|
Главa д7
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
И# пaки начaтъ ўчи1ти при м0ри: и3 собрaсz къ немY нар0дъ мн0гъ, ћкоже самомY влёзшу въ корaбль, сэдёти въ м0ри: и3 вeсь нар0дъ при2 м0ри на земли2 бsше.
|
І знову почав навчати біля моря; і зібралося до Нього багато народу, так що Він увійшов у човен і сидів на морі; а весь народ був біля моря на землі.
|
|
2
|
2
|
|
И# ўчaше и5хъ при1тчами мн0гw и3 гlаше и5мъ во ў§ніи своeмъ:
|
І багато вчив їх притчами, і в навчанні Своєму говорив їм:
|
|
3
|
3
|
|
слhшите: сE, и3зhде сёzй сёzти:
|
слухайте, ось вийшов сівач сіяти;
|
|
4
|
4
|
|
и3 бhсть є3гдA сёzше, џво падE при пути2, и3 пріид0ша пти6цы, и3 позобaша є5:
|
і, коли сіяв, трапилося, що одне зерно впало при дорозі, і налетіли птахи і видзьобали його.
|
|
5
|
5
|
|
друг0е же падE при кaмени, и3дёже не и3мsше земли2 мн0ги, и3 ѓбіе прозzбE, занE не и3мsше глубины2 земнhz:
|
Інше ж упало на кам’янисте місце, де небагато було землі; і скоро зійшло, бо земля була неглибока.
|
|
6
|
6
|
|
с0лнцу же возсіsвшу присвsде, и3 занE не и3мsше к0рене, и4зсше:
|
Коли ж зійшло сонце, зів’яло і, не маючи коріння, засохло.
|
|
7
|
7
|
|
и3 друг0е падE въ тeрніи, и3 взhде тeрніе, и3 подави2 є5: и3 плодA не дадE:
|
Ще інше впало в терня; і виросло терня, і заглушило зерно, і воно не дало плоду.
|
|
8
|
8
|
|
и3 друг0е падE на земли2 д0брэй, и3 даsше пл0дъ восходsщь и3 растyщь, и3 припл0доваше на три1десzть, и3 на шестьдесsтъ, и3 на сто2.
|
А інше впало на добру землю і дало плід, який зійшов і виріс; і вродило в тридцять, в шістдесят і в стократ.
|
|
9
|
9
|
|
И# гlаше: и3мёzй ќшы слhшати да слhшитъ.
|
І сказав їм: хто має вуха слухати, нехай слухає!
|
|
10
|
10
|
|
(За? ѕ7‹.) Е#гдa же бhсть є3ди1нъ, вопроси1ша є3го2, и5же бsху съ ни1мъ, со nбэманaдесzте њ при1тчи.
|
Коли ж залишився на самоті, то ті, що були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про притчу.
|
|
11
|
11
|
|
И# гlаше и5мъ: вaмъ є4сть дано2 вёдати т†йны цrтвіz б9іz: w4нэмъ же внBшнимъ въ при1тчахъ вс‰ бывaютъ,
|
І сказав їм: вам дано знати тайни Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе буває в притчах,
|
|
12
|
12
|
|
да ви1дzще ви1дzтъ, и3 не ќзрzтъ: и3 слhшаще слhшатъ, и3 не разумёютъ: да не когдA њбратsтсz, и3 њстaвzтсz и5мъ грэси2.
|
так що вони своїми очима дивляться, і не бачать; своїми вухами чують, і не розуміють, та й не навернуться, щоб відпустились їм гріхи.
|
|
13
|
13
|
|
И# гlа и5мъ: не вёсте ли при1тчи сеS; и3 кaкw вс‰ при6тчи ўразумёете;
|
І говорить їм: не розумієте цієї притчі? Як же вам зрозуміти всі притчі?
|
|
14
|
14
|
|
Сёzй, сл0во сёетъ.
|
Сівач слово сіє.
|
|
15
|
15
|
|
Сjи же сyть, и5же при пути2, и3дёже сёетсz сл0во, и3 є3гдA ўслhшатъ, ѓбіе прих0дитъ сатанA и3 teмлетъ сл0во сёzнное въ сердцaхъ и4хъ.
|
Посіяне при дорозі означає тих, у яких сіється слово, але, як тільки почують слово, зараз же приходить сатана і забирає слово, посіяне в серцях їхніх.
|
|
16
|
16
|
|
И# сjи сyть тaкожде и4же на кaменныхъ сёеміи, и5же є3гдA ўслhшатъ сл0во, ѓбіе съ рaдостію пріeмлютъ є5:
|
Так само і посіяне на камені означає тих, які, коли почують слово, зразу з радістю сприймають його,
|
|
17
|
17
|
|
и3 не и4мутъ корeніz въ себЁ, но приврeменни сyть: тaже бhвшей печaли и3ли2 гонeнію словесE рaди, ѓбіе соблажнsютсz.
|
але не мають у собі кореня і непостійні; а потім, коли настане скорбота або гоніння за слово, відразу спокушаються.
|
|
18
|
18
|
|
Ґ сjи сyть, и5же въ тeрніи сёеміи, слhшащіи сл0во:
|
Посіяне між терням означає тих, що слухають слово,
|
|
19
|
19
|
|
и3 печ†ли вёка сегw2, и3 лeсть богaтства, и3 њ пр0чихъ п0хwти входsщыz подавлsютъ сл0во, и3 безпл0дно бывaетъ.
|
але в яких турботи віку цього, спокуси багатством та інші пожадання, увійшовши в них, заглушують слово, і воно безплідним буває.
|
|
20
|
20
|
|
И# сjи сyть, и5же на земли2 д0брэй сёzнніи, и5же слhшатъ сл0во и3 пріeмлютъ, и3 пл0дствуютъ на три1десzть, и3 на шестьдесsтъ, и3 на сто2.
|
А посіяне на добрій землі означає тих, що слухають слово і приймають, і приносять плід один у тридцять, другий в шістдесят, інший в стократ.
|
|
21
|
21
|
|
И# гlаше и5мъ: є3дA свэти1лникъ прих0дитъ [вжигaютъ], да под8 спyдомъ положaтъ є3го2 и3ли2 под8 nдр0мъ; не да ли на свёщницэ положeнъ бyдетъ;
|
І сказав їм: чи для того приносять світильник, щоб поставити під посудину або під ліжко? Чи не для того, щоб поставити на свічнику?
|
|
22
|
22
|
|
нёсть бо тaйно, є4же не kви1тсz, нижE бhсть потаeно, но да пріи1детъ въ kвлeніе:
|
Нема нічого таємного, що не стало б явним, і нічого не буває захованого, що не виявилося б.
|
|
23
|
23
|
|
ѓще кто2 и4мать ќшы слhшати, да слhшитъ.
|
Коли хто має вуха слухати, нехай слухає!
|
|
24
|
24
|
|
(За? з7‹.) И# гlаше и5мъ: блюди1те что2 слhшите: въ ню1же мёру мёрите, возмёритсz вaмъ, и3 приложи1тсz вaмъ слhшащымъ:
|
І сказав їм: дотримуйтесь того, що чуєте: якою мірою міряєте, такою відмірено буде вам, тим, що слухають.
|
|
25
|
25
|
|
и4же бо ѓще и4мать, дaстсz є3мY: ґ и4же не и4мать, и3 є4же и4мать, tи1метсz t негw2.
|
Бо хто має, тому дасться; а хто не має, у того відніметься і те, що має.
|
|
26
|
26
|
|
И# гlаше: тaкw є4сть (и3) цrтвіе б9іе, ћкоже человёкъ вметaетъ сёмz въ зeмлю,
|
І сказав: Царство Боже подібне до того, як коли чоловік кине насіння в землю;
|
|
27
|
27
|
|
и3 спи1тъ, и3 востаeтъ н0щію и3 днjю: и3 сёмz прозzбaетъ и3 растeтъ, ћкоже не вёсть џнъ:
|
і чи спить, чи встає вночі та вдень, а насіння сходить і росте, а як — не знає він.
|
|
28
|
28
|
|
t себє1 бо землS плоди1тъ прeжде травY, пот0мъ клaсъ, тaже и3сполнsетъ пшени1цу въ клaсэ:
|
Земля бо сама з себе родить спочатку стебло, потім колос, далі повне зерно в колосі.
|
|
29
|
29
|
|
є3гдa же созрёетъ пл0дъ, ѓбіе п0слетъ сeрпъ, ћкw настA жaтва.
|
Коли ж достигне плід, негайно посилає серп, бо настали жнива.
|
|
30
|
30
|
|
И# гlаше: чесомY ўпод0бимъ цrтвіе б9іе; и3ли2 к0ей при1тчи приложи1мъ є5;
|
І сказав: до чого уподібнимо Царство Боже? Або якою притчею зобразимо його?
|
|
31
|
31
|
|
ћкw зeрно горyшично, є4же є3гдA всёzно бyдетъ въ земли2, мнёе всёхъ сёменъ є4сть земнhхъ:
|
Воно — мов зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, дрібніше за всяке насіння на землі.
|
|
32
|
32
|
|
и3 є3гдA всёzно бyдетъ, возрастaетъ, и3 бывaетъ б0лэе всёхъ ѕeлій, и3 твори1тъ вBтви вє1ліz, ћкw мощи2 под8 сёнію є3гw2 пти1цамъ небє1снымъ витaти.
|
А коли посіяне, сходить і стає більше від усякого зілля та дає таке велике гілля, що під тінню його можуть укриватися птахи небесні.
|
|
33
|
33
|
|
И# таковhми при1тчами мн0гими гlаше и5мъ сл0во, ћкоже можaху слhшати.
|
І такими багатьма притчами проповідував їм слово, скільки вони могли слухати.
|
|
34
|
34
|
|
Без8 при1тчи же не гlаше и5мъ словесE: њс0бь же ўчн7кHмъ свои6мъ сказaше вс‰.
|
Без притчі ж не говорив їм; а ученикам на самоті пояснював усе.
|
|
35
|
35
|
|
(За? }‹.) И# гlа и5мъ въ т0й дeнь, вeчеру бhвшу: прeйдемъ на w4нъ п0лъ.
|
І сказав їм увечері того ж дня: переправимось на той бік.
|
|
36
|
36
|
|
И# tпyщше нар0ды, поsша є3го2 ћкоже бЁ въ корабли2: и3 и3нjи же корабли6 бsху съ ни1мъ.
|
І, відпустивши народ, узяли Його, як Він був у човні; і з Ним були інші човни.
|
|
37
|
37
|
|
И# бhсть бyрz вётрена вели1ка: вHлны же вливaхусz въ корaбль, ћкw ўжE погружaтисz є3мY.
|
І знялась велика буря; хвилі били в човен так, що він уже наповнювався водою.
|
|
38
|
38
|
|
И# бЁ сaмъ на кормЁ на возглaвницэ спS. И# возбуди1ша є3го2 и3 глаг0лаша є3мY: ўч™лю, не ради1ши ли, ћкw погибaемъ;
|
А Він спав на кормі на підголівнику. Його розбудили і говорять Йому: Учителю, невже Тобі байдуже, що ми гинемо?
|
|
39
|
39
|
|
И# востaвъ запрети2 вётру и3 речE м0рю: молчи2, престaни. И# ўлeже вётръ, и3 бhсть тишинA вeліz.
|
І, вставши, Він заборонив вітрові і сказав морю: умовкни, перестань. І стих вітер, і настала велика тиша.
|
|
40
|
40
|
|
И# речE и5мъ: что2 тaкw страшли1ви є3стE; кaкw не и4мате вёры;
|
І сказав їм: чого ви такі боязкі? Чому не маєте віри?
|
|
41
|
41
|
|
И# ўбоsшасz стрaхомъ вeліимъ и3 глаг0лаху дрyгъ ко дрyгу: кто2 u5бо сeй є4сть, ћкw и3 вётръ и3 м0ре послyшаютъ є3гw2;
|
І страх великий напав на них, і говорили між собою: Хто ж Цей, що і вітер, і море слухають Його?
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.