|
Главa з7i
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
| Речe же ко ўчн7кHмъ свои6мъ: не возм0жно є4сть не пріити2 соблaзнwмъ, г0ре же, є3гHже рaди прих0дzтъ: | Сказав також Ісус ученикам: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять. |
|
2
|
2
|
| ќнэе є3мY бhло бы, ѓще жерн0въ nсeлскій њблежaлъ бы њ вhи є3гw2, и3 ввeрженъ въ м0ре, нeже да соблазни1тъ t мaлыхъ си1хъ є3ди1наго. | Краще було б йому, якби жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих. |
|
3
|
3
|
| (За? п7д7.) Внемли1те себЁ. Ѓще согрэши1тъ къ тебЁ брaтъ тв0й, запрети2 є3мY: и3 ѓще покaетсz, њстaви є3мY: | Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, докори йому; і коли покається, прости йому; |
|
4
|
4
|
| и3 ѓще седми1щи на дeнь согрэши1тъ къ тебЁ, и3 седми1щи на дeнь њбрати1тсz, глаг0лz: кaюсz: њстaви є3мY. | і коли сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться і скаже: каюсь, — прости йому. |
|
5
|
5
|
| И# рек0ша ґпcли гDеви: приложи2 нaмъ вёру. | І сказали апостоли Господу: додай нам віри. |
|
6
|
6
|
| Речe же гDь: ѓще бhсте и3мёли вёру ћкw зерно2 горyшно, глаг0лали бhсте ќбw ћгодичинэ сeй: вост0ргнисz и3 всади1сz въ м0ре: и3 послyшала бы вaсъ. | Господь сказав: коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас. |
|
7
|
7
|
| Кот0рый же t вaсъ рабA и3мёz њрю1ща и3ли2 пасyща, и4же пришeдшу є3мY съ селA речeтъ: ѓбіе минyвъ [пришeдъ] возлsзи; | Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу? |
|
8
|
8
|
| Но не речeтъ ли є3мY: ўгот0вай, что2 вечерsю, и3 препоsсавсz служи2 ми2, д0ндеже ћмъ и3 пію2: и3 пот0мъ ћси и3 піeши ты2; | Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам? |
|
9
|
9
|
| Е#дA и4мать хвалY [благодари1тъ] рабY томY, ћкw сотвори2 повелBннаz; не мню2. | Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю. |
|
10
|
10
|
| Тaкw и3 вы2, є3гдA сотворитE вс‰ повелBннаz вaмъ, глаг0лите, ћкw раби2 неключи1ми є3смы2: ћкw, є4же д0лжни бёхомъ сотвори1ти, сотвори1хомъ. | Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні; бо зробили тільки те, що повинні були зробити. |
|
11
|
11
|
| И# бhсть и3дyщу є3мY во їеrли1мъ, и3 т0й прохождaше междY самaріею и3 галілeею. | Йдучи до Єрусалима, Він проходив між Самарією та Галилеєю. |
|
12
|
12
|
| (За? п7е7.) Входsщу же є3мY въ нёкую вeсь, срэт0ша є3го2 дeсzть прокажeнныхъ мужeй, и5же стaша и3здалeча: | І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік. |
|
13
|
13
|
| и3 тjи вознес0ша глaсъ, глаг0люще: ї}се настaвниче, поми1луй ны2. | І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас. |
|
14
|
14
|
| И# ви1дэвъ речE и5мъ: шeдше покажи1тесz свzщeнникwмъ. И# бhсть и3дyщымъ и5мъ, њчи1стишасz. | Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися. |
|
15
|
15
|
| Е#ди1нъ же t ни1хъ, ви1дэвъ, ћкw и3сцэлЁ, возврати1сz, со глaсомъ вeліимъ слaвz бGа, | Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога, |
|
16
|
16
|
| и3 падE ни1цъ при ногY є3гw2, хвалY є3мY воздаS: и3 т0й бЁ самарzни1нъ. | і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин. |
|
17
|
17
|
| Tвэщaвъ же ї}съ речE: не дeсzть ли њчи1стишасz; да дeвzть гдЁ; | Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять? |
|
18
|
18
|
| кaкw не њбрэт0шасz возврaщшесz дaти слaву бGу, т0кмw и3ноплемeнникъ сeй; | Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей? |
|
19
|
19
|
| И# речE є3мY: востaвъ и3ди2: вёра твоS сп7сe тz. | І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе. |
|
20
|
20
|
| (За? п7ѕ7.) Вопрошeнъ же бhвъ t фарісє1й, когдA пріи1детъ цrтвіе б9іе, tвэщaвъ и5мъ речE: не пріи1детъ цrтвіе б9іе съ соблюдeніемъ [со ўсмотрeніемъ]: | А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? — відповів їм: не прийде Царство Боже помітно, |
|
21
|
21
|
| нижE рекyтъ: сE здЁ, и3ли2: џндэ. Сe бо цrтвіе б9іе внyтрь вaсъ є4сть. | і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є. |
|
22
|
22
|
| Речe же ко ўчн7кHмъ (свои6мъ): пріи1дутъ днjе, є3гдA вожделёете є3ди1нагw днE сн7а чlвёческагw ви1дэти, и3 не ќзрите. | Сказав також ученикам: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, та не побачите. |
|
23
|
23
|
| И# рекyтъ вaмъ: сE здЁ, и3ли2: сE, џндэ: не и3зhдите, ни пожени1те. | І скажуть вам: ось тут, або: он там, — не ходіть і не ганяйтеся, |
|
24
|
24
|
| Ћкw бо м0лніz блистaющисz t поднебeсныz на поднебeснэй свётитсz: тaкw бyдетъ сн7ъ чlвёческій въ дeнь св0й. | бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій. |
|
25
|
25
|
| Прeжде же подобaетъ є3мY мн0гw пострадaти и3 и3скушeну [tвeржену] бhти t р0да сегw2. | Але насамперед належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим. |
|
26
|
26
|
| (За? п7з7.) И# ћкоже бhсть во дни6 нHєвы, тaкw бyдетъ и3 во дни6 сн7а чlвёческа: | І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського: |
|
27
|
27
|
| kдsху, піsху, женsхусz, посzгaху, до негHже днE вни1де нHе въ ковчeгъ: и3 пріи1де пот0пъ, и3 погуби2 вс‰. | їли, пили, одружувалися і виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп, і погубив усіх. |
|
28
|
28
|
| Тaкожде и3 ћкоже бhсть во дни6 лHтwвы: kдsху, піsху, куповaху, продаsху, саждaху, здaху: | Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, саджали, будували; |
|
29
|
29
|
| в0ньже дeнь и3зhде лHтъ t сод0млzнъ, њдожди2 кaмыкъ горsщь и3 џгнь съ небесE, и3 погуби2 вс‰. | а в той день, в який Лот вийшов з Содома, линули сірка палаюча й вогонь з небес і погубили усіх; |
|
30
|
30
|
| По томyже бyдетъ и3 въ дeнь, в0ньже сн7ъ чlвёческій kви1тсz. | так буде і в той день, коли Син Людський явиться. |
|
31
|
31
|
| Въ т0й дeнь, и4же бyдетъ на кр0вэ, и3 сосyди є3гw2 въ домY, да не слaзитъ взsти и4хъ: и3 и4же на селЁ, тaкожде да не возврати1тсz вспsть: | У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, нехай не злазить їх узяти; і хто буде на полі, також нехай не повертається назад. |
|
32
|
32
|
| поминaйте женY лHтову. | Згадайте жінку Лотову. |
|
33
|
33
|
| И$же ѓще взhщетъ дyшу свою2 спасти2, погуби1тъ ю5: и3 и4же ѓще погуби1тъ ю5, живи1тъ ю5. | Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її. |
|
34
|
34
|
| Гlю вaмъ: въ тY н0щь бyдета двA на nдрЁ є3ди1номъ: є3ди1нъ поeмлетсz, ґ другjй њставлsетсz. | Кажу вам: у ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться. |
|
35
|
35
|
| Бyдетэ двЁ вкyпэ мeлющэ: є3ди1на поeмлетсz, ґ другaz њставлsетсz. | Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться. |
|
36
|
36
|
| ДвA бyдета на селЁ: є3ди1нъ поeмлетсz, ґ другjй њставлsетсz. | Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться. |
|
37
|
37
|
| И# tвэщaвше глаг0лаша є3мY: гдЁ, гDи; Џнъ же речE и5мъ: и3дёже тёло, тaмw соберyтсz и3 nрли2. | На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
