Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ к҃а

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Глава́ к҃а	Глава 21

1	1
И҆ бы́сть гла́дъ на землѝ во дни̑ даві́дѡвы трѝ лѣ̑та, лѣ́то по лѣ́тꙋ. И҆ вопросѝ даві́дъ лица̀ гдⷭ҇нѧ и҆ речѐ гдⷭ҇ь: над̾ саꙋ́ломъ и҆ над̾ до́момъ є҆гѡ̀ ѡ҆би́да въ сме́рти крове́й є҆гѡ̀, поне́же оу҆мертвѝ гаваѡні́ты.	Був голод на землі у дні Давида три роки, рік за роком. І запитав Давид Господа. І сказав Господь: це заради Саула і кровожерливого дому його, за те, що він умертвив гаваонитян.
2	2
И҆ призва̀ ца́рь даві́дъ гаваѡні́ты и҆ речѐ къ ни̑мъ: и҆ гаваѡні́тѧне не сꙋ́ть сы́нове і҆и҃лєвы, но то́кмѡ ѿ ѡ҆ста́ткѡвъ а҆морре́йскихъ, и҆ сы́нове і҆и҃лєвы клѧ́шасѧ и҆̀мъ: саꙋ́лъ же взыска̀ порази́ти ѧ҆̀, внегда̀ поревнова́ти є҆мꙋ̀ по сынѣ́хъ і҆и҃левыхъ и҆ і҆ꙋ́диныхъ.	Тоді цар покликав гаваонитян і говорив з ними. Гаваонитяни були не із синів Ізраїлевих, але із залишків аморреїв; ізраїльтяни ж дали їм клятву, але Саул хотів знищити їх через ревність свою за нащадків Ізраїля й Іуди.
3	3
И҆ речѐ даві́дъ ко гаваѡні́тѧнѡмъ: что̀ сотворю̀ ва́мъ; и҆ чи́мъ оу҆молю̀, да благослови́те достоѧ́нїе гдⷭ҇не;	І сказав Давид гаваонитянам: що мені зробити для вас, і чим примирити вас, щоб ви благословили насліддя Господнє?
4	4
И҆ рѣ́ша є҆мꙋ̀ гаваѡні́тѧне: нѣ́сть на́мъ сребра̀ и҆лѝ зла́та со саꙋ́ломъ и҆ съ до́момъ є҆гѡ̀, и҆ нѣ́сть на́мъ мꙋ́жа оу҆мертви́ти ѿ всегѡ̀ і҆и҃лѧ. И҆ речѐ: что̀ вы̀ глаго́лете, и҆ сотворю̀ ва́мъ;	І сказали йому гаваонитяни: не потрібно нам ні срібла, ні золота від Саула, або від дому його, і не потрібно нам, щоб умертвили когось в Ізраїлі. Він сказав: чого ж ви хочете? я зроблю для вас.
5	5
И҆ рѣ́ша ко царю̀: мꙋ̑жа, и҆́же совершѝ над̾ на́ми и҆ погна́ ны, и҆́же оу҆мы́сли потреби́ти ны̀, потреби́мъ є҆го̀, да не бꙋ́детъ во всѣ́хъ предѣ́лѣхъ і҆и҃левыхъ:	І сказали вони царю: того чоловіка, який губив нас і хотів знищити нас, щоб не було нас у жодному з наділів Ізраїлевих, —
6	6
дади́те на́мъ се́дмь мꙋже́й ѿ сынѡ́въ є҆гѡ̀, и҆ повѣ́симъ и҆̀хъ на со́лнцѣ гдⷭ҇еви въ гаваѡ́нѣ саꙋ́ли и҆збра́нныхъ гдⷭ҇нихъ. И҆ речѐ ца́рь: а҆́зъ да́мъ.	з його нащадків видай нам сім чоловік, і ми повісимо їх [на сонці] перед Господом біля Гиви Саула, обраного Господом. І сказав цар: я видам.
7	7
И҆ пощадѣ̀ ца́рь мемфївосѳе́а, сы́на і҆ѡнаѳа́нѧ сы́на саꙋ́лѧ, клѧ́твы ра́ди гдⷭ҇ни, ꙗ҆́же посредѣ̀ и҆́хъ и҆ посредѣ̀ даві́да и҆ посредѣ̀ і҆ѡнаѳа́на сы́на саꙋ́лѧ.	Але пощадив цар Мемфивосфея, сина Іонафана, сина Саулового, заради клятви ім’ям Господнім, яка була між ними, між Давидом та Іонафаном, сином Сауловим.
8	8
И҆ взѧ̀ ца́рь два̀ сы̑на ресфы̀ дще́ре а҆і́а, подло́жницы саꙋ́ли, и҆̀хже родѝ саꙋ́лꙋ, є҆рмѡні́а и҆ мемфївосѳе́а, и҆ пѧ́ть сынѡ́въ мелхо́лы дще́ре саꙋ́ли и҆̀хже родѝ є҆сдрїи́лꙋ сы́нꙋ верзеллі́а моꙋлаѳі́ева,	І взяв цар двох синів Рицпи, дочки Айя, яка народила Саулу Армона і Мемфивосфея, і п’ять синів Мелхоли, дочки Саулової, яких вона народила Адриелу, синові Верзеллія з Мехоли,
9	9
и҆ дадѐ и҆̀хъ въ рꙋ́ки гаваѡні́тѡмъ. И҆ повѣ́сиша ѧ҆̀ на со́лнцѣ на горѣ̀ пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ падо́ша та́мѡ сі́и се́дмь вкꙋ́пѣ: ті́и же оу҆мро́ша во дне́хъ жа́твы пе́рвыхъ, въ нача́лѣ жа́твы ꙗ҆чме́нѧ.	і віддав їх у руки гаваонитян, і вони повісили їх [на сонці] на горі перед Господом. І загинули всі сім разом; вони умертвлені в перші дні жнив, на початку жнив ячменю.
10	10
И҆ взѧ̀ ресфа̀ дщѝ а҆і́ина вре́тище, и҆ потчѐ є҆̀ себѣ̀ при ка́мени, въ нача́лѣ жа́твы ꙗ҆чме́нѧ до́ндеже снидо́ша на ни́хъ во́ды бж҃їѧ съ небесѐ, и҆ не дадѐ пти́цамъ небє́снымъ дне́мъ почи́ти на ни́хъ, нижѐ ѕвѣрє́мъ зємны́мъ но́щїю.	Тоді Рицпа, дочка Айя, взяла ряднину і розстелила її для себе на тій горі і сиділа від початку жнив до того часу, поки не полилися на них води Божі з неба, і не допускала доторкатися до них птахам небесним вдень і звірам польовим уночі.
11	11
И҆ повѣ́даша даві́дꙋ всѧ̑ є҆ли̑ка сотворѝ ресфа̀ дще́рь а҆і́а, подло́жница саꙋ́лѧ. И҆ и҆стлѣ́ша, и҆ взѧ̀ ѧ҆̀ да́нъ сы́нъ і҆ѡ́й, и҆́же ѿ и҆сча́дїй и҆споли́новыхъ.	І донесли Давиду, що зробила Рицпа, дочка Айя, наложниця Саула. [І зотліли вони; і взяв їх Дан, син Іої, з нащадків велетнів.]
12	12
И҆ и҆́де даві́дъ, и҆ взѧ̀ кѡ́сти саꙋ̑ли и҆ кѡ́сти і҆ѡнаѳа́на сы́на є҆гѡ̀ ѿ мꙋже́й сынѡ́въ і҆аві́са галаа́дскагѡ, и҆̀же оу҆крадо́ша и҆̀хъ ѿ сто́гны веѳса́ни, занѐ повѣ́сиша и҆̀хъ та́мѡ и҆ноплемє́нницы въ де́нь, въ ѻ҆́ньже порази́ша и҆ноплемє́нницы саꙋ́ла въ гелвꙋ́и.	І пішов Давид і взяв кістки Саула і кістки Іонафана, сина його, у жителів Іависа галаадського, які таємно взяли їх із площі Беф-Сана, де вони були повішені филистимлянами, коли убили филистимляни Саула на Гелвуї.
13	13
И҆ вознесѐ даві́дъ кѡ́сти саꙋ̑ли ѿтꙋ́дꙋ и҆ кѡ́сти і҆ѡнаѳа́на сы́на є҆гѡ̀, и҆ собра̀ кѡ́сти повѣ́шеныхъ на со́лнцѣ:	І переніс він звідти кістки Саула і кістки Іонафана, сина його; і зібрали кістки повішених [на сонці].
14	14
и҆ погребо́ша кѡ́сти саꙋ́ли и҆ кѡ́сти і҆ѡнаѳа́на сы́на є҆гѡ̀, и҆ кѡ́сти повѣ́шеныхъ на со́лнцѣ, въ землѝ венїамі́новѣ, при краѝ во гро́бѣ кі́са ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀, и҆ сотвори́ша всѧ̑ є҆ли̑ка заповѣ́да ца́рь. И҆ послꙋ́ша бг҃ъ землѝ по си́хъ.	І поховали кістки Саула та Іонафана, сина його, [і кістки повішених на сонці] у землі Веніаміновій, у Цела, у гробі Киса, батька його. І зробили все, що повелів цар, і змилостивився Бог над країною після того.
15	15
И҆ бы́сть па́ки бра́нь и҆ноплеме́нникѡмъ со і҆и҃лтѧны. И҆ сни́де даві́дъ и҆ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀ съ ни́мъ, и҆ би́шасѧ со и҆ноплемє́нники: и҆ оу҆трꙋди́сѧ даві́дъ.	І почалася знову війна між филистимлянами й ізраїльтянами. І вийшов Давид і слуги його з ним, і воювали з филистимлянами; і Давид втомився.
16	16
И҆ і҆есві́й, и҆́же бѣ̀ ѿ внꙋ̑къ рафа́нихъ, (оу҆ негѡ́же) бѣ̀ вѣ́съ копїѧ̀ є҆гѡ̀ три́ста сі̑кль вѣ́са мѣ́дѧна, и҆ то́й бѣ̀ препоѧ́санъ ѻ҆рꙋ́жїемъ, и҆ хотѧ́ше порази́ти даві́да.	Тоді Ієсвий, один з нащадків рефаїмів, у якого спис був вагою в триста сиклів міді і який був оперезаний новим мечем, хотів уразити Давида.
17	17
И҆ помо́же є҆мꙋ̀ а҆ве́сса сы́нъ сарꙋ́инъ, и҆ и҆зба́ви даві́да а҆ве́сса, и҆ поразѝ и҆ноплеме́нника, и҆ оу҆мертвѝ є҆го̀. Тогда̀ клѧ́шасѧ мꙋ́жїе даві́дѡвы, глаго́люще: не и҆зы́деши ктомꙋ̀ съ на́ми на бра́нь, да не оу҆гаси́ши свѣти́лника і҆и҃лева.	Але йому допоміг Авесса, син Саруїн, [і врятував Давида Авесса] і вразив филистимлянина й умертвив його. Тоді люди Давидові поклялися, говорячи: не вийдеш ти більше з нами на війну, щоб не погас світильник Ізраїля.
18	18
И҆ бы́сть по си́хъ є҆щѐ бра́нь въ ге́ѳѣ со и҆ноплемє́нники: тогда̀ поразѝ совохе́й и҆́же ѿ а҆со́ѳы сѡ́бранныѧ внꙋ́ки гїга́нтѡвы.	Потім була знову війна з филистимлянами в Гобі; тоді Совохай хушатянин убив Сафута, одного з нащадків рефаїмів.
19	19
И҆ бы́сть па́ки бра́нь въ ро́мѣ со и҆ноплемє́нники: и҆ поразѝ є҆леана́нъ сы́нъ а҆рїѡргі́ма виѳлее́млѧнинъ голїа́ѳа и҆́же ѿ геѳѳе́а, и҆ дре́во копїѧ̀ є҆гѡ̀ бы́сть а҆́ки наво́й ткꙋ́щихъ.	Була й інша битва у Гобі; тоді убив Елханан, син Ягаре-Оргима вифлеємського, Голіафа гефянина, у якого ратище списа було, як навій у ткачів.
20	20
И҆ бы́сть па́ки бра́нь въ ге́ѳѣ: и҆ бѣ̀ мꙋ́жъ ѿ мадѡ́на, и҆ пе́рсты рꙋ́къ є҆гѡ̀ и҆ пе́рсты но́гъ є҆гѡ̀ по шестѝ, число́мъ два́десѧть четы́ри: и҆ то́й роди́сѧ ѿ рафы̀,	Була ще битва біля Гефи; і був там один чоловік високий на зріст, який мав по шість пальців на руках і на ногах, усього двадцять чотири, також з нащадків рефаїмів,
21	21
и҆ оу҆ничижѝ і҆и҃лѧ: и҆ оу҆бѝ є҆го̀ і҆ѡнаѳа́нъ сы́нъ сафа́ѧ бра́та даві́дова.	і він паплюжив ізраїльтян; але його убив Іонафан, син Сафая, брата Давидового.
22	22
Четы́ри сі́и роди́шасѧ внꙋ́цы гїга́нтѡвы рафѣ̀ въ ге́ѳѣ, и҆ падо́ша ѿ рꙋкꙋ̀ даві́дѡвꙋ и҆ ѿ рꙋкꙋ̀ рабѡ́въ є҆гѡ̀.	Ці чотири були з роду рефаїмів у Гефі, і вони загинули від руки Давида і слуг його.

← Глава́ к҃

Глава́ к҃в →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт