# вс‰ грaды цaрствъ си1хъ и3 вс‰ цари6 и4хъ взS їисyсъ и3 и3зби2 | мечeмъ, и3 потреби2 и5хъ, ћкоже повелЁ и5мъ мwmсeй рaбъ гDень. |
|
13
|
13
|
| утім, усіх міст, що лежали на височині, не палили ізраїльтяни, крім одного Асора, який спалив Ісус. | Но вс‰ грaды крBпки не запали2 ї}ль, т0чію ґсHръ є3ди1нъ запали2 їисyсъ. |
|
14
|
14
|
| А всю здобич міст цих і [всю] худобу розграбували сини Ізраїлеві собі; людей же всіх перебили мечем, так що знищили всіх їх: не залишили [з них] жодної душі. | И# вс‰ кwрhсти и4хъ и3 вс‰ скоты2 и4хъ плэни1ша себЁ сhнове ї}лєвы: людjй же всёхъ потреби1ша мечeмъ, д0ндеже погуби1ша и5хъ, и3 не њстaвиша t ни1хъ ни є3ди1нагw дhшущагw. |
|
15
|
15
|
| Як повелів Господь Мойсеєві, рабові Своєму, так Мойсей заповів Ісусові, а Ісус так і зробив: не відступив від жодного слова в усьому, що повелів Господь Мойсеєві. | Ћкоже повелЁ гDь мwmсeю рабY своемY, тaкw мwmсeй заповёда їисyсу: и3 тaкw сотвори2 їисyсъ, не преступи2 ни є3ди1нагw же t всёхъ, ±же заповёда гDь мwmсeю. |
|
16
|
16
|
| Таким чином Ісус узяв усю цю нагірну землю, всю землю полуденну, всю землю Гошен і низинні місця, і рівнину і гору Ізраїлеву, і низинні місця [біля гори], | И# взS їисyсъ всю2 зeмлю г0рную и3 всю2 зeмлю нагeвъ, и3 всю2 зeмлю гос0мску, и3 рaвную, и3 ћже на зaпадъ, и3 г0ру ї}леву, и3 п0лz ±же при горЁ, |
|
17
|
17
|
| від гори Халак, що простягається до Сеїру, до Ваал-Гада в долині Ливанській, біля гори Ермон, і всіх царів їх узяв, уразив їх і убив. | t горы2 хелхA, и3 ћже восх0дитъ къ сеjру, и3 дaже до валгaда, и3 п0ле лівaна под8 гор0ю ґермHнъ: и3 вс‰ цари6 и4хъ взS и3 и3зби2. |
|
18
|
18
|
| Довгий час вів Ісус війну з усіма цими царями. | И# мнHги дни6 сотвори2 їисyсъ съ цари6 си1ми брaнь: |
|
19
|
19
|
| Не було [жодного] міста, яке уклало б мир із синами Ізраїлевими, крім евеян, жителів Гаваона: все узяли вони війною; | и3 не бЁ ни є3ди1нагw грaда, є3гHже не предадE гDь сынHмъ ї}лєвымъ, кромЁ є3veа њбитaющагw въ гаваHнэ: всёхъ взsша брaнію: |
|
20
|
20
|
| бо від Господа було те, що вони озлобили серце своє і війною зустрічали Ізраїля — для того, щоб піддані були закляттю і щоб не було їм помилування, але щоб знищені були так, як повелів Господь Мойсеєві. | ћкw гDемъ бhсть ўкрэпи1тисz и4хъ сeрдцу, сопроти1витисz на брaни проти1ву ї}лz, да потребsтъ и5хъ, ћкw да не дaстсz и5мъ ми1лость, но да потребsтсz, ћкоже гlа гDь къ мwmсeю. |
|
21
|
21
|
| У той же час прийшов Ісус і уразив [усіх] єнакимян на горі, у Хевроні, у Давирі, в Анаві, на всій горі Іудиній і на всій горі Ізраїлевій; з містами їх віддав їх Ісус закляттю; | И# пріи1де їисyсъ въ то2 врeмz, и3 потреби2 (вс‰) є3накjмы t г0рныz, t хеврHна и3 t давjра и3 t ґнHва, и3 t всеS горы2 ї}левы и3 t всеS горы2 їyдины, съ гр†ды и4хъ, и3 потреби2 | їисyсъ: |
|
22
|
22
|
| не залишилося [жодного] з єнакимян у землі синів Ізраїлевих, залишилися тільки в Газі, у Гефі та в Азоті. | не њстaсz ни є3ди1нъ є3накjмъ t сынHвъ ї}левыхъ, но т0чію въ гaзэ и3 въ гefэ и3 во ґсидHfэ њстaшасz. |
|
23
|
23
|
| Таким чином узяв Ісус усю землю, як говорив Господь Мойсеєві, і віддав її Ісусові в наділ ізраїльтянам, за розподілом між колінами їх. І заспокоїлася земля від війни. | И# взS їисyсъ всю2 зeмлю, ћкоже заповёда гDь мwmсeю: и3 дадE ю5 їисyсъ въ наслёдіе ї}лю, раздэлeніемъ по племенHмъ и4хъ. И# престA землS вою1ема бhти. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
