Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ є҃і

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Глава́ є҃і	Глава 15

1	1
Въ седмо́е лѣ́то да сотвори́ши ѿпꙋще́нїе.	У сьомий рік роби прощення.
2	2
И҆ си́це за́повѣдь ѿпꙋще́нїѧ: да ѡ҆ста́виши ве́сь до́лгъ тво́й, и҆́мже до́лженъ бли́жнїй тебѣ̀, и҆ ѿ бра́та своегѡ̀ не и҆стѧ́жеши, ꙗ҆́кѡ нарече́сѧ ѿпꙋще́нїе гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀.	Прощення ж полягає в тому, щоб усякий позикодавець, який дав у борг ближньому своєму, простив борг і не стягував із ближнього свого або з брата свого, бо проголошено прощення заради Господа [Бога твого];
3	3
Ѿ чꙋжда́гѡ да и҆стѧ́жеши, є҆ли̑ка сꙋ́ть твоѧ̑ оу҆ негѡ̀: бра́тꙋ же твоемꙋ̀ ѿпꙋще́нїе да сотвори́ши до́лга твоегѡ̀.	з іноземця стягуй, а що буде твоє у брата твого, прости.
4	4
Ꙗ҆́кѡ не бꙋ́детъ оу҆ тебє̀ недоста́точенъ: сегѡ̀ ра́ди словесѐ блгⷭ҇ве́нїемъ блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й въ землѝ, ю҆́же тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ дае́тъ во жре́бїй прїѧ́ти ю҆̀.	Хіба тільки не буде в тебе жебрака: бо благословить тебе Господь на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі в наділ, щоб ти взяв її у спадщину,
5	5
А҆́ще же слꙋ́хомъ послꙋ́шаете гла́са гдⷭ҇а бг҃а ва́шегѡ храни́ти и҆ твори́ти всѧ̑ за́пѡвѣди сїѧ̑, ꙗ҆̀же а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀ дне́сь, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й блгⷭ҇ви́лъ тѧ̀ є҆́сть, ꙗ҆́коже гл҃а тебѣ̀,	якщо тільки будеш слухати голосу Господа, Бога твого, і намагатися виконувати всі заповіді ці, які я сьогодні заповідаю тобі;
6	6
и҆ взаи́мъ да́си ꙗ҆зы́кѡмъ мнѡ́гимъ, ты́ же не за́ймеши, и҆ ѡ҆блада́ти бꙋ́деши ты̀ ꙗ҆зы̑ки мно́гими, тобо́ю же не воз̾ѡблада́ютъ.	бо Господь, Бог твій, благословить тебе, як Він говорив тобі, і ти будеш давати в борг багатьом народам, а сам не будеш брати в борг; і володарювати будеш над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати.
7	7
А҆́ще же бра́тъ ѿ бра́тїи твоеѧ̀ бꙋ́детъ тебѣ̀ недоста́точенъ во є҆ди́нѣмъ ѿ градѡ́въ твои́хъ въ землѝ, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й дае́тъ тебѣ̀, да не ѿврати́ши се́рдца твоегѡ̀, нижѐ сожме́ши рꙋкѝ твоеѧ̀ пред̾ бра́томъ твои́мъ тре́бꙋющимъ:	Якщо ж буде в тебе убогий хто-небудь із братів твоїх, в одній із осель твоїх, на землі твоїй, яку Господь, Бог твій, дає тобі, то не озлоби серця твого і не стисни руки твоєї перед убогим братом твоїм,
8	8
ѿверза́ѧ да ѿве́рзеши рꙋ́кꙋ твою̀ є҆мꙋ̀, и҆ взаи́мъ да да́си є҆мꙋ̀, є҆ли́кѡ про́ситъ, и҆ є҆ли́кѡ є҆мꙋ̀ не доста́нетъ.	але відкрий йому руку твою і дай йому в борг, дивлячись за його нестатком, у чому він має потребу;
9	9
Внемлѝ себѣ̀: да не бꙋ́детъ сло́во та́йно въ се́рдцы твое́мъ беззако́нїѧ, глаго́лѧ: бли́з̾ є҆́сть седмо́е лѣ́то, лѣ́то ѿпꙋще́нїѧ, и҆ возлꙋка́внꙋетъ ѻ҆́ко твоѐ бра́тꙋ твоемꙋ̀ тре́бꙋющемꙋ, и҆ не да́си є҆мꙋ̀, и҆ возопїе́тъ на тѧ̀ ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ бꙋ́детъ тебѣ̀ грѣ́хъ вели́къ:	бережися, щоб не ввійшла в серце твоє беззаконна думка: «наближається сьомий рік, рік прощення», і щоб від того око твоє не зробилося немилостивим до убогого брата твого, і ти не відмовив йому; бо він заволає проти тебе до Господа, і буде на тобі [великий] гріх;
10	10
даѧ́нїемъ да да́си є҆мꙋ̀, и҆ взаи́мъ да да́си є҆мꙋ̀, є҆ли́кѡ воспро́ситъ, ꙗ҆́коже тре́бꙋетъ: и҆ не ѡ҆печа́лисѧ въ се́рдцы свое́мъ, даю́щꙋ тѝ є҆мꙋ̀, ꙗ҆́кѡ сегѡ̀ ра́ди сло́ва блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ твои́хъ, и҆ во все́мъ, на не́же возложи́ши рꙋ́кꙋ твою̀:	дай йому [і в борг дай йому, скільки він просить і скільки йому потрібно], і коли будеш давати йому, не повинно сумувати серце твоє, бо за те благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх ділах твоїх і в усьому, що буде робитися твоїми руками;
11	11
и҆́бо не ѡ҆скꙋдѣ́етъ недоста́точный ѿ землѝ твоеѧ̀, сегѡ̀ ра́ди а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀ твори́ти сло́во сїѐ, глаго́лѧ: ѿверза́ѧ ѿве́рзи рꙋ́цѣ твоѝ бра́тꙋ твоемꙋ̀ ни́щемꙋ и҆ просѧ́щемꙋ на землѝ твое́й.	бо жебраки завжди будуть серед землі [твоєї]; тому я і повеліваю тобі: відкривай руку твою братові твоєму, бідному твоєму й убогому твоєму на землі твоїй.
12	12
А҆́ще же прода́стсѧ тебѣ̀ бра́тъ тво́й є҆вре́анинъ, и҆лѝ є҆вре́анынѧ, да порабо́таетъ тебѣ̀ ше́сть лѣ́тъ, и҆ въ седмо́е да ѿпꙋ́стиши є҆го̀ свобо́дна ѿ себє̀:	Якщо продасться тобі брат твій, єврей, або єврейка, то шість років повинен він бути рабом твоїм, а в сьомий рік відпусти його від себе на волю;
13	13
є҆гда́ же пꙋ́стиши є҆го̀ свобо́дна ѿ себє̀, да не ѿпꙋ́стиши є҆го̀ тща̀:	коли ж будеш відпускати його від себе на волю, не відпусти його з порожніми руками,
14	14
напꙋ́тное є҆мꙋ̀ да оу҆гото́виши ѿ ѻ҆ве́цъ твои́хъ и҆ ѿ пшени́цы твоеѧ̀ и҆ ѿ вїна̀ твоегѡ̀: ꙗ҆́коже блгⷭ҇ви́ тѧ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, да да́си є҆мꙋ̀,	але дай йому від стад твоїх, від току твого і від точила твого: дай йому, чим благословив тебе Господь, Бог твій:
15	15
и҆ помѧнѝ, ꙗ҆́кѡ ра́бъ и҆ ты̀ бы́лъ є҆сѝ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй, и҆ свободи́ тѧ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й ѿтꙋ́дꙋ: сегѡ̀ ра́ди а҆́зъ заповѣ́даю тебѣ̀ твори́ти сло́во сїѐ.	пам’ятай, що [і] ти був рабом у землі Єгипетській, і визволив тебе Господь, Бог твій, тому я сьогодні і заповідаю тобі це.
16	16
А҆́ще же рече́тъ къ тебѣ̀: не ѿидꙋ̀ ѿ тебє̀, ꙗ҆́кѡ возлюби́хъ тѧ̀ и҆ до́мъ тво́й, ꙗ҆́кѡ добро̀ є҆мꙋ̀ є҆́сть оу҆ тебє̀:	Якщо ж він скаже тобі: «не піду я від тебе, тому що я люблю тебе і дім твій», тому що добре йому в тебе,
17	17
да во́змеши ши́ло, и҆ проверти́ши є҆мꙋ̀ оу҆́хо пред̾ две́рьми оу҆ степе́ни, и҆ бꙋ́детъ тѝ ра́бъ во вѣ́ки: и҆ рабѣ̀ твое́й сотвори́ши та́кожде.	то візьми шило і проколи вухо його до дверей; і буде він рабом твоїм навіки. Так учини і з рабою твоєю.
18	18
Да не бꙋ́детъ же́стоко пред̾ тобо́ю, ѿпꙋща́ємымъ и҆̀мъ ѿ тебє̀ свобѡ́днымъ, поне́же годовꙋ́ю мздꙋ̀ нае́мничꙋ рабо́та тебѣ̀ ше́сть лѣ́тъ: и҆ блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й во все́мъ, є҆́же твори́ши.	Не вважай цього для себе тяжким, що ти повинен відпустити його від себе на волю, тому що він за шість років заробив тобі вдвічі проти платні найманця; і благословить тебе Господь, Бог твій, в усьому, що будеш робити.
19	19
Всѧ́ко перворо́дное, є҆́же роди́тсѧ ѿ волѡ́въ твои́хъ и҆ ѿ ѻ҆ве́цъ твои́хъ, мꙋ́жескъ по́лъ да ѡ҆свѧти́ши гдⷭ҇еви бг҃ꙋ твоемꙋ̀: да не дѣ́лаеши перворо́днымъ телце́мъ твои́мъ и҆ да не стриже́ши пе́рвенца во ѻ҆вца́хъ твои́хъ.	Усе первородне чоловічої статі, що народиться від великої худоби твоєї і від дрібної худоби твоєї, присвячуй Господу, Богу твоєму: не працюй на первородному волі твоєму і не стрижи первородного з дрібної худоби твоєї;
20	20
Пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ да ꙗ҆́си ѧ҆̀ ѿ лѣ́та до лѣ́та, на мѣ́стѣ, и҆дѣ́же и҆збере́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, ты̀ и҆ до́мъ тво́й.	перед Господом, Богом твоїм, щорічно з’їдай це ти і родина твоя, на місці, яке обере Господь [Бог твій];
21	21
А҆́ще же бꙋ́детъ на не́мъ поро́къ, хромо́та, и҆лѝ слѣпота̀, и҆ всѧ́кїй поро́къ ѕо́лъ, да не пожре́ши є҆гѡ̀ гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀.	якщо ж буде на ньому вада, кульгавість або сліпота [або] інша яка-небудь вада, то не принось його в жертву Господу, Богу твоєму,
22	22
Во градѣ́хъ твои́хъ да снѣ́си ѧ҆̀: нечи́стый и҆ чи́стый оу҆ тебє̀ та́кожде да ꙗ҆́стъ, ꙗ҆́кѡ се́рнꙋ и҆лѝ є҆ле́нѧ.	але в оселях твоїх їж його; нечистий, як і чистий, [можуть їсти,] як сарну і як оленя;
23	23
То́кмѡ кро́ве да не снѣ́сте: на зе́млю пролива́й ю҆̀ а҆́ки во́дꙋ.	тільки крови його не їжте: на землю виливай її, як воду.

← Глава́ д҃і

Глава́ ѕ҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт