Главa к7а
|
Глава 21
|
1
|
1
|
Воззрёвъ же ви1дэ вметaющыz въ хрaмъ набдsщій и3мBніz [въ сокр0вищное храни1лище] дары2 сво‰ бог†тыz. | Поглянувши, Він побачив багатіїв, які клали дари свої в скарбницю. |
2
|
2
|
Ви1дэ же и3 нёкую вдови1цу ўб0гу вметaющу тY двЁ лє1птэ, | Побачив також і одну вбогу вдову, яка туди поклала дві лепти, |
3
|
3
|
и3 речE: вои1стинну глаг0лю вaмъ, ћкw вдови1ца сіS ўб0гаz мн0жае всёхъ ввeрже: | і сказав: істинно говорю вам, що ця вбога вдова більше за всіх поклала; |
4
|
4
|
вси1 бо сjи t и3збhтка своегw2 вверг0ша въ дaры бGови: сіs же t лишeніz своегw2 всE житіE, є4же и3мЁ, ввeрже. | бо всі ті з надміру свого клали в дар Богові, а вона з убогости своєї поклала весь прожиток свій, що мала. |
5
|
5
|
(За? Rд7.) И# нBкимъ глаг0лющымъ њ цeркви, ћкw кaменіемъ д0брымъ и3 сос{ды ўкрaшена, речE: | І коли деякі говорили про храм, що він прикрашений коштовним камінням і посудом, Він сказав: |
6
|
6
|
сі‰ ±же ви1дите, пріи1дутъ днjе, въ нsже не њстaнетъ кaмень на кaмени, и4же не разори1тсz. | надійдуть дні, в які з того, що ви тут бачите, не залишиться каменя на камені, який не зруйнується. |
7
|
7
|
Вопроси1ша же є3го2, глаг0люще: ўчи1телю, когдA u5бо сі‰ бyдутъ; и3 что2 є4сть знaменіе, є3гдA хотsтъ сі‰ бhти; | І запитали Його: Учителю, коли ж це буде? І яке знамення, коли це має статися? |
8
|
8
|
(За? Rе7.) Џнъ же речE: блюди1те, да не прельщeни бyдете: мн0зи бо пріи1дутъ во и4мz моE, глаг0люще, ћкw ѓзъ є4смь: и3 врeмz прибли1жисz. Не и3зhдите u5бо вослёдъ и4хъ. | Він сказав: стережіться, щоб вас не ввели в оману: бо багато прийде у Моє ім’я, кажучи, що це Я. І час цей наблизився. Отже, не йдіть слідом за ними. |
9
|
9
|
Е#гдa же ўслhшите бр†ни и3 нестроє1ніz, не ўб0йтесz: подобaетъ бо си6мъ бhти прeжде: но не u5 ѓбіе кончи1на. | Коли ж почуєте про війни та розрухи, не жахайтеся: бо цьому належить бути раніш; але то ще не кінець. |
10
|
10
|
ТогдA глаг0лаше и5мъ: востaнетъ бо kзhкъ на kзhкъ, и3 цaрство на цaрство: | Тоді сказав їм: постане народ на народ і царство на царство. |
11
|
11
|
трyси же вели1цы по мёстwмъ, и3 глaди и3 п†губы бyдутъ, страхов†ніz же и3 знaмєніz вє1ліz съ небесE бyдутъ. | Будуть великі землетруси місцями, і голод, і пошесті; і жахливі та великі знамення з неба будуть. |
12
|
12
|
(За? Rѕ7.) Прeжде же си1хъ всёхъ возложaтъ на вы2 рyки сво‰, и3 и3жденyтъ, предаю1ще на сHнмища и3 темни6цы, ведHмы къ царє1мъ и3 владhкамъ, и4мене моегw2 рaди: | А перед усім тим накладуть на вас руки і гнатимуть вас, видаючи в синагоги і у в’язниці, і поведуть перед царів і правителів за ім’я Моє. |
13
|
13
|
прилучи1тсz же вaмъ во свидётелство. | І буде це вам на свідчення. |
14
|
14
|
Положи1те u5бо на сердцaхъ вaшихъ, не прeжде поучaтисz tвэщавaти: | Отже, покладіть собі у серцях ваших не загадувати наперед, що відповідати, |
15
|
15
|
ѓзъ бо дaмъ вaмъ ўстA и3 премyдрость, є4йже не возм0гутъ проти1витисz и3ли2 tвэщaти вси2 противлsющіисz вaмъ. | бо Я дам вам уста і премудрість, якій не зможуть противитися, ні суперечити всі супротивники ваші. |
16
|
16
|
Прeдани же бyдете и3 роди1тєли и3 брaтіею и3 р0домъ и3 др{ги, и3 ўмертвsтъ t вaсъ: | І видаватимуть вас і батьки, і брати, і родичі, і друзі, і декого з вас умертвлять; |
17
|
17
|
и3 бyдете ненави1дими t всёхъ и4мене моегw2 рaди. | і зненавидять вас усі за ім’я Моє. |
18
|
18
|
И# влaсъ главы2 вaшеz не поги1бнетъ. | Але й волосина з голови вашої не пропаде. |
19
|
19
|
Въ терпёніи вaшемъ стzжи1те дyшы вaшz. | Терпінням вашим спасайте душі ваші. |
20
|
20
|
Е#гдa же ќзрите њбстои1мь їеrли1мъ вHи, тогдA разумёйте, ћкw прибли1жисz запустёніе є3мY. | Коли ж побачите Єрусалим, обложений військами, знайте, що наблизилося запустіння його. |
21
|
21
|
ТогдA сyщіи во їудeи да бёгаютъ въ г0ры: и3 и5же посредЁ є3гw2, да и3сх0дzтъ: и3 и5же во странaхъ, да не вх0дzтъ в0нь: | Тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжать у гори; і хто в місті — нехай виходять з нього, а хто в околицях — нехай не входять до нього, |
22
|
22
|
ћкw днjе tмщeнію сjи сyть, ћкw и3сп0лнитисz всемY пи1санному. | бо це дні помсти, щоб справдилося все написане. |
23
|
23
|
Г0ре же и3мyщымъ во ўтр0бэ и3 доsщымъ въ ты6z дни6: бyдетъ бо бэдA вeліz на земли2, и3 гнёвъ на лю1дехъ си1хъ, | Горе вагітним і тим, що годують грудьми, в ті дні: бо буде велика біда на землі і гнів на народ цей. |
24
|
24
|
и3 падyтъ во џстріи мечA, и3 плэнeни бyдутъ во вс‰ kзhки: и3 їеrли1мъ бyдетъ попирaемь kзы6ки, д0ндеже скончaютсz временA kзы6къ. | І поляжуть від гострого меча, і відведені будуть у полон поміж усі народи; і Єрусалим буде потоптаний язичниками, аж доки не скінчаться часи язичників. |
25
|
25
|
И# бyдутъ знaмєніz въ с0лнцэ и3 лунЁ и3 ѕвэздaхъ: и3 на земли2 тугA kзhкwмъ t нечazніz, шyма морскaгw и3 возмущeніz, | І будуть знамення на сонці, і місяці, і зірках, а на землі туга народів від раптового шуму морського і збурення. |
26
|
26
|
и3здыхaющымъ человёкwмъ t стрaха и3 чazніz грzдyщихъ на вселeнную: си6лы бо небє1сныz подви1гнутсz. | Люди вмиратимуть від страху і чекання біди, що йде на всесвіт, бо сили небесні захитаються. |
27
|
27
|
И# тогдA ќзрzтъ сн7а чlвёческа грzдyща на w4блацэхъ съ си1лою и3 слaвою мн0гою. | І тоді побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах з силою і славою великою. |
28
|
28
|
(За? Rз7.) Начинaющымъ же си6мъ бывaти, восклони1тесz и3 воздви1гните главы6 вaшz: занE приближaетсz и3збавлeніе вaше. | Коли ж це почне збуватися, тоді ви випростайтесь і підійміть голови ваші, бо наближається визволення ваше. |
29
|
29
|
И# речE при1тчу и5мъ: ви1дите смок0вницу и3 вс‰ древA: | І сказав їм притчу: подивіться на смоковницю та на всі дерева: |
30
|
30
|
є3гдA прошибaютсz ўжE, ви1дzще сaми вёсте, ћкw бли1з8 жaтва є4сть. | коли вони розпускаються, то, дивлячись на це, ви знаєте, що вже близько літо. |
31
|
31
|
Тaкw и3 вы2, є3гдA ќзрите сі‰ быв†юща, вёдите, ћкw бли1з8 є4сть цrтвіе б9іе. | Так і ви, коли побачите, що все те збувається, знайте, що близько Царство Боже. |
32
|
32
|
Ґми1нь глаг0лю вaмъ, ћкw не и4мать прейти2 р0дъ сeй, д0ндеже вс‰ сі‰ бyдутъ. | Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це станеться. |
33
|
33
|
Нeбо и3 землS мимои1детъ, ґ словесA мо‰ не и4мутъ прейти2. | Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть. |
34
|
34
|
Внемли1те же себЁ, да не когдA њтzгчaютъ сердцA в†ша њб8zдeніемъ и3 піsнствомъ и3 печaльми житeйскими, и3 нaйдетъ на вы2 внезaпу дeнь т0й: | Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не спостиг вас несподівано, |
35
|
35
|
ћкw сёть бо пріи1детъ на вс‰ живyщыz на лицы2 всеS земли2. | бо він, як сіть, прийде на усе, що живе на поверхні всієї землі. |
36
|
36
|
Бди1те u5бо на всsко врeмz молsщесz, да спод0битесz ўбэжaти всёхъ си1хъ хотsщихъ бhти, и3 стaти пред8 сн7омъ чlвёческимъ. | Отже, пильнуйте повсякчас і моліться, щоб ви сподобились уникнути всього того, що має бути, і стати перед Сином Людським. |
37
|
37
|
(За? R}.) Бё же во дни6 во цeркви ўчS: н0щію же и3сходS водворsшесz въ горЁ нарицaемэй є3леHнъ. | У день Він навчав у храмі; а на ніч виходив і перебував на горі, що зветься Елеонською. |
38
|
38
|
И# вси2 лю1діе и3з8 ќтра прихождaху къ немY во цeрковь послyшати є3го2. | І всі люди зранку приходили до Нього у храм, щоб послухати Його. |