Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ в҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Глава́ в҃	Глава 2

1	1
И҆ бы́сть по си́хъ, и҆ вопросѝ даві́дъ гдⷭ҇а, глаго́лѧ: вни́дꙋ ли въ є҆ди́нъ ѿ градѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ; И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ немꙋ̀: и҆ вни́ди. И҆ речѐ даві́дъ: ка́мѡ вни́дꙋ; И҆ речѐ: въ хеврѡ́нъ.	Після цього Давид запитав Господа, говорячи: чи йти мені в яке-небудь місто Іудине? І сказав йому Господь: іди. І сказав Давид: куди йти? І сказав Він: у Хеврон.
2	2
И҆ и҆́де та́мѡ даві́дъ въ хеврѡ́нъ, и҆ ѻ҆́бѣ жєны̀ є҆гѡ̀, а҆хїнаа́мъ і҆езраилі́тынѧ и҆ а҆вїге́а (бы́вшаѧ) жена̀ нава́ла карми́лскагѡ,	І пішов туди Давид і обидві дружини його, Ахиноама ізреелитянка й Авигея, колишня дружина Навала, кармилитянка.
3	3
и҆ мꙋ́жїе и҆̀же съ ни́мъ кі́йждо, и҆ до́мове и҆́хъ, и҆ нача́ша жи́ти во градѣ́хъ хеврѡ́нскихъ.	І людей, які були з ним, привів Давид, кожного з родиною його, й оселилися в місті Хевроні.
4	4
И҆ прїидо́ша мꙋ́жїе ѿ і҆ꙋде́и и҆ пома́заша та́мѡ даві́да, да ца́рствꙋетъ над̾ до́момъ і҆ꙋ́динымъ. И҆ возвѣсти́ша даві́дꙋ, глаго́люще: ꙗ҆́кѡ мꙋ́жїе і҆аві́са галаадїті́тскагѡ погребо́ша саꙋ́ла.	І прийшли мужі Іудині і помазали там Давида на царство над домом Іудиним. І донесли Давиду, що жителі Іависа галаадського поховали Саула.
5	5
И҆ посла̀ даві́дъ послы̀ къ старѣ́йшинамъ і҆аві́са галаадїті́тскагѡ и҆ речѐ къ ни̑мъ даві́дъ: блгⷭ҇ве́ни вы̀ гдⷭ҇ꙋ, ꙗ҆́кѡ сотвори́сте ми́лость сїю̀ над̾ господи́номъ ва́шимъ саꙋ́ломъ, хрїсто́мъ гдⷭ҇нимъ, и҆ погребо́сте є҆го̀ и҆ і҆ѡнаѳа́на сы́на є҆гѡ̀:	І відправив Давид послів до жителів Іависа галаадського, сказати їм: благословенні ви у Господа за те, що зробили цю милість господареві своєму Саулу, [помазаникові Господньому,] і поховали його [та Іонафана, сина його],
6	6
и҆ нн҃ѣ да сотвори́тъ гдⷭ҇ь съ ва́ми млⷭ҇ть и҆ и҆́стинꙋ: и҆ а҆́зъ сотворю̀ съ ва́ми сїѐ благо́е, поне́же сотвори́сте глаго́лъ се́й:	і нині нехай віддасть вам Господь милістю й істиною; і я зроблю вам благодіяння за те, що ви це зробили;
7	7
и҆ нн҃ѣ да оу҆крѣпѧ́тсѧ рꙋ́ки ва́шѧ, и҆ да бꙋ́дете сы́нове си́льнїи, ꙗ҆́кѡ оу҆́мре господи́нъ ва́шъ саꙋ́лъ, мене́ же пома́за до́мъ і҆ꙋ́динъ, да ца́рствꙋю над̾ ни́ми.	нині нехай зміцняться руки ваші, і будьте мужні; бо господар ваш Саул помер, а мене помазав дім Іудин царем над собою.
8	8
И҆ а҆вени́ръ сы́нъ ни́ровъ, нача́лный воево́да саꙋ́ловъ, взѧ̀ і҆евосѳе́а сы́на саꙋ́лѧ, и҆ и҆зведѐ є҆го̀ и҆з̾ полка̀ въ манае́мъ,	Але Авенир, син Нирів, начальник війська Саулового, взяв Ієвосфея, сина Саулового, і привів його в Маханаїм,
9	9
и҆ воцарѝ є҆го̀ над̾ галааді́тїею и҆ над̾ ѳасїрі́ею и҆ над̾ і҆езраи́лемъ и҆ над̾ є҆фре́момъ и҆ над̾ венїамі́номъ и҆ над̾ всѣ́мъ і҆и҃лемъ.	і поставив його царем над Галаадом, і Ашуром, і Ізреелем, і Єфремом, і Веніаміном, і над усім Ізраїлем.
10	10
Четы́редесѧть лѣ́тъ і҆евосѳе́ю бѣ̀ сы́нꙋ саꙋ́ловꙋ, є҆гда̀ нача̀ ца́рствовати над̾ і҆и҃лемъ, и҆ два̀ лѣ̑та ца́рствова, кромѣ̀ до́мꙋ і҆ꙋ́дина, и҆́же бы́сть за даві́домъ.	Сорок років було Ієвосфею, синові Сауловому, коли він став царем над Ізраїлем, і царював два роки. Тільки дім Іудин залишився з Давидом.
11	11
И҆ бы́ша дні́е, въ нѧ́же даві́дъ ца́рствова въ хеврѡ́нѣ над̾ до́момъ і҆ꙋ́динымъ, се́дмь лѣ́тъ и҆ ше́сть мцⷭ҇ъ.	Всього часу, в який Давид царював у Хевроні над домом Іудиним, було сім років і шість місяців.
12	12
И҆ и҆зы́де а҆вени́ръ сы́нъ ни́ровъ и҆ ѻ҆́троцы і҆евосѳе́а сы́на саꙋ́лѧ и҆з̾ манае́ма въ гаваѡ́нъ.	І вийшов Авенир, син Нирів, і слуги Ієвосфея, сина Саулового, з Маханаїма в Гаваон.
13	13
И҆ і҆ѡа́въ сы́нъ сарꙋі́евъ и҆ ѻ҆́троцы даві́дѡвы и҆зыдо́ша ѿ хеврѡ́на и҆ срѣто́шасѧ съ ни́ми оу҆ пото́ка гаваѡ́нѧ кꙋ́пнѡ, и҆ сѣдо́ша сі́и над̾ пото́комъ ѿсю́дꙋ, и҆ ті́и ѿтꙋ́дꙋ.	Вийшов і Іоав, син Саруї, зі слугами Давида, і зустрілися біля Гаваонського ставу, і засіли ті на одній стороні ставу, а ці на іншій стороні ставу.
14	14
И҆ речѐ а҆вени́ръ ко і҆ѡа́вꙋ: да воста́нꙋтъ нн҃ѣ ѻ҆́троцы и҆ да поигра́ютъ пред̾ на́ми. И҆ речѐ і҆ѡа́въ: да воста́нꙋтъ.	І сказав Авенир Іоаву: нехай встануть юнаки і пограють перед нами. І сказав Іоав: нехай встануть.
15	15
И҆ воста́ша и҆ преидо́ша ѿ ѻ҆́трѡкъ венїамі́новыхъ, число́мъ двана́десѧть і҆евосѳе́а сы́на саꙋ́лѧ, и҆ ѿ ѻ҆́трѡкъ даві́довыхъ двана́десѧть:	І встали і пішли кількістю дванадцять веніамитян з боку Ієвосфея, сина Саулового, і дванадцять зі слуг Давидових.
16	16
и҆ взѧ̀ кі́йждо рꙋко́ю за главꙋ̀ и҆́скреннѧгѡ своегѡ̀, и҆ ме́чь є҆гѡ̀ въ ре́бра и҆́скреннѧгѡ є҆гѡ̀, и҆ падо́ша вкꙋ́пѣ: и҆ нарече́сѧ и҆́мѧ мѣ́стꙋ томꙋ̀ ча́сть навѣ́тникѡвъ, ꙗ҆́же є҆́сть въ гаваѡ́нѣ.	Вони схопили один одного за голову, встромили меч один одному в бік і упали разом. І було названо це місце Хелкаф-Хаццурим, що в Гаваоні.
17	17
И҆ бы́сть бра́нь же́стока ѕѣлѡ̀ въ то́й де́нь: и҆ падѐ а҆вени́ръ и҆ мꙋ́жїе і҆и҃лстїи пред̾ ѻ҆́трѡки даві́дѡвы.	І відбулася в той день найжорстокіша битва, і Авенир з людьми ізраїльськими був уражений слугами Давида.
18	18
И҆ бы́ша та́мѡ трѝ сы́нове сарꙋі́євы, і҆ѡа́въ и҆ а҆ве́сса и҆ а҆саи́лъ: а҆саи́лъ же бѣ̀ лего́къ нога́ма свои́ма, ꙗ҆́кѡ є҆ди́на се́рна ѿ сꙋ́щихъ на селѣ̀.	І були там три сини Саруї: Іоав, і Авесса, й Асаїл. Асаїл же був легкий на ноги, як сарна в полі.
19	19
И҆ погна̀ а҆саи́лъ в̾слѣ́дъ а҆вени́ра, и҆ не оу҆клони́сѧ ни на де́сно ни на лѣ́во, но в̾слѣ́дъ а҆вени́ра:	І погнався Асаїл за Авениром і переслідував його, не ухиляючись ні праворуч, ні ліворуч від слідів Авенира.
20	20
и҆ ѡ҆зрѣ́сѧ а҆вени́ръ наза́дъ себє̀ и҆ речѐ: ты́ ли є҆сѝ са́мъ, а҆саи́ле; И҆ речѐ: а҆́зъ є҆́смь.	І оглянувся Авенир назад і сказав: чи ти це, Асаїл? Той сказав: я.
21	21
И҆ речѐ є҆мꙋ̀ а҆вени́ръ: оу҆клони́сѧ ты̀ на де́сно и҆лѝ на шꙋ́ее, и҆ возмѝ себѣ̀ є҆ди́наго ѿ ѻ҆́трѡкъ, и҆ возмѝ себѣ̀ всѐ ѻ҆рꙋ́жїе є҆гѡ̀. И҆ не восхотѣ̀ а҆саи́лъ оу҆клони́тисѧ ѿ негѡ̀.	І сказав йому Авенир: ухилися праворуч або ліворуч, і вибери собі одного зі слуг і візьми собі його озброєння. Але Асаїл не захотів відстати від нього.
22	22
И҆ приложѝ є҆щѐ а҆вени́ръ глаго́лати ко а҆саи́лꙋ: ѿстꙋпѝ ѿ менє̀, да не поражꙋ́ тѧ ѡ҆ зе́млю: и҆ ка́кѡ ꙗ҆влю̀ лицѐ моѐ ко і҆ѡа́вꙋ;	І повторив Авенир ще, говорячи Асаїлу: відстань від мене, щоб я не повалив тебе на землю; тоді з яким лицем з’явлюся я до Іоава, брата твого?
23	23
и҆ гдѣ̀ сꙋ́ть сїѧ̑; возврати́сѧ ко і҆ѡа́вꙋ бра́тꙋ твоемꙋ̀. И҆ не хотѧ́ше ѿстꙋпи́ти. И҆ оу҆да́ри є҆го̀ а҆вени́ръ копїе́мъ созадѝ въ лѧ́двїѧ: и҆ про́йде копїѐ сквозѣ̀ є҆го̀, и҆ падѐ та́мѡ и҆ оу҆́мре пред̾ ни́мъ: и҆ бы́сть всѧ́къ приходѧ́й до мѣ́ста, и҆дѣ́же падѐ а҆саи́лъ и҆ оу҆́мре, и҆ ѡ҆становлѧ́шесѧ.	[і де це буває? повернися до брата твого Іоава.] Але той не захотів відстати. Тоді Авенир, повернувши спис, уразив його в живіт; спис пройшов наскрізь його, і він упав там же і помер на місці. Усі, проходячи через те місце, де упав і помер Асаїл, зупинялися.
24	24
И҆ погна́ша і҆ѡа́въ и҆ а҆ве́сса в̾слѣ́дъ а҆вени́ра, и҆ со́лнце заходѧ́ше: и҆ ті́и прїидо́ша да́же до холма̀ а҆мма̀, и҆́же є҆́сть пред̾ лице́мъ га́и, пꙋ́ть пꙋсты́ни гаваѡ́ни.	І переслідували Іоав і Авесса Авенира. Сонце вже зайшло, коли вони прийшли до пагорба Амма, що проти Гиаха, на дорозі до пустелі Гаваонської.
25	25
И҆ собра́шасѧ сы́нове венїамі́нѡвы за а҆вени́ромъ и҆ бы́ша въ сни́тїи є҆ди́нѣмъ, и҆ ста́ша на версѣ̀ холма̀ є҆ди́нагѡ.	І зібралися веніамитяни навколо Авенира і склали одне ополчення, і стали на вершині одного пагорба.
26	26
И҆ воззва̀ а҆вени́ръ ко і҆ѡа́вꙋ и҆ речѐ: є҆да̀ въ побѣ́дꙋ поѧ́стъ ме́чь; и҆лѝ не вѣ́си, ꙗ҆́кѡ гѡрька̀ бꙋ́дꙋтъ послѣ̑днѧѧ; и҆ доко́лѣ не рече́ши лю́демъ возврати́тисѧ созадѝ бра́тїй на́шихъ;	І звернувся Авенир до Іоава, і сказав: чи вічно буде пожирати меч? Чи ти не знаєш, що наслідки будуть сумні? І доки ти не скажеш людям, щоб вони перестали переслідувати братів своїх?
27	27
И҆ речѐ і҆ѡа́въ: жи́въ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ, а҆́ще бы не ре́клъ є҆сѝ, тогда̀ ѿ оу҆́тра бы лю́дїе моѝ преста́ли гонѧ́ще кі́йждо в̾слѣ́дъ бра́та своегѡ̀.	І сказав Іоав: живий Бог! якби ти не говорив інше, то ще ранком перестали б люди переслідувати братів своїх.
28	28
И҆ вострꙋбѝ і҆ѡа́въ трꙋбо́ю, и҆ ста́ша всѝ лю́дїе, и҆ не погна́ша в̾слѣ́дъ і҆и҃лтѧнъ, и҆ не приложи́ша ктомꙋ̀ ра́товати.	І засурмив Іоав трубою, і зупинився весь народ, і не переслідували більше ізраїльтян; битва припинилася.
29	29
А҆вени́ръ же и҆ мꙋ́жїе є҆гѡ̀ и҆до́ша на за́падъ всю̀ но́щь ѻ҆́нꙋ, и҆ преидо́ша і҆ѻрда́нъ, и҆ проидо́ша всю̀ странꙋ̀ тꙋ̀, и҆ прїидо́ша въ по́лкъ.	Авенир же і люди його йшли рівниною всю ту ніч і перейшли Йордан, і пройшли весь Битрон, і прийшли в Маханаїм.
30	30
И҆ і҆ѡа́въ возврати́сѧ вспѧ́ть ѿ а҆вени́ра, и҆ собра̀ всѧ̑ лю́ди, и҆ и҆счи́слиша ѻ҆́трѡкъ даві́довыхъ (па́дшихъ) девѧтьна́десѧть мꙋже́й, и҆ а҆саи́ла.	І повернувся Іоав від переслідування Авенира і зібрав весь народ, і бракувало зі слуг Давидових дев’ятнадцять чоловік, крім Асаїла.
31	31
Ѻ҆́троцы же даві́дѡвы оу҆би́ша сынѡ́въ венїамі́нихъ мꙋже́й а҆вени́ровыхъ три́ста и҆ шестьдесѧ́тъ мꙋже́й.	Слуги ж Давидові вразили веніамитян і людей Авенирових; упало їх триста шістдесят чоловік.
32	32
И҆ взѧ́ша а҆саи́ла, и҆ погребо́ша є҆го̀ во гро́бѣ ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀ въ виѳлее́мѣ. И҆ и҆́де і҆ѡа́въ и҆ мꙋ́жїе є҆гѡ̀ съ ни́мъ всю̀ но́щь, и҆ ѡ҆свѣто́ша въ хеврѡ́нѣ.	І взяли Асаїла і поховали його в гробі батька його, що у Вифлеємі. Іоав же з людьми своїми йшов усю ніч і на світанку прибув у Хеврон.

← Глава́ а҃

Глава́ г҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт