Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ є҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Глава́ є҃	Глава 5

1	1
И҆ призва̀ мѡѷсе́й всего̀ і҆и҃лѧ и҆ речѐ къ ни̑мъ: слы́ши, і҆и҃лю, ѡ҆правда̑нїѧ и҆ сꙋды̀, є҆ли̑ка а҆́зъ глаго́лю во оу҆́шы ва́ши во дне́шнїй де́нь, и҆ наꙋчи́тесѧ и҆́хъ, и҆ сохрани́те твори́ти ѧ҆̀.	І скликав Мойсей увесь Ізраїль і сказав їм: слухай, Ізраїлю, постанови і закони, які я проголошу сьогодні у вуха ваші, і вивчіть їх і намагайтеся виконувати їх.
2	2
Гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ завѣща̀ ва́мъ завѣ́тъ въ хѡри́вѣ:	Господь, Бог наш, уклав з нами завіт на Хориві;
3	3
не ѻ҆тцє́мъ ва́шымъ завѣща̀ гдⷭ҇ь завѣ́тъ се́й, но то́кмѡ ва́мъ: вы́ же здѣ̀ всѝ жи́ви дне́сь.	не з батьками нашими уклав Господь завіт цей, але з нами, які тут сьогодні усі живі.
4	4
Лице́мъ къ лицꙋ̀ гл҃а гдⷭ҇ь къ ва́мъ на горѣ̀ и҆з̾ среды̀ ѻ҆гнѧ̀,	Лицем до лиця говорив Господь з вами на горі із середовища вогню;
5	5
и҆ а҆́зъ стоѧ́хъ междꙋ̀ гдⷭ҇емъ и҆ ва́ми во вре́мѧ ѻ҆́но возвѣсти́ти ва́мъ гл҃го́лы гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆́кѡ оу҆боѧ́стесѧ ѿ лица̀ ѻ҆гнѧ̀ и҆ не взыдо́сте на го́рꙋ, гл҃ѧ:	я ж стояв між Господом і між вами в той час, щоб переказувати вам слово Господа, бо ви боялися вогню і не піднімалися на гору. Він тоді сказав:
6	6
а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, и҆зведы́й тѧ̀ и҆з̾ землѝ є҆гѵ́петскїѧ, ѿ до́мꙋ рабо́ты:	Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з землі Єгипетської, з дому рабства;
7	7
да не бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀ бо́зи и҆́нїи пред̾ лице́мъ мои́мъ.	нехай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.
8	8
Да не сотвори́ши себѣ̀ кꙋмі́ра, ни всѧ́кагѡ подо́бїѧ, є҆ли̑ка на небесѝ горѣ̀, и҆ є҆ли̑ка на землѝ ни́зꙋ, и҆ є҆ли̑ка въ вода́хъ под̾ земле́ю,	Не роби собі ідола і ніякого зображення того, що на небі вгорі і що на землі внизу, і що у водах нижче землі,
9	9
да не поклони́шисѧ и҆̀мъ, нижѐ послꙋ́жиши и҆̀мъ: ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, бг҃ъ ревни́въ, ѿдаѧ́й грѣхѝ ѻ҆тцє́въ на ча̑да до тре́тїѧгѡ и҆ четве́ртагѡ ро́да ненави́дѧщымъ менѐ,	не поклоняйся їм і не служи їм; тому що Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, Той, що карає за провину батьків дітей до третього і четвертого роду, які ненавидять Мене,
10	10
и҆ творѧ́й млⷭ҇ть въ ты́сѧщахъ лю́бѧщымъ менѐ и҆ хранѧ́щымъ повелѣ̑нїѧ моѧ̑.	і Той, що творить милість до тисячі родів тих, що люблять Мене і дотримують заповідей Моїх.
11	11
Да не прїи́меши и҆́мене гдⷭ҇а бг҃а твоегѡ̀ всꙋ́е: не ѡ҆чи́ститъ бо гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й прїе́млющаго и҆́мѧ є҆гѡ̀ всꙋ́е.	Не вживай імені Господа, Бога твого, марно; тому що не залишить Господь [Бог твій] без покарання того, хто вживає ім’я Його марно.
12	12
Снабдѝ де́нь сꙋббѡ́тный свѧти́ти є҆го̀, ꙗ҆́коже заповѣ́да тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й:	Пильнуй день суботній, щоб свято зберігати його, як заповів тобі Господь, Бог твій;
13	13
ше́сть дні́й дѣ́лай, и҆ да сотвори́ши всѧ̑ дѣла̀ твоѧ̑,	шість днів працюй і роби всякі діла твої,
14	14
въ де́нь же седмы́й сꙋббѡ́та гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀: да не сотвори́ши въ ѻ҆́нь всѧ́кагѡ дѣ́ла, ты̀ и҆ сы́нъ тво́й и҆ дще́рь твоѧ̀, ра́бъ тво́й и҆ раба̀ твоѧ̀, во́лъ тво́й и҆ ѻ҆се́лъ тво́й и҆ всѧ́къ ско́тъ тво́й, и҆ пришле́цъ ѡ҆бита́ѧй оу҆ тебє̀, да почі́етъ ра́бъ тво́й и҆ раба̀ твоѧ̀, и҆ ѻ҆се́лъ тво́й, ꙗ҆́коже и҆ ты̀:	а день сьомий — субота Господу, Богу твоєму. Не роби [в ньому] ніякої справи, ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні раба твоя, ні віл твій, ні осел твій, ні всяка худоба твоя, ні прибулець твій, який у тебе, щоб відпочив раб твій, і раба твоя [і осел твій,] як і ти;
15	15
и҆ да помѧне́ши, ꙗ҆́кѡ (и҆ ты̀) ра́бъ бы́лъ є҆сѝ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй и҆ и҆зведе́ тѧ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й ѿтꙋ́дꙋ рꙋко́ю крѣ́пкою и҆ мы́шцею высо́кою: сегѡ̀ ра́ди повелѣ̀ тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, є҆́же храни́ти де́нь сꙋббѡ́тный и҆ свѧти́ти є҆го̀.	і пам’ятай, що [ти] був рабом у землі Єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе звідти рукою міцною і силою великою, тому і повелів тобі Господь, Бог твій, дотримувати дня суботнього [і свято зберігати його].
16	16
Чтѝ ѻ҆тца̀ твоего̀ и҆ ма́терь твою̀, ꙗ҆́коже заповѣ́да тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, да бла́го тѝ бꙋ́детъ и҆ да долголѣ́тенъ бꙋ́деши на землѝ, ю҆́же гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й дае́тъ тебѣ̀.	Шануй батька твого і матір твою, як повелів тобі Господь, Бог твій, щоб продовжилися дні твої, і щоб добре тобі було на тій землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.
17	17
Не оу҆бі́й.	Не вбивай.
18	18
Не прелюбодѣ́йствꙋй.	Не перелюбствуй.
19	19
Не оу҆кра́ди.	Не кради.
20	20
Не послꙋ́шествꙋй на бли́жнѧго твоего̀ свидѣ́телства ло́жна.	Не лжесвідчи на ближнього твого.
21	21
Не пожела́й жены̀ бли́жнѧгѡ твоегѡ̀, не пожела́й до́мꙋ бли́жнѧгѡ твоегѡ̀, ни села̀ є҆гѡ̀, ни раба̀ є҆гѡ̀, ни рабы́ни є҆гѡ̀, ни вола̀ є҆гѡ̀, ни ѻ҆слѧ́те є҆гѡ̀, ни всѧ́кагѡ скота̀ є҆гѡ̀, нижѐ всѣ́хъ, є҆ли̑ка бли́жнѧгѡ твоегѡ̀ сꙋ́ть.	Не бажай дружини ближнього твого і не бажай дому ближнього твого, ні поля його, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні осла його, [ні всякої худоби його,] ні всього, що є у ближнього твого.
22	22
Сїѧ̑ словеса̀ гл҃а гдⷭ҇ь ко всемꙋ̀ со́нмꙋ ва́шемꙋ на горѣ̀ и҆з̾ среды̀ ѻ҆гнѧ̀: тма̀, мра́къ, бꙋ́рѧ, гла́съ вели́къ, и҆ не приложѝ: и҆ написа̀ ѧ҆̀ на двои́хъ скрижа́лехъ ка́менныхъ, и҆ дадѐ мнѣ̀.	Слова ці проголосив Господь до всього зібрання вашого на горі із середовища вогню, хмари і мороку [і бурі] гучноголосо, і більше не говорив, і написав їх на двох кам’яних скрижалях, і дав їх мені.
23	23
И҆ бы́сть ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шасте гла́съ и҆з̾ среды̀ ѻ҆гнѧ̀, и҆ гора̀ горѧ́ше ѻ҆гне́мъ, и҆ прїидо́сте ко мнѣ̀ всѝ нача̑лницы племе́нъ ва́шихъ и҆ старѣ̑йшины ва́ши,	І коли ви почули голос із середовища мороку, і гора горіла вогнем, то ви підійшли до мене, усі начальники колін ваших і старійшини ваші,
24	24
и҆ рѣ́сте: сѐ, показа̀ на́мъ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ сла́вꙋ свою̀, и҆ гла́съ є҆гѡ̀ слы́шахомъ и҆з̾ среды̀ ѻ҆гнѧ̀: во дне́шнїй де́нь ви́дѣхомъ, ꙗ҆́кѡ возгл҃етъ бг҃ъ человѣ́кꙋ, и҆ жи́въ бꙋ́детъ:	і сказали: ось, показав нам Господь, Бог наш, славу Свою і велич Свою, і голос Його ми чули із середовища вогню; сьогодні бачили ми, що Бог говорить з людиною, і вона залишається живою;
25	25
и҆ нн҃ѣ да не и҆́змремъ, ꙗ҆́кѡ потреби́тъ на́съ ѻ҆́гнь вели́кїй се́й, а҆́ще приложи́мъ мы̀ слы́шати гла́съ гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ ктомꙋ̀, и҆ оу҆́мремъ:	але тепер для чого нам помирати? бо цей великий вогонь спалить нас; якщо ми ще почуємо глас Господа, Бога нашого, то помремо,
26	26
ка́ѧ бо пло́ть, ꙗ҆́же слы́ша гла́съ бг҃а жи́ва, гл҃юща и҆з̾ среды̀ ѻ҆гнѧ̀, ꙗ҆́коже мы̀, и҆ жива̀ бꙋ́детъ;	бо чи є яка плоть, яка чула б глас Бога живого, Який говорить із середовища вогню, як ми, і залишилася живою?
27	27
пристꙋпѝ ты̀, и҆ послꙋ́шай всѧ̑, є҆ли̑ка къ тебѣ̀ рече́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ, и҆ ты̀ рече́ши къ на́мъ всѧ̑, є҆ли̑ка рече́тъ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ къ тебѣ̀, и҆ оу҆слы́шимъ, и҆ сотвори́мъ.	приступи ти і слухай усе, що скаже [тобі] Господь, Бог наш, і ти переказуй нам усе, що буде говорити тобі Господь, Бог наш, і ми будемо слухати і виконувати.
28	28
И҆ оу҆слы́ша гдⷭ҇ь гла́съ слове́съ ва́шихъ, глаго́лющымъ ва́мъ ко мнѣ̀, и҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀: слы́шахъ гла́съ слове́съ люді́й си́хъ, є҆ли̑ка глаго́лаша къ тебѣ̀: пра́вѡ всѧ̑, є҆ли̑ка глаго́лаша:	І Господь почув слова ваші, як ви розмовляли зі мною, і сказав мені Господь: чув Я слова народу цього, які вони говорили тобі; усе, що говорили вони, добре;
29	29
кто̀ да́стъ є҆́же бы́ти та́кѡ се́рдцꙋ и҆́хъ въ ни́хъ, ꙗ҆́кѡ боѧ́тисѧ менє̀ и҆ храни́ти за́пѡвѣди моѧ̑ во всѧ̑ дни̑, да бла́го бꙋ́детъ и҆̀мъ и҆ сынѡ́мъ и҆́хъ во вѣ́ки;	о, якби серце їх було у них таке, щоб боятися Мене і дотримувати всіх заповідей Моїх у всі дні, щоб добре було їм і синам їхнім повік!
30	30
грѧдѝ, рцы̀ и҆̀мъ: возврати́тесѧ вы̀ въ до́мы своѧ̑:	піди, скажи їм: «поверніться в намети свої»;
31	31
ты́ же здѣ̀ ста́ни со мно́ю, и҆ возгл҃ю къ тебѣ̀ всѧ̑ за́пѡвѣди и҆ ѡ҆правда̑нїѧ и҆ сꙋды̀, є҆ли̑кимъ наꙋчи́ши и҆̀хъ: и҆ да сотворѧ́тъ си́це въ землѝ, ю҆́же а҆́зъ даю̀ и҆̀мъ въ жре́бїй:	а ти залишся тут зі Мною, і Я проголошу тобі всі заповіді і постанови і закони, яких ти повинен навчити їх, щоб вони [так] чинили на тій землі, яку Я даю їм у володіння.
32	32
и҆ сохрани́те твори́ти, ꙗ҆́коже заповѣ́да тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й: не соврати́тесѧ ни на де́сно, ни на лѣ́во,	Дивіться, чиніть так, як повелів вам Господь, Бог ваш; не ухиляйтеся ні праворуч, ні ліворуч;
33	33
по всемꙋ̀ пꙋтѝ, є҆го́же заповѣ́да тебѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й ходи́ти въ не́мъ, да тѧ̀ оу҆поко́итъ, и҆ бла́го тебѣ̀ бꙋ́детъ: и҆ мнѡ́ги дни̑ бꙋ́дете на землѝ, ю҆́же наслѣ́дите.	ходіть тією дорогою, якою повелів вам Господь, Бог ваш, щоб ви були живими, і добре було вам, і прожили багато часу на тій землі, яку одержите у володіння.

← Глава́ д҃

Глава́ ѕ҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт