Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ з҃і

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Глава́ з҃і	Глава 17

1	1
И҆ речѐ а҆хїтофе́лъ ко а҆вессалѡ́мꙋ: и҆зберꙋ̀ нн҃ѣ себѣ̀ двана́десѧть ты́сѧщъ мꙋже́й и҆ воста́нꙋ, и҆ поженꙋ̀ в̾слѣ́дъ даві́да но́щїю,	І сказав Ахитофел Авессалому: виберу я дванадцять тисяч чоловік і встану і піду в погоню за Давидом у цю ніч;
2	2
и҆ найдꙋ̀ на него̀, и҆ то́й оу҆трꙋжде́нъ и҆ ѡ҆сла́бленъ рꙋка́ми, и҆ оу҆страшꙋ̀ є҆го̀, и҆ побѣжа́тъ всѝ лю́дїе и҆̀же съ ни́мъ, и҆ оу҆бїю̀ царѧ̀ є҆ди́наго:	і нападу на нього, коли він буде стомлений і з опущеними руками, і приведу його в страх; і всі люди, які з ним, розбіжаться; і я уб’ю одного царя
3	3
и҆ возвращꙋ̀ всѧ̑ лю́ди къ тебѣ̀, и҆́мже ѻ҆́бразомъ ѡ҆браща́етсѧ невѣ́ста къ мꙋ́жеви своемꙋ̀: ты́ бо то́кмѡ дꙋшѝ є҆ди́нагѡ мꙋ́жа и҆́щеши, всѣ̑мъ же лю́демъ бꙋ́детъ ми́ръ.	і всіх людей поверну до тебе; і коли не буде одного, душу якого ти шукаєш, тоді весь народ буде в мирі.
4	4
И҆ оу҆го́дно сло́во бы́сть пред̾ ѻ҆чи́ма а҆вессалѡ́млима и҆ пред̾ ѻ҆чи́ма всѣ́хъ старѣ́йшинъ і҆и҃левыхъ.	І сподобалося це слово Авессалому і всім старійшинам Ізраїлевим.
5	5
И҆ речѐ а҆вессалѡ́мъ: призови́те же и҆ хꙋсі́а а҆рахі́ина, и҆ оу҆слы́шимъ что̀ и҆з̾ оу҆́стъ є҆гѡ̀.	І сказав Авессалом: покличте Хусія архитянина; послухаємо, що він скаже.
6	6
И҆ вни́де хꙋсі́й ко а҆вессалѡ́мꙋ, и҆ речѐ а҆вессалѡ́мъ къ немꙋ̀, глаго́лѧ: по глаго́лꙋ семꙋ̀ глаго́ла а҆хїтофе́лъ: сотвори́мъ ли по словесѝ є҆гѡ̀; а҆́ще же нѝ, ты̀ глаго́ли.	І прийшов Хусій до Авессалома, і сказав йому Авессалом, говорячи: ось що говорить Ахитофел; чи зробити за його словами? а якщо ні, то говори ти.
7	7
И҆ речѐ хꙋсі́й ко а҆вессалѡ́мꙋ: не бла́гъ совѣ́тъ се́й, є҆го́же совѣща̀ а҆хїтофе́лъ є҆ди́ною сїѐ.	І сказав Хусій Авессалому: недобра цього разу порада, яку дав Ахитофел.
8	8
И҆ речѐ хꙋсі́й: ты̀ вѣ́си ѻ҆тца̀ твоего̀ и҆ мꙋже́й є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ си́льни сꙋ́ть ѕѣлѡ̀, и҆ гнѣвли́ви дꙋша́ми свои́ми, ꙗ҆́кѡ медвѣ́дица ча̑дъ лише́наѧ на селѣ̀, и҆ а҆́ки ве́прь свирѣ́пый на по́ли: и҆ ѻ҆те́цъ тво́й мꙋ́жъ боре́цъ, и҆ не да́стъ почи́ти лю́демъ:	І продовжував Хусій: ти знаєш твого батька і людей його; вони хоробрі і сильно роздратовані, як ведмедиця в полі, у якої відняли дітей, [і як вепр лютий на полі,] і батько твій — людина войовнича; він не зупиниться ночувати з народом.
9	9
сѐ бо, то́й нн҃ѣ скры́сѧ на нѣ́которѣмъ хо́лмѣ и҆лѝ на нѣ́которѣмъ мѣ́стѣ: и҆ бꙋ́детъ внегда̀ напа́сти на ни́хъ въ нача́лѣ, и҆ оу҆слы́шитъ слꙋ́шаѧй, и҆ рече́тъ: бы́сть сокрꙋше́нїе въ лю́дехъ и҆̀же за а҆вессалѡ́момъ:	Ось, тепер він ховається в якій-небудь печері, або в іншому місці, і якщо хто впаде при першому нападі на них, і почують і скажуть: «була поразка людей, які пішли за Авессаломом»,
10	10
и҆ то́й сы́нъ си́лы, є҆мꙋ́же се́рдце ꙗ҆́коже се́рдце львꙋ̀ та́ѧщо и҆ста́етъ: поне́же вѣ́сть ве́сь і҆и҃ль, ꙗ҆́кѡ си́ленъ ѻ҆те́цъ тво́й, и҆ сы́нове си́лы всѝ и҆̀же съ ни́мъ:	тоді і найхоробріший, у якого серце, як серце левине, впаде духом; тому що всьому Ізраїлю відомо, який хоробрий батько твій і мужні ті, які з ним.
11	11
та́кѡ совѣ́тꙋѧ а҆́зъ оу҆совѣ́товахъ, и҆ собира́ѧсѧ собере́тсѧ къ тебѣ̀ ве́сь і҆и҃ль ѿ да́на и҆ до вирсаві́и, а҆́ки песо́къ и҆́же при мо́ри во мно́жествѣ, и҆ лицѐ твоѐ и҆дꙋ́щее посредѣ̀ и҆́хъ:	Тому я раджу: нехай збереться до тебе весь Ізраїль, від Дана до Вирсавії, у безлічі, як пісок при морі, і ти сам підеш серед нього;
12	12
и҆ прїи́демъ къ немꙋ̀ на є҆ди́но мѣ́сто, и҆дѣ́же ѡ҆брѧ́щемъ є҆го̀ та́мѡ, и҆ ѡ҆полчи́мсѧ на него̀, ꙗ҆́коже спа́даетъ роса̀ на зе́млю, и҆ не ѡ҆ста́вимъ въ не́мъ и҆ въ мꙋже́хъ є҆гѡ̀ и҆̀же съ ни́мъ нѝ є҆ди́нагѡ:	і тоді ми підемо проти нього, в якому б місці він не знаходився, і нападемо на нього, як падає роса на землю; і не залишиться в нього жодної людини з усіх, хто з ним;
13	13
и҆ а҆́ще во гра́дъ соберꙋ́тсѧ, и҆ во́зметъ ве́сь і҆и҃ль ко гра́дꙋ томꙋ̀ оу҆́жы, и҆ совлече́мъ є҆го̀ въ пото́къ, до́ндеже не ѡ҆ста́нетсѧ та́мѡ нижѐ ка́мень.	а якщо він увійде в яке-небудь місто, то весь Ізраїль принесе до того міста мотузки, і ми стягнемо його в ріку, так що не залишиться жодного камінчика.
14	14
И҆ речѐ а҆вессалѡ́мъ и҆ всѝ мꙋ́жїе і҆и҃лтестїи: бла́гъ совѣ́тъ хꙋсі́а а҆рахі́ина па́че совѣ́та а҆хїтофе́лева. И҆ гдⷭ҇ь заповѣ́да разори́ти совѣ́тъ а҆хїтофе́левъ благі́й, ꙗ҆́кѡ да наведе́тъ гдⷭ҇ь на а҆вессалѡ́ма ѕла̑ѧ всѧ̑.	І сказав Авессалом і весь Ізраїль: порада Хусія архитянина краща за пораду Ахитофела. Так Господь судив зруйнувати кращу пораду Ахитофела, щоб навести Господу біду на Авессалома.
15	15
И҆ речѐ хꙋсі́й а҆рахі́инъ ко садѡ́кꙋ и҆ а҆вїаѳа́рꙋ і҆ере́ємъ: та́кѡ и҆ та́кѡ совѣ́това а҆хїтофе́лъ а҆вессалѡ́мꙋ и҆ старѣ́йшинамъ і҆и҃лєвымъ: и҆ а҆́зъ та́кѡ и҆ та́кѡ совѣ́товахъ:	І сказав Хусій Садокові й Авиафарові священикам: так і так радив Ахитофел Авессалому і старійшинам Ізраїлевим, а так і так порадив я.
16	16
и҆ нн҃ѣ посли́те ско́рѡ и҆ возвѣсти́те даві́дꙋ, глаго́люще: не пребꙋ́ди но́щь сїю̀ во а҆равѡ́ѳѣ пꙋсты́ни, но пойтѝ потщи́сѧ, да не ка́кѡ поже́ртъ бꙋ́детъ ца́рь и҆ всѝ лю́дїе и҆̀же съ ни́мъ.	І тепер пошліть швидше і скажіть Давиду так: не залишайся в цю ніч на рівнині в пустелі, але швидше перейди, щоб не загинути царю і всім людям, які з ним.
17	17
И҆ і҆ѡнаѳа́нъ и҆ а҆хїмаа́съ стоѧ́ста на стꙋденцѣ̀ рѡги́ли, и҆ и҆́де рабы́нѧ и҆ повѣ́да и҆́ма: и҆ ті́и и҆до́ста и҆ возвѣсти́ста даві́дꙋ царю̀, ꙗ҆́кѡ не мого́ста ꙗ҆ви́тисѧ є҆́же вни́ти во гра́дъ.	Іонафан і Ахимаас стояли біля джерела Рогель. І пішла служниця і розповіла їм, а вони пішли і сповістили царя Давида; бо вони не могли показатися в місті.
18	18
И҆ ви́дѣ и҆́хъ ѻ҆́трочищь и҆ повѣ́да а҆вессалѡ́мꙋ. И҆ и҆до́ста ѻ҆́ба ско́рѡ и҆ прїидо́ста въ до́мъ мꙋ́жа въ ваꙋрі́мъ: и҆ томꙋ̀ ро́въ на дворѣ̀, и҆ снидо́ста та́мѡ.	І побачив їх слуга і доніс Авессалому; але вони обидва незабаром пішли і прийшли в Бахурим, у дім одного чоловіка, в якого у дворі був колодязь, і спустилися туди.
19	19
И҆ взѧ̀ жена̀, и҆ положѝ покро́въ на оу҆́стїи ро́ва, и҆ сꙋ́ши на не́мъ а҆рафѡ́ѳъ, и҆ не позна́сѧ глаго́лъ.	А жінка взяла і розтягла над отвором колодязя покривало і насипала на нього крупи, так що не було нічого помітно.
20	20
И҆ прїидо́ша ѻ҆́троцы а҆вессалѡ̑мли къ женѣ̀ въ до́мъ и҆ рѣ́ша: гдѣ̀ а҆хїмаа́съ и҆ і҆ѡнаѳа́нъ; И҆ речѐ и҆̀мъ жена̀: преидо́ста вма́лѣ во́дꙋ. И҆ и҆ска́ша, и҆ не ѡ҆брѣто́ша, и҆ возврати́шасѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ.	І прийшли раби Авессалома до жінки в дім, і сказали: де Ахимаас та Іонафан? І сказала їм жінка: вони перейшли убрід ріку. І шукали вони, і не знайшли, і повернулися в Єрусалим.
21	21
Бы́сть же по ѿше́ствїи и҆́хъ, и҆ и҆злѣзо́ста и҆з̾ ро́ва, и҆ и҆до́ста, и҆ возвѣсти́ста даві́дꙋ царю̀ и҆ глаго́ласта є҆мꙋ̀: воста́ните, и҆ прейди́те ско́рѡ во́дꙋ, ꙗ҆́кѡ си́це совѣща̀ на вы̀ а҆хїтофе́лъ.	Коли вони пішли, ті вийшли з колодязя, пішли і сповістили царя Давида і сказали Давиду: встаньте і швидше перейдіть воду; бо так і так радив про вас Ахитофел.
22	22
И҆ воста̀ даві́дъ и҆ всѝ лю́дїе и҆̀же съ ни́мъ и҆ преидо́ша і҆ѻрда́нъ до свѣ́та заꙋ́тра, и҆ ни є҆ди́нъ не ѡ҆ста̀, и҆́же бы не преше́лъ і҆ѻрда́на.	І встав Давид і всі люди, які були з ним, і перейшли Йордан; до світанку не залишилося жодного, який не перейшов би Йордан.
23	23
И҆ а҆хїтофе́лъ ви́дѣ, ꙗ҆́кѡ не сбы́стсѧ совѣ́тъ є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆сѣдла̀ ѻ҆слѧ̀ своѐ, и҆ воста̀, и҆ ѿи́де въ до́мъ сво́й, во гра́дъ сво́й: и҆ заповѣ́да до́мꙋ своемꙋ̀, и҆ оу҆дави́сѧ, и҆ оу҆́мре, и҆ погребе́нъ бы́сть во гро́бѣ ѻ҆тца̀ своегѡ̀.	І побачив Ахитофел, що не виконали поради його, і осідлав осла, і зібрався, і пішов у дім свій, у місто своє, і зробив заповіт дому своєму, і повісився, і помер, і був похований у гробі батька свого.
24	24
И҆ даві́дъ пре́йде въ манаі́мъ, а҆вессалѡ́мъ же пре́йде і҆ѻрда́нъ са́мъ и҆ всѝ мꙋ́жїе і҆и҃лтестїи съ ни́мъ.	І прийшов Давид у Маханаїм, а Авессалом перейшов Йордан, сам і весь Ізраїль з ним.
25	25
И҆ а҆месса́ѧ поста́ви а҆вессалѡ́мъ вмѣ́стѡ і҆ѡа́ва над̾ си́лою: а҆месса́й же сы́нъ мꙋ́жа, є҆мꙋ́же и҆́мѧ і҆еѳе́ръ і҆езраилі́тинъ, се́й вни́де ко а҆вїге́и дще́ри і҆ессе́инѣ, сестрѣ̀ сарꙋі́и ма́тере і҆ѡа́вли.	Авессалом поставив Амессая, замість Іоава, над військом. Амессай був сином одного чоловіка, на ім’я Ієфера з Ізрееля, який ввійшов до Авигеї, дочки Нааса, сестри Саруї, матері Іоава.
26	26
И҆ ѡ҆полчи́сѧ а҆вессалѡ́мъ и҆ ве́сь і҆и҃ль въ землѝ галаа́дстѣй.	І Ізраїль з Авессаломом розташувався станом в землі Галаадській.
27	27
И҆ бы́сть є҆гда̀ вни́де даві́дъ въ манаі́мъ, и҆ оу҆есві́й сы́нъ наа́совъ ѿ равва́ѳа сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ, и҆ махі́ръ сы́нъ а҆мїи́ль и҆́же и҆з̾ лѡдава́ра, и҆ верзеллі́й галааді́тинъ и҆з̾ рѡгеллі́ма,	Коли Давид прийшов у Маханаїм, то Сови, син Нааса, з Равви аммонитської, і Махир, син Аммиїла, з Лодавара, і Верзеллій галаадитянин з Роглима,
28	28
принесо́ша де́сѧть постє́ль оу҆стро́еныхъ и҆ коно́бѡвъ де́сѧть и҆ сосꙋ́ды скꙋдє́лны и҆ пшени́цꙋ и҆ ꙗ҆чме́нь и҆ мꙋкꙋ̀ и҆ пшено̀ и҆ бо́бъ и҆ сочеви́цꙋ	принесли [десять приготованих] постелей, [десять] блюд і глиняних посудин, і пшениці, і ячменю, і борошна, і пшона, і бобів, і сочевиці, і смажених зерен,
29	29
и҆ ме́дъ и҆ ма́сло и҆ ѻ҆́вцы и҆ сы́ры кра̑вїѧ, и҆ принесо́ша даві́дꙋ и҆ лю́демъ и҆̀же съ ни́мъ ꙗ҆́сти: бы́ша бо лю́дїе гла́дни и҆ оу҆трꙋжде́ни и҆ жа́ждни въ пꙋсты́ни.	і меду, й олії, і овець, і сиру коров’ячого, принесли Давиду і людям, які були з ним, у їжу; бо говорили вони: народ голодний і стомлений і терпів спрагу в пустелі.

← Глава́ ѕ҃і

Глава́ и҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт