Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ а҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Глава́ а҃	Глава 1

1	1
Сїѧ̑ словеса̀, ꙗ҆̀же глаго́ла мѡѷсе́й всемꙋ̀ і҆и҃лю ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ і҆ѻрда́на, въ пꙋсты́ни на за́пады, бли́з̾ чермна́гѡ мо́рѧ, междꙋ̀ фара́номъ и҆ тофо́ломъ, и҆ лово́номъ и҆ а҆ѵлѡ́номъ и҆ златы́ми рꙋда́ми:	Це є слова, які говорив Мойсей усім ізраїльтянам за Йорданом у пустелі на рівнині навпроти Суфа, між Фараном і Тофелом, і Лаваном, і Асирофом, і Дизагавом,
2	2
є҆динона́десѧти дні́й ѿ хѡри́ва пꙋ́ть чрез̾ го́рꙋ сиі́ръ да́же до ка́дисъ-варнѝ.	на відстані одинадцяти днів путі від Хорива, по дорозі від гори Сеїр до Кадес-Варні.
3	3
И҆ бы́сть въ четыредесѧ́тое лѣ́то, въ первыйна́десѧть мцⷭ҇ъ, въ пе́рвый де́нь мцⷭ҇а глаго́ла мѡѷсе́й ко всѣ̑мъ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, по всемꙋ̀ є҆ли́кѡ заповѣ́да є҆мꙋ̀ гдⷭ҇ь къ ни̑мъ,	Сорокового року, одинадцятого місяця, у перший [день] місяця говорив Мойсей [усім] синам Ізраїлевим усе, що заповів йому Господь про них.
4	4
по оу҆бїе́нїи сиѡ́на царѧ̀ а҆морре́йска, жи́вшагѡ во є҆севѡ́нѣ, и҆ ѡ҆́га царѧ̀ васа́нска, жи́вшагѡ во а҆старѡ́ѳѣ и҆ во є҆драі́нѣ,	Після вбивства ним Сигона, царя Аморрейського, який жив у Есевоні, і Ога, царя Васанського, який жив у Аштерофі в Едреї,
5	5
ѡ҆б̾ ѻ҆нꙋ̀ странꙋ̀ і҆ѻрда́на въ землѝ мѡа́вли, нача̀ мѡѷсе́й и҆з̾ѧснѧ́ти зако́нъ се́й, глаго́лѧ:	за Йорданом, у землі Моавитській, почав Мойсей пояснювати закон цей і сказав:
6	6
гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ гл҃а на́мъ въ хѡри́вѣ, гл҃ѧ: да довлѣ́етъ ва́мъ жи́ти въ горѣ̀ се́й:	Господь, Бог наш, говорив нам у Хориві і сказав: «досить вам жити на горі цій!
7	7
ѡ҆брати́тесѧ и҆ воздви́гнитесѧ вы̀, и҆ вни́дите въ го́рꙋ а҆морре́йскꙋ, и҆ ко всѣ̑мъ насе́лникѡмъ а҆́равы, въ го́рꙋ и҆ по́ле, и҆ къ ю҆́гꙋ и҆ въ примо́рскꙋю зе́млю ханаа́ню, и҆ во а҆нтїлїва́нъ, да́же до рѣкѝ вели́кїѧ, рѣкѝ є҆ѵфра́та:	поверніться, вирушайте в путь і підіть на гору аморреїв і до всіх сусідів їх, на рівнину, на гору, на низькі місця і на південний край і до берегів моря, у землю Ханаанську і до Ливану, навіть до ріки великої, ріки Євфрату;
8	8
ви́дите, преда́хъ пред̾ ва́ми зе́млю, вше́дше наслѣ́дите зе́млю, є҆́юже клѧ́тсѧ гдⷭ҇ь ѻ҆тцє́мъ ва́шымъ, а҆враа́мꙋ и҆ і҆саа́кꙋ и҆ і҆а́кѡвꙋ, да́ти ю҆̀ и҆̀мъ и҆ сѣ́мени и҆́хъ по ни́хъ.	ось, Я даю вам землю цю, підіть, візьміть у спадщину землю, яку Господь із клятвою обіцяв дати батькам вашим, Аврааму, Ісааку і Якову, їм і нащадкам їхнім».
9	9
И҆ реко́хъ къ ва́мъ во вре́мѧ ѻ҆́но глаго́лѧ: не возмогꙋ̀ є҆ди́нъ води́ти ва́съ:	І я сказав вам у той час: не можу один водити вас;
10	10
гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ оу҆мно́жилъ вы̀ є҆́сть, и҆ сѐ, є҆стѐ дне́сь ꙗ҆́кѡ ѕвѣ́зды небє́сныѧ мно́жествомъ:	Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось, ви нині численні, як зірки небесні;
11	11
гдⷭ҇ь бг҃ъ ѻ҆тє́цъ ва́шихъ да приложи́тъ ва́мъ, ꙗ҆́кѡ да бꙋ́дете ты́сѧщами сꙋгꙋ́бѡ, и҆ да блгⷭ҇ви́тъ ва́съ, ꙗ҆́коже гл҃а ва́мъ:	Господь, Бог отців ваших, нехай розмножить вас у тисячу разів проти того, скільки вас тепер, і хай благословить вас, як Він говорив вам:
12	12
ка́кѡ возмогꙋ̀ є҆ди́нъ носи́ти трꙋды̀ ва́шѧ и҆ тѧ́жєсти ва́шѧ и҆ прерѣка̑нїѧ ва̑ша;	як же мені одному носити тяготи ваші, тягарі ваші і суперечки ваші?
13	13
и҆збери́те себѣ̀ мꙋ́жы мꙋ̑дры и҆ оу҆мѣ́тєлны и҆ смы́слєнны въ племене́хъ ва́шихъ, и҆ поста́влю и҆̀хъ над̾ ва́ми старѣ̑йшины ва́мъ.	оберіть собі в колінах ваших мужів мудрих, розумних і випробуваних, і я поставлю їх начальниками вашими.
14	14
И҆ ѿвѣща́сте мѝ и҆ реко́сте: добро̀ сло́во, є҆́же глаго́лалъ є҆сѝ сотвори́ти.	Ви відповіли мені і сказали: добру справу ти наказуєш зробити.
15	15
И҆ взѧ́хъ ѿ ва́съ мꙋ́жы мꙋ̑дры и҆ оу҆мѣ́тєлны и҆ смы́слєнны, и҆ поста́вихъ и҆̀хъ владѣ́ти над̾ ва́ми тысѧщенача́лники и҆ стонача́лники, и҆ пѧтьдесѧтонача́лники и҆ десѧтонача́лники, и҆ писмовводи̑тели сꙋдїѧ́мъ ва́шымъ.	І взяв я старійшин із колін ваших, мужів мудрих, [розумних] і випробуваних, і зробив їх начальниками над вами, тисячоначальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками, десятиначальниками і наглядачами за колінами вашими.
16	16
И҆ заповѣ́дахъ сꙋдїѧ́мъ ва́шымъ во вре́мѧ ѻ҆́но, глаго́лѧ: разслꙋ́шайте посредѣ̀ бра́тїй ва́шихъ, и҆ сꙋди́те пра́веднѡ посредѣ̀ мꙋ́жа и҆ посредѣ̀ бра́та є҆гѡ̀ и҆ посредѣ̀ прише́лца є҆гѡ̀:	І дав я повеління суддям вашим у той час, говорячи: вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо, як брата з братом, так і прибулого його;
17	17
да не позна́ете лица̀ въ сꙋдѣ̀, ма́ломꙋ и҆ вели́комꙋ сꙋ́диши, и҆ не оу҆стыди́шисѧ лица̀ человѣ́ча, ꙗ҆́кѡ сꙋ́дъ бж҃їй є҆́сть: и҆ рѣ́чь, ꙗ҆́же а҆́ще же́стока бꙋ́детъ оу҆ ва́съ, донесетѐ ю҆̀ ко мнѣ̀, и҆ оу҆слы́шꙋ ю҆̀.	не розрізняйте осіб на суді, як малого, так і великого вислуховуйте: не бійтеся лиця людського, тому що суд — справа Божа.
18	18
И҆ заповѣ́дахъ ва́мъ во вре́мѧ ѻ҆́но всѧ̑ словеса̀, ꙗ҆̀же сотворитѐ.	І дав я вам у той час повеління про все, що слід вам робити.
19	19
И҆ воздви́гшесѧ ѿ хѡри́ва, проидо́хомъ всю̀ пꙋсты́ню вели́кꙋю и҆ стра́шнꙋю ѻ҆́нꙋ, ю҆́же ви́дѣсте, пꙋ́ть горы̀ а҆морре́йски, ꙗ҆́коже заповѣ́да на́мъ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ: и҆ прїидо́хомъ до ка́дисъ-варнѝ.	І вирушили ми від Хорива, і йшли по всій цій великій і страшній пустелі, яку ви бачили, по шляху до гори Аморрейської, як повелів Господь, Бог наш, і прийшли в Кадес-Варні.
20	20
И҆ реко́хъ ва́мъ: прїидо́сте до горы̀ а҆морре́йски, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ дае́тъ ва́мъ:	І сказав я вам: ви прийшли до гори Аморрейської, яку Господь, Бог наш, дає нам;
21	21
ви́дите, предадѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ пред̾ лице́мъ ва́шимъ зе́млю: вше́дше наслѣ́дите, ꙗ҆́коже гл҃а гдⷭ҇ь бг҃ъ ѻ҆тє́цъ ва́шихъ ва́мъ: не бо́йтесѧ, ни оу҆жаса́йтесѧ.	ось, Господь, Бог твій, віддає тобі землю цю, йди, візьми її у володіння, як говорив тобі Господь, Бог батьків твоїх, не бійся і не жахайся.
22	22
И҆ прїидо́сте ко мнѣ̀ всѝ и҆ реко́сте: да по́слемъ мꙋ́жы пред̾ на́ми, и҆ да соглѧ́даютъ на́мъ зе́млю, и҆ да повѣ́дѧтъ на́мъ ѿвѣ́тъ, пꙋ́ть, и҆́мже до́йдемъ є҆ѧ̀, и҆ гра́ды, въ нѧ́же вни́демъ.	Але ви усі підійшли до мене і сказали: пошлемо перед собою людей, щоб вони дослідили нам землю і принесли нам звістку про дорогу, по якій іти нам, і про міста, в які йти нам.
23	23
И҆ оу҆го́дно бы́сть сло́во предо мно́ю, и҆ поѧ́хъ ѿ ва́съ двана́десѧть мꙋже́й, мꙋ́жа є҆ди́наго ѿ коегѡ́ждо пле́мене.	Слово це мені сподобалося, і я взяв з вас дванадцять мужів, по одній людині від [кожного] коліна.
24	24
И҆ ѡ҆брати́вшесѧ взыдо́ша на го́рꙋ, и҆ прїидо́ша до де́бри грезно́вныѧ, и҆ соглѧ́даша ю҆̀:	Вони пішли, зійшли на гору і дійшли до долини Есхол, і оглянули її;
25	25
и҆ взѧ́ша въ рꙋ́цѣ своѝ ѿ плода̀ землѝ и҆ принесо́ша къ на́мъ, и҆ глаго́лахꙋ: блага̀ землѧ̀, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ дае́тъ на́мъ.	і взяли в руки свої плоди землі і доставили нам, і принесли нам звістку і сказали: добра земля, яку Господь, Бог наш, дає нам.
26	26
И҆ не восхотѣ́сте взы́ти, но преслꙋ́шасте гл҃го́лъ гдⷭ҇а бг҃а ва́шегѡ:	Але ви не захотіли йти і стали проти веління Господа, Бога вашого,
27	27
и҆ возропта́сте въ кꙋ́щахъ свои́хъ и҆ реко́сте: не́нависти ра́ди и҆зведѐ ны̀ гдⷭ҇ь и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ преда́ти на́съ въ рꙋ́ки а҆моррє́йскїѧ, потреби́ти на́съ:	і нарікали в наметах ваших і говорили: Господь, з ненависти до нас, вивів нас із землі Єгипетської, щоб віддати нас у руки аморреїв і знищити нас;
28	28
ка́мѡ мы̀ взы́демъ; Бра́тїѧ же ва́шѧ ѿврати́ша сердца̀ ва̑ша, глаго́люще: ꙗ҆зы́къ вели́къ и҆ мно́гъ и҆ крѣпча́е на́съ, и҆ гра́ды вели́цы и҆ ѡ҆гражде́ни да́же до небесѐ, но и҆ сы́ны и҆споли́нѡвъ ви́дѣхомъ та́мѡ.	куди ми підемо? брати наші розслабили серце наше, говорячи: народ той більший, [численніший] і вищій за нас, міста там великі і з укріпленнями до небес, та й синів Енакових бачили ми там.
29	29
И҆ глаго́лахъ къ ва́мъ: не оу҆жаса́йтесѧ, нижѐ оу҆бо́йтесѧ ѿ ни́хъ:	І я сказав вам: не страшіться і не бійтеся їх;
30	30
гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ предходѧ́й пред̾ лице́мъ ва́шимъ, то́й повою́етъ и҆̀хъ съ ва́ми, по всемꙋ̀ є҆ли́кѡ сотворѝ ва́мъ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй пред̾ ѻ҆чи́ма ва́шима,	Господь, Бог ваш, іде перед вами; Він буде боротися за вас, як Він зробив з вами в Єгипті, перед очима вашими,
31	31
и҆ въ пꙋсты́ни се́й, ю҆́же ви́дѣсте: ꙗ҆́кѡ воспита̀ тебѐ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, ꙗ҆́коже нѣ́кїй человѣ́къ пита́етъ сы́на своего̀, по всемꙋ̀ пꙋтѝ въ ѻ҆́ньже ходи́сте, до́ндеже прїидо́сте на мѣ́сто сїѐ.	і в пустелі цій, де, як ти бачив, Господь, Бог твій, носив тебе, як людина носить сина свого, на всьому шляху, яким ви проходили, до приходу вашого на це місце.
32	32
И҆ въ словесѝ се́мъ не вѣ́ровасте гдⷭ҇еви бг҃ꙋ ва́шемꙋ,	Але і при цьому ви не вірили Господу, Богу вашому,
33	33
и҆́же предхо́дитъ пред̾ ва́ми въ пꙋ́ть и҆збра́ти ва́мъ мѣ́сто, пꙋтеводѧ̀ ва́съ ѻ҆гне́мъ но́щїю, показꙋ́ѧ ва́мъ пꙋ́ть, и҆́мже и҆тѝ по не́мъ, и҆ ѡ҆́блакомъ во днѝ.	Який ішов перед вами шляхом — шукати вам місце, де зупинитися вам, вночі у вогні, щоб указувати вам дорогу, по якій іти, а вдень у хмарі.
34	34
И҆ оу҆слы́ша гдⷭ҇ь (бг҃ъ) гла́съ слове́съ ва́шихъ, и҆ разгнѣ́вавсѧ клѧ́тсѧ, гл҃ѧ:	І Господь [Бог] почув слова ваші, і розгнівався, і поклявся, говорячи:
35	35
а҆́ще оу҆́зритъ кто̀ ѿ мꙋже́й си́хъ зе́млю благꙋ́ю сїю̀, є҆́юже а҆́зъ клѧ́хсѧ ѻ҆тцє́мъ и҆́хъ,	ніхто з людей цих, з цього злого роду, не побачить доброї землі, яку Я клявся дати батькам вашим;
36	36
ра́звѣ хале́въ сы́нъ і҆ефонні́инъ, се́й оу҆́зритъ ю҆̀, и҆ семꙋ̀ да́мъ зе́млю, на ню́же взы́де, и҆ сынѡ́мъ є҆гѡ̀, поне́же прилѣжи́тъ гдⷭ҇еви.	тільки Халев, син Ієфонніїн, побачить її; йому дам Я землю, по якій він проходив, і синам його, за те, що він підкорився Господу.
37	37
И҆ на мѧ̀ разгнѣ́васѧ гдⷭ҇ь ва́съ ра́ди, гл҃ѧ: нижѐ ты̀ вни́деши та́мѡ:	І на мене прогнівався Господь за вас, говорячи: і ти не ввійдеш туди;
38	38
і҆исꙋ́съ сы́нъ наѵи́нъ, и҆́же стои́тъ пред̾ тобо́ю, се́й вни́детъ та́мѡ: сего̀ оу҆крѣпѝ, ꙗ҆́кѡ се́й да́стъ ю҆̀ въ наслѣ́дїе і҆и҃лю:	Ісус, син Навина, який при тобі, він увійде туди; його утверди, тому що він введе Ізраїля у володіння нею;
39	39
и҆ ѻ҆троча́та ва̑ша, ѡ҆ ни́хже глаго́ласте, ꙗ҆́кѡ въ плѣне́нїи и҆́мꙋтъ бы́ти, и҆ всѧ́ко ѻ҆троча̀ мла́до, є҆́же не вѣ́сть дне́сь добра̀ и҆лѝ ѕла̀, сі́и вни́дꙋтъ та́мѡ, и҆ си̑мъ да́мъ ю҆̀, и҆ сі́и наслѣ́дѧтъ ю҆̀:	діти ваші, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, і сини ваші, які не знають нині ні добра ні зла, вони ввійдуть туди, їм дам її, і вони оволодіють нею;
40	40
и҆ вы̀ ѡ҆брати́вшесѧ ѡ҆полчи́стесѧ въ пꙋсты́ню, пꙋте́мъ къ чермно́мꙋ мо́рю.	а ви поверніться і рушайте в пустелю по дорозі до Червоного моря.
41	41
И҆ ѿвѣща́сте и҆ реко́сте мнѣ̀: согрѣши́хомъ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ на́шимъ: мы̀ ше́дше повою́емъ, по всемꙋ̀ є҆ли́кѡ заповѣ́да гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ на́мъ. И҆ взе́мше кі́йждо ѻ҆рꙋ̑дїѧ ра̑тнаѧ своѧ̑ и҆ собра́вшесѧ взыдо́сте на го́рꙋ.	І ви відповіли тоді і сказали мені: згрішили ми перед Господом, [Богом нашим,] підемо й будемо воювати, як повелів нам Господь, Бог наш. І підперезалися ви, кожен військовою зброєю своєю, і нерозсудливо зважилися зійти на гору.
42	42
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: рцы̀ и҆̀мъ: не восходи́те, нижѐ ра́тꙋйте, нѣ́смь бо съ ва́ми, и҆ да не бꙋ́дете сотре́ни пред̾ враги̑ ва́шими.	Але Господь сказав мені: скажи їм: не піднімайтесь і не воюйте, тому що немає Мене серед вас, щоб не уразили вас вороги ваші.
43	43
И҆ глаго́лахъ къ ва́мъ, и҆ не послꙋ́шасте менѐ: и҆ престꙋпи́сте сло́во гдⷭ҇не, и҆ понꙋ́дившесѧ взыдо́сте на го́рꙋ.	І я говорив вам, але ви не послухали і стали проти веління Господнього і з упертості своєї зійшли на гору.
44	44
И҆ и҆зы́де а҆морре́й живꙋ́щїй на горѣ̀ то́й проти́вꙋ ва́мъ, и҆ прогна̀ ва́съ, а҆́ки бы пче́лы твори́ли, и҆ оу҆ѧзвлѧ́хꙋ ва́съ ѿ сиі́ра да́же до є҆рмы̀.	І виступив проти вас Аморрей, який жив на горі тій, і переслідували вас так, як роблять бджоли, й уражали вас на Сеїрі до самої Хорми.
45	45
(И҆ возврати́стесѧ,) и҆ сѣ́дше пла́касте пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ не послꙋ́ша гдⷭ҇ь гла́са ва́шегѡ, нижѐ внѧ́тъ ва́мъ:	І повернулися ви і плакали перед Господом: але Господь не почув волання вашого і не послухав вас.
46	46
и҆ сѣдѣ́сте въ ка́дисѣ дни̑ мнѡ́ги, є҆ли̑ки дни̑ тогда̀ сѣдѣ́сте.	І пробули ви в Кадесі багато часу, скільки часу ви там були.

Глава́ в҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт